"Al Ain Zoo" - схвалюємо та рекомендуємо!
Кому як, але ми в кожній країні намагаємось відвідати зоопарк. Це у нас таке невелике хобі, всі зоопарки в Україні ми об'їздили, із задоволенням вивчали гарний та супер акуратний зоопарк у Берліні, намотали вісімсот кілометрів з Хургади для вивчення брудного та величезного каїрського зоопарку та інше.
Приїхати до ОАЕ, орендувати машину та не відвідати місцеві зоопарки, було б просто злочином. Одним із найкрасивіших зоопарків в ОАЕ вважається зоопарк в Ель Айні (Al Ain Zoo), туди ми і вирішили відправитися.
Від нашого готелю в Аджмані до Ель Айна всього 159 км - дві години неспішної їзди на машині ідеальною дорогою. День для поїздки ми підібрали будні, оскільки у вихідні там не проштовхнутися. Без пригод добираємось, машин мало, трохи заважають постійні об'їзди через модернізацію розв'язок.
Паркування біля зоопарку величезне, місця не пошкодували.
Паркуємось, беремо мінімальний продуктовий набір для дитини та йдемо до кас.
Вхід у зоопарк оформлений як намет – величезний білий купол накриває каси та навколишню територію. Окремо є VIP-вхід, я так розумію це для тих, хто не хоче стояти у натовпі та готовий доплатити за це. Скільки туди коштує квиток, я так і не з'ясував, та нам це було і не треба, оскільки у звичайних кас практично не було людей. Самих арабів-відвідувачів не так багато, більшість індуси та азіати. Купуємо квитки – дорослий 20 дирхам (6 доларів), дитячий – 10 (три долари). Тут же при вході можна орендувати дитячу коляску, коштує це задоволення 40 дирхам (11 доларів), самі коляски на вигляд практично нові, є зі столиками, і без. Для інвалідів є спеціальні крісла, я так зрозумів це безкоштовно.
Охоронець біля входу перевірив у нас квитки, побачив Марго і почав перевіряти її знання англійської, та у відповідь почала сміятися і ховатися за нас, араб почав жартома за нею ганятися, коротше, ледве їх розігнав; -)))
Сам зоопарк дуже чистий, безліч прибиральників стежать за відвідувачами, і, побачивши кинуте сміття, кидаються до нього і прибирають. Смітять в основному арабські діти – вони спеціально кидають сміття будь-де, навіть перебуваючи біля смітника, я так розумію, що горда арабська натура не дозволяє принижуватися до такої ганьби, як попадання в сміттєвий бак. Прикольно надходять дорослі араби, коли він щось доїдає і залишається папірець, або просто в руці виявляється щось не потрібне, він царственим жестом простягає руку назад, одна з дружин квапливо забирає у нього сміття і кидає собі під ноги. Чому араб не може сам кинути сміття собі під ноги незрозуміло, може якийсь місцевий звичай? ?
Всі великі тварини сімейство котячих поміщені у вольєри з великими панорамними скельцями, через які зручно спостерігати за ними. Дерева у вольєрі обмотані міцною металевою сіткою, щоб про них не точили пазурі. У середині обладнані різні помости, «лазалки» та затишні місця для відпочинку тварин, видно, що намагалися все продумати та урізноманітнити життя тварин. Коли я фотографував, Марго присіла біля вікна, чим зацікавила лева, той підійшов до скла, і став задумливо розглядати доньку, та повернулася і підскочила від несподіванки – все-таки побачити лева за метр від себе і не відреагувати складно; -).
Цар звірів виглядав флегматичним і сонним, тигриці ж навпаки, були налаштовані досить грайливо, коли лев проходив повз них, кожна намагалася його куснути або влаштувати показові перекидання в пилюці.
Взагалі, в зоопарку дуже багато різних цих котячих, африканські леви, пуми, білі тигри-альбіноси та інші.
Тут же розташовані кілька столиків для охочих відпочити і перекусити, самих бажаючих немає, оскільки всі поверхні вкриті шаром пилу, що летить з вольєрів.
У мавпніку (не плутати і ІТТ) побачили мало цікавого, був полуденний сон, і всі мавпи скупчилися під навісом в одну купу.
Кілька разів повз нас проїхав великий електрокар, на ньому сиділи переважно пенсіонери, для яких самостійний обхід зоопарку був би дуже стомлюючим.
По території є кілька точок, де продаються солодощі та вода, періодично ми скуповувалися тим і іншим. На вулиці як для першого березня стоїть сильна спека – близько 30 градусів, періодично ми ховаємось у тіні, та влаштовуємо невеликий відпочинок.
Найбільше дитині сподобалися лемури (Марго відразу дізналася їх по мультфільму «Магадаскар»), крокодил у тераріумі, що презирливо оглядає всіх навколо, дуже кудлаті овечки, і два індики, що сумно дивляться один на одного через сітку; -))
Найбільший вольєр у жирафів, вони так далеко відходять від огорожі, що поряд збудували спостережну вежу. Жирафів можна погодувати, робиться це групою з чотирьох чоловік, коштує тридцять дирхам (вісім доларів). Перед годівлею всіх туристів змушують ретельно вимити руки, якими вони беруть траву, оскільки жирафи легко підхоплюють віруси та хвороби.
Окремо стоїть тераріум, у нього варто зайти хоча б тому, що там прохолодно та свіжо; -)) Особливого враження він не справив, у напівтемних кімнатах ворушилися загадкові тіні, і тільки по табличках перед склом можна було зрозуміти, що там ховається у темряві.
Ні, ну серйозно, багато відділень були дуже слабо підсвічені, араб-доглядач пояснив це турботою про плазунів, які бояться світла. Колекція змій вельми чимала, але довго розглядати нерухомі кольорові кільця нудно. Зрозуміло, там були всілякі варани, миші, бабаки і подібне, нудьга!
Далі ми знайшли … зоопарк у зоопарку, окремо відгороджену ділянку під назвою «Дитячий зоопарк». Там можна погладити верблюдів, покататися на них, є поні, коні, безліч домашніх тварин, качки, гуси, індики, дуже гарне місце для прогулянки з маленькими дітьми. Там ми провели чимало часу, розглядаючи та годуючи тварин.
У глибині зоопарку стоїть «Пташиний дім», велике приміщення з багатьма птахами. Там ви ходите стежками та містками, а навколо вас пурхають птахи, близько не підлітають, але розглянути з відстані кількох метрів можна. Неймовірна кількість папуг, всіх кольорів і кольорів.
Окремо є кімната, де знаходяться пінгвіни, людей там практично ніколи немає з однієї простої причини - жахливий сморід, ми теж провели там хвилину від сили.
Окреме слово хочеться сказати про...туалети. При необхідності я відвідав один і був приємно здивований - велике приміщення з кондиціонованим повітрям, все блищить первозданною чистотою, кожна кабінка видраєна до блиску. Умивальники з інфрачервоними датчиками, спрацьовують при піднесенні рук. У кутку туалету стояв сумний прибиральник, який байдуже спостерігав за мною. Знаючи звичаї в арабських країнах, я очікував, що він при виході почне клянчити бакшиш, але той ніяк не відреагував на мій намір вийти. Вирішив дати йому дирхам (сподобалася чистота у закладі), простягнув йому монету, прибиральник перелякано замотав головою, показуючи на камеру в кутку (мовляв, не можна брати гроші у відвідувачів).
Гаразд, виходжу з туалету, і зупиняюся (чуття підказало мені, що це не кінець історії), і точно, за пару секунд вилетів прибиральник і став біля мене, задумливо розглядаючи порожні долоні, отримав свою монету і миттєво випарувався.
Зоопарк цікавий, відвідати варто, якоїсь яскравої фішки в нього немає, але різноманітність тигрів і левів однозначно не залишить нікого байдужим. Відвідувати його краще в не спекотні місяці, оскільки тіні мало, площа велика і обхід його повністю забирає багато сил. Їжу краще взяти з собою, оскільки в місцевих кафешках напрочуд убоге меню, і навіть те, що написано в меню, не завжди є в наявності. Навіть найменші відвідувачі знайдуть, що собі подивитися, а дорослим і поготів буде не нудно.
