В одном туре – 5 балканских стран. Побывали в Румынии, погуляли по Белграду (Сербия), 8 дней отдохнули на море в Албании, насладились красотой Македонии, увидели древнюю и нынешнюю столицы Болгарии (Велико Тырново и Софию).
Приятно удивила « последняя загадка Европы» – до недавних пор закрытая Албания. С ее ласковыми Адриатическим и Ионическим морями, величественными горами, древними крепостями, историческими памятками времен древней Греции, Римской, Византийской и Османской империй. Бункеры эпохи « коммунизма» , современные новостройки… А главное – люди: открытые, « беспонтовые» , добрые и отзывчивые. Единственный их недостаток – еще не приучены НЕ мусорить.
В Албании запрещено использование ГМО. Продукты свежие, вкусные, недорогие. Таких вкусных помидоров и арбузов не ел раньше никогда! Помидоры сладкие, как у нас арбузы.
Отель, в котором мы жили в Дурресе – « Skampa» : небольшой, аккуратный, с отличным бассейном и приветливым персоналом. Дистанцию до моря (около 400 – 500 м) преодолевали за считанные минуты. Пляж (на Адриатике! ) свой, песчаный, большой, с бесплатными лежаками интересной конструкции: все они оснащены дополнительными « козырьками» для того, чтобы прятать буйны головы от палящего солнца. Завтрак был – шведский стол, но кто привык обжираться на подобных « пирах желудка» в Турции, остался бы не очень доволен количеством подаваемой еды. Хотя нам вполне хватало. А вот ужин был просто великолепен – с обслуживанием, огромные порции разнообразной вкуснятины, приготовленной по-домашнему.
Экскурсии по Албании были замечательными! Страна просто сказочно красива, природа первозданно девственна, вода в ручьях и горных речках кристально чистая и удивительно вкусная. Виды – обалденные! Во время поездки на юг этой и так далеко не северной страны, почти на границе с Грецией заехали в Ксамил – и обомлели от изумительно бирюзовой воды Ионического моря.
ФОТО с Албании см. тут:
https://www.facebook.com/chufromchu/posts/10209749039578044
Из Дурреса совершили « набег» (точнее, « наезд» на автобусе) в соседнюю Македонию – на Охридское озеро. Что также подарило массу незабываемых приятных впечатлений.
Обратная дорога с Албании тоже лежала через Македонию. Небольшая столица маленькой страны – Скопье – очень симпатичный город с крепостью (Кале), массой памятников, скульптур, фонтанов, двухэтажными автобусами. Хорошо, но мало: маловато было времени, чтобы все это обойти и осмотреть.
ФОТО с Македонии см. тут:
https://www.facebook.com/chufromchu/posts/10209795653023351
По пути домой заночевали в Софии, а потом прогулялись по Велико Тырново, где смогли оценить весь болгарский колорит, от которого так немного осталось в приморских городах Болгарии.
И вот мы в Украине! Дороги закончились, начались ямы и колдобины… Кстати, стоит обязательно отметить безупречную и филигранную работу наших водителей со Львова – Любомира и Петра, которые провезли нас не только по отечественным ухабам, но и по горным албанским-сербским-македонским-болгарским серпантинам, по узким (правда, при этом качественным) румынским трассам. И всегда были собраны, ответственны, доброжелательны.
Ну и Мария. Сопровождающая группы от « Аккорд-тура» Мария Двадцатая. Честное слово, она для нас была Первой! Первой, кто в заграничном туре продемонстрировал такой профессионализм и уважительное отношение к туристам. Всегда элегантная, улыбчивая, общалась со всеми обходительно, но с достоинством, без панибратства. Словом, эталон гида! Спасибо ей большое!
И хотелось бы высказать благодарность Ольге из харьковского « Турагентства Бронниковой» , которая помогла подобрать этот тур и, уже традиционно, поддержала многими дельными советами. Оля, вернемся к Вам еще!
В одному турі – 5 балканських країн. Побували в Румунії, погуляли Белградом (Сербія), 8 днів відпочили на морі в Албанії, насолодилися красою Македонії, побачили давню та нинішню столиці Болгарії (Велико Тирнове та Софію).
Приємно здивувала «остання загадка Європи» – донедавна закрита Албанія. З її лагідними Адріатичним та Іонічним морями, величними горами, стародавніми фортецями, історичними пам'ятками часів давньої Греції, Римської, Візантійської та Османської імперій. Бункери епохи «комунізму», сучасні новобудови… А головне – люди: відкриті, «безпонтові», добрі та чуйні. Єдиний їхній недолік – ще не привчені НЕ смітити.
В Албанії заборонено використання ГМО. Продукти свіжі, смачні, дешеві. Таких смачних помідорів та кавунів не їв раніше ніколи! Солодкі помідори, як у нас кавуни.
Готель, в якому ми жили в Дурресі - Skampa: невеликий, акуратний, з відмінним басейном і привітним персоналом. Дистанцію до моря (близько 400-500 м) долали за лічені хвилини. Пляж (на Адріатиці! ) свій, піщаний, великий, з безкоштовними лежаками цікавої конструкції: всі вони оснащені додатковими «козирками» для того, щоб ховати буйні голови від сонця. Сніданок був – шведський стіл, але хто звик обжиратися на подібних «бенкетах шлунка» в Туреччині, залишився б не дуже задоволений кількістю їжі, що подається. Хоча нам цілком вистачало. А ось вечеря була просто чудова – з обслуговуванням, величезні порції різноманітної смакоти, приготовленої по-домашньому.
Екскурсії Албанією були чудовими! Країна просто казково красива, природа первозданно незаймана, вода в струмках і гірських річках кришталево чиста і напрочуд смачна. Види - шалені! Під час поїздки на південь цієї і так далеко не північної країни, майже на кордоні з Грецією заїхали до Ксаміла – і обомліли від дивовижно-бірюзової води Іонічного моря.
ФОТО з Албанії див. тут:
https://www.facebook.com/chufromchu/posts/10209749039578044
З Дурреса здійснили «набіг» (точніше, «наїзд» автобусом) до сусідньої Македонії – на Охридське озеро. Що також подарувало безліч незабутніх приємних вражень.
Зворотний шлях з Албанії теж лежав через Македонію. Невелика столиця маленької країни – Скоп'є – дуже симпатичне місто з фортецею, масою пам'ятників, скульптур, фонтанів, двоповерховими автобусами. Добре, але мало: обмаль було часу, щоб все це обійти і оглянути.
ФОТО з Македонії див. тут:
https://www.facebook.com/chufromchu/posts/10209795653023351
По дорозі додому заночували в Софії, а потім прогулялися Великою Тирновою, де змогли оцінити весь болгарський колорит, від якого так трохи залишилося в приморських містах Болгарії.
І ось ми в Україні! Дороги закінчилися, почалися ями і ковдобини. . . До речі, варто обов'язково відзначити бездоганну та філігранну роботу наших водіїв зі Львова – Любомира та Петра, які провезли нас не лише вітчизняними вибоїнами, але й гірськими албанською-сербською-макгардонською-болгарською серпантинами, по вузьких (щоправда, при цьому якісним) румунським трасам. І завжди були зібрані, відповідальні, доброзичливі.
Ну та Марія. Супроводжуюча група від «Акор-туру» Марія Двадцята. Слово честі, вона для нас була Першою! Першою, хто у закордонному турі продемонстрував такий професіоналізм та шанобливе ставлення до туристів. Завжди елегантна, усміхнена, спілкувалася з усіма ввічливо, але з гідністю, без панібратства. Словом, зразок гіда! Дякую їй велике!
І хотілося б висловити подяку Ользі з харківської «Турагенції Бронникової», яка допомогла підібрати цей тур і, вже традиційно, підтримала багатьма слушними порадами. Олю, повернемося до Вас ще!