Продолжение. Начало здесь >>>
Итак, мы прибыли около 8-9 вечера. В отеле нас встретил менеджер Гента, который говорит на русском языке (это я знала из Интернета). На следующий день он расписал нам куда можно поехать и каким образом. Машину мы не берем, т. к. и дома ее не водим, поэтому был такой выбор: экскурсии, общественный транспорт и такси. Для начала мы выбрали одну экскурсию - Бутринт и Ксамиль.
Бутринт - археологический парк в лавровой роще в окружении гор и озера. Чисто, много тени лавровых деревьев, но ничего выдающегося. Мы и в Греции на развалины не ездили, а здесь что-то "психанули". Потвердили наше мнение - не наше.
Ну, и тому подобное. Потом нас повезли в Ксамиль - "Албанские Сейшелы". Там не галька, а якобы белый песок. Но мнения расходятся: кто говорит, что это песок, кто - что сильно дробленная галька. Неважно, приятно было ввходить в воду без обуви. Красиво, но я правильно сделала, что не выбрала Ксамиль для постоянного проживания - нет там слияния моря и неба, как я люблю. Все перекрыто маленькими островками. А еще масса народу, продавцы, как у нас на побережье и цыгане, которые не просят, а требуют милостын. Это напрягало, и это единственный пляж, где мы не оставляли вещи без присмотра.
Но в Ксамиле много маленьких пляжей. Возможно, нас привезли на самый многолюдный и еще это было воскресенье, когда помимо туристов добавляются еще и свои. Вобщем, организацией экскурсии (громко сказано - на пляже нас выгрузили и бросили, а часть вообще попросила вернуть их в Саранду) мы остались недовольны и решили, что теперь наш транспорт - такси.
И правильно сделали, т. к. можно подъехать и общественныи автобусом и к Голубому Глазу, и к другим пляжам, но вам прийдется идти по дорого ой как немало. А по жаре и по такой дороге - вообще ничего не захочется.
Первой нашей поездкой стал Голубой Глаз. Это несколько источников, бьющих из-под земли и создающих эффект "голубого глаза".
Здесь можно остановиться на целый день: есть домики, кафе, катамаран. Опять чисто, все в тени, красиво и умиротворенно. Есть, конечно, места и покрасивей и повнушительней, и для прогулки побольше, но мы надолго не задерживались. Подышпли чистым, упоительным воздухом, посмотрели на "голубое" (в хорошем смыле) царство и уехали опять на море. Вся поездка заняла около полутора часов и стоила нам на двоих 30 евро.
А дальше мы начали ездить на разные пляжи. Первым пляжем - была Чайка (Plazh Pulbardha). Все пляжи, на которых мы были расположены в бухтах под скалами. Из удобств - шезлонги, зонтики, кафе. Ну поняли они еще, что нужны туалеты, переодевалки и души. "Непричесаная Албания", как назвала ее ollennka.
Здесь два кафе. Я бы назвала их верхнее и нижнее. Вид, конечно, красивей с верхнего кафе. Но мы заказали обед в нижнеи кафе и остались очень довольны: во-первых, здесь была свинина (а муж уже по ней успел соскучиться)...
... а я наслаждалась креветками в беом вине. Тарелку я "вылизала".
Салат, два блюда, бокал разливного пива, бокал вина обошлись нам в 17 евро.
Пляж нам понравился, но хотелось увидеть другие, поэтому на следующий день мы поехали на Зеркала (Pasgyra). Здесь нам сначала не повезло. Ночью был сильный шторм и нагнало к берегу много водорослей. Поэтому это портило картину, но часам к 11 все водоросли куда отнесло и море опять было как слеза. На пляже есть часть под скалами, где нет зонтиков и лежаков, так вот там было очень грязно. А так, все пляжи в принципе были чистыми. Только на нашу просьбу дать пепельницу - нам просто махнули рукой, типа и так сойдет. Но мы не сорили! Нигде! Надо же пример показывать.
На этом пляже мы впервые вблизи увидели знаменитый албанский дот-бункер.
Сказать, что мы их видели очень много - неправда. Мы их видели очень редко. То ли их уже успели разобрать на фундамент для домов, то ли они прятались от нас. Лишь изредка мы видели их по дороге и сразу три, когда были в замке.
На этом пляже кафе одно. Накормили нас хорошо, но здесь мы встретили самого угрюмого человека в Албании. То ли мы так попали, что у него день не задался, то ли он на самом деле такой, но это было исключение из правил.
И третий пляж нам посоветовал Гента- Засохшее дерево (Pema thater - если я, конечно, правильно разобрала его почерк). Этот пляж находится за Ксамилем, всего в 1 миле от Корфу. Он вроде бы тоже как песочный, но Бог его знает.
Здесь не было волн вообще, поэтому это рай для детей. Вход песчаный, глубоко метров через 30, волн нет. Поэтому я, как дети, из воды не вылазила. Здесь с выбором кафе лучше, чем на Зеркалах, но мы долго не выбирали, а пошли в то, которое было как бы над нашим пляжем-в тени деревьеви ярусами. На море смотришь сквозь деревья. Красота.
Здесь нас тоже хорошо покормили, но вместо бокала вина официант принес поллитра. То ли не понял, то ли сделал вид, что не понял. Но мы не в обиде.
На этом пляже есть такая развлекуха - прыжки с вышки, чем и воспользовался мой муж.
Эти три поездки обошлись нам в 67 евро (только такси). Для нас самым красивым пляжем показалась Чайка, но на вкус и цвет...
Можно было и еще поездить по пляжем - есть и близкие и далекие, но мы побывали только на этих четырех (с Ксамилем). Везде море было выше всяких похвал, и это - главное. Кстати, наш отельный пляж тоже был совсем неплох, некоторые на нем и провели весь свой отдых.
Всем хорошего отдыха и прекрасного моря!
Продовження. Початок тут >>>
Отже, ми прибули близько 8-9 вечора. У готелі нас зустрів менеджер Гента, який розмовляє російською (це я знала з Інтернету). Наступного дня він розписав нам, куди можна поїхати і яким чином. Машину ми не беремо, тому що вдома її не водимо, тому був такий вибір: екскурсії, громадський транспорт та таксі. Для початку ми вибрали одну екскурсію - Бутрінт та Ксаміль.
Бутрінт - археологічний парк у лавровому гаю в оточенні гір та озера. Чисто, багато тіні лаврових дерев, але нічого визначного. Ми і в Греції на руїни не їздили, а тут щось психанули. Потвердили нашу думку – не нашу.
Ну, тощо. Потім нас повезли до Ксамілю - "Албанські Сейшели". Там не галька, а нібито білий пісок.
Але думки розходяться: хто каже, що це пісок, хто що сильно дроблена галька. Неважливо, приємно входити у воду без взуття. Гарно, але я правильно зробила, що не обрала Ксаміль для постійного проживання – немає там злиття моря та неба, як я люблю. Все перекрито маленькими острівцями. А ще маса народу, продавці, як у нас на узбережжі та цигани, які не просять, а вимагають милостин. Це напружувало, та це єдиний пляж, де ми не лишали речі без нагляду.
Але в Ксамілі багато маленьких пляжів. Можливо, нас привезли на багатолюдний і ще це була неділя, коли крім туристів додаються ще й свої.
Втім, організацією екскурсії (голосно сказано - на пляжі нас вивантажили і покинули, а частина взагалі попросила повернути їх в Саранду) ми залишилися незадоволені і вирішили, що тепер наш транспорт - таксі.
І правильно зробили, тому що можна під'їхати і громадським автобусом і до Блакитного Ока, і до інших пляжів, але вам доведеться йти дорогою як чимало. А за спекою і такою дорогою - взагалі нічого не захочеться.
Першою нашою поїздкою стало Блакитне Око. Це кілька джерел, що б'ють з-під землі та створюють ефект "блакитного ока".
Тут можна зупинитися цілий день: є будиночки, кафе, катамаран. Знову чисто, все в тіні, красиво та умиротворено.
Є, звичайно, місця і покрасивей і повніше, і для прогулянки більше, але ми надовго не затримувалися. Підішли чистим, чарівним повітрям, подивилися на "блакитне" (в доброму змилі) царство і поїхали знову на море. Вся поїздка зайняла близько півтори години і коштувала нам на двох 30 євро.
А далі ми почали їздити на різні пляжі. Першим пляжем була Чайка (Plazh Pulbardha). Усі пляжі, на яких ми були розташовані у бухтах під скелями. Зі зручностей - шезлонги, парасольки, кафе. Ну зрозуміли вони ще, що потрібні туалети, переодягання та душі. "Непричесана Албанія", як назвала її ollennka.
Тут два кафе.
Я б назвала їх верхнє та нижнє. Вигляд, звичайно, красивіший з верхнього кафе. Але ми замовили обід у нижньому кафе і залишилися дуже задоволені: по-перше, тут була свинина (а чоловік уже по ній встиг скучити). . .
. . . а я насолоджувалася креветками у беом вині. Тарілку я "вилизала".
Салат, дві страви, келих розливного пива, келих вина коштували нам 17 євро.
Пляж нам сподобався, але хотілося побачити інші, тому наступного дня ми поїхали на Дзеркала (Pasgyra). Тут нам спочатку не пощастило. Вночі був сильний шторм та нагнало до берега багато водоростей. Тому це псувало картину, але годині до 11 усі водорості куди віднесло і море знову було як сльоза. На пляжі є частина під скелями, де немає парасольок і лежаків, тож там було дуже брудно. А так, всі пляжі були чистими.
Тільки на наше прохання дати попільничку – нам просто махнули рукою, на кшталт і так зійде. Але ми не смітили! Ніде! Треба приклад показувати.
На цьому пляжі ми вперше побачили знаменитий албанський дот-бункер.
Сказати, що ми їх бачили дуже багато – неправда. Ми їх бачили дуже рідко. Чи їх уже встигли розібрати на фундамент для будинків, чи вони ховалися від нас. Лише зрідка ми бачили їх по дорозі і одразу три, коли були в замку.
На цьому пляжі кафе одне. Нагодували нас добре, але тут ми зустріли саму похмуру людину в Албанії. Чи ми так потрапили, що в нього день не задався, чи він насправді такий, але це був виняток із правил.
І третій пляж нам порадив Гента-Засохле дерево (Pema thater – якщо я, звичайно, правильно розібрала його почерк). Цей пляж знаходиться за Ксамілем, всього в 1 милі від Корфу. Він ніби теж як пісочний, але Бог його знає.
Тут не було хвиль взагалі, тому це рай для дітей. Вхід піщаний, глибоко метрів через 30 хвиль немає. Тому я, як діти, із води не вилазила. Тут з вибором кафе краще, ніж на Дзеркалах, але ми довго не вибирали, а пішли в те, яке було ніби над нашим пляжем у тіні дерев'яними ярусами. На морі дивишся крізь дерева. Краса.
Тут нас теж добре погодували, але замість келиха вина офіціант приніс півлітра.
Чи не зрозумів, чи вдав, що не зрозумів. Але ми не в образі.
На цьому пляжі є така розвага - стрибки з вежі, чим і скористався мій чоловік.
Ці три поїздки коштували нам 67 євро (тільки таксі). Для нас найкрасивішим пляжем здалася Чайка, але на смак та колір...
Можно було ще поїздити по пляжу - є і близькі і далекі, але ми побували тільки на цих чотирьох (з Ксамілем). Скрізь море було вище за всякі похвали, і це - головне. До речі, наш готельний пляж теж був зовсім непоганий, деякі на ньому провели весь свій відпочинок.
Усім хорошого відпочинку та прекрасного моря!