Романтика літа: Австрія та Швейцарія (частина 5)

29 Січня 2013 • Час поїздки: з 26 квітня 2012 до 08 травня 2012

Репутація: +8494

Додати до друзів

Написати листа

День 9. Холодает. У лебедя внеплановый завтрак. Зальцбург. Австрийское вино.

Утро. Озеро. Птицы в заливистых трелях стремятся перещеголять друг друга. Австрийская музыка. Воздух +12. Смелости хватает только на то, что бы намочить ноги в озере. Кто ж тогда знал, что, в определенных условиях, смелость увеличивается в геометрической прогрессии )))

Променад по берегу. Частные домики. Пристани. Шезлонги. Дисциплинированные европейцы даже на отдыхе начинают свой день с утренней пробежки. Все здороваются и улыбаются. У моего организма все признаки кислородного отравления ))) Подозрительно кружится голова. Лёгкие пытаются отыскать знакомые элементы таблицы Менделеева во вдыхаемом воздухе. Горы. Озеро. Завтрак.

В холле гостиницы всех туристов встречает главный по приезжим ))) Элвис. Он по-хозяйски возлежит на коврике у двери и позволяет трепать себя по загривку. Обаяшка. Невозмутим, как настоящий австриец )))

А на озере наматывает круги у берега другой австриец. Белый лебедь. Людей не боится. Подплывает очень близко. Ест с руки. Сколько ярких эмоций! ! ! И у меня, и у лебедя ))) Пернатое чудо не контролирует момент, когда заканчивается хлеб и начинается моя рука – поэтому соревнуемся с ним в быстроте реакции )))) Мой проигрыш сопровождается недовольным шипением белого красавца – конечно, жевать мой палец не так вкусно, как дегустировать местный хлеб )))

Автобус. Альпы. Альпы! ! Альпы!! ! ! Зальцбург. В городе уже была. Ночью и пьяная ))) Когда путешествовала по рождественским ярмарках. Теперь иду смотреть днём и трезвая )))

Зальцбург. Удивительно гармоничный город. Туристический? Да. Но это его не портит. Вывески. Улочки. Виды на крепость с любой точки. Современное искусство на улицах. Самый узкий дом. Конные экипажи в автомобильных пробках. И Моцарт. Он везде. Площадь Моцарта. Дом Моцарта. Конфеты Моцарта. Кстати, они на порядок вкуснее венского аналога. И на порядок дороже )))

Сердце Старого города и одна из главных достопримечательностей Зальцбурга – кафедральный собор Св. Рупрехта. Знаменит наличие семи (!! ! ) действующих органов и купели, в которой был крещен Вольфганг Амадей Моцарт.

Интересную оптическую иллюзию можно наблюдать, если вы станете напротив входа в собор и будете медленно приближаться к нему. Внимательно следите за колонной Святой Марии, которая стоит на Соборной площади, и ангелами с короной на соборе. В один из моментов корона плавно опустится прямо на голову Марии.

Парк Мирабель. Жил был архиепископ зальцбургский Вольф Дитрих фон Райтенау. И хоть был он лицом церковным, а по церковным правилам того времени никак не положено было иметь любимых женщин, Вольф Дитрих был превыше законов. В 1606 году по его приказу строится роскошнейший дворец, как подарок даме сердца Соломее. Расчувствовавшаяся красавица, в порыве благодарности, рождает архиепископу 15 (пятнадцать!! ! ) детей. Выжили лишь 10, но и это было очень хорошим результатом по меркам того времени.

Сам парк разбит в классической форме барочной парковой архитектуры. Глицинии оплетают нежно сиреневым ковром стены зданий. Клумбы. Фонтаны. Вазы. Скульптуры. Сад карликов. Эти карлики так не нравились кронпринцу Людвигу Баварскому, когда он жил в замке Мирабель, что он даже хотел их уничтожить. В итоге многие из скульптур были проданы, и потом пришлось приложить много усилий, чтобы вернуть их на место.

По легенде, каждый из 12 гномов что-либо, да дарует тому, кто его потрёт. Любимый туристический аттракцион ))) Потри. Загадай. Жди исполнения. Загадали попробовать австрийского вина. Зашли в магазин, купили, вечером дегустировали. Таки работают карлики. Всё сбылось )))

А пока неспешно гуляем. Наслаждаемся и впитываем. Красоту. Энергетику. Музыку города. Ловим его настроение. Его ритм. Проникаемся его гармонией. Мой город. Нравится. Очень нравится. Уже хочу вернуться…

Автобус. Альпы. Отель. Озеро. Балкон. Плед. Вино. Клубника. Люблю Австрию )))

День 10. Туман. Парк Минимундус. Клагенфурт. А вы купались в питьевой воде? )))

Восход солнца прошёл без меня ))) Туман плотной пеленой укутал весь окружающий пейзаж. Ничего не видно на расстоянии вытянутой руки. Озеро в дымке. Гуляю. Вдыхаю. Сыро. Холоднооооо ))))

Парк Минимундус. Мир в миниатюре. Как я понимаю, дело чести для каждой страны иметь такой парк. Можно не один ))) По поводу подобных парков дышу ровно. Если бы он не был включен в программу, можно было бы спокойно пропускать. Один раз побывав, дальше уже просто забавно сравнивать увиденное в разных местах.

Выглядывает солнышко. Рассматриваем. Толпимся у миниатюр. Любимое фото «я и памятник». В огромных количествах. У каждого памятника ))) Весело ))) Умилил чудной дяденька, сидящий на камешках и сосредоточено фотографирующий всякого проходящего. Филантроп? Не угадали ))) Оказался штатным фотографом парка. На выходе вы можете купить свой фотопортрет с логотипом парка. Цена вопроса в районе 5 евро )))

Клагенфурт. Город на юге Австрии, столица федеральной земли Каринтия. Очень компактный. Старый город имеет форму прямоугольника, образованного между Главной, Старой и Новой площадями.

На Новой площади находится самый известный из здешних фонтанов - Драконов фонтан. Создан в честь легендарного богатыря, который победил дракона-людоеда, жившего в водах Вёртерзее. На площади также расположена Ратуша конца XVI столетия. В Ратуше находится инфоцентр.

На одной из площадей, на брусчатке, выложен герб Клагерфурта, а вокруг гербы городов побратимов. Засветились наши Черновцы, название которых написано английскими буквами и Душанбе, название которого написано на русском языке. Такой вот лингвистический парадокс )))

Ландхауз – шедевр эпохи Возрождения. Сейчас здесь находится современная резиденция правительства Каринтии. Самой драгоценной частью Ландхауза является большой гербовый зал, на стенах которого изображены 665 исторических гербов Каринтии и ее правителей.

Очень хотелось попасть на обзорную башню Пирамиднкогель. Она была построена в 60-х годах. Высота самой башни 54 метра, но предлагается вид с 900 метровой высоты на панораму долин, гор и озер. Теоретически туда ходит автобус, но экскурсовод говорит, что добраться до башни можно только на такси. А главное, что это долго и мы не вложимся в свободное время. Ещё одна зарубка на будущее – куда хочу попасть )))

Идём в самую известную местную пивоварню. Хоть пиво успеем продегустировать ))) Пиво очень понравилось!! ! ! Вкусноооооо )))

Возвращаемся в отель. Очень рано возвращаемся. Вспоминаю рекламный слоган Каринтийских озер – а вы купались в питьевой воде? Понимаю, надо купаться ))) Воздух стабильные +12. Про температуру воды могу только догадываться.

В обычной жизни я открываю купальный сезон летом, когда вода становится как парное молоко. Мерзлячка я ))) Но тут особый случай. Хочу добрать эмоций. Ярких. Настоящих. Хочу напитаться позитивом. И вода таки творит чудеса! ! ! Особенно холодная ))) Рекомендую. Действенный метод )))

Прогулка вдоль озера. Закат. Плед. Вино. Персики. Уже стабильно люблю Австрию )))

День 9. Холодить. У лебедя позаплановий сніданок. Зальцбурґ. Австрійське вино.

Ранок. Озеро. Птахи в заливчастих трелях прагнуть перевершити один одного. Австрійська музика Повітря +12. Сміливості вистачає тільки на те, щоб намочити ноги в озері. Хто ж тоді знав, що, за певних умов, сміливість збільшується в геометричній прогресії)))

Променад берегом. Приватні будиночки. Пристані. Шезлонги. Дисципліновані європейці навіть на відпочинку розпочинають свій день із ранкової пробіжки. Всі вітаються та посміхаються. У мого організму всі ознаки кисневого отруєння ))) Підозрительно крутиться голова. Легкі намагаються знайти знайомі елементи таблиці Менделєєва у повітрі. Гори. Озеро. Сніданок.

У холі готелю всіх туристів зустрічає головний за приїжджими))) Елвіс. Він по-господарськи лежить на килимку біля дверей і дозволяє тріпати себе по загривку. Обаяшка. Непорушний, як справжній австрієць)))

А на озері намотує кола біля берега інший австрієць. Білий лебідь. Людей не боїться. Підпливає дуже близько. Їсть із руки. Скільки яскравих емоцій! І у мене, і у лебедя))) Пернате диво не контролює момент, коли закінчується хліб і починається моя рука – тому змагаємося з ним у швидкості реакції)))) Мій програш супроводжується незадоволеним шипінням білого красеня – звичайно жувати мій палець не так смачно, як дегустувати місцевий хліб )))

Автобус. Альпи. Альпи! ! Альпи! ! Зальцбурґ. У місті вже була. Вночі і п'яна))) Коли подорожувала різдвяними ярмарками. Тепер іду дивитися вдень і твереза)))

Зальцбурґ. Дивно гармонійне місто. Туристичний? Так. Але це його не псує. Вивіски. Вулички. Види на фортецю з будь-якої точки. Сучасне мистецтво на вулицях. Найвужчий будинок. Кінні екіпажі в автомобільних заторах. І Моцарт. Він скрізь. Площу Моцарта. Дім Моцарта. Цукерки Моцарта. До речі, вони на порядок смачніші віденського аналога. І на порядок дорожче)))

Серце Старого міста та одна з головних визначних пам'яток Зальцбурга – кафедральний собор Св. Рупрехта. Знаменить наявність семи (!! ! ) діючих органів та купелі, в якій був хрещений Вольфганг Амадей Моцарт.

Цікаву оптичну ілюзію можна спостерігати, якщо ви станете навпроти входу в собор і повільно наближатиметеся до нього. Уважно стежте за колоною Святої Марії, яка стоїть на Соборній площі, та ангелами з короною на соборі. В один із моментів корона плавно опуститься прямо на голову Марії.

Парк Мірабель. Жив був зальцбурзький архієпископ Вольф Дітріх фон Райтенау. І хоч він був особою церковною, а за церковними правилами того часу ніяк не годилося мати улюблених жінок, Вольф Дітріх був понад закони. У 1606 році на його наказ будується розкішний палац, як подарунок дамі серця Соломії. Розчулена красуня, в пориві подяки, народжує архієпископу 15 (п'ятнадцять! ) дітей. Вижили лише 10, але й це було дуже добрим результатом за мірками того часу.

Сам парк розбитий у класичній формі барокової паркової архітектури. Гліцинії обплітають ніжно бузковим килимом стіни будівель. Клумби. Фонтани. Вази. Скульптури. Сад карликів. Ці карлики так не подобалися кронпринцу Людвігу Баварському, коли він жив у замку Мірабель, що навіть хотів їх знищити. У результаті багато скульптур були продані, і потім довелося докласти багато зусиль, щоб повернути їх на місце.

За легендою, кожен із 12 гномів що-небудь, та дарує тому, хто його потре. Улюблений туристичний атракціон))) Потрі. Загадай. Чекай виконання. Загадали скуштувати австрійського вина. Зайшли до магазину, купили, увечері дегустували. Такі працюють карлики. Все збулося )))

А поки що неспішно гуляємо. Насолоджуємось і вбираємо. Краса. Енергетику. Музика міста. Ловимо його настрій. Його ритм. Переймаємось його гармонією. Моє місто. Подобається. Дуже подобається. Вже хочу повернутися…

Автобус. Альпи. Готель. Озеро. Балкон. Плід. Вино. Полуниця. Люблю Австрію )))

10 день. Туман. Парк Мінімундус. Клагенфурт. А ви купалися у питній воді? )))

Схід сонця пройшов без мене))) Туман щільною пеленою укутав весь навколишній пейзаж. Нічого не видно на відстані витягнутої руки. Озеро в серпанку. Гуляю. Вдихаю. Сиро. Холоднооооо ))))

Парк Мінімундус. Світ у мініатюрі. Як я розумію, справа честі для кожної країни мати такий парк. Можна не один))) З приводу подібних парків дихаю рівно. Якби він не був включений до програми, можна було б спокійно пропускати. Один раз побувавши, далі вже кумедно порівнювати побачене в різних місцях.

Виглядає сонечко. Розглядаємо. Натовпимося у мініатюр. Улюблене фото «я та пам'ятник». У величезних кількостях. У кожного пам'ятника ))) Весело ))) Розчулив чудовий дядечко, що сидить на камінчиках і зосереджено фотографує всякого, хто проходить. Філантроп? Не вгадали))) Виявився штатним фотографом парку. На виході можна купити свій фотопортрет з логотипом парку. Ціна питання в районі 5 євро)))

Клагенфурт. Місто на півдні Австрії, столиця федеральної землі Карінтія. Дуже компактний. Старе місто має форму прямокутника, утвореного між Головною, Старою та Новою площами.

На Новій площі знаходиться найвідоміший із тутешніх фонтанів - Драконів фонтан. Створено на честь легендарного богатиря, який переміг дракона-людожера, який жив у водах Вертерзеї. На площі розташована Ратуша кінця XVI століття. У Ратуші знаходиться інфоцентр.

На одній із площ, на бруківці, викладено герб Клагерфурта, а довкола герби міст побратимів. Засвітилися наші Чернівці, назва яких написана англійськими літерами та Душанбе, назва якої написана російською мовою. Такий ось лінгвістичний парадокс)))

Ландхауз – шедевр доби Відродження. Наразі тут знаходиться сучасна резиденція уряду Каринтії. Найдорожчою частиною Ландхауза є великий гербовий зал, на стінах якого зображено 665 історичних гербів Каринтії та її правителів.

Дуже хотілося потрапити на оглядову вежу Піраміднкогель. Вона була збудована у 60-х роках. Висота самої вежі 54 метри, але пропонується вид із 900 метрової висоти на панораму долин, гір та озер. Теоретично туди ходить автобус, але екскурсовод каже, що дістатись вежі можна тільки на таксі. А головне, що це довго, і ми не вкладемося у вільний час. Ще одна зарубка на майбутнє – куди хочу потрапити)))

Ідемо до найвідомішої місцевої пивоварні. Хоч пиво встигнемо продегустувати))) Пиво дуже сподобалося! ! Смачноооооо )))

Повертаємось у готель. Дуже рано повертаємось. Згадую рекламний слоган Каринтійських озер – а ви купалися у питній воді? Розумію, треба купатися))) Повітря стабільне +12. Про температуру води можу лише здогадуватися.

У звичайному житті я відкриваю купальний сезон улітку, коли вода стає як парне молоко. Мерзлячка я))) Але тут особливий випадок. Хочу добрати емоції. Яскраві. Справжніх. Хочу насититися позитивом. І вода таки творить дива! Особливо холодна))) Рекомендую. Дієвий метод )))

Прогулянка вздовж озера. Захід сонця. Плід. Вино. Персики. Вже стабільно люблю Австрію )))

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал