Заранее прошу прощения за многословность, но слишком впечатлилась, советую прочитать до конца.
Отдыхали в Банско с 3.03 по 10.03. 2012, второй год подряд. В прошлом году жили в Cтражите, 4 звезды, абсолютно оправданные, претензий к отелю, персоналу и еде - никаких, впечатления - строго положительные, 5 баллов из 5. В этом году при выборе руководствовались той же звездностью и близостью расположения к подъемнику, и, к сожалению зря, - ценой. В результате выбрали Эмеральд, якобы те же 4*, 50 метров до гондолы, SPA и прочие прелести. Заказали два стандартных дабла с питанием.
При поселении один номер превратился в студию, достаточно большой площади, с дополнительным диваном и двухъярусной кроватью (видимо, рассчитан на 5 человек, хотя такой компании там будет тесно, так как нары стоят в маленьком коридорчике), что нас совсем не расстроило. Зато второй номер оказался какой-то клетушкой под лестницей, площадью около 10 метров, в которой даже некуда было положить вещи. Судя по расположению и внешнему виду, это изначально было подсобное помещение, которое от жлобства, другой термин применить не могу, да и ко всему отелю в целом он абсолютно подходит, переделали в номер, да еще и на двоих. После небольшого скандала на ресепшн, пообещали переселить на следующий день, что и сделали, хоть за это спасибо. Стандартных номеров опять же не оказалось, поэтому дали вторую студию.
Мебель в номерах убогая, достаточно изношенная, то же относится и к ванной. Умилила экономия на стеклопакетах, которые работают только в режиме открыть-закрыть, режима проветривания, соответственно, нет, что при околонулевой температуре на улице и ребенке в комнате - напрягает. В целом, порадовала кухня и большое количество посуды и приборов, что, несомненно, удобно. Был даже тостер, который, правда, не работал, а только попахивал горелым.
В якобы SPA-отеле халаты проживающим не дают, раздевалка находится в самом спа-центре, где, почему-то, дико холодно, хотя в отеле топят очень хорошо. В связи с отсутствием халатов по гостинице бегают голые мокрые дети, которым, конечно же, лень переодеваться в раздевалке. Кстати, по поводу SPA, выглядит это как издевательство, особенно бассейн, который больше похож на очень большую ванную и "оформлен" в виде аквариума, в котором, как кильки в банке, плотно упакованы люди, что усугубляет сходство с аквариумом. Заглянули один раз - желания посетить не возникло, даже у ребенка.
По поводу персонала присоединюсь к ранее опубликованным отзывам, все время возникало ощущение, что ты им что-то должен и своими обращениями отвлекаешь от чего-то важного, большинство толком не говорит ни на русском, ни на английском, объяснялись на пальцах. Приятное впечатление произвели только горничные, хотя, меня удивило, что в "4-хзвездочном" отеле убирают номера только по просьбе, а не каждый день. Полотенца меняли через день, постель - два раза за неделю. В номере лежала стандартная для отелей папка, однако, когда возникла необходимость позвонить по внутреннему телефону, выяснилось, что в этой папке, кроме бесконечной рекламы ресторана при отеле, услуг массажа и т. д. , нет никакой информации о том, как звонить. Таким образом, чтобы позвонить на ресепшн, пришлось сходить туда и спросить, а как, собственно, это сделать.
"Ресторан". Только в кавычках. На входе в это заведение вас встречает мрачный мужчина, которому надо сообщить номер комнаты, который он сверяет со списками, а вдруг вы пришли пожрать на халяву. Это происходит и утром, и вечером, и за неделю он не удосужился запомнить никого из нашей компании. Это дико раздражает, потому что у тебя все время возникает ощущение, что ты кому-то должен и что-то делаешь не так. Столы убирались как попало, а количество приборов (соль-перец-масло-уксус) составляло примерно половину от количества столов, в связи с чем за ними приходилось охотиться, другого слова не подберу.
Еда - скудный выбор и в большинстве своем - никакая. Если бы я первый раз была в Болгарии, у меня бы сложилось крайне превратное впечатление о болгарской кухне. Возвращаясь к вопросу жлобства в отеле Эмеральд, многие блюда, которые все-таки были съедобны, очень быстро разбирались, и по-новой уже не появлялись, так что кое-что мы так и не попробовали, а наблюдали только объедки. Напитки на завтрак, это вообще отдельная статья. На выбор предлагались вода и подкрашенная чем-то фиолетовым опять же вода. Из "горячих" - кофейный автомат со стандартным набором, он же выдавал и "горячую воду", заварить в которой что-либо не представлялось возможным, так как ее температура не превышала, в лучшем случае, 50-60 градусов. С отсутствием чая мы смирились еще в прошлом году, так как в . Болгарии чай пить не принято, вместо этого пьют травные смеси, что тоже неплохо, хотя, учитывая огромное количество русских и британских туристов, можно было бы и чай в пакетиках закупить. Из положительного в еде - было довольно много сладостей - тортиков, пирожных, печенья, все свежее и вкусное.
По поводу территории отеля и природы...В этой части Банско до сих пор идет массовая застройка, причем абсолютно хаотичная. Складывается ощущение, что планировки не было никакой, а об удобстве пешеходов вообще никто не думал. Указанное в описании отеля расстояние в 50 метров до подъемника абсолютно оправданно, если измерять его линейкой по карте. В реальности приходилось обходить отель вокруг, затем пробираться по ледяной тропинке, шириной в 50 см, которую "любезно" оставили при строительстве соседних зданий, и вот только потом можно было смело отсчитывать не 50, конечно, а около 100 метров. О природе здесь говорить не приходится, ею мы наслаждались в горах, а из окна можно было, протянув руку, уткнуться в окна соседнего отеля. Очень романтично.
И, напоследок, два слова про интернет. Да, мы заранее были готовы, что он бесплатный только на ресепшн, а в номере за него надо платить. Но, при абсолютно несусветной цене (10 левов - 1 день, 35 - 5 дней (около 5 и 18 евро соответственно)) я ожидала, что получу нормальное подключение. Связь в номере была отвратительной, постоянно отключалась, скорость передачи данных минимальная. Поговорить по скайпу получалось через раз, слышно было иногда, и, Боже упаси, включить еще и видео при звонке, тогда вообще пиши пропало. На ресепшене связь была получше, зато там, естественно, постоянно клубились люди, а так как разделение на зоны курящую и некурящую было условное, то находится долго в холле было невозможно, даже несмотря на то, что я сама курю.
Абсолютно наплевательское отношение персонала закончилось в момент нашего отъезда. Услышав, что мы уезжаем, портье начала верещать нам "стойте, подождите", а в рацию - наши номера, чтобы срочно проверили, не вынесли ли мы у них мебель и телевизор. Попытка предъявить нам счет за воду из мини-бара успехом не увенчалась, так как к ней никто не прикасался. Судя по быстро угасшему интересу после нашего отказа, это было что-то из серии "что такое "получилось"? - ну, значит, не получилось"....
И еще. Вход в помещение для хранения лыж расположен отдельно от центрального и снаружи не закрывается. Возможно, прецедентов у них еще не было, но, учитывая, что мне прямо в ски-центре, пока я переобувалась, поменяли мои палки на более старые, я бы сильно на всеобщую порядочность не рассчитывала.
Резюме. Три звезды - это максимум, который может быть у отеля EMERALD, я бы дала 2.5. Ноги моей там больше не будет.
Я бы посоветовала его рассматривать в случае, если вы не собираетесь питаться в отеле, а будете готовить сами или есть в механах, либо вам не жалко денег и вы крайне непритязательны к еде. Наличие кухни и просторность номеров, возможно, частично оправдывают недостатки отеля, но, мне кажется, что любой апарт-отель, не претендующий на такую звездность, предоставит вам те же условия, но за более приемлемые деньги.
Заздалегідь перепрошую за багатослівність, але надто вразилася, раджу прочитати до кінця.
Відпочивали у Банську з 3.03 по 10.03. 2012, другий рік поспіль. Минулого року жили в Стражиті, 4 зірки, абсолютно виправдані, претензій до готелю, персоналу та їжі – ніяких, враження – суворо позитивні, 5 балів з 5. Цього року при виборі керувалися тією ж зірковістю та близькістю розташування до підйомника, та на жаль, - ціною. В результаті вибрали Емеральд, нібито ті ж 4*, 50 метрів до гондоли, SPA та інші принади. Замовили два стандартні дабла з харчуванням.
При поселенні один номер перетворився на студію, досить великої площі, з додатковим диваном та двоярусним ліжком (мабуть, розрахований на 5 осіб, хоча такої компанії там буде тісно, бо нари стоять у маленькому коридорчику), що нас зовсім не засмутило. Натомість другий номер виявився якоюсь кліткою під сходами, площею близько 10 метрів, у якій навіть нікуди було покласти речі. Судячи з розташування та зовнішнього вигляду, це спочатку було підсобне приміщення, яке від жлобства, інший термін застосувати не можу, та й до всього готелю загалом він абсолютно підходить, переробили в номер та ще й на двох. Після невеликого скандалу на ресепшн пообіцяли переселити наступного дня, що й зробили, хоч за це спасибі. Стандартних номерів знову ж таки не виявилося, тому дали другу студію.
Меблі в номерах убогі, досить зношені, те ж відноситься і до ванної. Розчулила економія на склопакетах, які працюють тільки в режимі відкрити-закрити, режиму провітрювання, відповідно, немає, що при нульовій температурі на вулиці та дитині в кімнаті - напружує. В цілому, порадувала кухня та велика кількість посуду та приладів, що, безсумнівно, зручно. Був навіть тостер, який, щоправда, не працював, а тільки пахнув горілим.
У нібито SPA-готелі халати проживаючим не дають, роздягальня знаходиться в самому спа-центрі, де чомусь дико холодно, хоча в готелі топлять дуже добре. У зв'язку з відсутністю халатів по готелі бігають голі мокрі діти, яким, звичайно ж, ліньки переодягатися в роздягальні. До речі, з приводу SPA, це виглядає як знущання, особливо басейн, який більше схожий на дуже велику ванну і "оформлений" у вигляді акваріума, в якому, як кілька в банку, щільно упаковані люди, що посилює схожість з акваріумом. Зазирнули один раз – бажання відвідати не виникло, навіть у дитини.
З приводу персоналу приєднаюся до раніше опублікованих відгуків, весь час виникало відчуття, що ти їм щось повинен і своїми зверненнями відволікаєш від чогось важливого, більшість до ладу не говорить ні російською, ні англійською, пояснювалися пальцями. Приємне враження справили лише покоївки, хоча мене здивувало, що в "4-зірковому" готелі прибирають номери тільки на прохання, а не щодня. Рушники міняли через день, ліжко – двічі на тиждень. У номері лежала стандартна для готелів папка, однак, коли виникла потреба зателефонувати за внутрішнім телефоном, з'ясувалося, що в цій папці, крім нескінченної реклами ресторану при готелі, послуг масажу тощо, немає жодної інформації про те, як телефонувати. Таким чином, щоб зателефонувати на ресепшн, довелося сходити туди і спитати, а як, власне, це зробити.
Ресторан. Тільки у лапках. На вході до цього закладу вас зустрічає похмурий чоловік, якому треба повідомити номер кімнати, який він звіряє зі списками, а раптом ви прийшли пожерти на халяву. Це відбувається і вранці, і ввечері, і за тиждень він не спромігся запам'ятати нікого з нашої компанії. Це дико дратує, тому що в тебе постійно виникає відчуття, що ти комусь винен і щось робиш не так. Столи забиралися абияк, а кількість приладів (сіль-перець-масло-оцет) становила приблизно половину від кількості столів, у зв'язку з чим за ними доводилося полювати, іншого слова не підберу.
Їжа - мізерний вибір і здебільшого - ніяка. Якби я вперше була в Болгарії, у мене б склалося вкрай хибне враження про болгарську кухню. Повертаючись до питання жлобства в готелі Емеральд, багато страв, які все-таки були їстівні, дуже швидко розбиралися, і по-новому вже не з'являлися, так що ми так і не спробували, а спостерігали тільки недоїдки. Напої на сніданок це взагалі окрема стаття. На вибір пропонувалися вода і підфарбована чимось фіолетовим знову ж таки вода. З "гарячих" - кавовий автомат зі стандартним набором, він же видавав і "гарячу воду", заварити в якій щось не можливе, тому що її температура не перевищувала, у кращому разі, 50-60 градусів. З відсутністю чаю ми змирилися ще минулого року, тому що в Болгарії чай пити не прийнято, натомість п'ють травні суміші, що теж непогано, хоча, враховуючи величезну кількість російських та британських туристів, можна було б і чай у пакетиках закупити. З позитивного в їжі - було досить багато солодощів - тортиків, тістечок, печива, все свіже та смачне.
З приводу території готелю та природи...У цій частині Банско досі йде масова забудова, причому абсолютно хаотична. Складається відчуття, що планування не було жодного, а про зручність пішоходів взагалі ніхто не думав. Вказана в описі готелю відстань 50 метрів до витягу абсолютно виправдана, якщо вимірювати його лінійкою по карті. Насправді доводилося обходити готель навколо, потім пробиратися крижаною стежкою, шириною в 50 см, яку "любовно" залишили при будівництві сусідніх будівель, і ось тільки потім можна було сміливо відраховувати не 50, звичайно, а близько 100 метрів. Про природу тут годі й говорити, нею ми насолоджувалися в горах, а з вікна можна було, простягнувши руку, уткнутися у вікна сусіднього готелю. Дуже романтично.
І, насамкінець, два слова про інтернет. Так, ми заздалегідь були готові, що він безкоштовний лише на ресепшн, а в номері треба платити. Але, за абсолютно несумісної ціни (10 левів – 1 день, 35 – 5 днів (близько 5 і 18 євро відповідно)) я очікувала, що отримаю нормальне підключення. Зв'язок у номері був огидним, постійно відключався, швидкість передачі даних мінімальна. Поговорити скайпом виходило через раз, чути було іноді, і, Боже борони, включити ще й відео при дзвінку, тоді взагалі пиши пропало. На ресепшені зв'язок був кращим, зате там, природно, постійно клубилися люди, а так як поділ на зони, що курить і не курить, було умовне, то довго в холі було неможливо, навіть незважаючи на те, що я сама курю.
Абсолютно байдуже ставлення персоналу закінчилося в момент нашого від'їзду. Почувши, що ми їдемо, портьє почала верещати нам "стійте, зачекайте", а в рацію - наші номери, щоб терміново перевірили, чи не винесли ми у них меблі та телевізор. Спроба пред'явити нам рахунок за воду з міні-бару успіхом не увінчалася, тому що до неї ніхто не торкався. Судячи з швидко згаслого інтересу після нашої відмови, це було щось із серії "що таке "вийшло"? - ну, значить, не вийшло".
І ще. Вхід у приміщення для зберігання лиж розташований окремо від центрального та зовні не закривається. Можливо, прецедентів у них ще не було, але, враховуючи, що мені прямо в скі-центрі, поки я переобувалась, поміняли мої палиці на старіші, я б сильно на загальну порядність не розраховувала.
Резюме Три зірки - це максимум, який може бути біля готелю EMERALD, я дала б 2.5. Ноги моєї там більше не буде.
Я б порадила його розглядати у випадку, якщо ви не збираєтеся харчуватися в готелі, а готуватимете самі або є в механах, або вам не шкода грошей і ви вкрай невибагливі до їжі. Наявність кухні та просторість номерів, можливо, частково виправдовують недоліки готелю, але, мені здається, що будь-який апарт-готель, який не претендує на таку зірковість, надасть вам ті ж умови, але за більш прийнятні гроші.