Ваша оцінка готелю:
2.0
з 10
Оцінки готелю за критеріями:
Ніколи не їдьте до цього готелю! Ніколи! Ви ризикуєте бути укушеними величезною чорною змією марки «Чорна гюрза» (одна з найотруйніших на планеті), яка благополучно і безкоштовно проживає на території готелю, або залишите ваших дітей заїками, а літніх батьків – із серцевими проблемами. Адміністрація готелю наполегливо приховує факт проживання отруйної змії.
Почну по порядку. «Відпочивали» (саме у лапках) у цьому готелі з 25.06. 2017 до 04.07. 2017 року. Я була з маленьким сином (3.5 роки), племінником (9 років) та мамою. Багато подорожувала світом і ніколи не залишала негативні відгуки про готель і в цілому країну відвідування, тому що на деякі недоліки (а вони є в кожному готелі), вважаю, не треба звертати увагу, а більше насолоджуватися відпочинком, новими емоціями, людьми, культурою та історією. Але про цю кричущу, огидну подію не написати не зможу, просто як крик душі та застереження відпочиваючих.
На другий день нашого перебування в готелі, після 16 годин, ми прямували пообідати (випити чай з плюшками) в один з ресторанів. Настрій прекрасний, діти задоволені – співають пісеньки. Попереду нас на вузькій доріжці, по обидва боки якої густа зелень, метрів за 5 йде кішка. Як багато хто знає, кішок на Кіпрі повно, на території готелів - не виняток. Раптом я звернула увагу, що ця кішка вигнула спину і позадкувала назад (на нас); у мене чомусь одразу майнула думка, що від змії, бо собак ми не бачили. Тієї ж миті я перевела погляд на зелень біля доріжки. Там стояла на хвості величезна чорна товста змія у висоту під два метри, яка нападала на кішку. Вони билися. Видовище – страшніше у житті я не бачила. Від нас - метра 4. Я повернулася до мами, схопила її (т. к.
боялася, що вона впаде), схопила синочка (у моїй голові промайнула думка - аби син не побіг до кішки), племінник стояв з моєю мамою, тримаючи її за іншу руку, ми розвернулися і побігли назад, на ресепшен. Прибігши туди, я насамперед посадила маму та дітей, принесла води. Моя мама була дуже блідою і весь час повторювала, щоб ми виїжджали звідси додому. Підійшовши на ресепшен, я пояснила англомовному товаришу про те, що сталося. Він послав мене до нашого російськомовного гіда Бібліо-глобус Анатолія Мединського, який у цей час у холі спілкувався з туристами. Підійшовши до Анатолія, я попросила його вийти до мене (щоб не говорити при всіх туристах), терміново Анатолій невдоволено встав і, бурчачи, став до мене підходити. Тут уже в мене стали здавати нерви і я при всіх сказала, що ми щойно бачили.
Разом із Анатолієм, ми підійшли знову на ресепшен; англомовний товариш адміністратор навіщось уткнувся в комп'ютер (напевно, хотів пред'явити фотографію на впізнання), потім спитав: Чорна? » «А що, є якась ще? - запитала я. На що товариш відповів… «Ми знаємо, вона тут живе! » Мати чесна, а туристам чомусь не кажете? Там дітей одних відпускають спокійно гуляти. Територія готелю !!!! ! Покоївки, прибираючи номер, двері залишають відчиненими, а якщо заповзе в номер або бунгало!!!! ! Адміністратор порадив не провокувати змію, тоді вона не нападе. Спасибі на доброму слові. А якби не кішка, на яку ми звернули увагу і зупинилися, вона виповзла б до наших ніг. Що було б далі – уявити важко; може, чотири трупи, може, всі заїки, я не знаю. Загалом на цьому кінець.
До нас так ніхто й не підійшов у ті хвилини та загалом за весь відпочинок, не заспокоїв; я цікавилася в наступні дні у Анатолія, які вжиті заходи? Він усміхався і казав: «Ніяких». Наступного дня, коли ми йшли з пляжу, я звернула увагу, що парочка, що йде попереду, зупинилася, зазирає в кущі і фоткає. Підійшовши ближче, я побачила товстий чорний клубок, що мирно спав біля сходів, що вели з пляжу в готель. Я розвернулась і повела маму та дітей іншою дорогою в наш номер. Поспішаю зауважити, що місце, де ми вперше бачили змію, і місце біля сходів розбиваються в метрах 200. Ось так. Переступайте, товариші туристи, через трубу, що повзає, по території готелю та не провокуєте її. Згодом, ми не відпускали дітей одних, ходили, озираючись і боячись, а ввечері (в темряві) бігли до номера, голосно тупучи ногами, щоб хоч якось її злякати; приходячи в номер, заглядали в усі місця, щоб не бути захопленим зненацька.
Звичайно, на той момент я мав час дістати фотоапарат і сфотографувати для доказу, бо бійка була тривалий час, але самі розумієте, було не до того. Якби з балкона я побачила це видовище, як би огидно мені не було, я зняла б на фотоапарат обов'язково, щоб точно в цей готель ніхто не їздив!
Адміністрація готелю завзято приховує факт проживання отруйної змії, яка може виповзти будь-якої миті.
Ну, і насамкінець, недоліки готелю – гнили сходи, що ведуть на пляж, з яких стирчать цвяхи, а десь немає дощок. Тримайте дітей та літніх, можна повернутись і кісток не порахувати. Слизька плитка, якою спускаєшся до моря або зі свого бунгало, оскільки нагорі миють ноги після пляжу і вода стікає вниз; таргани в номерах (я вбила двох, невеликого розміру). Готель тягне на трійку не більше.
Почну по порядку. «Відпочивали» (саме у лапках) у цьому готелі з 25.06. 2017 до 04.07. 2017 року. Я була з маленьким сином (3.5 роки), племінником (9 років) та мамою. Багато подорожувала світом і ніколи не залишала негативні відгуки про готель і в цілому країну відвідування, тому що на деякі недоліки (а вони є в кожному готелі), вважаю, не треба звертати увагу, а більше насолоджуватися відпочинком, новими емоціями, людьми, культурою та історією. Але про цю кричущу, огидну подію не написати не зможу, просто як крик душі та застереження відпочиваючих.
На другий день нашого перебування в готелі, після 16 годин, ми прямували пообідати (випити чай з плюшками) в один з ресторанів. Настрій прекрасний, діти задоволені – співають пісеньки. Попереду нас на вузькій доріжці, по обидва боки якої густа зелень, метрів за 5 йде кішка. Як багато хто знає, кішок на Кіпрі повно, на території готелів - не виняток. Раптом я звернула увагу, що ця кішка вигнула спину і позадкувала назад (на нас); у мене чомусь одразу майнула думка, що від змії, бо собак ми не бачили. Тієї ж миті я перевела погляд на зелень біля доріжки. Там стояла на хвості величезна чорна товста змія у висоту під два метри, яка нападала на кішку. Вони билися. Видовище – страшніше у житті я не бачила. Від нас - метра 4. Я повернулася до мами, схопила її (т. к.
боялася, що вона впаде), схопила синочка (у моїй голові промайнула думка - аби син не побіг до кішки), племінник стояв з моєю мамою, тримаючи її за іншу руку, ми розвернулися і побігли назад, на ресепшен. Прибігши туди, я насамперед посадила маму та дітей, принесла води. Моя мама була дуже блідою і весь час повторювала, щоб ми виїжджали звідси додому. Підійшовши на ресепшен, я пояснила англомовному товаришу про те, що сталося. Він послав мене до нашого російськомовного гіда Бібліо-глобус Анатолія Мединського, який у цей час у холі спілкувався з туристами. Підійшовши до Анатолія, я попросила його вийти до мене (щоб не говорити при всіх туристах), терміново Анатолій невдоволено встав і, бурчачи, став до мене підходити. Тут уже в мене стали здавати нерви і я при всіх сказала, що ми щойно бачили.
Разом із Анатолієм, ми підійшли знову на ресепшен; англомовний товариш адміністратор навіщось уткнувся в комп'ютер (напевно, хотів пред'явити фотографію на впізнання), потім спитав: Чорна? » «А що, є якась ще? - запитала я. На що товариш відповів… «Ми знаємо, вона тут живе! » Мати чесна, а туристам чомусь не кажете? Там дітей одних відпускають спокійно гуляти. Територія готелю !!!! ! Покоївки, прибираючи номер, двері залишають відчиненими, а якщо заповзе в номер або бунгало!!!! ! Адміністратор порадив не провокувати змію, тоді вона не нападе. Спасибі на доброму слові. А якби не кішка, на яку ми звернули увагу і зупинилися, вона виповзла б до наших ніг. Що було б далі – уявити важко; може, чотири трупи, може, всі заїки, я не знаю. Загалом на цьому кінець.
До нас так ніхто й не підійшов у ті хвилини та загалом за весь відпочинок, не заспокоїв; я цікавилася в наступні дні у Анатолія, які вжиті заходи? Він усміхався і казав: «Ніяких». Наступного дня, коли ми йшли з пляжу, я звернула увагу, що парочка, що йде попереду, зупинилася, зазирає в кущі і фоткає. Підійшовши ближче, я побачила товстий чорний клубок, що мирно спав біля сходів, що вели з пляжу в готель. Я розвернулась і повела маму та дітей іншою дорогою в наш номер. Поспішаю зауважити, що місце, де ми вперше бачили змію, і місце біля сходів розбиваються в метрах 200. Ось так. Переступайте, товариші туристи, через трубу, що повзає, по території готелю та не провокуєте її. Згодом, ми не відпускали дітей одних, ходили, озираючись і боячись, а ввечері (в темряві) бігли до номера, голосно тупучи ногами, щоб хоч якось її злякати; приходячи в номер, заглядали в усі місця, щоб не бути захопленим зненацька.
Звичайно, на той момент я мав час дістати фотоапарат і сфотографувати для доказу, бо бійка була тривалий час, але самі розумієте, було не до того. Якби з балкона я побачила це видовище, як би огидно мені не було, я зняла б на фотоапарат обов'язково, щоб точно в цей готель ніхто не їздив!
Адміністрація готелю завзято приховує факт проживання отруйної змії, яка може виповзти будь-якої миті.
Ну, і насамкінець, недоліки готелю – гнили сходи, що ведуть на пляж, з яких стирчать цвяхи, а десь немає дощок. Тримайте дітей та літніх, можна повернутись і кісток не порахувати. Слизька плитка, якою спускаєшся до моря або зі свого бунгало, оскільки нагорі миють ноги після пляжу і вода стікає вниз; таргани в номерах (я вбила двох, невеликого розміру). Готель тягне на трійку не більше.
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Коментарі (0)
залишити коментар
Показати інші коментарі …
ІНШІ ВІДГУКИ ПРО ГОТЕЛЬ
- Адміністрація готелю завзято приховує факт проживання отруйної змії
- Ми чудово відпочили
- Чудовий відпочинок!
- Класний відпочинок в Атлантиці Сангарден
- Сподобалось)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ