Идея отдохнуть в этом году на Кипре пришла как-то неожиданно весной, и начала я бороздить просторы инета в поисках отеля и составлять программу по обязательному посещению понравившихся достопримечательностей. Выбор остановили на Tasia Maris Oasis 4*, расположенный в Айя-Напе, при выборе, как обычно, опиралась на отзывы и рейтинг отеля. Сразу скажу - не прогадали, отель реально хороший. Понравилось, в принципе, все - от оформления номеров, до питания. А еще он напомнил мне For Elements в Коста-Дораде (Испания), в котором отдыхали в 2011 году. В 100 метрах от отеля расположен ренткар Roadcar rentals, в котором на второй день взяли чудный Nissan Micra (автомат), который и обещал нам показать запланированные красоты Кипра. Стоимость аренды авто - 110 евро за три дня. Первым к посещению был запланирован пляж Коннос Бэй, находящийся недалеко от Айя-Напы, и я бы сказала, что это лучший пляж из посещенных нами. Находится в небольшой лагуне, водичка прозрачная, мягкий песочек. В нескольких минутах езды расположен городок Протарас, уютный и спокойный, в отличие от Айя-Напы, с красивым променадом вдоль моря. В Протарасе хорошо отдыхать с детками, как-то там тихо и размеренно, да и отели приличные. На второй день мы поехали на запад - так как обязательным к посещению на Кипре была, конечно же, его визитная карточка - Петра ту Ромиу (бухта Афродиты). Стоит отметить, что дороги на Кипре превосходные, и ехать было одно удовольствие. И вот еще издалека показались какие-то белые скалы, значит мы у цели! И хоть в этот день и был небольшой шторм, Афродита из пены морской так и не вышла. Далее в нашем маршруте Пафос, красивый городок, более солидный, что ли, чем Айя-Напа. Побродили по нему и поехали дальше. Бухта Корал Бэй как-то не впечатлила, вообще пляжи на Кипре живописней в районе Айя-Напы. И вот, наконец, мыс Дрепано и морские пещеры, и перед нами открывается какой-то фантастический, марсианский пейзаж, Средиземное море здесь кажется каким-то мощным, как океан. Прочитала, что затонул здесь когда-то албанский корабль Edro, и теперь является местной достопримечательностью, но мы его почему-то не нашли. Ну да ладно, пора возвращаться обратно домой с обязательным заездом в Лефкару, деревушку, находящуюся в горах, между Лимассолом и Ларнакой. Приехали туда уже под вечер, недавно прошел дождь и опьянели от сумасшедшего запаха сосен и каких-то неведанных нам трав. Деревушка - сказка, ее нужно посетить обязательно, это такой колорит. Мои обожаемые узкие улочки, ставни, обвитые бугенвиллиями, кашпо с пальмами, милые кафешки и магазинчики, где местные умелицы плетут кружева и продают изделия из серебра. Как здорово, что на земле еще остались такие места, попадая в них чувствуешь себя как-будто в другом измерении. В итоге, за второй день проехали более 500 км. Третий день был посвящен пляжам Макрониссос (с белым очень приятным песочком и лазурной водой) и обследованию мыса Каво Греко (безумно красивые морские пейзажи, собственно, то, за чем летели на Кипр). Остальные дни были проведены в релаксирующем режиме на пляже Нисси, пусть он и не такой живописный как Коннос и Макрониссос, но атмосфера на нем - это что-то! До сих пор я слышу эти зажигательные хиты и перед моими глазами танцующие на пляже молодые (и не очень) люди. Нисси- это атмосфера праздника и драйва, а что еще нужно на отдыхе? Так что, мои признания в любви тебе, Нисси! Вообще, все пляжи на Кипре оборудованные и очень цивилизованные. Резюмируя скажу так: отдых на Кипре понравился! Жаль, только что, не побывали в монастыре Киккос и Кирении, времени было мало. При возможности приедем еще уже с сыночком! Кстати, поразило жлобство МАУ, на борту бесплатно только водичка, все остальное за деньги (пакетированный кофе - 3 евро, жуткого вида сэндвич - 8 евро), ну да ладно, ведь отдых такими мелочами все равно не испортить!
Ідея відпочити цього року на Кіпрі прийшла якось несподівано навесні, і почала я борознити простори інета в пошуках готелю і складати програму з обов'язкового відвідування визначних пам'яток. Вибір зупинили на Tasia Maris Oasis 4*, розташований в Айя-Напі, при виборі, як завжди, спиралася на відгуки та рейтинг готелю. Відразу скажу - не помилилися, готель реально хороший. Сподобалося, в принципі, все – від оформлення номерів до харчування. А ще він нагадав мені For Elements у Коста-Дораді (Іспанія), у якому відпочивали у 2011 році. У 100 метрах від готелю розташований ренткар Roadcar rentals, в якому на другий день взяли чудовий Nissan Micra (автомат), який і обіцяв показати заплановані краси Кіпру. Вартість оренди авто – 110 євро за три дні. Першим до відвідування був запланований пляж Коннос Бей, що знаходиться недалеко від Айя-Напи, і я сказала б, що це найкращий пляж з відвіданих нами. Знаходиться в невеликій лагуні, вода прозора, м'який пісочок. За кілька хвилин їзди розташоване містечко Протарас, затишне і спокійне, на відміну від Айя-Напи, з гарним променадом уздовж моря. . У Протарасі добре відпочивати з дітьми, якось там тихо та розмірено, та й готелі пристойні. На другий день ми поїхали на захід - оскільки обов'язковою до відвідування на Кіпрі була, звичайно ж, його візитна картка - Петра ту Роміу (бухта Афродіти). Дороги на Кіпрі чудові, і їхати було одне задоволення. І ось ще здалеку з'явилися якісь білі скелі, значить ми маємо мету! І хоч у цей день був невеликий шторм, Афродіта з піни морської так і не вийшла. Далі в нашому маршруті Пафос, красиве містечко, солідніше, ніж Айя-Напа. Поблукали ним і поїхали далі. Бухта Корал Бей якось не вразила, взагалі пляжі на Кіпрі мальовничіші в районі Айя-Напи. І ось, нарешті, мис Дрепано та морські печери, і перед нами відкривається якийсь фантастичний, марсіанський краєвид. Середземне море тут здається якимось потужним, як океан. Прочитала, що затонув тут колись албанський корабель Edro, і тепер місцева визначна пам'ятка, але ми його чомусь не знайшли. Ну та гаразд, настав час повертатися назад додому з обов'язковим заїздом до Лефкари, села, що знаходиться в горах, між Лімассолом і Ларнакою. Приїхали туди вже надвечір, нещодавно пройшов дощ і п'яніли від божевільного запаху сосен і якихось невіданих нам трав. Сільце - казка, її потрібно відвідати обов'язково, це такий колорит. Мої улюблені вузькі вулички, віконниці, обвиті бугенвілліями, кашпо з пальмами, милі кафешки та магазинчики, де місцеві умілиці плетуть мережива та продають вироби зі срібла. Як здорово, що на землі ще залишилися такі місця, потрапляючи в них почуваєшся наче в іншому вимірі. Зрештою, за другий день проїхали понад 500 км. Третій день був присвячений пляжам Макрониссос (з білим дуже приємним пісочком та блакитною водою) та обстеженню мису Каво Греко (шалено красиві морські пейзажі, власне, те, за чим летіли на Кіпр). Інші дні були проведені в релаксуючому режимі на пляжі Ніссі, нехай він і не такий мальовничий як Коннос і Макроніссо, але атмосфера на ньому - це щось! Досі я чую ці запальні хіти і перед моїми очима танцюючі на пляжі молоді (і не дуже) люди. Ніссі- це атмосфера свята та драйву, а що ще потрібно на відпочинку? Тож, мої освідчення в коханні тобі, Ніссі! Взагалі, всі пляжі на Кіпрі обладнані та дуже цивілізовані. Резюмуючи скажу так: відпочинок на Кіпрі сподобався! Жаль, щойно, не побували в монастирі Кіккос та Кіренії, часу було мало. За можливості приїдемо ще вже з синочком! До речі, вразило жлобство МАУ, на борту безкоштовно тільки водичка, все інше за гроші (пакетована кава - 3 євро, жахливого виду сендвіч - 8 євро), ну та гаразд, адже відпочинок такими дрібницями все одно не зіпсувати!
