Бути туристом так приємно

12 травня 2011 Час поїздки: з 18 квітня 2011 до 25 квітня 2011
Репутація: +19½
Додати до друзів
Написати листа

Вирішили із дружиною придбати нерухомість на березі моря. Варіантів було мільйон – Болгарія, Хорватія, Іспанія, Сочі зрештою. Виник і Кіпр. Але скрізь нас щось не влаштовувало – де дорого, де від моря далеко, де незрозуміло що з документами, де дружині просто не подобалося… У пошуках інтернету було важко не натрапити на масу сайтів, що пропонують нерухомість на Північному Кіпрі. Така ж маса сайтів, де пишуть як це небезпечно з юридичного погляду і взагалі з метою безпеки. Ми по життю любимо шукати пригоди, тому Північний Кіпр нас, як мінімум, зацікавив своєю ось такою спірністю, невизнаністю. Я сказав дружині: "Ти як хочеш, я поїду дивитися, що це за місце таке, про яке полярні думки складаються". Вона мене спочатку боялася відпускати, все-таки жінки дуже схильні до суспільної думки і впливу, але потім її подруга з роботи сказала, що вони з чоловіком їздили на Північний Кіпр відпочивати, і залишилися дуже задоволені. Це пересилило.

Купили квитки на літак до Ларнаки, замовили готель у тамтешнього туроператора, що цікаво виявилося дешевше, ніж якщо замовляти номер безпосередньо у готелі. Ця ж фірма зустріла нас у порту та допомогла оселитися в готелі. Дали брошурку із програмами екскурсій. Мене як археолога за освітою зацікавило майже все. У результаті з'їздили з Ілкос Тур в стародавнє місто Саламін, яке вважається одним з найбільш добре збережених античних міст. Дуже багато цікавих відомостей дізналися, плюс до Саламіна відвідали монастир святого Варнави та Фамагусту.


Я спеціально не став просити компанію, що продає нерухомість, стати нам стороною, що приймає, хоча вони обіцяли безкоштовну поїздку, розміщення і були готові мало не квитки нам оплатити. Моя думка – кожен має займатися своєю справою, туристична фірма – показувати та розповідати, а ріелтори – у нерухомості розбиратися та вміти продавати.

На закінчення скажу, що Північним Кіпром залишилися дуже задоволені і врешті-решт придбали тут квартиру на першій береговій лінії з видом на море. Тепер приїжджатимемо частіше і вже як до себе додому. Для порівняння прокотилися на початку поїздки південним Кіпром. Чи не сподобалося зовсім, може вік не той, може просто не наше. Натовпи народу, багато російських «папиків», що скуповували полострова. Сидиш п'єш каву та звідусіль російська мова. Все ж таки не хотілося їхати у філію Росії. Ціни теж досить кусачі, але коли у відпустку їдеш, плануєш витрати в будь-якому випадку. На Півночі дуже спокійне розмірене життя без пресингу, досить дешевий одяг і взагалі покупки. Продукти лише на рівні московських. Правда дорогий бензин (під 50 рублів за літр виходить). Відпочивати чи жити – не має значення, але тут дуже комфортно, повірте.

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Схожі розповіді
Коментарі (8) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар