Нью-Йорк – Амстердам – Берлін – Харків

04 серпня 2021 • Час поїздки: з 12 липня 2021 до 13 липня 2021

Репутація: +304

Додати до друзів

Написати листа

Не было бы это небольшое путешествие таким " увлекательным" , если бы не нынешняя ситуация. Мы ехали в начале июля, когда Нидерланды и Германия были всё ещё закрыты для туризма. До последнего момента и уже в процессе поездки не было ясно, попадём ли мы в точку назначения. На форумах информации было немного и встречалось, что некоторым отказывали в посадке. На сайте IATA и KLM информация была несколько противоречивая. Целая куча если: из этой страны можно, а из другой нет; резидентам таких стран можно, а других – нет, и целая куча условий, которые в двух странах не всегда совпадали. Из поддержки аэропорта Амстердама ответили, что всё ок, можете лететь, а Берлин молчал. Где-то разрешался и тест-антиген, а где-то только ПЦР. ПЦР у нас делали бесплатный, где результат обещали в течение 3-х дней, или побыстрее, но от 180 долл. , поэтому сделали и бесплатный, и в день вылета забронировали антиген, и сохранили, где можно сделать быстро за деньги и без предварительной записи. Знакомая летела за пару месяцев до нас, сказала, что вообще нигде тест не спрашивали.

Может, что-то поменялось, может другая авиакомпания, но я не могла даже зарегистрироваться на 2 перелета. Приглашение пришло, а система отклоняет – обращайтесь к сотруднику авиакомпании. У KLM поддержка отвечает раз в день только в мессенджерах и ничего толком не знает. Какие нужны документы – мы не знаем, но без них на борт не пустим. Короче, нервотрёпка. И без check-in не приходит подтверждение естественно, и догадайся сам, в каком вообще терминале это будет. Путём нехитрых поисков о предыдущих вылетах терминал мы нашли. Сотрудник нас зарегистрировал, выдал посадочные на первый сегмент. А на следующий – сама-сама! Потому что вдруг время сделанного ПЦР поменяется или его результат. Ну что за дурацкая система! Ну вот что стОит просто загрузить этот тест онлайн в кабинете и всё?

Переживала, что короткая стыковка, а аэропорт третий по величине в Европе, как мне сказали в Гугле)) Но даже в большом аэропорту нам помогут волшебные указатели: WC, Transit, Gate и т. д. ) Всё интуитивно понятно, аэропорт обычный (во Фьюмичино было немного более напряжно, т. к. времени было в обрез, нужно было ехать на поезде и совершенно не у кого было спросить). Но снова здорово – онлайн киоски check-in висли и отказывались регистрировать, из персонала тоже никого видно не было, так что побежали дальше. Нашли такие же киоски с живыми людьми из KLM и снова тот же процесс. Они тоже понажимали и отправили к стойке регистрации KLM. Ну и конечно же снова дело было в тесте. Благополучно получив новые посадочные, пошли гулять по магазинам. На паспортном контроле снова спросили тест. Ну, чтоб уж наверняка.

Дальше уже было всё спокойно – короткий перелет до Берлина, дьюти фри более гостеприимные, чем в Амстердаме, и выбор был побольше. Стыковка была 4 часа, так что обошли всё по два раза. Wizzair посадочный нужно было распечатать заранее, т. к. в Берлине онлайн посадочные не поддерживает, а в транзитной зоне их стоек нет. В голове уместить всю эту массу информации и ничего не упустить было довольно напряжно. Поэтому летели без багажа, а только с ручной кладью. Читала, что кто-то улетел без чемодана, потому что нужно было выходить из транзитной зоны, а не пускали.

В первом самолёте покормили, дали бутылку воды и пару раз возили чай-кофе-соки. Во втором дали кокосовую печенюху и те же напитки. Всем раздавали наушники (навсегда), пледы (на время, на каждом было написано – собственность компании KLM) и ребёнку выдавали набор юного KLM-щика – обложка для паспорта, висюльку адресную на чемодан и т. д. Мелочь, но приятно. На первом сегменте можно было выбрать места бесплатно сразу, на втором накануне вылета, сидели вдвоём, третье сиденье как бонус. Но народ ходил спать на свободные места в хвосте самолёта. Ну, а Wizzair был полон и выбрать места не дал даже перед вылетом. Когда несколько стыковок, всегда есть беспокойство, что или рейс отменят какой-то, или вылетит с опозданием. Но все три были точно вовремя.

Третий перелет был практически незаметным. Устали от дороги и от всех этих нюансов и переживаний и хотелось уже просто отдохнуть. В Харькове аэропортик малюсенький и ещё – это первый раз, когда шли от самолёта пешком к терминалу! Обычно на автобусе или через " рукав" . Там у некоторых тоже не без казусов – для иностранцев нужна была страховка и адрес, по которому они собирались здесь жить. Но, судя по растерянным лицам, это было не у всех. Не знаю, чем закончилось, но обратно в самолёт никого не повели. Туалет встретил душком и площадь провинциальным очарованием.

Не була б ця невелика подорож такою "захоплюючою", якби не нинішня ситуація. Ми їхали на початку липня, коли Нідерланди та Німеччина були ще закриті для туризму. До останнього моменту вже в процесі поїздки не було ясно, чи потрапимо ми в точку призначення. На форумах інформації було небагато і зустрічалося, що деяким відмовляли у посадці. На сайті IATA та KLM інформація була дещо суперечлива. Ціла купа якщо: із цієї країни можна, а з іншої немає; резидентам таких країн можна, а інших – ні, і ціла купа умов, які у двох країнах не завжди співпадали. З підтримки аеропорту Амстердама відповіли, що все ок, можете летіти, а Берлін мовчав. Десь дозволявся і тест-антиген, а десь тільки ПЛР. ПЛР у нас робили безкоштовний, де результат обіцяли протягом 3-х днів, або швидше, але від 180 дол. , тому зробили і безкоштовний, і в день вильоту забронювали антиген, і зберегли, де можна зробити швидко за гроші та без попереднього запису . Знайома летіла за пару місяців до нас, сказала, що взагалі ніде тесту не питали.

Може, щось змінилося, може інша авіакомпанія, але я не могла навіть зареєструватися на 2 перельоти. Запрошення надійшло, а система відхиляє - звертайтеся до співробітника авіакомпанії. У KLM підтримка відповідає щодня тільки в месенджерах і нічого до пуття не знає. Які потрібні документи – ми не знаємо, але без них на борт не пустимо. Коротше, нервування. І без check-in не приходить доказ природно, і здогадайся сам, в якому взагалі терміналі це буде. Шляхом нехитрих пошуків про попередні вильоти термінал ми знайшли. Співробітник нас зареєстрував, видав посадочні на перший сегмент. А на наступний - сама-сама! Тому що раптом час зробленого ПЛР зміниться чи його результат. Ну що за безглузда система! Ну ось що варто просто завантажити цей тест онлайн в кабінеті і все?

Переживала, що коротка стиковка, а аеропорт третій за величиною в Європі, як мені сказали в Гуглі)) Але навіть у великому аеропорту нам допоможуть чарівні покажчики: WC, Transit, Gate тощо. ) Все інтуїтивно зрозуміло, аеропорт звичайний (у Фьюмічіно було трохи більш напружено, тому що часу було в обріз, потрібно було їхати поїздом і зовсім не було в кого запитати). Але знову здорово онлайн кіоски check-in висли і відмовлялися реєструвати, з персоналу теж нікого видно не було, так що побігли далі. Знайшли такі ж кіоски з живими людьми з KLM і знову той самий процес. Вони також натискали і відправили до стійки реєстрації KLM. Ну і, звичайно ж, знову справа була в тесті. Благополучно отримавши нові посадкові, пішли гуляти магазинами. На паспортному контролі знову спитали тест. Ну, щоб напевно.

Далі вже було все спокійно - короткий переліт до Берліна, дьюті фрі більш гостинні, ніж в Амстердамі, і вибір був більшим. Стикування було 4 години, тому обійшли все по два рази. Wizzair посадковий треба було роздрукувати заздалегідь, т. к. у Берліні онлайн посадкові не підтримує, а в транзитній зоні їх стійок немає. В голові помістити всю цю масу інформації і нічого не прогаяти було досить напружено. Тому летіли без багажу, а лише з ручною поклажею. Читала, що хтось відлетів без валізки, бо треба було виходити з транзитної зони, а не пускали.

У першому літаку погодували, дали пляшку води і кілька разів возили чай-кави-соки. У другому дали кокосову печенюху і ті ж напої. Усім роздавали навушники (назавжди), пледи (на час, на кожному було написано - власність компанії KLM) і дитині видавали набір юного KLM-щика - обкладинка для паспорта, висюльку адресну на валізу і т. д. Дрібниця, але приємно. На першому сегменті можна було вибрати місця безкоштовно одразу, на другому напередодні вильоту сиділи вдвох, третє сидіння як бонус. Але народ ходив спати на вільні місця у хвості літака. А Wizzair був повний і вибрати місця не дав навіть перед вильотом. Коли кілька стиківок, завжди є занепокоєння, що або рейс скасують якийсь, або вилетить із запізненням. Але всі три були точно вчасно.

Третій переліт був практично непомітним. Втомилися від дороги та від усіх цих нюансів та переживань і хотілося вже просто відпочити. У Харкові аеропортик малесенький і ще – це перший раз, коли йшли від літака пішки до терміналу! Зазвичай автобусом або через "рукав". Там у деяких теж не без казусів – для іноземців потрібна була страховка та адреса, за якою вони збиралися тут жити. Але, зважаючи на розгублені особи, це було не у всіх. Не знаю, чим закінчилося, але назад у літак нікого не повели. Туалет зустрів душком і площу провінційною чарівністю.

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал