Прилетіли ми до Мюнхена. Ми маємо зиму, бурани, холод, а тут уже весна. Трава зелена, сонечко, у повітрі пахне навесні і так радісно на душі! ; )
Баварські Альпи вразили! Гори всі покриті величезними ялинами, шапки снігові підпирають небо. Краса!
До готелю їхали десь «година з копійками». Проїжджали якісь баварські села, зі справжніми казковими будиночками. Складалося враження, що повернулися до минулого. Всюди відчувався національний колорит.
Готель стоїть на березі величезного озера. Зараз воно замерзло, але в деяких місцях видно воду. Навколо готелю Альпи, величезні ялини та багато готелів: такі акуратні 2-5 поверхові будиночки. Є магазинчики, які торгують переважно спортивними товарами, баварськими ковбасками, пивом і одна сувенірна крамниця.
Номери були заброньовані, і заселили нас одразу після прибуття. Готель має дві будівлі, вони поєднані між собою підземним переходом. Там де ресепшен, номери менші і дизайн гірший (можливо, що не у всіх номерах), а в іншій будівлі- номери дуже просторі та красиві. Я жила саме в такому, а ось колезі попався малесенький номер у національному стилі червоного кольору (обидва номери в стандартні). У неї в номері маленька ванна кімната з душем, а в мене велика ванна кімната з гарною ванною.
Готель декорований у національному стилі та обслуговуючий персонал одягнений у нац. костюми. Вразили дівчата-баварки з ніжною білою шкірою та яскравим рум'янцем. Такі собі «кров з молоком»! Дуже красиві, все з русявим волоссям. Усі говорять німецькою та англійською мовами. Обслуговування чудове.
Харчування-шведський стіл, звичайно відмінний від турецького. Багато нац. блюд-пальчики оближеш. Також можна замовити і будь-які страви, що пропонуються в меню.
У готелі чудовий басейн з підігрівом. Стоять шезлонги, а влітку відкриваються скляні вітражі, і ви начебто вже на вулиці, поруч із озером.
Є сауна. Виділила її особливо, бо кажуть, що нац. особливістю відвідування сауни є загальний зал для чоловіків і жінок. тобто миються всі разом, але роздягальні роздільні ))), забула сказати, що в купальниках в сауну не пускають, тобто всі миються голими і разом))). Це нам розповіла перекладач, сказала, що так буває, але чи так в Арабеллі вона не знає, а ми, звичайно, з'ясовувати не стали. ))
Багато сімей із дітьми. Цікаво, що люди відпочивають дуже тихо, тому що з понеділка по четвер у барі у ресепшена, тихо, нікого немає, а в п'ятницю і суботу-голосно розмовляють, сміються, співають, грають на гітарах. Відразу стає зрозумілим, що сьогодні вихідні.
Навколо озера проходить пішохідна доріжка, нею будь-якої пори року ходять люди. Повечеряти можна у будь-якому готелі. Одна єдина дорога веде в гори, звичайно, адже Арабелла-перш за все гірськолижний курорт. Фунікулер піднімає лижників у гори. Ми не каталися і, в принципі, не бачили. А ще там можна покататися у візку. Все у традиціях минулого століття.
Ми побачили Баварію різну: яскраве сонце, снігопад, невелика завірюха, дощ, туман.
Якщо сказати одним словом: краса, приємні враження та свіже чисте повітря.
Ми зустріли весну в лютому, і забувши, що я живу в Казахстані, з досить суворим кліматом, я здала шапку в багаж. Ну, навіщо мені шапка у розпал весни? Батьківщина зустрічала мене 25-градусним морозом…. )))))