Одним из наиболее интересных путешествий по Египту является круиз на теплоходе по реке Нил с посещением исторических памятников этой древнейшей цивилизации.
Наше передвижение по маршруту проходило комбинированным способом. Сначала из Ростова в Москву поездом, потом в Хургаду самолетом, затем на автобусе до Луксора на берегу Нила. Далее вверх по Нилу на комфортабельном теплоходе до Асуана. Потом на скоростном поезде до Каира и снова автобусом в Хургаду. 4 дня отдыха на Красном море и самолетом в Москву.
За 11 дней мы успели посмотреть грандиозный Карнакский храм бога Амона-Ра с аллеей сфинксов и храм царицы Хатшепсут в Луксоре, долину фараонов, где находится знаменитое захоронение Тутанхамона, древнейшие храмы в Эдфу и Ком-Омбо, асуанскую плотину с водохранилищем имени Нассера и памятник советско-египетской дружбы. Посетили каирский музей археологии и, конечно, единственное из античных чудес света, дошедшее до наших дней - египетские пирамиды с большим сфинксом. Побывали в поселениях коренных жителей Египта: бедуинов в пустыне и нубийцев в верховьях Нила. Любовались великолепным подводным миром Красного моря с кораллами и диковинными рыбами, который до этого видели только в передачах Жан-Жака Кусто.
Самая приятная часть путешествия проходила на четырехпалубном теплоходе с уютными каютами, просторным солярием и бассейном, который медленно двигался вверх по Нилу. Как известно, по длине Нил занимает третье место среди рек Земли, после Миссисипи и Амазонки. Но ширина и полноводность его вряд ли превышают наш Дон. По правому борту, совсем рядом проплывали убогие деревеньки, бесчисленные пальмовые рощи, рисовые поля, на которых трудились крестьяне вместе со своими помощниками - маленькими осликами. По левому, более крутому берегу, пустыня иногда подходила совсем близко к воде. И здесь для того, чтобы деревья росли хотя бы в 5-ти метрах от реки, постоянно гудели бензиновые насосы, подавая воду для орошения.
Таких кораблей, как наш, мы видели сотни. Все примерно одного размера. Причем высота в 4 палубы ограничивалась высотой пролетов Нильских мостов. Иногда, при прохождении моста по просьбе экипажа нам приходилось даже пригибаться или садиться в шезлонги, чтобы не повредить головой сооружение. В местах с известными историческими памятниками корабль причаливал, и мы на автобусах, конных повозках или парусных яхтах отправлялись на экскурсии.
На корабле мы добрались до Асуана, где в 60-годах Советский союз построил плотину через Нил и гидроэлектросанцию для братского народа Египта. В Асуане имеется парк и памятник советско-египетской дружбе. Рядом стоит плотина через Нил, построенная англичанами на 60 лет раньше. Из Асуана ночным поезом едем в Каир - столицу Египта.
Как известно 95% египтян проживают на берегах Нила, в том числе более четверти в огромном 18-ти миллионном мегаполисе Каире, сопоставимому по числу жителей с Москвой. Можно только удивляться гениальности организаторов дорожного движения в таком гигантском городе. В Каире нет широких проспектов, но не видно и автомобильных пробок. Зато есть многоуровневые развязки на перекрестках, разделительные полосы и островки безопасности для пешеходов. И самое интересное, что на дорогах Каира нет светофоров.
Часто в городе в многолюдных местах, у отелей, на пляжах встречаешь вооруженные патрули в белой или черной армейской форме. У рынка даже организованы огневые точки с передвижными бронированными щитами, а на вокзалах на крыше сидят снайперы. Колонны автобусов с туристами по пустыни тоже сопровождает вооруженные солдаты. Видно, здесь серьезно относятся к террористической угрозе, хотя даже малейших намеков на опасность мы не замечали.
Местные торговцы уже усвоили, что русские туристы являются для них желанными клиентами. Поэтому часто на улицах, в магазинах, на рынках можно услышать на нашем языке родное: «Эй, друг, заходи, халява! » или «Ты скажи, ты скажи чо те надо, чо те надо, может дам я тебе, что ты хошь! »
Конечно, самое сильно впечатление остается от пирамид Хеопса и его сына Хефрена, расположенных на окраине Каира. Помнится, когда в школе нам рассказывали о египетских пирамидах, думалось о фараонах: какая жестокая блажь заставить сотни тысяч рабов в течение десятилетий возводить эти каменные монстры, состоящие из двух миллионов плит, весом более двух с половиной тонн каждая, чтобы увековечить свое имя. Теперь думается иначе: не было более мудрых правителей в истории, чем фараоны, которые, построив исполинов не подвластных стихиям и времени, обеспечили свой народ хлебом на многие тысячи лет вперед после своей смерти, так как международный туризм, процветающий в Египте во многом благодаря этому чуду света, приносит 40% бюджета этой бедной стране.
Из Каира на автобусе возвращаемся в Хургаду и 4 дня отдыхаем на берегу Красного моря.
Однією з найцікавіших подорожей Єгиптом є круїз на теплоході річкою Ніл з відвідуванням історичних пам'яток цієї найдавнішої цивілізації.
Наше пересування маршрутом проходило комбінованим способом. Спочатку з Ростова до Москви поїздом, потім у Хургаду літаком, потім автобусом до Луксора на березі Нілу. Далі нагору по Нілу на комфортабельному теплоході до Асуана. Потім швидкісним поїздом до Каїра і знову автобусом до Хургади. 4 дні відпочинку на Червоному морі та літаком до Москви.
За 11 днів ми встигли подивитися грандіозний Карнакський храм бога Амона-Ра з алеєю сфінксів та храм цариці Хатшепсут у Луксорі, долину фараонів, де знаходиться знамените поховання Тутанхамона, найдавніші храми в Едфу та Ком-Омбо, асуанську дамбу з водохранилища -Єгипетської дружби. Завітали до каїрського музею археології і, звичайно, єдине з античних чудес світу, що дійшло до наших днів - єгипетські піраміди з великим сфінксом. Побували в поселеннях корінних жителів Єгипту: бедуїнів у пустелі та нубійців у верхів'ях Нілу. Милувались чудовим підводним світом Червоного моря з коралами та дивовижними рибами, який до цього бачили лише у передачах Жан-Жака Кусто.
Найприємніша частина подорожі проходила на чотирипалубному теплоході із затишними каютами, просторим солярієм та басейном, який повільно рухався вгору Нілом. Як відомо, по довжині Ніл посідає третє місце серед річок Землі, після Міссісіпі та Амазонки. Але ширина та повноводність його навряд чи перевищують наш Дон. Праворуч, зовсім поруч пропливали убогі села, незліченні пальмові гаї, рисові поля, на яких трудилися селяни разом зі своїми помічниками - маленькими осликами. По лівому, крутішому березі пустеля іноді підходила зовсім близько до води. І тут для того, щоб дерева росли хоча б за 5 метрів від річки, постійно гули бензинові насоси, подаючи воду для зрошення.
Таких кораблів, як наш, ми бачили сотні. Усі приблизно одного розміру. Причому висота 4 палуби обмежувалася висотою прольотів Нільських мостів. Іноді при проходженні мосту на прохання екіпажу нам доводилося навіть пригинатися або сідати в шезлонги, щоб не пошкодити головою споруду. У місцях з відомими історичними пам'ятниками корабель причалював, і ми автобусами, кінних візках чи вітрильних яхтах вирушали на екскурсії.
На кораблі ми дісталися Асуана, де в 60-х роках Радянський Союз побудував греблю через Ніл і гідроелектросанцію для братнього народу Єгипту. В Асуані є парк та пам'ятник радянсько-єгипетській дружбі. Поруч стоїть гребля через Ніл, збудована англійцями на 60 років раніше. З Асуана нічним поїздом їдемо до Каїра – столиці Єгипту.
Як відомо, 95% єгиптян проживають на берегах Нілу, у тому числі більше чверті у величезному 18-ти мільйонному мегаполісі Каїрі, який можна порівняти за кількістю жителів з Москвою. Можна тільки дивуватися з геніальності організаторів дорожнього руху в такому гігантському місті. У Каїрі немає широких проспектів, але не видно і автомобільних заторів. Натомість є багаторівневі розв'язки на перехрестях, розділові смуги та острівці безпеки для пішоходів. І найцікавіше, що на дорогах Каїру немає світлофорів.
Часто у місті в багатолюдних місцях, біля готелів, на пляжах зустрічаєш озброєні патрулі у білій чи чорній армійській формі. На ринку навіть організовані вогневі точки з пересувними броньованими щитами, а на вокзалах на даху сидять снайпери. Колони автобусів з туристами пустелею також супроводжує озброєні солдати. Видно, тут серйозно ставляться до терористичної загрози, хоч навіть найменших натяків на небезпеку ми не помічали.
Місцеві продавці вже засвоїли, що російські туристи є їм бажаними клієнтами. Тому часто на вулицях, у магазинах, на ринках можна почути нашою мовою рідне: «Гей, друже, заходь, халява! » або «Ти скажи, ти скажи що треба, що треба, може дам я тобі, що ти хочеш! »
Звичайно, найсильніше враження залишається від пірамід Хеопса та його сина Хефрена, розташованих на околиці Каїру. Пам'ятається, коли в школі нам розповідали про єгипетські піраміди, думалося про фараони: яке жорстоке блаженство змусити сотні тисяч рабів протягом десятиліть зводити ці кам'яні монстри, що складаються з двох мільйонів плит, вагою понад дві з половиною тонн кожна, щоб увічнити своє ім'я. Тепер думається інакше: не було мудріших правителів в історії, ніж фараони, які, побудувавши велетнів не підвладних стихіям і часу, забезпечили свій народ хлібом на багато тисяч років уперед після своєї смерті, оскільки міжнародний туризм, що процвітає в Єгипті багато в чому завдяки цьому чуду світла, що приносить 40% бюджету цій бідній країні.
З Каїра на автобусі повертаємось у Хургаду та 4 дні відпочиваємо на березі Червоного моря.
