Вернулись из этого отеля неделю назад. Сейчас я немного успокоилась и могу написать цензурный отзыв. Итак, начну стандартно, с того, что мы люди непривередливые и обычно отдыхаем в недорогих 5х, 4х или даже в наших 3х. Многое из того, что мы увидели в этом отеле, шокировало, но я постараюсь быть максимально объективной.
Номер. Приехали мы семьей в отель уже ближе к полуночи, поселили нас довольно быстро. Номер на 4х (двуспальная кровать + две полуторных для 2 х взрослых и детей 2 и 5 лет) оказался очень просторным, что изначально меня порадовало (начитавшись плохих отзывов ПОСЛЕ бронирования тура, я морально готовилась к худшему). Как оказалось, в номере не работал холодильник, пульт к телевизору, некоторые розетки, не включался свет в ванной, коридоре, а также светильники возле одной из полуторных кроватей и с одной стороны двуспальной кровати.
Холодильник и пульт нам заменили в этот же день, на следующий день отремонтировали включатель света в ванной и розетку. Своеобразный ремонт включателей светильников возле кроватей привел к тому, что теперь неработающие включатели начали включать оба светильника, а ранее работающие включатели перестали. Также по запросу нам принесли дополнительные полотенца для 4х, поскольку изначально в наличии было только 2 полотенца.
Питание. Это первый all inclusive, где можно не бояться того, что Вы поправитесь. Если на обед и ужин я еще могла найти, чем покормить детей, то утром это был настоящий челлендж. Я впервые не увидела на завтрак хлопья, узнала, что такое переваренная рисовая каша на воде без сахара и соли. Чтобы добыть нам всем яичницу, муж стойко выстаивал очереди по 20 минут. Ибо больше кроме овощей (огурцы, помидоры) кушать было нечего.
Обед и ужин был более разнообразным и довольно вкусным, но поскольку готовили впритык, часто тем, кто пришел не к открытию, многого не хватало.
Я впервые столкнулась с тем, что не хватало тарелок, вилок и ложек.
Помню, на второй день я была поражена, как во время завтрака мужчина и маленькая девочка схватились за последнюю тарелку и каждый тянул на себя. Благо, мужчина уступил. Кофе в чашке могли попить только везунчики, которые подошли к бармену в первых рядах, остальные довольствовались дешевыми пластиковыми стаканчиками, которые НЕ ПРЕДНАЗНАЧЕНЫ для горячих напитков. Странно, но на ужин выставляли больше посуды и столовых приборов и таких проблем было меньше. Насколько я понимаю, это чтобы в остальное время меньше их мыть. Интересно, что и пластиковые стаканчики выставляют поштучно и несколько раз я видела, что моют и их.
Пляж. Поскольку мы были с маленькими детьми, пляж нам понравился. Довольно мелко, есть удобный вход. Но чтобы попасть туда надо пройти через АДД. На утренний рейс мы не попадали и обычно подходили после 9.00. Ни разу мы не смогли выехать в положенное время. Людей много, все не помещаются, водители боятся проверок и не берут стоячих пассажиров. Мы с детьми должны были по часу ждать в душной ресепции (на кондерах тут тоже экономят), а потом через час-полтора возвращаться назад или же было бы проблематично вернуться.
Обслуживание. Тут двоякое впечатление. С одной стороны, на запросы реагируют быстро, но с другой - все делается спустя рукава, чисто номинально. Уборка номера осуществлялась регулярно, но заключалась в протирании пола и выносе мусора. Когда мы заселились, у нас было грязное зеркало в ванной, до конца отдыха оно таким и осталось. Но это все ничто по сравнению с их общественными туалетами! Первый раз как я туда зашла, я с удивлением обнаружила, что дверь в кабинке не закрывается. В тот раз я не придала этому значения, поскольку спешила, и просто прикрыла дверь.
В следующий раз я все же решила дожать эту дверь и путем приподнимания ее и физического давления я таки ее закрыла. Открыть ее никакие манипуляции мне не помогли. Только муж, который вскоре забил тревогу, привел мастера спас меня из этого туалетного плена. Дверь не починили ни в этот, ни в последующие дни. Позже я лично спасала нескольких подобных пленниц. Пока я ждала, я рассматривала кабинку. Грязный пол тут меня не удивил, а вот коричневые пятна от дерьма на стене были неожиданностью. Кстати, эти пятна остались там вплоть до дня нашего отъезда. Думаю, они и сейчас там.
Бассейн и горки. Тут практически все достойно, горки детей порадовали. Но впечатление испортило то, что по расписанию они должны были работать с 10.00 до 12.00, их включали с 10.30 и выключали в 11.30. Правда после убедительной просьбы таки включали. Думаю, так пытались экономить и тут. Ах да, не обошлось и тут без сломанных и запачканных лежаков, которых не хватало для всех постояльцев. При том, что отель совсем не был переполнен.
Анимация. Дневной анимации практически нет, в основном мы ходили на детскую дискотеку, которая занимала всего полчаса с 20.30 до 21.00 и часто начиналась позже. Деткам понравилось, впечатление не испортило даже то, что все проводилось на арабском языке. Аниматоры приветливые ребята, русский язык знают и смогли завлечь моих детей так, что они каждый вечер тянули меня на дискотеку.
Несколько слов скажу о детской площадке, поскольку она задела меня за живое. Номер нам дали рядом с площадкой, чему я была очень рада, поскольку надеялась отпускать туда детей, не волнуясь за них (мы ведь рядом), а они у меня любители покататься. Каково же было мое удивление, когда на следующий же день они вернулись с площадки через 5 минут со словами: "горки шатаются". Я пошла на проверку и была в шоке от увиденного. Ножки горок подгнившие, поржавевшие, стоят они криво-косо и, действительно, опасны для детей. Больше на площадку мы не ходили.
В общем, отель, конечно же, не рекомендую. Когда мы приехали, да и когда уезжали, на вывеске Sharm Bride (так отель назывался раньше) горели только буквы Sharm B. И это краткая ознаменование того, как все устроено в этом отеле.
Ах да, апофиозом всего стал наш отъезд из Шарма. 3 часа! мы с детьми стояли в очередях. Всего прошли 4!! очереди, где сканировали, облапывали, четырежды проверяли паспорта. Абсолютно все, кто стоял в очереди плевались и от отдыха в Шарме, и от их отношения к туристам. Все, с кем мы общались, зарекались сюда возвращаться. Это как "добить" тех, кто еще думал о возможном отдыхе здесь в будущем. Чтобы уж наверняка у них не осталось такого желания.
Повернулися із цього готелю тиждень тому. Зараз я трохи заспокоїлася та можу написати цензурний відгук. Отже, почну стандартно, з того, що ми люди невибагливі і зазвичай відпочиваємо у недорогих 5х, 4х або навіть у наших 3х. Багато чого з того, що ми побачили в цьому готелі, шокувало, але я намагатимусь бути максимально об'єктивною.
Номер. Приїхали ми сім'єю до готелю вже ближче до півночі, поселили нас досить швидко. Номер на 4х (двоспальне ліжко + два полуторні для 2 х дорослих та дітей 2 та 5 років) виявився дуже просторим, що спочатку мене порадувало (начитавшись поганих відгуків ПІСЛЯ бронювання туру, я морально готувалася до гіршого). Як виявилося, в номері не працював холодильник, пульт до телевізора, деякі розетки, не вмикався світло у ванній, коридорі, а також світильники біля одного з ліжок у півтора і з одного боку двоспального ліжка.
Холодильник і пульт нам замінили цього ж дня, наступного дня відремонтували вмикач світла у ванній та розетку. Своєрідний ремонт вмикачів світильників біля ліжок призвів до того, що тепер непрацюючі вмикачі почали вмикати обидва світильники, а вмикачі, що раніше працювали, перестали. Також на запит нам принесли додаткові рушники для 4х, оскільки спочатку в наявності було лише 2 рушники.
Живлення. Це перший all inclusive, де можна не боятися того, що Ви одужаєте. Якщо на обід та вечерю я ще могла знайти, чим погодувати дітей, то вранці це був справжній челендж. Я вперше не побачила на сніданок пластівців, дізналася, що таке переварена рисова каша на воді без цукру та солі. Щоб видобути нам усім яєчню, чоловік стійко вистоював черги по 20 хвилин. Бо більше, крім овочів (огірки, помідори), їсти було нічого.
Обід і вечеря були різноманітнішими і досить смачними, але оскільки готували впритул, часто тим, хто прийшов не до відкриття, багато не вистачало.
Я вперше зіткнулася з тим, що не вистачало тарілок, виделок та ложок.
Пам'ятаю, другого дня я була вражена, як під час сніданку чоловік і маленька дівчинка схопилися за останню тарілку і кожен тягнув на себе. Благо, чоловік поступився. Каву в чашці могли попити тільки щасливчики, які підійшли до бармена в перших рядах, інші задовольнялися дешевими пластиковими стаканчиками, які не призначені для гарячих напоїв. Дивно, але на вечерю виставляли більше посуду та столових приладів, і таких проблем було менше. Наскільки я розумію, це щоб решту часу менше їх мити. Цікаво, що і пластикові стаканчики виставляють поштучно і кілька разів я бачила, що миють їх.
Пляж. Оскільки ми були із маленькими дітьми, пляж нам сподобався.
Досить дрібно, є зручний вхід. Але щоб потрапити туди, треба пройти через АДД. На ранковий рейс ми не попадали і зазвичай підходили після 9.00. Ні разу ми не змогли виїхати в належний час. Людей багато, усі не вміщуються, водії бояться перевірок та не беруть стоячих пасажирів. Ми з дітьми повинні були по годині чекати в задушливій ресепції (на кондерах тут теж економлять), а потім через годину-півтори повертатися назад або було б проблематично повернутися.
Обслуговування. Тут двояке враження. З одного боку, на запити реагують швидко, але з іншого - все робиться абияк, чисто номінально. Прибирання номера здійснювалося регулярно, але полягало в протиранні підлоги та виносі сміття. Коли ми заселилися, у нас було брудне дзеркало у ванній, до кінця відпочинку воно таким і лишилося. Але це все ніщо порівняно з їхніми публічними туалетами!
Перший раз, як я туди зайшла, я з подивом виявила, що двері в кабінці не зачиняються. На той раз я не надала цьому значення, оскільки поспішала, і просто зачинила двері.
Наступного разу я все ж таки вирішила дотиснути ці двері і шляхом піднімання її та фізичного тиску я таки її закрила. Відкрити її жодні маніпуляції мені не допомогли. Тільки чоловік, який незабаром забив на сполох, привів майстра врятував мене з цього туалетного полону. Двері не полагодили ні в цей, ні в наступні дні. Пізніше я особисто рятувала кількох таких полонянок. Поки я чекала, розглядала кабінку. Брудна підлога тут мене не здивувала, а ось коричневі плями від лайна на стіні були несподіванкою. До речі, ці плями залишилися там до дня нашого від'їзду. Думаю, вони й зараз там.
Басейн та гірки. Тут майже все гідно, гірки малюків порадували. Але враження зіпсувало те, що за розкладом вони мали працювати з 10.00 до 12.00, їх включали з 10.00.
30 та вимикали об 11.30. Щоправда, після переконливого прохання таки включали. Думаю, так намагалися заощаджувати і тут. Ах так, не обійшлося і тут без зламаних і забруднених лежаків, яких не вистачало для всіх гостей. При тому, що готель зовсім не був переповнений.
Анімація. Денної анімації практично немає, переважно ми ходили на дитячу дискотеку, яка займала лише півгодини з 20.30 до 21.00 і часто починалася пізніше. Діткам сподобалося, враження не зіпсувало навіть те, що все проводилося арабською мовою. Аніматори привітні хлопці, російську мову знають і змогли залучити моїх дітей так, що вони щовечора тягли мене на дискотеку.
Декілька слів скажу про дитячий майданчик, оскільки вона зачепила мене за живе. Номер нам дали поруч із майданчиком, чому я була дуже рада, оскільки сподівалася відпускати туди дітей, не хвилюючись за них (адже ми поруч), а вони в мене любителі покататися.
Яке ж було моє здивування, коли наступного дня вони повернулися з майданчика через 5 хвилин зі словами: "гірки хитаються". Я пішла на перевірку і була шокована побаченим. Ніжки гірок, що підгнили, поржавіли, стоять вони криво-косо і, дійсно, небезпечні для дітей. Більше на майданчик ми не ходили.
Загалом, готель, звичайно, не рекомендую. Коли ми приїхали, та й коли від'їжджали, на вивісці Sharm Bride (так готель називався раніше) горіли лише літери Sharm B. І це коротка ознака того, як усе влаштовано в цьому готелі.
Ах так, апофіозом всього став наш від'їзд із Шарма. 3:00! ми з дітьми стояли у чергах. Усього пройшли 4! ! черги, де сканували, облапували, чотири рази перевіряли паспорти. Абсолютно всі, хто стояв у черзі плювалися і від відпочинку в Шармі, і від їхнього ставлення до туристів. Усі, з ким ми спілкувалися, зарікалися повертатися сюди. Це як "добити" тих, хто ще думав про можливий відпочинок тут у майбутньому.
Щоб напевно у них не залишилося такого бажання.