ПісляШармові нотатки. Частина 1. Стіна Шарма, або Міраж безпеки

06 грудня 2019 Час поїздки: з 27 листопада 2019 до 04 грудня 2019
Репутація: +2287
Додати до друзів
Написати листа

Наш другий візит до Єгипту я планувала особливо ретельно. У листопаді мамі виповнилося 75 років і поїздка на Червоне море «до рибок» була моїм подарунком до ювілею. Три частини моєї розповіді будуть трохи сумбурними – у нас не було запаморочливих пригод, натомість накопичилися замітки релаксуючого обивателя. Вийшли окремі розділи.

Обмовлюся відразу:  ілюстрацій у цій частині майже не буде. Фотографувати аеропорт, поліцейських і навіть паркани туристам у Єгипті найсуворіше забороняють. Думаю, що за пару кадрів мене навряд чи заарештували б, але на південному відпочинку зовсім не хочеться знімати бетонні стіни і собак з поліцією.


Після підриву 31 жовтня 2015 року російського пасажирського лайнера у небі над Шармом першими заборонили польоти туристів до Єгипту не в Росії. 4 листопада польоти припинили Великобританія та Ірландія. 5 листопада про небажаність візиту було попереджено громадян Німеччини, Франції та країн Бенілюксу. Росія запровадила заборону 6 листопада. Сьогодні на єгипетських пляжах переважно українці, білоруси, казахи, німці, італійці.

Турпотік, що різко знизився, негативно позначився на бізнесі: по всьому узбережжю розкидані примари недобудованих готельних комплексів і напівзанедбані готелі. Інші готелі відчайдушно демпінгували, тому на реконструкцію та нормальний сервіс грошей майже не залишалося.

Ми прилетіли на відпочинок наприкінці листопада 2019 року. У повітрі виразно відчувалося трепетне очікування: за тиждень очікувався перший літак із британськими туристами. Всі гіди, працівники готелів і продавці магазинів неодмінно згадували, що уряд Єгипту вбухало багато грошей у забезпечення безпеки іноземців у Шармі. Місцеві чекають англійців як манну небесну та підраховують майбутні казкові прибутки. Нам варто побоюватися підвищення цін на відпочинок.

Вздовж туристичної зони Шарма влада звела шестиметрову бетонну стіну. За офіційною версією – «від кіз та овець». Не знала, що єгипетські вівці літають як наш Бубка – на шість метрів нагору. Фотографії стінки є в Мережі, виглядає бетонне неподобство абсолютно невиразно і невибагливо.

Територію аеропорту теж обгородили суцільним бетонним парканом, з освітленням, датчиками та відеокамерами. Загалом, для безпеки туристів у найкращих традиціях Середньовіччя, Трампа та Яценюка єгиптяни нагородили стіни.

У результаті в Шармі вийшла така собі резервація для туристів, за високим бетонним парканом. Всередині – добре освітлені дороги, блок-пости за кілька кілометрів, поліцейські, готелі, розважальні центри, персонал, ряжені бедуїни та туристи.

Як виглядає безпека очима туриста? Звичайна метушня в місці видач міграційних карток (дякую нашому турагенту, ми приїхали з вже заповненими картками). На паспортному контролі поставили сканери для відбитків пальців та купу апаратури. Ніхто нас не сканував, пройшли звичайним порядком: посмішка, ляпас штампу в паспорті, і процедура закінчена.


Видача багажу була на диво сумбурною. Чемодани з Миколаївського рейсу наші пасажири збирали по всіх трьох стрічках аеропорту, упереміш із вантажами з Харкова, Києва, Мінська та Астани. Як завжди, ніхто не звіряє бирки на багажі з квитанціями: бери найкрасивішу/велику/дорогою валізу і тупай собі на вихід. На виході жодних спецрамок не було помічено.

На стоянці автобусів запальні гіди недбало звіряють списки «з голосу», не звіряючись із ваучерами. Багаж звалюється у лоно автобуса, навколо бігає натовп незрозумілих людей, за власним вантажем доглядати повинні самі туристи.

На в'їзді в готель гордо стоїть рамка та приставлений до неї охоронець. Такі ж рамки є на всіх виходах, зокрема на променад. Усі біжать повз рамки, щоб не будити дзвіном охоронця. Рамки та охорона виглядають трохи безглуздо: паркарів у готелів з боку променаду немає, тільки низькі кущики, через які з легкістю перемахну навіть я зі своєю чималою вагою. Судячи з міцно закріплених відеокамер, вони або зовсім не працюють, або залишають безліч «сліпих зон».

У пафосних готелях (помітила, коли збирали туристів на виліт додому) автобуси зустрічають охоронці з металошукачем у руках та собачкою збоку. І те, й інше у справу не йде, просто присутній як факт.

По пляжах готелів Наами я прогулялася від Марини до Ґафі і назад без жодних проблем, на браслети ніхто не дивився. Охоронці-рятувальники більше ганяють свистками туристів від рифів, решта не в їхній компетенції.

Торгівельно-ресторані вулиці Наами охороняються туристичною поліцією. Стало набагато чистішим. Приємно здивувала бездоганно блискуча зупинка з найчистішими сидіннями, кондиціонером та квітами у вазі. В іншому все як і раніше: за мене мамі спочатку запропонували 300 верблюдів, потім 500, потім 700. Торгівля йде на російсько-українському суржику, розрахунки в американських грошових знаках вітаються. Неодноразово як привітання чула від місцевих «Слава Україні». То британці здивуються.

Вишенькою на тортику стали вітання наших кухарів при зустрічі один з одним у ресторані готелю. Погодьтеся,  «Аллах акбар» на тлі традиційного «Селям алейкум» трохи напружує.


Найбільше піклування про безпеку туристи відчувають при вильоті з Шарма. Проходження натовпу туристів з валізами та коробками від входу в аеропорт до зони вильоту у нас зайняло 2 години, мало не запізнилися на літак. Двічі перевіряють багаж, ручну поклажу, змушують роззуватися і вручну обмацують усіх підряд. На другій перевірці потік поділяють на хлопчиків та дівчаток.

В результаті ¦суворого контролю нашу нахабну перевагу ручної поклажі (манго для колег виявилося дуже важким) ніхто не виявив, а в «чисту зону» ми з мамою ввалилися з двома пляшками мінералки (одна ще з України). Валізи більше на полі ніхто не виставляє, просто вантажать у літак, як і скрізь.

Кажуть, найкраща ознака хорошої антитерористичної роботи – відсутність терактів. На щастя, Шарм останніми роками для туристів був безпечним. Максимум ризику - напоротися на крилатку під понтоном, порізатися рибою-хірургом або отруїтися бодяжним бренді. Думаю, що набагато надійніше стін, рамок та металошукачів від неприємностей нас захищає матеріальна зацікавленість місцевих – їм сім'ї годувати треба.

Можливо, за півроку на Єгипетську Стіну возитимуть платні екскурсії.

Продовження тут >>>

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Рамка на входе в отель со стороны променада
Крытая стеклянная остановка муниципального транспорта. С кондиционером. В суровом Николаеве она прожила бы минут 20, не больше.
Стая сардин и крылатка у самого берега. Туристы в восторге и очень хотят погладить ядовитую красавицу.