Перший день у Парижі

09 жовтня 2017 Час поїздки: з 26 серпня 2017 до 26 серпня 2017
Репутація: +93
Додати до друзів
Написати листа

Вночі на трасі між Берліном і Парижем була ще пара коротких санітарних зупинок - о 1-45 і о 4-00, періодично йшов дощ. А за 115 км до Парижа з 7-30 до 8-40 була тривала ранкова зупинка (на "Assevillers motorway rest area"), щоб привести себе до ладу та поснідати – я з'їв вчорашній берлінський бургер і попив автобусного чаю. В принципі я зрозумів, що для мене нічний автобусний переїзд – це зовсім не страшно. Моє сидіння в автобусі можна було висунути у прохід та нахилити, як у літаку. У мене було дві надувні подушки: одна невелика прямокутна (під спину), а друга у вигляді підкови – на шию. Я виспався.

Від'їхавши з зупинки, нам, як завжди, роздали карти та провели короткий інструктаж, а потім увімкнули документальне кіно про Париж.

До Парижа ми заїхали з півночі близько 10-00, перед цим проїхавши під злітними смугами аеропорту ім. Ш. д. Голля.

дивилися сувеніри, дійшли до підніжжя схилу, на якому знаходиться Базиліка Сакре-Кер,


О 11-00 почалося наше групове сходження до Базиліки, яке завершилося її відвідуванням (на жаль, фото та відеозйомка всередині заборонена). Від Базиліки відкривається чудовий вид на Париж.

Далі ми вирушили на екскурсію Монмартром. Ми обійшли знизу Резервуар та піднялися по вул. Мон Сені на невелику площу. Потім рушили вул. Норвен, повз площу Тертр. Весь цей час екскурсовод розповідав про художників, про козаків, про «бістро» та «сортир». Дійшовши майже до кінця вулиці Норвен, внизу в скверику побачили «Людину, що проходить крізь стіну». Згорнули ліворуч, і, пройшовши повз старовинний млин Раде, підійшли до будинку Даліди, що знаходиться у вигині вул. Орш. alt="" src="//www.turpravda.com/newimg/3/800x600/00/01/88/37/1883727.jpg" style="height: 600px; width: 800px" /> По цій же вулиці ми спустилися вниз, на площу Еміля Гудо. Далі ми продовжили спуск по Rue des 3 Freres, пройшли повз будинок Амелі. Наприкінці екскурсії пройшлися подивитися на кабарі "Мулен Руж".

О 12-35 ми занурилися в автобус і поїхали в магазин парфумів та косметики, неподалік Лувру. Потім охочих збиралися відвести до їдальні «Self-Service» на вул. Ріволі 206, а потім за планом був Лувр. У мене натомість була запланована індивідуальна піша прогулянка околицями Лувру, і, приїхавши до магазину, я о 12-50 відокремився від групи.

Спочатку я оглянув Оперу Гарньє, По вулиці Рояль, повз знамените кафе Maxim's вийшов на площу Згоди з фонтанами та Луксорським обеліском. З площі я увійшов до парку Тюїльрі, де у восьмикутному ставку плавали сірі качки, а якийсь російський годував булочкою вже до нього непогано відгодованих риб. Парк мені здався простоватим, під ногами неприємно порошив дрібний відсів. Пройшовши повз круглу ставка з фонтаном, де плавали невідомі мені птахи, повз Арку Карусель, я прийшов до скляної піраміди Лувру.

До 14-10 я підійшов до їдальні «Self-Service» (у 14-15 тут збиралися ті, хто йде в Лувр), запитав думку, що пообідали - багатьом не сподобалося.

І тоді я спустився разом з усіма до Лувру, всі пішли до музею, а я пішов на фудкорт обідати. Пройшовши вздовж прилавків, нічого собі не вибрав і зайняв чергу у звичайний Макдональдс.

Перекусивши, я ще трохи прогулявся Лувром, а потім, вийшовши на вул. Ріволі, повз Комеді Франсез і симпатичного входу в метро, ​ ​ відправився в Пале Рояль, пройшов трохи по парку, і вийшов на площу. На площі якийсь бідний художник малював крейдами на асфальті величезну картину. ="height: 600px; width: 800px" /> стояли велотакси,

Далі я вирішив подивитися, що за Лувром.

Пройшовши повз Протестантський храм Луврської ораторії, вийшов подивитися на Церкву Сен-Жермен-л'Оксеруа,


На огляд Лувру групі відвели 2 години, на 16-30 було призначено зустріч біля Макдональдса. У мене залишалося ще 20 хвилин на спокійну прогулянку вздовж достатку сувенірних крамниць.

Занурившись в автобус, ми вирушили заселятися в готель IBIS Paris Porte d'Orleans 3 *, на південь Парижа, Монруж (Montrouge). О 17-45 оселилися.

Номер був маленький, тісний, був телевізор та фен, вікно виходило у тихий двір. Двері у ванну трохи заїдали і рипіли (скрипіли вони і в сусідів). У санвузлі через вентиляцію нагнітав повітря, і на решітці стояв засохлий тампон-ароматизатор. Зате був безкоштовний Wi-Fi, треба було лише зайти через браузер.

На 18–45 призначили виїзд на вежу Монпарнас. Зібралися у вестибюлі та пішли пішки на станцію «Porte d’Orleans» – кінцеву 4-у фіолетову гілку.

На станції гід показала, як користуватися автоматами з продажу квитків, потім ми проїхали 6 коротких зупинок та о 19-30 вийшли на станції «Montparnasse Bienvenue». Гід виділила нам годину на вечерю і запропонувала зібратися о 20-30 біля входу в хмарочос, щоб о 21-00 подивитися мерехтливу Ейфелеву вежу. Ми трохи прогулялися в пошуках їжі, а потім нам сподобалося кафе Montparnasse, де був вільний столик і російське меню. На кампанію з 6 людей ми вирішили замовити 6 варіантів мідій з 7Е та дві пляшки вина. Випивши трохи вина в очікуванні мідій, ми зрозуміли, що краще перенести відвідування Монпарнаса на годину пізніше, і в 20-30 я збігав на місце зустрічі за квитками.

Коли нам принесли каструльку з мідіями, ми спочатку подумали, що всі 6 варіантів склали в один. Але потім принесли другу каструльку, третю, … шосту… У принципі основний обсяг каструлі звичайно займали раковини.

І ми почали їх розкривати та діставати вилкою невеликий вміст. Витратили ми на шістьох, плюс трохи залишили дрібниці «на чай».


У 21-40 ми увійшли до хмарочоса, за 30 секунд ми піднялися до 43 поверху, на екранчику в цей час з'являлися написи «Х1», «Х2», «Х3», заклало вуха, а за решту 12 секунд – до 56 поверху. Після перевірки квитків пропонували професійно сфотографуватись на сірому фоні, щоб потім замість нього змонтувати кадр із видом Парижа. Ми відмовилися і піднялися сходами на великий, покритий дерев'яними дошками оглядовий майданчик. Було вже темно, внизу світилися вулиці міста, але найбільше нас, звісно, ​ ​ цікавила Ейфелева вежа. Спочатку ми фотографували через скло, а потім знайшли і зайняли містечко з отвором та видом на вежу. Спочатку на вежі просто обертався прожектор, а потім о 22-00 вона гарно заблищала.

Звичайно, в темряві багато об'єктів було не видно, але багато визначних пам'яток було підсвічено. Ми провели якийсь час у пошуках чогось знайомого і о 22-15 пішли вниз. У ліфті ми спочатку їхали 12 секунд з 56-го до 43-го поверху, а потім за 30 секунд спустилися до 0, на екранчику в цей час з'являлися написи «Х3», «Х2», «Х1». О 22-30 ми сіли в метро до готелю, потім пройшли пішки і о 23-00 прийшли до готелю.

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Схожі розповіді
Коментарі (16) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар