Я была в Греции много раз, но так получалось, что только летом, поэтому и не выбирала в качестве места для отдыха крупные города. Все-таки, Греция – это солнечная страна, и хочется поваляться на пляже хоть раз в год. Тем более, что море просто изумительное буквально в каждом уголке Греции. На этот раз я решила отдохнуть в северной части страны – на Халкидиках. Скажу сразу, что здесь мне понравилось гораздо больше, чем на островах. Здесь не так жарко и мест для того, чтобы прогуляться достаточно. А кухня… ммм… чудесно. Просто слов нет. Но все-таки побывать в Греции и не увидеть Афины, все равно, что не узнать страну, как здесь говорят. Поэтому недолго думая, я собралась с мыслями и купила экскурсию в Афины. Не хотелось трястись несколько часов в автобусе, поэтому чуть больше получаса на самолете меня вполне устроили. Поверьте, существенно меняет настроение и ощущения от поездки. Но стоит начать с самого начала.
Прилетели мы в Афины рано утром. (Ну, для меня до 11:00 - это рано)))). Летели замечательно. Так хорошо, мне кажется, я еще не летала. Может, потому что всего 35 минут, а, может, потому что авиакомпания отличная. ЭллинЭир приятно удивил. Стюардессы все как на подбор. Аккуратненькие, причесанные, накрашенные. В общем, красота. К тому же, нам еще и напитки предлагали в самолете + сэндвичи. В общем, на голодный желудок, точно никто не ехал. Так вот… что-то я отвлеклась… Прилетели мы в Афины утром и сразу отправились вместе с гидом к знаменитым эвзонам, которые несут службу возле здания Парламента. Очень запомнилась смена караула. У них такой интересный «ритуал» если можно так выразиться… Мне кажется, что посмотреть, как шагают эти военные, сбегаются буквально все туристы, находящиеся в этот момент в Афинах. Действительно, впечатляет))). Наш гид сказал, что эвзоны исполняют военный танец, который имитирует шаг лошади. Описать это невозможно, нужно только увидеть.
Потом мы поехали на Акрополь. Думаю, что в описании это место точно не нуждается. Но, поверьте, в реальности Парфенон выглядит совсем не так, как на картинке. Он как будто парит в небе. Такой огромный, величественный… Мне кажется, что это то место, в которое влюбляются. Конечно, можно поспорить. Я знаю многих людей, которые, в принципе, не любят Афины, но я не из тех. Единственное, что портило впечатление от увиденного – это жара и почти полное отсутствие зелени. Но это и не ботанический сад. Немного пройдясь по Акрополю, сделав массу фотографий Афин со смотровой площадки, мы отправились в Новый Музей Акрополя. Если вы думаете, что музеи – это скучно, то вам точно стоит здесь побывать. Когда ходишь по стеклянному полу, где внизу расположено огромное количество раскопок древних времен, ты боишься даже дышать, не говоря уже о том, чтобы думать о том, что здесь неинтересно. Тем более, что экскурсовод у нас был просто замечательный.
Да, конечно, жара немного утомляет, но впечатлений осталось море. Так что, все довольные и счастливые направились на обед в таверну недалеко от музея. Думаю, что объелись буквально все. Салат, горячее, закуски, изумительный десерт от шефа и, конечно же, вино. Куда же в Греции без вина? Все настолько вкусно, что оторваться невозможно. Да и, в принципе, мне кажется, что в этой стране невозможно не поправиться. Греки очень скрупулезно подходят в вопросу о еде. Здесь принято много и вкусно кушать. Поэтому и порции везде такие большие.
После обеда было немножко свободного времени, чтобы прогуляться по Плаке. Маловато, конечно, но лично мне и этого хватило, чтобы прикупить домой сувениров и местных сладостей.
И вот снова мы в автобусе и едем уже на озеро Вульягмени. Честно говоря, когда я услышала от экскурсовода, что по легенде здесь обитают русалки, которые затаскивают молодых людей на дно – я не поверила. Но когда меня что-то тихонечко ущипнуло за ногу, я испугалась. Не знаю, так на меня рассказ подействовал или это просто от неожиданности, но ощущения специфические. Оказалось, что здесь плавают маленькие рыбки, которые иногда кусаются. Но это не больно. Такой своеобразный пилинг получается)))). Усталость проходит на раз. После такого купания, я бы еще разок по Афинам прошлась, но уже поздно было. Мы, к сожалению, вынуждены были ехать в аэропорт. Летели также хорошо и обратно. Пилоты – молодцы, вообще не ощущалось, как самолет касался земли. Ближе к 10 вечера я была в гостинице и с чувством выполненного долга легла спать.
Желаю всем хорошего отдыха в Греции! А побывать в этой стране и не увидеть Афины – это просто преступление.
Я була в Греції багато разів, але так виходило, що тільки влітку, тому й не вибирала місце для відпочинку великі міста. Все-таки, Греція - це сонячна країна, і хочеться повалятися на пляжі хоч раз на рік. Тим більше, що море просто дивовижне в кожному куточку Греції. Цього разу я вирішила відпочити у північній частині країни – на Халкідіках. Скажу одразу, що тут мені сподобалося набагато більше, ніж на островах. Тут не так спекотно і місць для того, щоби прогулятися достатньо. А кухня… ммм… чудово. Просто слів немає. Але все-таки побувати в Греції і не побачити Афіни, все одно, що не впізнати країну, як тут кажуть. Тому недовго думаючи, я зібралася з думками та купила екскурсію до Афін. Не хотілося трястись кілька годин в автобусі, тому трохи більше півгодини літаком мене цілком влаштували. Повірте, суттєво змінює настрій та відчуття від поїздки. Але варто розпочати із самого початку.
Прилетіли ми до Афін рано-вранці. (Ну, для мене до 11:00 – це рано)))). Летіли чудово. Так добре, мені здається, я ще не літала. Може, тому що всього 35 хвилин, а може, тому що авіакомпанія відмінна. Еллін-Еір приємно здивував. Стюардеси все як на підбір. Акуратненькі, причесані, нафарбовані. Загалом краса. До того ж нам ще й напої пропонували в літаку + сендвічі. Загалом, на голодний шлунок точно ніхто не їхав. Так ось… щось я відволіклася… Прилетіли ми до Афін вранці і одразу вирушили разом із гідом до знаменитих евзон, які несуть службу біля будівлі Парламенту. Дуже запам'яталася зміна варти. У них такий цікавий «ритуал» якщо можна так сказати… Мені здається, що подивитися, як крокують ці військові, збігаються буквально всі туристи, які перебувають у цей момент в Афінах. Справді, вражає))). Наш гід сказав, що евзони виконують військовий танець, який імітує крок коня. Описати це неможливо, потрібно лише побачити.
Потім ми поїхали на Акрополь. Думаю, що опис цього місця точно не потребує. Але, повірте, насправді Парфенон виглядає зовсім не так, як на картинці. Він ніби ширяє в небі. Такий величезний, величний… Мені здається, що це те місце, яке закохуються. Звичайно, можна посперечатися. Я знаю багатьох людей, які, в принципі, не люблять Афіни, але не з тих. Єдине, що псувало враження від побаченого – це спека та майже повна відсутність зелені. Але це не ботанічний сад. Трохи пройшовшись Акрополем, зробивши масу фотографій Афін з оглядового майданчика, ми вирушили в Новий Музей Акрополя. Якщо ви думаєте, що музеї - це нудно, то вам варто тут побувати. Коли ходиш скляною підлогою, де внизу розташована величезна кількість розкопок стародавніх часів, ти боїшся навіть дихати, не кажучи вже про те, щоб думати про те, що тут нецікаво. Тим більше що екскурсовод у нас був просто чудовий.
Так, звичайно, спека трохи втомлює, але вражень лишилося море. Отже, всі задоволені та щасливі попрямували на обід у таверну неподалік музею. Думаю, що об'їлися буквально всі. Салат, гаряче, закуски, дивовижний десерт від шефа і, звичайно, вино. Куди ж у Греції без вина? Все так смачно, що відірватися нереально. Та й, в принципі, мені здається, що в цій країні неможливо не погладшати. Греки дуже скрупульозно підходять у питанні їжі. Тут прийнято багато та смачно їсти. Тому і порції скрізь такі великі.
Після обіду було трохи вільного часу, щоб прогулятися Плаком. Замало, звичайно, але особисто мені й цього вистачило, щоби прикупити додому сувенірів та місцевих солодощів.
І ось знову ми в автобусі та їдемо вже на озеро Вульягмені. Чесно кажучи, коли я почула від екскурсовода, що за легендою тут живуть русалки, які затягують молодих людей на дно – я не повірила. Але коли мене щось тихенько вщипнуло за ногу, я злякалася. Не знаю, так на мене розповідь подіяла чи це просто від несподіванки, але відчуття специфічні. Виявилося, що тут плавають маленькі рибки, які іноді кусаються. Але це не боляче. Такий своєрідний пілінг виходить)))). Втома проходить на один раз. Після такого купання, я б ще раз по Афінах пройшлася, але вже пізно було. Ми, на жаль, змушені були їхати до аеропорту. Летіли також добре та назад. Пілоти - молодці, взагалі не відчувалося, як літак стосувався землі. Ближче до 10 вечора я була у готелі та з почуттям виконаного обов'язку лягла спати.
Бажаю всім гарного відпочинку у Греції! А побувати в цій країні і не побачити Афін – це просто злочин.
