Невелике турне Грецією. Частина ІІ. Патри
Невелике турне Грецією. Частина I. Афіни >>>
ГОТЕЛЬ ASTIR 4*
Готель Astir
З розташуванням нічліжки нам пощастило – вона знаходиться поряд з автовокзалом Патр. 4* брати в Греції не зовсім розумно, але ця нічліжка виявилася, на наш погляд, найкращою за співвідношенням якість/ціна (ціна 70 на день з усіма поборами, сніданок включений): і центр поруч, і автовокзал, і порт, звідки ми потім збиралися вирушати на Кефалонію і навіть басейн з баром на даху. : )
Бар поряд з басейном на даху
Хоча можна було б взяти і десь за 45 за ніч хорошу трішку з досить зручним розташуванням, але в таких нічліжках, які ми бачили на Букінгу, чомусь геть-чисто була скриня, а це було критично для нас – у перші дні поїздки, коли налику ще багато. Номер гарний, просторий, затишний. . .
Загальний вигляд номера II, горбатий телевізор
Загальний вигляд номера III
. . . балкон з видом на море.
Вигляд з балкона I
Є на цьому балконі навіть два стільчики, щоправда, досить пошарпані життям. . .
Крісла на балконі, один з яких, як видно, сильно пошарпаний життям
. . . а ось столика немає. Вини, проте: куди пляшку з келихами ставити? Можна, звичайно, пляшку і на підлогу поставити, а келихи тримати в руках, але це якось пошловато. ТБ маленький і старомодно-горбатенький, але ми таким дивом техніки вже давно не цікавимося. Зате телефон сучасніший, ніж в Афінах.
Телефон
Скриня халявно-кодова (код до 6 цифр). . .
Халявно-кодова скриня в шафі
. . . але до нашого приїзду він не працював. Пульт від кондиціонера вбудований у стіну, а регулятор зафіксований на позначці 24 °C. А що, на мою думку, цілком комфортна температура. У готелі є халявний Wi-Fi (як, втім, і у всіх інших, згаданих у цьому звіті), проте тут у холі на першому поверсі стояв ще й комп'ютер. . .
Комп
. . . яким користуватися набагато зручніше, ніж мобільником навіть із найширшим екраном (хтось може заперечити, що, мовляв, існує ще й планшет, але на це я відповім, що його не дуже зручно тягати із собою). Сантехніка вже цікавіша, ніж у попередній нічліжці: ванна замість душкабіни. . .
Ванна
. . . біде навіть є.
Унітаз з біде
Фен, щоправда, допотопний.
Допотопний фен
РІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ З СУНДУКОМ
Зрозумівши, що скриня не працює, я зателефонував на ресепшн і повідомив про проблему. Мені пообіцяли її вирішити. Хвилин за 5 прийшов службовець нічліжки, глянув і сказав, що потрібно міняти батарейки. Я спитав, коли їх поміняють, на що він відповів щось на кшталт «сьогодні-завтра». Нас такий розклад жодного разу не влаштовував, і я пішов на ресепшн розбиратися, мовляв, чезанах. Запропонував їм навіть перетягнути скриню з іншого вільного номера, а той поставити туди і потім полагодити. Вони мені відповіли, що це неможливо, тому що скриня закріплена на стіні, але я сказав, мовляв, не треба, я бачив, що це не так. Однак вони мені запропонували інше рішення - скласти цінні речі в одну з осередків у них на ресепшні і видали мені від неї ключ. Гаразд, думаю, пес із ними, погодився. І вже, на мою думку, того ж вечора вони мені повідомили, що проблема з скринькою вирішена, і, що найголовніше, це виявилося правдою!
БАСЕЙН І БАР НА ДАХУ
Бар поряд з басейном на даху
На даху нічліжки є досить прикольний басейн з вільними лежаками і баром, що знаходиться поруч. Пивко там, щоправда, недешеве – 4.5, і це лише за 0.4 л! Ну та гаразд, іноді можна собі дозволити пошикувати. Купувався в басейні, поговорив там із родиною італійців їхньою рідною мовою, поки дружина засмагала лежаком. Потім попили з дружиною пивка, потім переодягнувшись у номері, пішли шукати тачку для оренди.
КОНТОРИ З ПРОКАТУ МАШИН
Пошук прокатної машини в Патрах виявився справою зовсім не простою: одна контора закрита, а будівля продається, в іншій не було співробітника, але був залишений телефон, за яким з ним можна зв'язатися і домовитися, третя працює лише до 14 години. . . коротше , то хомут порвався, то кучер обібрався. І це при тому, що ми заздалегідь знайшли в інтернеті місцеві прокатні контори, дізналися їх адреси та час роботи. Були там і міжнародники (AVIS, Europcar та ін. ), але до таких ми намагаємось не звертатися. А то я чув про те, що коли ти й думати забув про цю оренду, вони можуть зробити тобі сюрприз у вигляді списання з твоєї карти штрафу за порушення, зафіксоване відеокамерою. Втім, зайшли ми до одного з офісів Авіса, однак у ході бесіди з'ясувалося, що у них передбачено франшизняка у розмірі аж косаря, а мене це ну зовсім не влаштовувало.
Нарешті, удача нам все ж таки посміхнулася, і ми знайшли контору «Avance Rent a Car Patras» за адресою Agiou Dionisiou 29-31, де нам запропонували «Пижик-208» («Пижик, природно, в автомобільному сенсі, а не у мисливському та не тюремно-жаргонному) за 55 на добу. Але і там виявився франшизняк, щоправда, вже в розмірі 600. Я запитав, чи можна отримати цей «Пижик» на умовах full risk, і мені відповіли, що так, але тільки за чирик на день додатково. Таким чином, це корито обійшлося нам у 325 на 5 днів (65 на день). Дааа...на Криті можна було б таку ж машину взяти дешевше і на 8 днів, проте це все ж таки краще, ніж їхати на Кріт 4-й раз поспіль. Коротше, залишив я завдаток 100, вдарили по руках і домовилися, що заберу машину через день о 12 годині.
ВЕЧЕРЯ В РЕСТОРАНІ CUCCUVAIA
Договорившись про прокат машини, ми пішли гуляти центром міста, заодно виглядаючи місце, де б повечеряти. Так от, слід зазначити, що і з цим досить кисло. Скрізь одні кав'ярні, забігайлівки та інші ригалівки. Нарешті, знайшли ресторан під назвою Cuccuvaia (або, як вони ще називають, Owl Wine Bar Cuisine), який здався нам пристойним закладом.
Зала ресторану Cuccuvaia
На столиках є підставки з трьома кнопками: одна для виклику офіціанта (CALL), інша для того, щоб попросити рахунок (PAY), а третя як скасування раніше введеної команди (CANCEL).
Пульт у ресторані Cuccuvaia
Там нам одразу ж принесли хліб з маслом по єврею з людини та літрушку води за 2, хоча ми цього не замовляли. Але з іншого боку, вони принесли ще й комплімент у вигляді якогось салату з руколи, помідора чері, каперсів, кубиків сиру та шинки.
Хліб і не дуже корисний для здоров'я салат
Не найкорисніший для здоров'я набір інгредієнтів, але їсти начебто можна. Замовили там ще салат із креветонів (12.50). . .
Салат з креветонів
. . . стейк з лосося з тушкованим шпинатом у вершках з кедровими горішками (15). . .
Стейк із лосося зі шпинатом
. . . шматочок курфіле (8.50). . .
Курфіле на кшталт
. . . і 2 кухлі розливного пива «Кайзер» по 4. Але пивко це нам якось не дуже покотило, тому ми переглянули меню ще й на предмет пляшкового пива і, серед іншого, виявили там «Шнайдер».
Пиво "Шнайдер"
А це річ, треба сказати! Причому можна порівняти з моїм улюбленим «Францисканером». Така пляшка коштувала вже півчирика, але за якість можна і трохи переплатити, правда? А під кінець нам принесли ще один комплімент - бульбашка «Лімончелло» (десь 100 г) і такий же бульбашка лікеру з медом і корицею.
Лікер з корицею, лимончелло, а також водичка, принесена в навантаження
У результаті рахунок становив 63, і ще 3 ми накинули зверху як чайові, що було для них занадто щедро, як ми потім усвідомили. Все-таки, як казав товариш Лукашин із відомого совкового фільму: «Треба менше пити»… Ну гаразд, цю помилку ми ще виправимо наступного дня. Ще заради справедливості варто зауважити, що порції великі, так що було б достатньо на двох взяти по одній гарячій страві або навіть салат + гарячу страву.
День 3, вівторок, 13.08. 19
ДОСАДНА СИТУАЦІЯ
Прокинувшись наступного дня, я ніяк не міг знайти свою тиску, якою регулярно користуюся. Справа в тому, що мене давно вже переслідує лагідна вбивця (як її прозвали лікарі) на ім'я Гіпертонія. А щоб завадити їй підібратися до мене надто близько, мені доводиться контролювати свій АТ і приймати відповідні препарати. Ретельно обшукавши весь багаж, ми зрозуміли, що забули давлемерку у попередній нічліжці. І це ще не все – ми забули там ще майже всі препарати, які мені потрібно приймати. Треба було якось виправляти ситуацію, а то ОНМК (воно ж інсульт, або, як його називали раніше, апоплексичний удар) може статися вже при систолічному тиску 160 мм Hg. Або при різниці між систолічним та діастолічним тиском більше 65 мм Hg.
Я написав листа в попередню нічліжку (благо грецька розкладка у мене на телефоні встановлена, хоча, звичайно, можна було б і англійською написати) і запитав, чи не знаходили вони мою давлемерку (до речі, тонометр по-грецьки називається π ι ε σ μ ε τ ρ ο , якщо комусь цікаво). Потім, щоб не витрачати часу, я їм зателефонував (хвилина розмови з Афінами там коштувала 18 «копійок»), і мені відповіли, що давлемерку мою справді знайшли разом із препаратами. Потім ми почали думати, як вирішити проблему. З'їздити до Афін за давлеміркою? Але це втрата цілого дня, та й квитки… Простіше та дешевше нову на місці купити. Складніше із препаратами. Наскільки мені було відомо, це тільки в Росії майже будь-який препарат купиш без рецепта, у європейській же дразі без нього купиш хіба що якийсь аспірин, крем від опіків, тюбик зубної пасти або пачку гумок для контролю народжуваності. Проте ми все ж таки вирішили спробувати. Я склав список латинських назв діючих речовин потрібних мені препаратів з відповідним дозняком, і ми вирушили в найближчу драгу, яких там, до речі, хоч дупою жуй. Це такі заклади з написом Φ Α Ρ Μ Α Κ Ε Ο і, як правило, з великим зеленим хрестом, що іноді світиться.
До речі, є такий нюанець у грецькій мові: «φ ρ μ α κ ο » – це «ліки», а «φ α ρ μ κ ι » – це вже «отрута», так що не переплутайте ненароком. А втім, більшість ліків справді перетворюється на отрути, якщо перевищити дозняк. А то навіть якщо його не перевищувати, адже майже будь-який препарат, як кажуть, одне лікує – інше калічить. Загалом, зайшли ми до цієї драгу, і що ви думаєте? Там мені без проблем продали всі потрібні препарати, крім одного, якого там просто не виявилося у потрібному дозняку! Заплатити за них довелося, щоправда, 23+ ще 39 за нову давлемерку, до речі досить зручну і компактну (щоправда, з насторожуючим назвою "microlife": )). Потім ми зайшли ще в одну драгу, де також не виявилося недостатнього препарату в потрібній дозі, але вже в третій дразі щастя нам посміхнулося. Щоправда, коштувала така посмішка 6.40, а в Москві цей препарат обійшовся б мені в 3-4 рази дешевше. Взагалі ми зазвичай дуже уважно оглядаємо різні тумбочки-шафи-ящики, перш ніж з'їхати з готелю, але, як то кажуть, і про стару буває порнуха.
ПРОГУЛКА ПАТРами
Вирішивши проблему з попереднього розділу, ми вирушили гуляти містом. Завітали до центральної площі. . .
Центральна площа
Центральна площа
. . . зі статуями у вигляді блюючих левів та ще якихось монстрів над ними.
Фонтан з блюючими левами на тлі центральної площі
Фонтан з блюючими левами
Фонтан з блюючими левами
Прогулялися навколишніми вулицями.
Одна з вулиць міста
Одна з вулиць міста
Одна з вулиць міста
Хотіли відвідати також Римський стадіон. . .
Римський стадіон
. . . але він, як виявилося, у вівторок закритий, так що залишалося лише обійти навколо нього.
Римський стадіон
Римський стадіон
Невеликий закуток поряд з римським стадіоном
Сфотографували ще якийсь храмешник, нічого так на вигляд, до речі.
Крамінник якийсь
Храмешник якийсь
А ще на одній із вулиць я наметаним оком змалював емблему свого улюбленого «Францисканера», що висіла біля пивняка під назвою "La Bodegueta". Півнячок, правда, був закритий, ну так це було й не дивно, адже час був ще дитячий – десь близько двох. Проте ми твердо вирішили повернутися туди ввечері, попередньо подивившись в Інтернеті час роботи – з 19 до 5 ранку, що й зробили, проте круто обламалися: хоч час був уже досить пізнішим, він, як і раніше, був закритий. Так що хз, чи він просто того дня був закритий, чи взагалі закрився до чортів собачих.
ПОЇЗДКА НА найближчий пляж
Є в Патрах і залізнична станція, від якої раніше можна було доїхати і до Афін, і не тільки.
Місцевий желдор
Кому і навіщо знадобилося розбирати желдор, незрозуміло, але факт той, що від желдору залишився лише жалюгідний огризок із 7-8 станціями. Електрички там ходять щогодини, квиток коштує 1.40. А ще на станції висіло оголошення, що ці квитки також продаються в бакалійних магазинах. Загалом, ми купили квитки і спокійно собі поїхали на пляж Κ Α Σ Τ Ε Λ Ο Κ Α Μ Π Ο Σ (Kastelokampos), який здався нам найпристойнішим після вивчення фоток в інеті. Їхати туди близько 20 хв.
Щоправда, коли ми прибули на потрібну нам станцію. . .
Желдорстанція біля пляжу
. . . ми з подивом виявили, що каси там відсутні як клас.
Тут я побачив поблизу бакалійний магазин (вони там називаються Π Α Ν Τ Ο Π Ω Λ Ε Ι Ο ; є ще його синонім Μ Π Α Κ Α Λ Ι Κ Ο , але магазинів з такою назвою я щось не пригадаю), ми пішли туди і попросили, про що отримали від продавця о30ельну відповідь. Ми запитали, де їх можна купити, але він нам відповів, що не має поняття. Що ж, гаразд, купили у нього Alfa Weiss по 1.70 за банку і пішли до пляжу, розташованого метрів за 200-300 від станції. Поки йшли, поглядали на всі боки в пошуках таксі, але куди там, хто поїде в таку дірку. . . Пляжик дикий, гальковий, але досить приємний, купатися можна.
Пляж
Пляж
Пляж і мостешник через море
Є навіть лежаки з парасольками та пара барів. Відпочивши там, вирішили повертатись назад. Зайшли ще й бакалійнику, щоб запитати, чи може він викликати таксі. Щодо таксі він відповів, що це не найкраще рішення. А там якраз виявилася ще одна покупниця, яка запропонувала нам 2 квитки, які невідомо звідки в неї опинилися. Продавець порадив взяти їх. Я подивився на них - квитки начебто нормальні, але мені відразу впала в очі ціна 1.00 проти 1.40. Тут я придивився і побачив напис "φ ο ι τ η τ ι κ ". Я говорю, мовляв, це ж студентські квитки, як ми по них поїдемо! На це він відповів, що нам слід доїхати до кінцевої станції (вона якраз була наступною) і там купити вже нормальні квитки, а якщо раптом буде контролер, показати йому студентські квитки і це має прокотити. А якщо, каже, раптом будуть проблеми, забудь, що ти говориш грецькою мовою, говори тільки російською мовою і роби вигляд, що не розумієш, у чому проблема. Так, каже, роблять багато приїжджі з Росії, України та Білорусії. Гаразд, купили ці 2 квитки, доїхали без пригод до кінцевої станції Rio, далі поїзд не йде, хоча на багатьох картах вказана ще пара станцій після Rio. Там купили вже нормальні квитки та спокійно повернулися назад до Патри.
Контролерів, до речі, на цій лінії ми так і не зустріли. Якщо комусь цікаво, то в інший бік, від центральної станції Патр, поїзд йде одну зупинку – до Agios Andreas.
ПРО ОБМІН ВАЛЮТИ
Якщо раптом потрібно буде поміняти долари на євреї (або навпаки), проблем із цим бути не повинно, тому що банків там вистачає (до речі, банк по-грецьки називається Τ Ρ Α Π Ε Ζ Α ). На табло одного з них ми помітили, що вони змінюють навіть рублі (тільки реально це було або чисто для виду - хз). Курсець, щоправда, був ще: при обміні рублів на євреї курс був 78.03, а якщо навпаки, то вже всього 68.46.
ДРУГА ВЕЧЕРЯ У ПАТРАХ ІЗ ВИПРАВЛЕННЯМ ПОПЕРЕДНЯ ПОМИЛКИ
Оскільки з рестораном La Bodegueta стався облом, ми вирішили прогулятися і подивитися інші заклади, у тому числі Beer Bar Q – заклад, помічений в Інтернеті, але він теж був закритий, причому також незрозуміло, назавжди або тимчасово. Загалом, не знайшовши нічого цікавого, ми вирішили піти до того ж ресторану, де і були напередодні – CUCCUVAIA. Там нам о5 відразу принесли хліб (2) і воду (2), але ми сказали, що вода нам не потрібна, тому що ми збираємося пити пиво. Офіціант кивнув, воду забрав і приніс нам той самий комплімент – шкідливий салат. Потім ми замовили там ще закуску – гриби Portobellо, запечені в сковороді, залиті м'ясним фаршем під сирною скоринкою (+ там була ще маленька каструлька з тим самим м'ясом – 9.50). . .
Гриби Portobellо, запечені в сковороді, залиті м'ясним фаршем під сирною скоринкою (+ каструлька) з тим же м'ясом)
. . . свинотбивну з овочами, коржами та соусом (10.50), яловичий стейк, який нам подали з гарніром із салату, черрі, з соусом + у маленькій каструльці був ще салат типу олів'є (18), тільки замість м'яса була риба. . .
Жрачка, коротша
. . . а забувши, що порції там великі, ми там просто обжерлися. Під усю цю справу з'їли ми і кілька пляшок Шнайдера (по півчірка). Коли нам принесли рахунок, ми виявили, що вода там все-таки була присутня, тобто товар на 4 євреї в навантаження втягується обов'язково. Ну так у нас із цього приводу є така протидія – навантаження віднімаємо з чайових. І якщо минулого разу ми повелися на компліменти і залишили такі щедрі чайові, то цього разу вирішили, що й тих чайових, які ми їм відслинили минулого разу, їм вистачить. Тим більше компліменти у вигляді бухари я майже не пив (до речі, якщо вперше принесли 2 бульбашки лікеру різного виду, то цього разу тільки Лимончелло), тому що наступного дня мені належало сідати за кермо, а перед такою справою я маю звичку точно і навіть із великим запасом розраховувати, скільки мені можна випити напередодні.
Короче, залишили їм бабла рівно за рахунком. Коли ми йшли, один з офіціантів, який ще не бачив, скільки ми залишили грошей, підбіг до нас і сказав нам щось на кшталт «дякую, із задоволенням чекатимемо на вас і завтра». Ага, розмріявся! А хоча… якби ми наступного дня не виїжджали, то пішли б швидше за все туди ж (на безриб'ї, як кажуть, і сам раком станеш), тільки були б набагато скромнішими при замовленні страв.
День 4, середа, 14.08. 19
РОЗРАХУНОК З ГОТЕЛЬОМ ASTIR
Сніданок (сніданок дозволю собі не описувати ні в цій, ні в попередній нічліжці, тому що він нічим особливим не відрізняється, цілком собі нормальний сніданок) і зібравши речі (цього разу ретельно перевіривши кожен куточок, враховуючи сумний досвід у попередньої нічліжці : )), ми пішли на ресепшн розраховуватися. Чомусь із нас навіть не вимагали заплатити 36 «копійок» за 2 хвилини телефонної розмови з Афінами, хоча у фактуру ці копійки було включено. Дрібниця, а приємно, однак!
ОРЕНДА МАШИНИ
Потім я пішов у прокатну контору за машиною, а дружина залишилася чекати на мене в лобі готелю з речами. Машину оформляли якось довго (вони там взагалі гальмівні якісь). Зняли дані кредитки, про необхідність наявності якої попередили ще в день звернення (типу як заставу, а то раптом які штрафи; але кредитку цю я потім заблокував і перевипустив: не хочу, розумієте, отримати неприємний сюрприз, коли вже й думати забуду про цій оренді, як це, судячи з відгуків, іноді трапляється, тому що швидкість я там перевищував досить часто - хоча б заради дотримання елементарних правил безпеки руху, в одному з яких говориться, що найбільш безпечне керування - це коли ти їдеш зі швидкістю, приблизно рівної швидкості потоку).
Нарешті я доплатив залишок за оренду, отримав ключ від машини та договір. При оренді машини орендодавець іноді зазначає на спеціальній схемі дефекти, що вже є на машині. Так ось, у моєму випадку на цій схемі живого місця не було, тому що по всіх боках машини були всякі вм'ятини та подряпини, хоч і дрібні. До того ж корито виявилося із сюрпризом, причому не з одним. Про один із них, правда, співробітник мені розповів, вказавши мені на індикатор низького тиску в шинах. Він сказав, що це нісенітниця, на будь-якій бензоколонці шини можна підкачати. Далі він побажав мені приємної поїздки, і я подався за дружиною до готелю. Швидко зануривши речі в багажник, ми вирушили дивитися місцеву пам'ятку - Замок Патр.
ЗАМОК ПАТР
Вхід у замок патр
Вхід у цей замок халявний, сам замок, гадаю, буде цікавий любителям подібних старовинних споруд.
Стіна замку Патр
Бійниці
Територія замку Патр
Стіни замку Патр
Нам сподобався. Щоправда, по спеці ходити замком, спускаючись і піднімаючись, заняття досить стомлююче. Перед замком також представлена схема з поясненнями, яка частина якого періоду належить: першому, франкскому, венеціанському, періоду палеології чи османському.
Схема замку Патр
З веж замку відкривається вид на Патри, море. . .
Вигляд на море з вежі замку Патр
Вигляд на море з вежі замку Патр
. . . і гори.
Вигляд на гори з вежі замку Патр
Вигляд на гори з замку Патр
Досить гарна картина виходить. Відкрито цей замок для відвідування з 8:30 до 16:00, вівторок – вихідний.
СЮРПРИЗИ З МАШИНОЮ
Відвідавши замок Патр, ми вирушили до Курути, до якої треба було їхати близько 80 км. По дорозі ми, звичайно, вирішили заїхати на найближчий бензокол, щоб підкачати шини, та й заправитися не заважало, тому що бак був заповнений лише на 3/8. Після того як співробітник заправив машину (до речі, щодо вартості 95-го бензину без Pb (цікаво, хто-небудь коли-небудь бачив де-небудь у продажу бензин з Pb? : )), то він коштує там приблизно 1.55- 1.7 за літр), я попросив його перевірити тиск у шинах. Під час перевірки тиску манометром він повідомив мені, що одна з шин пропускає повітря, і вказав на голівку шурупа, що встромився в шину. Я зайшов усередину бензокола і попросив співробітників набрати з їхнього телефону номер прокатної контори (щоб не дзвонити зі свого мобільного телефону), на що вони люб'язно погодилися. Я пояснив співробітникам контори суть проблеми, і вони порекомендували мені доїхати до найближчої шиномонтажки, щоб виправити проблему, попросивши зберегти чек і пообіцявши компенсувати витрати. Вони навіть намагалися пояснити мені, де знаходиться ця шиномонтажка, але якось не дуже зрозуміло, тому з першої спроби я її не знайшов. На самому бензоколі не знали, де вона знаходиться. Тоді ми заїхали на інший бензокол, та й там теж не знали. А один з водіїв мені порадив звернутися з цим питанням до якогось таксиста, тому що вони вже точно знають. Але в результаті замість таксиста мені попався третій бензокол, де мені сказали, що шиномонтаж знаходиться прямо поруч з ними. Ми поїхали туди. Нас там прийняли, дуже оперативно зняли колесо. . .
Наша машина на шиномонтажці
. . . спустили шину, демонтували її, завулканізували, подарувавши мені на згадку той самий шурупчик, накачали колесо і встановили його на місце. Вся ця справа зайняла хвилин чірик, від сили півтора і обійшлося у 7. Чек видали, навіть просити не довелося. Однак, коли я запустив двигун, я помітив, що лампочка горіти не перестала. Тоді один співробітник покопався в бортовому комп'ютері і вказав мені на те, що там збій системи. Втім, лампочка індикатора шин незабаром згасла, і ми зі спокійною душею взяли курс на Куруту. Однак через кілька днів, коли ми були вже в Куруті, цей індикатор знову загорівся. Тоді ми заїхали на найближчий бензокол, перевірили тиск у шинах, і індикатор згас. Але чи наступного дня, чи того ж, він о5 загорівся! Бортовий комп'ютер знову показав несправність індикатора тиску. Тоді я зупинив машину і заглушив двигун, зачекав хвилинку, а коли знову запустив його, індикатор згас. Але після наступної стоянки знову увімкнувся. І так тривало кілька разів. А ще рано чи пізно став глючити кондиціонер: то працював нормально, то просто починав ганяти гаряче повітря, а температуру «за бортом» показував мінусову.
Невелике турне Грецією. Частина ІІІ. Село Курута (захід Пелопоннесу) >>>
