Путешествие из Таллина в Боснию.
У нас лето закончилось и захотелось ещё немного тепла и впечатлений! Заглянул на сайты и нашёл у Veles Travel (Tallinn) предложение в Италию с 27 сентября на 9 дней. Выбор у нас не слишком большой, насколько я знаю только три фирмы имеют свои маршруты с обслуживанием на русском языке. Поэтому остановились на этом предложении. Подписали договор, заплатили деньги и стали потихоньку собираться. Но, увы, не получилось - не смогли набрать желающих и поездку отменили. Огорчениям нет предела (можно было бы так написать), но порадовало то, что нам заблаговременно сообщили об этом и своевременно вернули деньги.
Что делать, отпуск почти оформлен, чемоданы тоже собраны - надо искать варианты! И вот нашёлся такой вариант, рижская фирма Persona Tour предлагает на эти же даты тур в Хорватию. Соглашаемся, подписываем договор , оплачиваем, ждём.
Ожидания оправдались - тур состоится. Нужно срочно решать проблемы с транспортом до Риги и обратно. Тур начинается из Риги в 6 утра, т. е. надо приехать в Ригу к этому времени, либо приехать заранее и где-то переночевать. Выбираем первый вариант. Вильнюский автобус отправляется в 22 часа и о, чудо, в последние два часа акции успеваю попасть на скидки и приобретаю билет по 5 евро. Обратный билет взял на этот же автобус с отправлением из Риги в 02.30.
Выезд в 22.00, и в 2.30 мы в Риге на автовокзале, идём в здание вокзала подождать оставшееся время. По предъявлению билета пускают в зал ожидания бесплатно (без оного 1 евро с человека). В 5.10 небольшой бодрящий завтрак, благо аппаратов с напитками аж три с ценой от 50 до 80 центов (кофе, какао). Туалет на вокзале платный (30 центов) и доступный круглые сутки. Позавтракав, отправляемся в сторону торгового центра Origo благо идти совсем рядом, не более 15 минут неспешным шагом. В назначенное время (около 6 утра) подошёл автобус и мы заняли места согласно ранее оговорённым. Тут произошла небольшая накладка, было несколько туристов, которые ехали из Нарвы и их автобус опаздывал. Поэтому выехать смогли только в 7 часов. Автобус заполнен полностью. Комфортабельность, вероятно, по аналогии с гостиницами, где-то две звезды - есть туалет, которым нежелательно пользоваться, есть горячая вода (правда всего пять литров и только на остановках). Кофе и напитки растворимые, чай в пакетиках. Кондиционер функционирует хорошо.
Впечатления, ощущения, рекомендации: стыковка с транспортом из Эстонии нормальная, время ожидания на вокзале переносится легко, при задержке и накладках можно сообщить руководителю группы и проблема будет решена.
Поехали. Как и в любой поездке подобного рода предусмотрены стоянки через 2-3 часа для размина ног и удовлетворения физиологических потребностей. Сразу скажу, что все туалеты в ходе основного маршрута оказались бесплатными а приобретения в магазинчиках можно было делать по карточке. По ходу поездки гид давала информацию о наиболее значимых проезжаемых местах, причём, сначала поездки, она это делала на двух языках (меня это немного напрягало поначалу, в дальнейшем проблема исчезла, т. к. переход на латышский осуществлялся гораздо реже). Первая остановка на обед в районе Аугустов оказалась неудачной - подъехало много автобусов и очередь оказалась огромной. Со второй попытки в районе Ломжа (? om? a) удалось пообедать. Это было бистро с достаточно умеренными ценами, но качество приготовленного оставляло желать лучшего. Пообедали достаточно быстро. Платил карточкой, но евро тоже принимали. Два супа и два вторых с пивом обошлись в 13 евро!! !
Под вечер (примерно в 20.30) прибыли в транзитную гостиницу Campanile в Катовице. Гостиница две звезды, номера DBL, TWIN, чисто, WiFi присутствует. Рядом только Макдональс так что посетить ничего не удалось, если только просто ноги размять. Немного прогулялись, помылись, посмотрели телевизор (есть и русские программы) и спать.
Впечатления, ощущения, рекомендации: на ужин можно было прикупить в бистро что-то с собой на вынос, но можно купить что-то на ужин и на рядом расположенной заправке.
Утром завтрак в 6.30. Стандартный набор: яичница, ветчина, джемы, сыр, масло, мюсли. Очень огорчило то, что стаканы бумажные! ! ! Напитки возможно пить только от безысходности, т. е. тем, кто претендует на качество лучше освободиться от этой мысли. В 7 часов выезд - впереди Чехия.
Добрались до первой запланированной остановки и экскурсии. Это был южноморавский город Густапече (Хустопече)( Hustope? e), который знаменит, в том числе, и своими винами. В связи с этим и запланированная экскурсия в винный погребок где желающие были ознакомлены со всеми процессами приготовления и хранения вина. И не только, была предоставлена возможность продегустировать после чего народ был накормлен. Те же, кто не пожелал предаваться дегустации гуляли и глазели на прелести маленького городка. В процессе ознакомления с достопримечательностями набрели на очень приличный ресторанчик. Чревоугодие из двух первых блюд, двух вторых, пива, вина, сладкого и кофе обошлось в 15 евро. Полный восторг!! !
Впечатления, ощущения, рекомендации: идти или не идти на экскурсию решает каждый сам. Тем, кто не пошёл особого выбора в выходной день в городе нет - небольшая экскурсия по достопримечательностям города и обед. По времени это совпадает со временем экскурсии.
Но это не единственная запланированная остановка на сегодня. Красавица Братислава! Была интересная (или увлекательная) экскурсия с местным очаровательным гидом, после которой было совсем немного свободного времени. Пиво Золотой Фазан (Zlatý Ba? ant) не было оставлено без внимания!
Впечатления, ощущения, рекомендации: опять же выбор за каждым, те, кто отказался от экскурсии с удовольствием погуляли по старому городу.
Уже в темноте, после 20 часов, добрались до транзитной гостиницы в Венгрии. Гостиница Тоуринг (Touring, Nagykanizsa, Attila utca 4)и не пробовала делать потуги на что-то и честно оповестила нас об этом - одна звезда и, в соответствии с этим и должны её оценивать. Так всё и оказалось, что-то типа общежития и всё не первой свежести (не относится к постельным принадлежностям) и всё скромненько. Имеется возможность что-то приготовить на общей кухоньке, там есть газовая плита, микроволновка, холодильник, электрический чайник, посуда. Правда времени на всё это нет и воспользовались только чайником. В окрестностях есть круглосуточный магазин Tesco, в котором можно ознакомиться с уровнем цен в Венгрии и что-то приобрести. Про WiFi забыл спросить, но кто-то сказал, что было. Телевизор присутствовал. Перед тем, как лечь спать пришлось поработать мухобойкой и уничтожить приготовившихся к пиру комаров. Ночь прошла, после сражения, мирно. Утром завтрак, примерно как и везде, но, в отличии от предыдущей гостиницы чашки были фарфоровые что очень радовало! ! ! Выезд в 7 часов, до границы с Хорватией всего 22 км.
Впечатления, ощущения, рекомендации: что-то нужно на ужин, можно было прикупить в Братиславе или в магазине в районе гостиницы. Разогреть можно в гостинице.
При выезде из Венгрии первое неприятное обстоятельство. Таможенники собрали все паспорта и долго проверяли каждый паспорт. К тому же мы были не первые, до нас такие же горемыки стояли. Для сбора паспортов все были высажены из автобуса и все это заняло много времени. Не всё совсем было понятно, ведь Хорватия тоже член Евросоюза, но подсказали, что Хорватия не входит в Шенгенскую зону.
Запланированная остановка Сплит. Красота, море, тепло и очень солнечно, всё белое. Опять же, интересная экскурсия (опять же, с местным гидом), после которой свободное время. Успели немного подняться вверх на смотровую площадку и сделать небольшой обзор. Выше не полезли решив оставить побольше времени для трапезы. Трапезничали в одной из многочисленных коноб, был салатик, два вторых, что-то пили. Обошлось в 20 евро, платили карточкой.
Впечатления, ощущения, рекомендации: не буду оригинальным и повторюсь, что каждый сам выбирает экскурсию или свободное время. Не стоит " заморачиваться" на какой-то конкретной или рекомендованной конобе! Они примерно все одинаковы и уровень цен тоже одинаков.
Под вечер достигли боснийской границы которую прошли без проблем, постояв некоторое время, но документы не проверяли. Через 15 минут были в нашем опорном пункте ставшем родным домом на 5 дней гостинице Adria (правда этих адрий на побережье сплошь и рядом, но в нашем городке Neum она одна). Описаний гостиницы на различных сайтах много и они соответствую увиденному. Т. е. , она достаточно новая, поэтому выглядит соответственно. Гостиница в третьем ряду и рецепшен находится на пятом этаже к которому мы и подъехали. До моря 165 ступенек. Номера разные, от стандартных гостиничных номеров до апартаментов. Нам достался трёхкомнатный номер на первом этаже с балконом. Это порадовало, хотя особой функциональности (или надобности) в этом балконе не оказалось - не было особо времени насладиться этим. Так что в этот период времени года и в подобных турах не стоит особо заморачиваться на этом! В номере чисто, про летний комфорт, т. е. про наличие кондиционера, сказать не могу, т. к. у нас не было потребности в этом. ТВ присутствует, есть две русские программы. WiFi платный (евро в час), так что особо не разбежишься. По приезду был ужин, подан супчик, кура с гарниром, что-то сладкое. После ужина было минут 30 успеть добежать до магазина пополнить запасы. Правда до магазина идти времени совсем впритык. Берут всё: боснийские деньги, европейские, хорватские и карточки.
После ужина спустились к морю. Были и напуганные ежами, но были и смельчаки, т. е. те кто опробовал воду и искупался.
Впечатления, ощущения, рекомендации: в гостинице функциональнее размещение на верхних этажах, т. к. завтраки и ужин наверху и все поездки тоже начинаются от 5 этажа. В гостинице удобно и красиво, персонал хороший и отзывчивый. Супчик оказался из разряда быстроприготовляемых, поэтому восторгов не вызвал. Второе блюдо было съедобным, больше про него сказать нечего. Напитков вечером не дают - можно за деньги. Хлеб вкусный, причём везде вкусный. Магазины в это время года работают только большие и закрываются некоторые в 20.20 (другие раньше восьми). Если не осталось вина из Моравии, то можно успеть на вечер прикупить и в магазине. Вода в море около 20 градусов, вход особо не просматривается, галька крупная, " жизни" на близлежащем пляже уже нет. Спуск, как и говорил, 165 ступенек, первая часть сразу за гостиницей, потом немного налево и дальше вниз.
Утром завтрак. Никаких излишеств, всё по минимуму. Горячие напитки на выбор, правда все порошковые, чай в пакетиках. Во время трапезы спросили что подать на ужин по выбору, либо мясо, кура, либо рыба.
Сегодня поездка в долину реки Неретвы за мандаринами. Пугали, что будет грязно и все измажемся глиной. Оказалось сухо и это радовало. Выдали всем пакетики куда можно собрать около 3 кг фруктов. Для желающих собрать больше продавали пакетик по 2 евро (т. е. за эти деньги можно приобрести 3 кг фруктов). Как и говорилось - мандариновый рай, деревьев много все в плодах. Плоды разных сортов и разной спелости. Правда особо долго нам там задержаться не дали, но все успели набрать и утолить жажду!
После сбора повезли в ресторан Адрия. Красивый ресторан. Было предложено первое блюдо (посредственное) и на второе мясное ассорти. Было подано красное вино в кувшинах. Потом небольшой кусочек покупного тортика (т. е. никакого) и кофе (я не смог его пить).
Впечатления, ощущения, рекомендации: не забыть прихватить с собой одежду и обувь, которую не жалко. В нашем случае с погодой повезло и мы не испачкались. Фруктов надо, всё же, брать больше, т. е. покупать дополнительные пакетики. В пакетиках неудобно нести, поэтому надёжная сумка это решение всех проблем! Некоторые прихватили с собой секатор и были правы - с ним гораздо удобнее. Рвать мандарины лучше с небольшим стебельком и не совсем спелые (дозреют)! Поход в ресторан не оправдал ожиданий (не соответствовал описанному в программе), но без обеда тоже тяжело, надо было бы искать альтернативу.
Вернулись около 13 часов и намечена следующая экскурсия в Дубровник. Нам не удалось её посетить, поэтому занялись изучением окрестностей. А смотреть, собственно говоря, и нечего. Изучали пляж и окрестности. Морских ежей особо не заметили. Чуть в стороне видели ежей, так что лучше обезопасить себя, надев спецобувь. И в октябре ещё есть заведения, которые работают на пляже, правда от нашей гостиницы надо пройти примерно чуть больше километра. Магазинов несколько (один из них Konzum так что ассортимент ясен). Активный сезон заканчивается с наступлением сентября, поэтому мелкие магазинчики и лавки уже не работали (работающих видели пару штук, правда все окрестности не успели изучить). Вино, воду, сыр, сладкое можно купить, фрукты несъедобны (привозные как и у нас). Цены по разному, но, в среднем, доступны. На предмет доступности WiFi не изучал. Банкомат есть около одной из гостиниц. Развлечений на пляже в это время сезона нет!
Впечатления, ощущения, рекомендации: собственно говоря всё и изложил. Neum просто место для остановки.
На ужин опять подобный же супчик и заказанное блюдо. Мясо оказалось совсем средненьким, рыба скумбрия, тоже средненько.
На утро ранний завтрак и выезд в Черногорию. Повторяться по поводу кормёжки на завтрак не буду! Живописное описание тех мест. которые мы посетили-увидели не буду - всё есть в аннотации к туру. На границе постояли - поток туристов и мы оказались не первые. Паспорта брали всегда с собой.
В Котор (Kotor) была небольшая экскурсия и потом свободное время. Часть этого времени мы отдали восхождению. По словам гида это восхождение занимает времени примерно час и поднявшись можно насладиться великолепным видом на город и бухту. На входе продают билеты по 3 евро (на восстановление " провала" : -)). По пути местные бизнесмены продают воду - занятие, всё же, не из лёгких и происходит большое потовыделение что вызывает жажду. Про целесообразность подъёма могу сказать, что всё основано на традициях - все так делают. Особых видов с высоты можно и не разглядеть, причём чем выше тем сложнее разглядывать приходится. К тому же все эти прелести можно посмотреть на чужих фотках. Проверить себя, конечно, можно, но вот только нужно ли? Подниматься довольно сложно не только потому, что высоко, но и потому, что как таковой лестницы и нет а разрозненные камни по которым трудно и опасно подниматься. Так что только и остаётся " я могу" и " я там был"! ! ! Безусловно, себе и остальным я доказал что могу, поэтому и смог так подробно описать прелести"! : -)Есть проблемы со здоровьем не лезьте в гору, особенно если жаркий день.
После восхождения бегом побежали на местный базарчик за овощами, фруктами и продуктами. Толком ничего и не купить хотя и начало октября. Фрукты почти такие же как у нас и по вкусу и по цене. Большой выбор вкусных сыров, копчёного мяса и вкусный виноград. Валюта евро, так что проблем никаких. Удивило обилие белых сушенных грибов.
Завершив это мероприятие помчались в Будву (Budva). Там небольшая экскурсия и свободное время. Свободного времени кому-то хватило чтобы искупаться в море, а кто-то просто бродил и наслаждался видами и посещал местные предприятия питания. Мы, посетив пляж, решились попробовать ризотто с морепродуктами и чернилами каракатицы и, почему-то, заказали две порции вместо двух разных блюд потом разделённых пополам. Как сказали наши знакомые, что это просто неудавшийся плов! Для нас оказалось слишком много, так что почти половину оставили. Вкус неприятный, острый, ещё ко всему. Выпив большое количество воды избавились от привкуса.
На ужин в отеле были морепродукты - не сравнить с обеденным ризотто. Всё остальное без нарушения традиций.
Впечатления, ощущения, рекомендации: познакомились с Черногорией , как то по домашнему там - очень понравилось. Валюта евро, много надписей на русском языке (в том числе и меню), красиво, тепло, море, яхты.
Утром ранний завтрак и поездка в Хорватию по полуострову Пелешац (Pelješ ac) с дальнейшим вояжем на остров. Путешествие интересное, дорога захватывающая! Сначала проехали весь полуостров Пелешац до городка Оребич (Orebic). В нём небольшая остановка для пересадки на катер. Дальше остров Корчула (Kor? ula) и одноимённый город. В городе небольшая экскурсия и свободное время. Решили попробовать кальмаров и по совету гида выбрали ресторанчик. Оказалось, что нам повезло тем, что с нами был гид, т. к. кальмаров нам хотели приготовить не по тому рецепту, который она хвалила. После вмешательства и продолжительного ожидания мы получили то, что заказали. На этот раз мы заказали разные блюда и поделились. Был тунец и кальмары - остались довольными. Вино дороговато и не стали брать.
После трапезы можно было продолжить гуляние, можно было искупаться. Правда погода не баловала - был временами дождик. Но остров сказочный.
Часа в четыре вернулись на полуостров и поехали в Стон (Ston) кушать устриц и покупать соль. Небольшая экскурсия, на стену решили не идти из-за дождя. С устрицами получилась накладка, но попробовать удалось. На выходе из городка заскочили в магазинчик где приобрели соль и вино. Соль дороговато за килограмм больше евро. Вино домашнее в пластмассовых канистрах, красное 3 литра, белое 5 литров. Пожалел, что взял только 5 литров! : -)
На ужин опять тот же расклад, кому мясное кому рыба и всё это после супа из концентратов.
Впечатления, ощущения, рекомендации: с погодой не повезло. На ферму по разведению устриц не попали и видели только сверху, по пути. Городки интересные, со своими изюминками, но это уже становится для нас обычным и понемногу приедается. Про вкус устриц ничего не буду, наверное, говорить - всё есть в описаниях. Соль покупали по 10 кг, но я так не думаю, что это панацея и без неё можно обойтись. Вино можно и нужно купить.
Последний день. Экскурсия в материковую Боснию. Завтрак пропускаю, в смысле с описанием. Выезжаем из Боснии в Хорватию, здесь как обычно, минуты 3-4 и поехали дальше. После некоторого проезда по Хорватии въезжаем вновь в Боснию и на границе нас проверяют, собирают паспорта и несут их в какой-то сарайчик. Всё оказалось не совсем смертельно и минут за 15-20 управились.
Въехали в городок Почитель (Po? itelj). Первое знакомство с востоком. Небольшая экскурсия, опять лазание на стену - ну традиция такая и всё оставшееся время покупки: платки, чеканка - короче, восток и женщинам рай!
Впечатления, ощущения, рекомендации: первое знакомство - интересно. Можно что-то купить и дешевле чем в Мостаре, не забывать торговаться. На стену, естественно, можно и не лазать!
Проехали дальше до города Мостар (Mostar) - достаточно крупный городок. Познавательная экскурсия и покупки на местном рынке. Рекомендовали настойки, наливки, сиропы, мёд. Не купил ничего, всё внимание сосредоточили на экзотике.
Впечатления, ощущения, рекомендации: экскурсия интересна и познавательна. Нам посчастливилось лицезреть прыжок с моста. Всё перемешано, старое, новое, восток, запад, следы войны.... Восторгов по поводу рынка не разделяю, парфюм (есть там продавец на улице) не советую. Кофе по турецки есть, но нигде не видел, чтобы его делали на песочке. Сладости можно попробовать, но не более того.
Дальше заехали в местечко Благай (Blagaj). Впечатляющее место - исток реки Буна и монастырь. Наша цель была поесть форель выловленную из реки. Почти так и было, трапезничали на берегу реки и было здорово и вкусно. После успели сделать небольшие покупки у местных частников.
Граница опять со сбором паспортов, но даже чуть быстрее чем утром.
На ужин мясо и кому-то кальмары, всё было съедобно, ну супчик, как обычно, никакой.
Впечатления, ощущения, рекомендации: приятное место и стоит заглянуть. Остаток хорватских денег стоит оставить здесь ведь в магазин можно и не успеть (правда мы успели).
Завтрак выдали сухим пайком и в 4 утра мы покинули Боснию. Границу прошли быстро. Дальше вышли на автобан и почти до Загреба. Затем небольшой проезд и осмотр из окна (не считая технических остановок) по Словении, Австрии с краешком Вены. На въезде в Чехию шопинг в Микулов в TaxFree и заезд в Брно для ужина-обеда. Накормили на славу, очень вкусно и если учесть что это за 10 евро (супчик, курочка, пиво), то просто безупречно! Под вечер транзитная гостиница Гамбит (Gambit, Cieszyn, ul. Bucewicza 18)в Польше. Обыкновенная двухзвёздочная гостиница, достаточно чисто - пойти не куда, да и поздно уже.
Впечатления, ощущения, рекомендации: тяжело с первого на пятый этаж было тащить чемоданы. После пересечения границы можно поспать до первой технической остановки. Там приобрести напитки и в автобусе использовать сухой паёк. В Брно обед по усмотрению, т. е. можно не ходить! Но я не пожалел, тем более, что за такую цену. К тому же не ясно как убить время ожидания пока все покушают.
Утром стандартный завтрак и выезд. В районе Аугустов (Augustó w) остановились для обеда. На этот раз не было очереди и мы быстро сделали заказы и очень вкусно покушали. Оказалось и не так дорого. Ночью Рига. На этом официальная часть путешествия с Персона Тур завершилась и мы попрощались со всеми.
Перебрались на вокзал и подождав 1.5 часа сели на рейсовый автобус. Всё.
Впечатления, ощущения, рекомендации: вариантов никаких, так что просто проезд. В ресторане принимали наличные евро.
ИТОГ:
Выбор фирмы оказался удачным – за достаточно небольшую плату для нас организовали увлекательное путешествие. Безусловно, каждый должен понимать, что уровень сервиса соответствует потраченным деньгам. Были некоторые « неувязки» , обидно, конечно, но не смертельно. С платежами проблем не было, с договорённостями тоже. В случаях непредвиденных обстоятельств можно найти компромисс.
О гиде (Ольга) можно сказать, что она справилась со своими обязанностями, вела себя корректно, одевалась эффектно (что облегчало нахождение её взглядом во время экскурсий), давала разнообразную туристическую информацию. Как и говорил выше, она не всё может сама проверить и знать (в рамках местных распорядков работы учреждений, меню ресторанов, ассортиментов магазинов). Поэтому не всё стоит принимать за чистую монету, но сориентироваться возможно!
Автобус, добавить особо нечего – соответствует уровню путешествия. Из пожеланий хочется сказать, что необходимо более строго регламентировать остановки, чтобы всегда оставалась возможность воспользоваться аварийно туалетом до самого конечного пункта. С напитками, в принципе, поддерживаю политику, что чем меньше тем лучше.
Водители (Girts и Aigars) отличаются по манере вождения и предпочтениям (один из них не очень уверенно чувствует себя в тёмное время суток) (один из них несколько « дёрганно» ведёт автобус). Проявили себя достаточно квалифицированным и надёжными водителями (и вождение по горным дорогам, и развороты на ограниченных участках), так что тут остаётся место только для слов восхищения и благодарности!
Из всего сказанного можно оценить путешествие на отлично, правда если оценивать по 10 бальное шкале, то это только 8! Снижение приходится на то, что, всё же, не удалось посмотреть и вкусить всё то, что было обещано! Ещё раз – рекомендую и фирму и сам тур!
Подорож із Таллінна до Боснії.
У нас літо закінчилося і захотілося ще трохи тепла та вражень! Заглянув на сайти та знайшов у Veles Travel (Tallinn) пропозицію до Італії з 27 вересня на 9 днів. Вибір у нас не надто великий, наскільки я знаю, тільки три фірми мають свої маршрути з обслуговуванням російською мовою. Тому зупинилися на цій пропозиції. Підписали договір, заплатили гроші і стали потихеньку збиратися. Але, на жаль, не вийшло – не змогли набрати охочих та поїздку скасували. Засмученням немає межі (можна було б так написати), але порадувало те, що нам завчасно повідомили про це і своєчасно повернули гроші.
Що робити, відпустка майже оформлена, валізи теж зібрані - треба шукати варіанти! І ось знайшовся такий варіант, ризька фірма Persona Tour пропонує на ці ж дати тур до Хорватії. Погоджуємося, підписуємо договір, оплачуємо, чекаємо.
Очікування виправдалися – тур відбудеться. Потрібно терміново вирішувати проблеми з транспортом до Риги та назад. Тур починається з Риги о 6-й ранку, тобто. треба приїхати до Риги на той час, або приїхати заздалегідь і десь переночувати. Вибираємо перший варіант. Вільнюський автобус вирушає о 22 годині і, диво, в останні дві години акції встигаю потрапити на знижки та купую квиток по 5 євро. Зворотний квиток взяв на цей же автобус із відправленням із Риги о 02.30.
Виїзд о 22.00, і о 2.30 ми в Ризі на автовокзалі, йдемо в будівлю вокзалу почекати час, що залишився. За пред'явленням квитка пускають в зал очікування безкоштовно (без нього 1 євро з особи). У 5.10 невеликий сніданок, що бадьорить, благо апаратів з напоями аж три з ціною від 50 до 80 центів (кава, какао). Туалет на вокзалі платний (30 центів) і доступний цілодобово. Поснідавши, вирушаємо у бік торгового центру Origo, щоб йти зовсім поруч, не більше 15 хвилин неспішним кроком. У призначений час (близько 6 ранку) підійшов автобус і ми зайняли місця згідно з раніше обумовленим. Тут сталася невелика накладка, було кілька туристів, які їхали з Нарви та їхній автобус запізнювався. Тож виїхати змогли лише о 7 годині. Автобус повністю заповнений. Комфортабельність, мабуть, за аналогією з готелями, десь дві зірки – є туалет, яким небажано користуватися, є гаряча вода (правда лише п'ять літрів і лише на зупинках). Кава та напої розчинні, чай у пакетиках. Кондиціонер працює добре.
Враження, відчуття, рекомендації: стиковка з транспортом з Естонії нормальна, час очікування на вокзалі легко переноситься, при затримці та накладках можна повідомити керівника групи і проблема буде вирішена.
Поїхали. Як і в будь-якій поїздці подібного роду передбачені стоянки через 2-3 години для розміни ніг та задоволення фізіологічних потреб. Відразу скажу, що всі туалети в ході основного маршруту виявилися безкоштовними, а придбання в магазинчиках можна було робити за карткою. По ходу поїздки гід давала інформацію про найбільш значущі місця, що проїжджалися, причому, спочатку поїздки, вона це робила двома мовами (мене це трохи напружувало спочатку, надалі проблема зникла, т. к. перехід на латиську здійснювався набагато рідше). Перша зупинка на обід у районі Аугустів виявилася невдалою - під'їхало багато автобусів і черга виявилася величезною. З другої спроби в районі Ломжа (? om? a) вдалося пообідати. Це було бістро з досить помірними цінами, але якість приготовленого залишала бажати кращого. Пообідали досить швидко. Платив карткою, але євро теж брали. Два супи та два другі з пивом коштували 13 євро!! !
Підвечір (приблизно о 20.30) прибули до транзитного готелю Campanile у Катовіце. Готель дві зірки, номери DBL, TWIN, чисто, WiFi присутній. Поруч тільки Макдональс так що відвідати нічого не вдалося, якщо просто ноги розім'яти. Небагато прогулялися, помилися, подивилися телевізор (є і російські програми) і спати.
Враження, відчуття, рекомендації: на вечерю можна було прикупити в бістро щось із собою на винос, але можна купити щось на вечерю і на поруч розташованій заправці.
Вранці сніданок о 6.30. Стандартний набір: яєчня, шинка, джеми, сир, олія, мюслі. Дуже засмутило те, що склянки паперові! Напої можна пити лише від безвиході, тобто. тим, хто претендує на якість, краще звільнитися від цієї думки. О 7-й годині виїзд - попереду Чехія.
Дібралися до першої запланованої зупинки та екскурсії. Це було південноморівське місто Густапече (Hustope? e), яке знамените, у тому числі, і своїми винами. У зв'язку з цим і запланована екскурсія у винний льох де бажаючі були ознайомлені з усіма процесами приготування та зберігання вина. І не тільки, була надана можливість продегустувати після чого народ був нагодований. Ті ж, хто не побажав вдаватися до дегустації гуляли і дивилися на принади маленького містечка. У процесі ознайомлення з пам'ятками натрапили на дуже пристойний ресторанчик. Обжерливість із двох перших страв, двох других, пива, вина, солодкого та кави обійшлася в 15 євро. Повне захоплення!! !
Враження, відчуття, рекомендації: йти чи не йти на екскурсію вирішує кожен сам. Тим, хто не пішов особливого вибору у вихідний день у місті немає – невелика екскурсія визначними пам'ятками міста та обід. За часом це співпадає з часом екскурсії.
Але це не єдина запланована зупинка на сьогодні. Красуня Братислава! Була цікава (або цікава) екскурсія з місцевим чарівним гідом, після якої було зовсім небагато вільного часу. Пиво Золотий Фазан (Zlatý Ba? ant) не було залишено поза увагою!
Враження, відчуття, рекомендації: знову ж таки вибір за кожним, ті, хто відмовився від екскурсії із задоволенням погуляли старим містом.
Вже в темряві, після 20 години, дісталися транзитного готелю в Угорщині. Готель Тоурінг (Touring, Nagykanizsa, Attila utca 4) і не пробувала робити потуги на щось і чесно сповістила нас про це - одна зірка і, відповідно, і повинні її оцінювати. Так все і виявилося, щось типу гуртожитку і все не першої свіжості (не відноситься до постільних речей) і все скромно. Є можливість щось приготувати на спільній кухоньці, там є газова плита, мікрохвильова піч, холодильник, електричний чайник, посуд. Правда часу на все це немає і скористалися тільки чайником. В околицях є цілодобовий магазин Tesco, де можна ознайомитися з рівнем цін в Угорщині і щось придбати. Про WiFi забув спитати, але хтось сказав, що було. Телевізор був присутній. Перед тим, як лягти спати довелося попрацювати мухобойкою і знищити комарів, що приготувалися до бенкету. Ніч минула, після бою, мирно. Вранці снiданок, приблизно як і скрізь, але, на відміну від попереднього готелю чашки були фарфорові що дуже тішило! ! ! Виїзд о 7 годині, до кордону з Хорватією всього 22 км.
Враження, відчуття, рекомендації: щось потрібно на вечерю, можна було купити в Братиславі або в магазині в районі готелю. Розігріти можна у готелі.
При виїзді з Угорщини перша неприємна обставина. Митники зібрали всі паспорти та довго перевіряли кожен паспорт. До того ж ми були не перші, до нас такі ж бідолахи стояли. Для збору паспортів усі були висаджені з автобуса, і все це зайняло багато часу. Не все було зрозуміло, адже Хорватія теж член Євросоюзу, але підказали, що Хорватія не входить до Шенгенської зони.
Запланована зупинка Спліт. Краса, море, тепло та дуже сонячно, все біле. Знову ж таки, цікава екскурсія (знову ж таки, з місцевим гідом), після якої вільний час. Встигли трохи піднятися нагору на оглядовий майданчик і зробити невеликий огляд. Вище не полізли вирішивши залишити більше часу для трапези. Трапезували в одній з численних конобів, був салатик, два другі, щось пили. Обійшлося у 20 євро, платили карткою.
Враження, відчуття, рекомендації: не буду оригінальним і повторюся, що кожен сам вибирає екскурсію чи вільний час. Не варто "заморочуватися" на якійсь конкретній чи рекомендованій конобі! Вони приблизно всі однакові і рівень цін також однаковий.
Під вечір досягли боснійського кордону, який пройшли без проблем, постоявши деякий час, але документи не перевіряли. Через 15 хвилин були в нашому опорному пункті рідним будинком на 5 днів готелі Adria (правда цих адрій на узбережжі часто-густо, але в нашому містечку Neum вона одна). Описів готелю на різних сайтах багато, і вони відповідають побаченому. Тобто вона досить нова, тому виглядає відповідно. Готель у третьому ряду та рецепшен знаходиться на п'ятому поверсі до якого ми й під'їхали. До моря 165 сходинок. Номери різні, від стандартних готельних номерів до апартаментів. Нам дістався трикімнатний номер на першому поверсі з балконом. Це порадувало, хоча особливої функціональності (або потреби) у цьому балконі не виявилося - не було особливо часу насолодитися цим. Так що в цей період пори року і в подібних турах не варто особливо морочитися на цьому! У номері чисто, про літній затишок, тобто. наявність кондиціонера, сказати не можу, т. к. у нас не було потреби у цьому. ТБ є, є дві російські програми. WiFi платний (євро за годину), так що особливо не розбіжишся. Після приїзду була вечеря, поданий супчик, курка з гарніром, щось солодке. Після вечері було 30 хвилин встигнути добігти до магазину поповнити запаси. Правда до магазину йти часу зовсім впритул. Беруть все: боснійські гроші, європейські, хорватські та картки.
Після вечері спустилися до моря. Були й налякані їжаками, але були й сміливці, тобто ті, хто випробував воду і викупався.
Враження, відчуття, рекомендації: у готелі функціональніше за розміщення на верхніх поверхах, т. к. сніданки та вечеря нагорі та всі поїздки теж починаються від 5 поверху. У готелі зручно та красиво, персонал добрий та чуйний. Супчик виявився з розряду швидкого приготування, тому захоплень не викликав. Друга страва була їстівною, більше про неї сказати нічого. Напоїв увечері не дають – можна за гроші. Хліб смачний, причому скрізь смачний. Магазини в цей час року працюють лише великі і закриваються деякі о 20.20 (інші раніше восьми). Якщо не залишилося вина з Моравії, можна встигнути на вечір прикупити і в магазині. Вода в морі близько 20 градусів, вхід особливо не проглядається, галька велика, "життя" на найближчому пляжі вже немає. Спуск, як і казав, 165 сходинок, перша частина одразу за готелем, потім трохи ліворуч і далі вниз.
Вранці сніданок. Жодних надмірностей, все по мінімуму. Гарячі напої на вибір, правда, всі порошкові, чай у пакетиках. Під час трапези запитали, що подати на вечерю на вибір, або м'ясо, кура, або риба.
Сьогодні подорож у долину річки Неретви за мандаринами. Лякали, що буде брудно і все вимазати глиною. Виявилося сухо і це тішило. Видали всім пакетики, куди можна зібрати близько 3 кг фруктів. Для бажаючих зібрати більше продавали пакетик по 2 євро (тобто за ці гроші можна придбати 3 кг фруктів). Як і говорилося – мандариновий рай, дерев багато все в плодах. Плоди різних сортів та різної стиглості. Правда, особливо довго нам там затриматися не дали, але всі встигли набрати і вгамувати спрагу!
Після збору повезли до ресторану Адрія. Гарний ресторан. Було запропоновано перше блюдо (посереднє) і друге м'ясне асорті. Було подано червоне вино у глечиках. Потім невеликий шматочок покупного тортика (тобто ніякого) та кави (я не зміг його пити).
Враження, відчуття, рекомендації: не забути прихопити з собою одяг та взуття, яке не шкода. У нашому випадку з погодою пощастило, і ми не забруднились. Фруктів треба, тим не менш, купувати більше, тобто. купувати додаткові пакетики. У пакетиках незручно нести, тому надійна сумка – це вирішення всіх проблем! Деякі прихопили з собою секатор і мали рацію - з ним набагато зручніше. Рвати мандарини краще з невеликим стеблинком і не зовсім стиглі (дозріють)! Похід у ресторан не виправдав очікувань (не відповідав описаному у програмі), але без обіду теж важко, треба було б шукати альтернативу.
Повернулися близько 13 години та намічено наступну екскурсію до Дубровника. Нам не вдалося її відвідати, тому зайнялися вивченням околиць. А дивитися, власне, і нічого. Вивчали пляж та околиці. Морських їжаків особливо не помітили. Трохи осторонь бачили їжаків, тож краще убезпечити себе, одягнувши спецвзуття. І в жовтні ще є заклади, які працюють на пляжі, щоправда, від нашого готелю треба пройти приблизно трохи більше кілометра. Магазинів кілька (один із них Konzum так що асортимент ясний). Активний сезон закінчується з настанням вересня, тому дрібні магазинчики та лавки вже не працювали (працюючих бачили пару штук, правда всі околиці не встигли вивчити). Вино, воду, сир, солодке можна купити, фрукти неїстівні (привізні як і в нас). Ціни по-різному, але, в середньому, доступні. Щодо доступності WiFi не вивчав. Банкомат є близько одного з готелів. Розваг на пляжі цього сезону немає!
Враження, відчуття, рекомендації: власне кажучи, все і виклав. Neum є просто місце для зупинки.
На вечерю знову подібний супчик і замовлену страву. М'ясо виявилося зовсім середнім, риба скумбрія, теж середньо.
На ранок ранній сніданок та виїзд до Чорногорії. Повторюватися з приводу годування на сніданок не буду! Мальовничий опис тих місць. які ми завітали-побачили не буду - все є в інструкції до туру. На кордоні постояли - потік туристів, і ми виявилися не першими. Паспорти брали завжди із собою.
У Котор була невелика екскурсія і потім вільний час. Частину цього часу ми віддали сходженню. За словами гіда це сходження займає часу приблизно годину і піднявшись можна насолодитися чудовим видом на місто і бухту. На вході продають квитки по 3 євро (на відновлення провалу : -)). По дорозі місцеві бізнесмени продають воду - заняття, все ж таки, не з легких і відбувається велике потовиділення, що викликає спрагу. Про доцільність підйому можу сказати, що все ґрунтується на традиціях - все так роблять. Особливих видів з висоти можна і не розглянути, причому чим вище, тим складніше розглядати доводиться. До того ж всі ці принади можна подивитися на чужих фотках. Перевірити себе, звичайно, можна, але чи тільки потрібно? Підніматися досить складно не тільки тому, що високо, а й тому, що як такої драбини і немає, а розрізнене каміння по якому важко і небезпечно підніматися. Так що тільки і залишається "я можу" та "я там був"! ! ! Безумовно, собі та іншим я довів що можу, тому і зміг так докладно описати принади"! : -) Є проблеми зі здоров'ям не лізьте в гору, особливо якщо спекотний день.
Після сходження бігом побігли на місцевий базарчик за овочами, фруктами та продуктами. Толком нічого і не купити хоч і початок жовтня. Фрукти майже такі ж, як у нас і за смаком, і за ціною. Великий вибір смачних сирів, копченого м'яса і смачний виноград. Валюта євро, тому проблем жодних. Здивувало велику кількість білих сушених грибів.
Завершивши цей захід помчали до Будви (Budva). Там невелика екскурсія та вільний час. Вільного часу комусь вистачило, щоб викупатися в морі, а хтось просто блукав і насолоджувався краєвидами та відвідував місцеві підприємства харчування. Ми, відвідавши пляж, наважилися спробувати різотто з морепродуктами та чорнилом каракатиці і чомусь замовили дві порції замість двох різних страв потім розділених навпіл. Як сказали наші знайомі, що це просто невдалий плов! Для нас виявилося дуже багато, тому майже половину залишили. Смак неприємний, гострий, ще й до всього. Випивши велику кількість води, позбулися присмаку.
На вечерю в готелі були морепродукти – не порівняти з обіднім різотто. Решта без порушення традицій.
Враження, відчуття, рекомендації: познайомилися з Чорногорією, як по домашньому там - дуже сподобалося. Валюта євро, багато написів російською мовою (зокрема і меню), гарно, тепло, море, яхти.
Вранці ранній сніданок та поїздка до Хорватії півостровом Пелешац (Pelješ ac) з подальшим вояжем на острів. Подорож цікава, дорога захоплююча! Спочатку проїхали весь острів Пелешац до міста Оребич (Orebic). У ньому є невелика зупинка для пересадки на катер. Далі острів Корчула (Kor? ula) та однойменне місто. У місті невелика екскурсія та вільний час. Вирішили спробувати кальмарів і за порадою гіда вибрали ресторанчик. Виявилося, що пощастило тим, що з нами був гід, т. к. кальмарів нам хотіли приготувати не за рецептом, який вона хвалила. Після втручання та тривалого очікування ми отримали те, що замовили. На цей раз ми замовили різні страви та поділилися. Був тунець та кальмари – залишилися задоволеними. Вино дороге і не стали брати.
Після трапези можна було продовжити гуляння, можна було викупатися. Щоправда, погода не балувала - був часом дощ. Але острів казковий.
Години о четвертій повернулися на півострів і поїхали в Стон (Ston) їсти устриць і купувати сіль. Невелика екскурсія на стіну вирішили не йти через дощ. З устрицями вийшла накладка, але спробувати вдалося. На виході з містечка заскочили в магазинчик, де придбали сіль і вино. Сіль дорога за кілограм більше євро. Вино домашнє у пластмасових каністрах, червоне 3 літри, біле 5 літрів. Пошкодував, що взяв лише 5 літрів! : -)
На вечерю знову той самий розклад, кому м'ясне кому риба і все це після супу з концентратів.
Враження, відчуття, рекомендації: з погодою не пощастило. На ферму з розведення устриць не потрапили і бачили лише зверху, по дорозі. Містечка цікаві, зі своїми родзинками, але це вже стає для нас звичайним і потроху приїдається. Про смак устриць нічого не буду, напевно, говорити – все є в описах. Сіль купували по 10 кг, але я не думаю, що це панацея і без неї можна обійтися. Вино можна і потрібно купити.
Останній день. Екскурсія до материкової Боснії. Сніданок пропускаю у сенсі з описом. Виїжджаємо з Боснії до Хорватії, тут як завжди, хвилини 3-4 і поїхали далі. Після деякого проїзду Хорватією в'їжджаємо знову до Боснії і на кордоні нас перевіряють, збирають паспорти і несуть їх у якийсь сарайчик. Все виявилося не зовсім смертельно і хвилин за 15-20 впоралися.
В'їхали до містечка Почитель (Po? itelj). Перше знайомство зі сходом. Невелика екскурсія, знову лазіння на стіну - ну традиція така і час покупки, що залишився: хустки, карбування - коротше, схід і жінкам рай!
Враження, відчуття, рекомендації: перше знайомство – цікаве. Можна щось купити і дешевше, ніж у Мостарі, не забувати торгуватися. На стіну, звичайно, можна і не лазити!
Проїхали далі до міста Мостар (Mostar) – досить велике містечко. Пізнавальна екскурсія та покупки на місцевому ринку. Рекомендували настоянки, наливки, сиропи, мед. Не купив нічого, усю увагу зосередили на екзотиці.
Враження, відчуття, рекомендації: екскурсія цікава та пізнавальна. Нам пощастило бачити стрибок з мосту. Все перемішано, старе, нове, схід, захід, сліди війни.... Захоплень з приводу ринку не поділяю, парфум (є там продавець на вулиці) не раджу. Кава турецькою є, але ніде не бачив, щоб її робили на пісочку. Солодощі можна спробувати, але не більше.
Далі заїхали до містечка Благай (Blagaj). Вражаюче місце - джерело річки Буна та монастир. Наша мета була поїсти форель виловлену з річки. Майже так і було, трапезували на березі річки і було здорово та смачно. Після цього встигли зробити невеликі покупки у місцевих приватників.
Кордон знову зі збором паспортів, але навіть трохи швидше ніж вранці.
На вечерю м'ясо та комусь кальмари, все було їстівно, ну супчик, як завжди, ніякий.
Враження, відчуття, рекомендації: приємне місце і варто зазирнути. Залишок хорватських грошей варто залишити тут у магазин можна і не встигнути (правда ми встигли).
Сніданок видали сухим пайком і о 4-й ранку ми покинули Боснію. Кордон пройшли швидко. Далі вийшли на автобан та майже до Загреба. Потім невеликий проїзд та огляд з вікна (не рахуючи технічних зупинок) по Словенії, Австрії з краєчком Відня. На в'їзді в Чехію шопінг в Микулові в TaxFree і заїзд в Брно для вечері-обіду. Нагодували на славу, дуже смачно і якщо врахувати, що це за 10 євро (супчик, курочка, пиво), то просто бездоганно! Надвечір транзитний готель Гамбіт (Gambit, Cieszyn, ul. Bucewicza 18) у Польщі. Звичайний двозірковий готель, досить чисто - піти не куди, та й пізно вже.
Враження, відчуття, рекомендації: важко з першого на п'ятий поверх було тягти валізи. Після перетину кордону можна поспати до першої технічної зупинки. Там придбати напої та в автобусі використовувати сухий пайок. У Брно обід на розсуд, тобто. можна не ходити! Але я не пожалкував, тим паче що за таку ціну. До того ж не ясно, як убити час очікування, поки всі поїдають.
Вранці стандартний сніданок та виїзд. У районі Аугустів зупинилися для обіду. Цього разу не було черги, і ми швидко зробили замовлення і дуже смачно поїли. Виявилось і не так дорого. Вночі Рига. На цьому офіційна частина подорожі з Персона Тур завершилася, і ми попрощалися з усіма.
Перебралися на вокзал і зачекавши 1.5 години сіли на рейсовий автобус. Все.
Враження, відчуття, рекомендації: варіантів жодних, тому просто проїзд. У ресторані приймали готівку.
ПІДСУМОК:
Вибір фірми виявився вдалим – за досить невелику плату для нас організували цікаву подорож. Безумовно, кожен має розуміти, що рівень сервісу відповідає витраченим грошима. Були деякі «проблеми», прикро, звичайно, але не смертельно. Із платежами проблем не було, з домовленостями теж. У разі непередбачених обставин можна знайти компроміс.
Про гіда (Ольга) можна сказати, що вона впоралася зі своїми обов'язками, поводилася коректно, одягалася ефектно (що полегшувало перебування її поглядом під час екскурсій), давала різноманітну туристичну інформацію. Як і говорив вище, вона не може сама перевірити і знати (в рамках місцевих розпорядків роботи установ, меню ресторанів, асортиментів магазинів). Тому не все варто брати за чисту монету, але зорієнтуватися можливо!
Автобус, додати особливо нічого – відповідає рівню подорожі. З побажань хочеться сказати, що необхідно суворо регламентувати зупинки, щоб завжди залишалася можливість скористатися аварійно туалетом до кінцевого пункту. З напоями, в принципі, підтримую політику, що чим менше, тим краще.
Водії (Girts і Aigars) відрізняються за манерою водіння та уподобаннями (один з них не дуже впевнено почувається в темний час доби) (один з них дещо «смикається» веде автобус). Виявили себе досить кваліфікованим і надійними водіями (і водіння по гірських дорогах, і розвороти на обмежених ділянках), тому тут залишається місце тільки для слів захоплення та подяки!
З усього сказаного можна оцінити подорож на відмінно, правда якщо оцінювати за 10 бальне шкалою, то це лише 8! Зниження припадає на те, що все ж не вдалося подивитися і скуштувати все те, що було обіцяно! Ще раз – рекомендую і фірму, і сам тур!