Екскурсія до Хорватського Дубровника з Чорногорії.
Цей відгук спеціально для тих, хто цікавиться поїздкою до Дубровника з Чорногорії у 2013 році. Щойно Хорватія увійшла до Євросоюзу у липні цього року, екскурсій із країни-побратима Чорногорії різко поменшало, т. к. зараз туди пускають лише тих, хто має мультивіза. Ми їздили від туроператора Пілон, вони набирають невеликі групи 8-10 осіб, місцеві турагенства взагалі не роблять цієї екскурсії через малу затребуваність. При нас на кордоні з Хорватією сербські прикордонники висадили літню пару, яка була впевнена в наявності у них шенгенської візи, але віза виявилася простроченою. Їм наш гід замовила таксі (60 євро до Підгориці) та повернули вартість туру, мабуть пошкодували пенсіонерів. Чому ніхто не перевіряв наявність та термін дії візи, коли брали гроші за тур – для мене загадка.
Отже, автобус забирає всіх туристів до Будви і прямує у бік Тівата, звідти – переправа на поромі на інший бік затоки та приблизно годину до кордону з Хорватією. На кордоні можна простояти від 20 хвилин до 2-ї години, автобуси йдуть окремим коридором. Нам "пощастило" застрягти на годину - попереду було 2 двоповерхові автобуси. Суворі сербські хлопці не пускають автобуси в інші коридори, навіть якщо вони вільні.
Від кордону до Дубровника ще 30 хвилин, зупинка на фотопаузу при під'їзді до міста і ми в Дубровнику!
Екскурсію містом завдовжки о 1.5 годині веде колишня одеситка гід Катаріна. Розповідь з її вуст, щедро присмачений жартами-примовками, сприймається легко навіть у полуденну спеку. Вона розповість, де смачно поїсти (дуже рекомендує ресторан Nava, де готують при вас морепродукти і все нереально смачно, обід нам коштував 20 євро приблизно), де обміняти євро на хорватські куни (у Хорватії приймають обидві валюти), що купити на місцевому базарі і як піднятися на витяг або вийти до прогулянкових катерів.
Далі самостійна програма – 3 години. Ми встигли за цей час поїсти, купити сувеніри, піднялися до витягу (але не встигли піднятися нагору) та здійснити подорож на кораблику за 11 євро на острів Локрум. Любителям екзотики острів дуже раджу – сам острів гарний, там ростуть і пальми, і квіти, і хвойні, і оливкові гаї, але родзинкою острова є павичі. Вони там скрізь – під ногами, над головою. Важливо виходжують із маленькими пташенятами та абсолютно не бояться туристів. Там можна відпочити, скупатися і просто полежати в тіні.
Зворотня дорога тим же маршрутом, і якщо пощастить, то в Будву Вас доставлять о 18-00.
Щасливої дороги!
