1. В Будапешт собиралась давно. Уж очень понравился Парламент, особенно вечером. Но, увы, цены на перелет через Москву всегда не радовали (особенно на удобные для меня даты). Поэтому решила просто использовать длинные майские выходные и взяла билет до Будапешта через Прагу. Выбирала хороший стоповер, чтобы погулять в любимом городе. На Прагу был отведен практически день - прилет в 6 утра, а вылет - в 17 ч. Чешские авиалинии, как всегда, не кормили. Нашла " багаж сторож" - камеру хранения в терминале 2. Оплата по получению багажа, 150 крон, можно и картой. И с легкой сумкой доехала до станции метро Florenc, а оттуда - пешком до центра. В Праге была не единожды, поэтому просто хотелось походить по улицам. Ходила, смотрела, любовалась. Хорошо)))
На руках был посадочный, выданный еще в Казани, ручная кладь (еду ненадолго). Поэтому в аэропорту просто пошла на контроль без дополнительной регистрации. Вылет до Будапешта тоже Чешскими авиалиниями. Посмотрела - мало нас собралось в Венгрию. *вздохнула. Самолетик тоже оказался маленьким (вспомнила, как летала в Пензу на Декстере (https://www.turpravda.com/ru/penza/blog-108266.html). Самолетик заполнился неполностью, четыре места - по два кресла через проход, многие сидели без соседей. Но меня укачал. Так крутил, что тяжко стало. Хорошо, что не кормили))
2. Будапешт встретил меня. Красивый аэропорт, мне понравился. По совету других (спасибо, интернет! ) зашла в терминал 2В в супермаркет SPAR. Купила йогурт, отдала евро, сдачу - в форинтах. На эту " мелочь" пошла покупать билет на 100Е автобус (900 форинтов). Не экономно, конечно. Лучше использовать 200Е (350-450 форинтов), но этот автобус - с пересадкой на метро. После укачиваний в самолете хотелось быстрее добраться до номера, тем более, что меня ждал квест с электронными ключами. Вспомнила - автомат не брал купюру в 500 фор. , только меньшего размера. Поэтому просто взяла картой. Очередь, кстати, молча терпела мои переходы от одной купюры к другой, а потом - к карте. На 100Е - всего три остановки и доехала я достаточно быстро до остановки Астория (Astoria), недалеко от Deá k Ferenc té r.
3. Апартаменты я, оказывается, забронировала на одной из центральных улиц - Rá kó czi ú t (через Букинг). Хозяин минигостиницы прислал оооочень подробную инструкцию по использованию электронных ключей - входная (а-ля парадная), дверь квартиры, дверь комнаты Маргарет. Апартаменты понравились. Было практически все для проживания - посуда, чай-кофе-сливки, микроволновка, кофеварка, чайник, утюг и т. д. . Даже бутылка вина (которую я, некстати, забыла в холодильнике). Окна и мини-балкон выходили в колодец (по питерски)). Слышно было всех, благо окно я на ночь открывала)))
4. В планах было использование 2-хэтажного автобуса City-sightseeing + водная экскурсия по Дунаю. Много по Будапешту рассказывать не стану. Это надо видеть)) Так получилось, что походить в свое удовольствие по городу у меня не получилось. Не страшно. Значит, еще приеду сюда. Парламент напомнил мне миланский Дуомо - такой же воздушный (https://www.turpravda.com/it/milan/blog-401412.html).
Покаталась на теплоходике по Дунаю, видела плавающий автобус, поняла, что правильно не захотела проехаться там. В целом - Будапешт красивый город. Есть куда сходить, что посмотреть, погулять. Отношение к плохоговорящим на анг. яз. - вполне адекватно-терпимое)) Единственно, что напрягало - лишние нули на купюрах. Деноминация точно нужна. Берешь пироженку в кафе, а она 1.5-2.0 тыс. стоит. Но картой расплачиваться вполне реально - берут практически везде. Кухня (сдобно-сладкая) - восхитительная. Никакой диеты, увы. Слишком вкусно и завлекательно.
5. Погода три дня баловала - тепло и солнце. На 4-ый день с ночи зарядил дождик. Освобождение номера - в 10 утра. Багажной комнаты нет. Погулять уже под дождем не хотелось. Мимо Astoria дошла до остановки Deá k Ferenc té r, где спокойно села на 100Е, билет купила у водителя. Ехали ооочень быстро (в дождь). Обратный вылет - Аэрофлотом. Он-лайн регистрацию с выбором места прошла заранее, поэтому просто прошла контроль, показав посадочный на телефоне. В залах есть столбы для подзарядки телефонов. Вай-фай - с регистрацией. На посадку - 4 очереди: Sky Priority, очередь 1-2, потом очередь 3-4 (еще кого то пропускали). Все это прописывали на посадочном талоне. У меня, естественно, записей не было. Подошла к сотрудникам, они распечатали талон с указанием номера очереди. В принципе, можно было все эти очереди пропустить и потом просто пройти.
Итак, в Будапешт слетала. Молодец. Еще раз можно туда съездить - для знакомства " ногами" , так как в эту поездку у меня не получилось.
Все фото не поставить) Все эмоции не раскрыть)
Хороших поездок вам всем, форумчане))
1. У Будапешт збиралася давно. Дуже сподобався Парламент, особливо ввечері. Але, на жаль, ціни на переліт через Москву завжди не тішили (особливо на зручні для мене дати). Тому вирішила просто використати довгі травневі вихідні та взяла квиток до Будапешта через Прагу. Вибирала гарний стоповер, щоби погуляти в улюбленому місті. На Прагу був відведений практично день - приліт о 6-й ранку, а виліт - о 17 год. Чеські авіалінії, як завжди, не годували. Знайшла "багаж сторож" - камеру зберігання у терміналі 2. Оплата з отримання багажу, 150 крон, можна і карткою. І з легкою сумкою доїхала до станції метро Florenc, а звідти пішки до центру. У Празі була не раз, тому просто хотілося походити вулицями. Ходила, дивилася, милувалася. Добре)))
На руках був посадковий, виданий ще в Казані, ручна поклажа (їжу ненадовго). Тож у аеропорту просто пішла на контроль без додаткової реєстрації. Виліт до Будапешта теж Чеськими авіалініями. Подивилася – мало нас зібралося до Угорщини. * зітхнула. Літак теж виявився маленьким (згадала, як літала в Пензу на Декстері) (http://www.turpravda.com/) ru/penza/blog-108266.html). Літак заповнився неповністю, чотири місця - по два крісла через прохід, багато сиділи без сусідів. Але мене захитав. Так крутив, що тяжко стало. Добре, що не годували) )
2. Будапешт зустрів мене. Гарний аеропорт, мені сподобався. За порадою інших (дякую, інтернет! ) зайшла в термінал 2В в супермаркет SPAR. Купила йогурт, віддала євро, здачу – у форинтах. На цю "дрібницю" пішла купувати квиток на 100Е автобус (900 форинтів). Не економно, звісно. Краще використовувати 200Е (350-450 форинтів), але цей автобус – з пересадкою на метро. Після заколисування в літаку хотілося швидше дістатися номера, тим більше, що на мене чекав квест з електронними ключами. Згадала - автомат не брав купюру в 500 фор. , Тільки меншого розміру. Тож просто взяла карткою. Черга, до речі, мовчки терпіла мої переходи від однієї купюри до іншої, а потім – до карти. На 100Е - всього три зупинки і доїхала я досить швидко до зупинки Асторія (Astoria), недалеко від Deá k Ferenc té r.
3. Апартаменти я, виявляється, забронювала на одній із центральних вулиць - Rakó czi ú t (через Букінг). Господар мініготелі надіслав дуже докладну інструкцію з використання електронних ключів - вхідні (а-ля парадні), двері квартири, двері кімнати Маргарет. Апартаменти сподобалися. Було практично все для проживання – посуд, чай-кава-вершки, мікрохвильова піч, кавоварка, чайник, праска тощо. Навіть пляшка вина (яку, я, недоречно, забула в холодильнику). Вікна та міні-балкон виходили в колодязь (по пітерськи)). Чути було всіх, благо вікно я на ніч відчиняла)))
4. У планах було використання 2-поверхового автобуса City-sightseeing + водна екскурсія Дунаєм. Багато Будапешта розповідати не стану. Це треба бачити)) Так вийшло, що бути схожим на своє задоволення по місту у мене не вийшло. Не страшно. Значить, ще приїду сюди. Парламент нагадав мені міланський Дуомо - такий самий повітряний ().
Покаталася на теплоходику Дунаєм, бачила плаваючий автобус, зрозуміла, що правильно не захотіла проїхатися там. Загалом – Будапешт гарне місто. Є куди сходити, що подивитись, погуляти. Ставлення до поганоговорящим на анг. яз. - Цілком адекватно-терпиме)) Єдине, що напружувало - зайві нулі на купюрах. Деномінація точно потрібна. Береш пирожку у кафе, а вона 1.5-2.0 тис. коштує. Але карткою розплачуватися цілком реально – беруть практично скрізь. Кухня (здобно-солодка) – чудова. Жодної дієти, на жаль. Занадто смачно та захоплююче.
5. Погода три дні балувала - тепло та сонце. На четвертий день із ночі зарядив дощ. Звільнення номера – о 10 ранку. Багажної кімнати немає. Погуляти вже під дощем не хотілося. Повз Astoria дійшла до зупинки Deá k Ferenc té r, де спокійно сіла на 100Є, квиток купила у водія. Їхали дуже швидко (у дощ). Зворотний виліт – Аерофлотом. Он-лайн реєстрацію з вибором місця пройшла заздалегідь, тому просто пройшла контроль, показавши посадковий телефон. У залах є стовпи для заряджання телефонів. Вай-фай – з реєстрацією. На посадку - 4 черги: Sky Priority, черга 1-2, потім черга 3-4 (ще когось пропускали). Усе це прописували на посадковому талоні. У мене, звичайно, записів не було. Підійшла до співробітників, вони роздрукували талон із зазначенням номера черги. В принципі, всі ці черги можна було пропустити і потім просто пройти.
Отже, в Будапешт злітала. Молодець. Ще раз можна туди з'їздити - для знайомства "ногами", тому що в цю поїздку у мене не вийшло.
Всі фото не поставити) Усі емоції не розкрити)
Гарних поїздок вам усім, форумчани))