В преддверии грядущего летнего отпускного сезона, вдруг вспомнилась наша замечательная поездка в Италию в июле 2011г и подумалось, вдруг, наш опыт придется сейчас кому-то в пору…
Итак, в тот год нами было твердо решено организовать самостоятельный вояж в замечательную и чарующую Италию. Хотелось насладиться ее красотами и атмосферой без утомительных забегов по достопримечательностям на время. Поначалу нас многое страшило: кто встретит, приветит, развлечет и тд. Еще больше нас пугал поход в посольство , фантазия рисовала душные многочасовые очереди… Извините, тяжкое наследие советского времени.
На самом деле на сей подвиг нас подвигли наши знакомые, давно освободившиеся от пут группового туризма. Они дали несколько наводок, посоветовали гида в той области, куда мы собирались и благословили в добрый путь.
Еще стоит отметить один немаловажный момент, обе мы не дружим «с рулем» и не всегда хорошо ориентируемся на местности, а хотелось за время нашего двух недельного пребывания не только погреть, как говорится, «кости» на пляже, но и поездить по городам и весям. Поэтому идея воспользоваться услугами сопровождающего с машиной, да и еще и обаятельного, со слов наших знакомых, и хорошо говорящего на русском итальянца , окончательно вдохновила нас.
Ну, обо всем по порядку.
Нами был выбран район г. Римини, не совсем он, а курортный городок Червия, Адриатическое побережье Италии, регион Эмилия Романья. Раньше мы отдыхали в Милано-Мариттима, нам понравилось и хотелось вернуться. Но цены на летний сезон «шкалили» на те отели , которые мы приметили в последнюю нашу поездку. И мы выбрали городок в 3км от ММ.
Время поездки планировалось на июль, подготовку начали в мае.
Забронировали билеты на сайте Вим-авиа. Обошлось по 16тр на человека в оба конца. Оплатили на сайте картой, получили электронный билет.
На сайте booking. com забронировали четырехзвездочный Universal, выбирали по отзывам , ну и цене естественно, вышло примерно по 900евро за 2 недели на человека. Списались с отелем, они нам подтвердили бронь и предложили трансфер из аэропорта за 70евро, мы, не долго думая, согласились, благо других вариантов не было.
Визит в посольство, а точнее в визовый центр, который нас так пугал, показался нам приятной неожиданностью, все формальности: ожидание, общение с инспектором, заняло у нас в районе получаса. И через несколько дней мы довольные получили наши паспорта, но народу в зоне ожидания уже значительно прибавилось, сказывалось приближение сезона летних отпусков.
Еще мы списались с Андреа, нашим будущим гидом, рассказали ему про нас и наши творческие планы, он подтвердил нам свою готовность быть нашим провожатым. Озвученные цены нас вполне устроили. Решено было встретиться по прилету в холле нашего отеля и детально обсудить маршрут.
Не будут описывать перелет, душное людное Домодедово. Долетели нормально, нас встретило такси, заказанное отелем . Одно отмечу, погодка по прилету была не очень : +22гр, сильный ветер, дождь, шторм и так было в ближайшие несколько дней, в Москве в это время было что-то в районе 30гр. Недоумению нашему не было предела….
Еще нас немного сконфузила отельная реальность , явно не 4*, что-то где-то в районе 3.5*, если вспомнить безумную приветливость и услужливость персонала, а так твердые 3*. Сам отель староват, очень скромные завтраки, контингент – довольно зрелые люди, семьи с детьми и внуками. Отель предоставлял скидку на близлежащий пляж. Сам пляж чистый и хорошо оборудованный.
Обедали и ужинали в ресторанчиках городка. Хочу отметить неплохой семейный ресторанчик за отелем Гамбринус, название, увы, не помню, но для обедов то, что надо, особенно в разгар жаркого дня, в шаговой доступности от пляжа и нашего отеля. Очень вкусная паста с морепродуктами, с грибами, пицца из печки, особенно хороша на мой вкус была с горгонзоллой , ну и прочие простые радости итальянской кухни. На двоих укладывались в 40-50евро максимум, включая вино , воду , кофе. Ужинали часто в Al Pirata, в основном лакомились морепродуктами, в подробности и описания блюд вдаваться не буду, дабы не потерять возможность дописать сей рассказ до конца и не умереть, захлебнувшись собственной слюной.
Теперь про нашего гида Андреа. Знакомые нас не обманули, вечером, на следующий после нашего прилета день, нас ждала встреча с приятным улыбчивым человеком. Атмосфера первого общения нас расположила и немного развеяло наши сомнения из серии «мало ли чё? ». Заранее оговорюсь, на встречу мы пришли подготовленные. Благодаря, стараниям вашей покорной слуги, не поленившейся потратить время и «прошерстить» бескрайние просторы интернет на предмет отзывов туристов, побывавших в этом районе Италии. Огромное спасибо всем на этом и других подобных сайтах, кто делится своими впечатлениями, и облегчает туристическую жизнь мне и подобным. В наших планах были Болонья, Сан Лео и Градара. Андреа выбор одобрил и предложил еще Равенну с ее восхитительными мозаиками, Фаенцу, Бризигеллу с окрестными городками, ну и конечно Флоренцию. Ну и на десерт, забегая вперед, оставшееся от отдыха время решено было выделить, естественно, на шопинг . Планы были наполеоновские , времени только две недели, а еще под боком пляж и манящее море, которое игнорировать тоже никак нельзя. Но так уж сложились звезды, в первую неделю нам катастрофически не везло с погодой, да и на следующую море прогрелось не сразу, на пляже было делать категорически нечего. И мы, многократно поблагодарив небо за посланного нам Андреа, устроили глубокое погружение в мир истории и культуры Италии. По пути к достопримечательностям он регулярно забавлял нас рассказами про итальянцев и итальянский быт. Нам удалось побывать почти во всех вышеперечисленных городах, посетили Сан-Марино, и еще нам понравился городок Чезена , где-то в 20-30 мин езды от городка , где мы жили. Описание красот и атмосферы этих прекрасных городов заслуживают отдельного произведения, и я надеюсь, вдохновение не оставит меня в дальнейшем.
В качестве сувениров нами было привезено вино сорта Санджиовезе, приобретенное по совету нашего итальянского друга, червийская соль, которая производится методом естественного выпаривания из морской воды, ну и всякого рода безделушки.
Спустя вот уже пару лет эмоции от этой поездки не оставляют нас. Италия в тот раз открылась нам еще больше и глубже, и теперь я не скрываю своей безграничной преданной любви к этой стране.
Надеюсь, наш опыт вдохновит кого-то еще , и кто-то как и мы , возможно, откроет для себя все прелести индивидуального туризма. С удовольствием порекомендую нашего гида Андреа и теперь ставшим нашим другом, опекавшего нас все время нашего пребывания, пусть и не бескорыстно, но , друзья, те эмоции, впечатления и открытия , которые мы сделали в поездки – это ли не бесценно!! ! Хотя возможно нам просто повезло.
Напередодні майбутнього літнього відпускного сезону, раптом згадалася наша чудова поїздка до Італії в липні 2011р і подумалося, раптом, наш досвід доведеться зараз комусь у пору.
Отже, того року ми твердо вирішили організувати самостійний вояж у чудову і чарівну Італію. Хотілося насолодитися її красою та атмосферою без стомлюючих забігів за пам'ятками на якийсь час. Спочатку нас багато чого лякало: хто зустріне, привітає, розважить і т. д. Ще більше нас лякав похід у посольство, фантазія малювала задушливі багатогодинні черги… Вибачте, тяжка спадщина радянського часу.
Насправді на цей подвиг нас спонукали наші знайомі, які давно звільнилися від пут групового туризму. Вони дали кілька наведень, порадили гіда в тій області, куди ми збиралися та благословили у добрий шлях.
Ще варто відзначити один важливий момент, обидві ми не дружимо «з кермом» і не завжди добре орієнтуємося на місцевості, а хотілося за час нашого двох тижневого перебування не лише погріти, як кажуть, «кісті» на пляжі, а й поїздити містами та весям. Тому ідея скористатися послугами супроводжуючого з машиною, та й ще й привабливого, за словами наших знайомих, і добре говорить на російському італійця, остаточно надихнула нас.
Ну, про все по черзі.
Нами було обрано район р. Ріміні, не зовсім він, а курортне містечко Червія, Адріатичне узбережжя Італії, регіон Емілія Романья. Раніше ми відпочивали в Мілано-Маріттіма, нам сподобалося і хотілося повернутися. Але ціни на літній сезон «шкалили» на ті готелі, які ми помітили в останню подорож. І ми вибрали містечко за 3км від ММ.
Час поїздки планувався на липень, підготовку розпочали у травні.
Забронювали квитки на сайті Вім-авіа. Обійшлося по 16тр на людину в обидва кінці. Сплатили на сайті карткою, отримали електронний білет.
На сайті booking. com забронювали чотиризірковий Universal, вибирали за відгуками, та й ціною природно, вийшло приблизно по 900 євро за 2 тижні на людину. Списалися з готелем, вони нам підтвердили броню і запропонували трансфер з аеропорту за 70 євро, ми, не довго думаючи, погодилися, благо інших варіантів не було.
Візит до посольства, а точніше до візового центру, який нас так лякав, здався нам приємною несподіванкою, всі формальності: очікування, спілкування з інспектором, зайняло в районі півгодини. І через кілька днів ми задоволені отримали наші паспорти, але народу в зоні очікування вже значно побільшало, давалося взнаки наближення сезону літніх відпусток.
Ще ми списалися з Андреа, нашим майбутнім гідом, розповіли йому про нас і наші творчі плани, він підтвердив свою готовність бути нашим проводжаним. Озвучені ціни нас цілком влаштували. Вирішено було зустрітися після прильоту в холі нашого готелю та детально обговорити маршрут.
Не описуватимуть переліт, задушливе людне Домодєдово. Долетіли нормально, нас зустріло таксі, замовлене готелем. Одне зазначу, погода по прильоту була не дуже: +22гр, сильний вітер, дощ, шторм і так було в найближчі кілька днів, у Москві в цей час було щось у районі 30гр. Здивуванню нашому не було межі….
Ще нас трохи збентежила готельна реальність, явно не 4*, щось десь у районі 3.5*, якщо згадати шалену привітність та послужливість персоналу, а так тверді 3*. Сам готель старуватий, дуже скромні сніданки, контингент – досить зрілі люди, сім'ї з дітьми та онуками. Готель надавав знижку на пляж. Сам пляж чистий та добре обладнаний.
Обідали та вечеряли у ресторанчиках містечка. Хочу відзначити непоганий сімейний ресторанчик за готелем Гамбрінус, назву, на жаль, не пам'ятаю, але для обідів те, що треба, особливо в розпал спекотного дня, в кроковій доступності від пляжу та нашого готелю. Дуже смачна паста з морепродуктами, з грибами, піца з пічки, особливо гарна на мій смак була з горгонзолою, та й інші прості радості італійської кухні. На двох укладалися в 40-50 євро максимум, включаючи вино, воду, каву. Вечеряли часто в Al Pirata, в основному ласували морепродуктами, в подробиці та описи страв вдаватися не буду, щоб не втратити можливість дописати цю розповідь до кінця і не померти, захлинувшись власною слиною.
Тепер про нашого гіда Андреа. Знайомі нас не обдурили, увечері, на наступний після нашого прильоту день, на нас чекала зустріч із приємною усміхненою людиною. Атмосфера першого спілкування нас розташувала і трохи розвіяло наші сумніви із серії «Чи мало? ». Наперед обмовлюся, на зустріч ми прийшли підготовлені. Завдяки, старанням вашої покірної слуги, яка не полінилася витратити час і «прошерстити» безкраї простори інтернет на предмет відгуків туристів, що побували в цьому районі Італії. Велике спасибі всім на цьому та інших подібних сайтах, хто ділиться своїми враженнями, та полегшує туристичне життя мені та подібним. У наших планах були Болонья, Сан Лео та Градара. Андреа вибір схвалив і запропонував ще Равенну з її чудовими мозаїками, Фаєнцу, Бризігеллу з навколишніми містами, і Флоренцію. Ну і на десерт, забігаючи вперед, час, що залишився від відпочинку, вирішено було виділити, природно, на шопінг. Плани були наполеонівські, часу лише два тижні, а ще під боком пляж і море, яке манить, яке ігнорувати теж ніяк не можна. Але так вже склалися зірки, першого тижня нам катастрофічно не щастило з погодою, та й на наступне море прогрілося не відразу, на пляжі було робити категорично нічого. І ми, багато разів подякувавши небу за посланого нам Андреа, влаштували глибоке занурення у світ історії та культури Італії. По дорозі до пам'яток він регулярно бавив нас розповідями про італійців та італійський побут. Нам вдалося побувати майже у всіх перерахованих вище містах, відвідали Сан-Марино, і ще нам сподобалося містечко Чезена, десь за 20-30 хв їзди від містечка, де ми жили. Опис краси та атмосфери цих прекрасних міст заслуговують на окремий твор, і я сподіваюся, натхнення не залишить мене надалі.
Як сувеніри нами було привезено вино сорту Санджіовезе, придбане за порадою нашого італійського друга, червійська сіль, яка виробляється шляхом природного випарювання з морської води, та й різного роду дрібнички.
Через кілька років емоції від цієї поїздки не залишають нас. Італія того разу відкрилася нам ще більше і глибше, і тепер я не приховую свого безмежного відданого кохання до цієї країни.
Сподіваюся, наш досвід надихне когось ще, і хтось як і ми, можливо, відкриє для себе всі принади індивідуального туризму. Із задоволенням порекомендую нашого гіда Андреа і тепер нашим другом, що опікував нас весь час нашого перебування, нехай і не безкорисливо, але, друзі, ті емоції, враження і відкриття, які ми зробили в поїздки - це не безцінно! Хоча можливо нам просто пощастило.