Наш бессовестный туроператор из Киева "Давай отдыхай" (смело можно перевести как "Пошел ты...") забронировал нам отель Prestig 3* в курортном городке Монтекатини. Номера грязные, пыльные, полотенца застиранные, более того махровых полотенец не было-большое вафельное и маленькое льняное. Ни белье, ни полотенца не меняли, пакетик шампуня и мини-мыло было положено только в первый день и все...дальше как хочешь. Как-то отвыкли уже от этой дикости, даже в маленьких украинских отелях на одноразовых шампунях никто не экономит. Учитывая, что это был конец октября и ночная температура +10-12 градусов, то в неотапливаемых номерах, с каменными полами, без всяких прикроватных ковриков было не просто не уютно, а опасно для здоровья. Большая часть группы возвращалась домой с насморком, кашлем и прочими "чудесными" проявлениями простуды. Удивительно, что нас еще на Родину пустили, в самый пик эпидистерии въезжали в Львов. А такого хамского отношения персонала отеля, включая и его хозяина, совсем не ожидали. Просто дежавю-СССР в период развитого социализма, овощная палатка, продавщица с грязью под наманикюренными красным лаком ногтями. Картинку представили? Вот, приблизительно так с нами общались. А "ресторан" в отеле? Завтраки-то включены в стоимость номера, ходили-грязь, хамство, жлобство во всех его проявлениях! Короче, господа туристы, не попадитесь! Лучше уж у нас, в Доме колхозника. . .
Наш безсовісний туроператор із Києва "Давай відпочивай" (сміливо можна перекласти як "Пішов ти. . . ") забронював нам готель Prestig 3* у курортному містечку Монтекатині. Номери брудні, пильні, рушники застирані, більше того махрових рушників не було-велике вафельне і маленьке лляне. Ні білизну, ні рушники не міняли, пакетик шампуню та міні-мило було покладено тільки в перший день і все. . . далі як хочеш. Якось відвикли вже від цієї дикості, навіть у маленьких українських готелях на одноразових шампунях ніхто не економить. Враховуючи, що це був кінець жовтня і нічна температура +10-12 градусів, то в неопалюваних номерах, з кам'яними підлогами, без будь-яких приліжкових килимків було не просто не затишно, а небезпечно для здоров'я. Більшість групи поверталася додому з нежитем, кашлем та іншими "чудесними" проявами застуди. Дивно, що нас ще на Батьківщину пустили, у самий пік епідистерії в'їжджали до Львова. А такого хамського відношення персоналу готелю, включаючи його господаря, зовсім не очікували. Просто дежавю-СРСР у період розвиненого соціалізму, овочевий намет, продавець із брудом під наманікюреними червоним лаком нігтями. Зображення представили? Ось приблизно так з нами спілкувалися. А "ресторан" у готелі? Сніданки включені у вартість номера, ходили-бруд, хамство, жлобство у всіх його проявах! Коротше, пані туристи, не потрапите! Краще вже в нас у Будинку колгоспника. . .