Простий домашній готель. Без випендрежу!

Написано: 30 березня 2017
Час поїздки: 18 — 26 березня 2017
Кому автор радить готель: Для спокійного відпочинку; Для сімейного відпочинку з дітьми
Ваша оцінка готелю:
5.0
з 10
Оцінки готелю за критеріями:
Номери: 6.0
Сервіс: 5.0
Чистота: 4.0
Харчування: 4.0
Інфраструктура: 4.0
Відпочивали в березні 2017. Готель я б назвала домашнім. Через малу кількість номерів та мінімальну кількість персоналу всі були як рідні. Було зовсім нестрашно залишати навіть на шезлонгу не лише речі, а й навіть дорогу техніку. Нікому нізащо не доплачували. Ніхто не просив. Номер ніхто, правда, жодного разу і не прибрав, тому що прибирають тільки на прохання. Ми ж не просили! Сніданок дуже мізерний. Омлет (яєчня), сосиски, банан, шматок ананаса, папайї та кавуна, тост, шматок віденської вафлі, джем та масло. Ну і ще свіжий сік, але з такою кількістю цукру, що пити було неможливо, чай або кава. Усе! Причому одразу був шведський стіл. Але по тому, як я пару днів поспіль з'їдала десь по цілому ананасу і по десятку вафель (можливо, не тільки і я), то все стало порційно, як я написала вище! На березі океану, крім собак та місцевих рибалок та нас, нікого й не було. Були хвилі. Але, в принципі, купалися майже щодня. Коли було зовсім погано, то їздили поїздом до Хіккадуви. Дуже зручно! До речі, краще брати білет у третьому класі. Вийде, вдвічі дешевше за другий. (Шкода ми пізно дізналися про існування третього класу! ) Також поїздом їздили в Галле. Харчувалися ми в рестиках Амбаланголи. Санєвкін та Уайт Хаус. Але навіть у них дуже брудно, за винятком кафе-мороженого. Порції рису, особливо у Санівкіні, просто величезні. До сьомої ранку можна підійти до океану і купити у рибалок щойно виловленого лобстера за 15 доларів. І віддати в рестик готелю, щоб його приготували (за 4 долари).
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал