Барвистий Цейлон

14 березня 2010 Час поїздки: з 23 лютого 2010 до 06 березня 2010
Репутація: +9½
Додати до друзів
Написати листа

Довго вибирали куди поїхати у відпустку, зупинилися на Цейлоні та не пошкодували. відпочинок був комбінований з екскурсіями та лежанням на пляжі, брали тур через фірму "Маракуя". Летіли на Ланку через Шарж близько 10 годин трохи втомлює, в Києві -1, а по прильоту +27, вся втомилася пішла тому що зелень пальми зустрічають вас вже в аеропорту, в дюті фрі (по прильоту він теж є, не як у Києві) взяли мартіні для відпочинку на пляжі, випивка дешевша ніж у Київському дютеку на 5-7 доларів, вибір косметики та парфумів навпаки менше, довелося моїй дівчині купувати все у Шаржі на зворотному шляху, у Києві не встигли. До готелю їхали хвилин 40, незвично лівосторонній рух, готель як і було обумовлено три але цілком нормальна, та й були ми там пару годин, о 8 ранку після сніданку поїхали на екскурсію, машини на Ланці всі японські в основному тойота, нісанн старі але не биті як в Єгипті, в машині кондер, що дуже нам допомогло, за вікном з самого ранку спека +30 і висока вологість, перша екскурсія в слоновий розплідник. Купуйте заздалегідь по дорозі банани для годівлі слонів, біля розплідника теж продаються але дорожче. Слонів дуже багато й різного віку, були маленькі близько півтора року, але чомусь на ланцюгу, можливо для дрессування але на них дивитися шкода тягнуться до всіх хоботом просять їсти, ми пішли дивитися на стадо, для безпеки за дерев'яним частоколом, все стадо якраз йшло на водопій до річки, дія невимовна, як по Дискавері, купаються в річці на тлі пальм, фотки очманілі. далі поїхали в Сігірію дорогою випили кокос, мені не дуже сподобався на смак безсмачний, але місцеві кажуть допомагає вранці з бадуна. Сигірія виявилася величезним бруківкою серед джунглів, піднімалися на вершину гори важко +40, зупинялися пили воду, без води не долізеш, візьміть заздалегідь.

На середині гори виявилися стародавні красиві фрески, на яких зображені танцівниці, на саму вершину треба було лізти по маленькій лісниці, місцеві нам парили брезентові костюми, так як під горою було гніздо диких ос, і вони нібито можуть кусати, ми відмовилися, вирішили ризикнути, ледве вирвавшись. на вершину був трохи розчарований. На вершині зруйнований храм, залишився тільки фундамент, трон у горі та басейн з дощовою водою, зате панорама відкрилася прекрасна, зелень до самого горизонту, фотки вийшли прикольні, тільки різкість, низькі великі випари і вдалині серпанок.


Після Сигірії поїхали в готель відпочивати, готель ЧАЯ Трії порадував, гарна 4+, номер дали де люкс замість стандарту, виявився великим, ванна кімната з душем та ванною з тапочками та халатами. Вечеря була різноманітною, дівчині сподобалося морозиво, що було до речі в спеку, після вечері влаштували першу з численних фотосесій бурундукам.

На другий день екскурсії відвідали місцеву фабрику з виготовлення масок та виробів з дерева, цікаво, але почали впарювати продукцію за захмарними цінами, посилаючись на натуральні фарби тощо, я благополучно в результаті виграв, тому що на узбережжі взяв таку саму маску в 2 рази дешевше ніж на фабриці з 20% знижкою, між іншим торгуватися можна скрізь, що й рекомендую. Після фабрики поїхали в сад спецій, місцевий хлопець хорошою російською провів екскурсію показуючи продукцію яку тут же в лавці продають за завищеними цінами.

Перекусивши дорогою в місцевому ресторані кафе, спробували вперше гігантських креветок (сподобалося, всі готують без спецій не гостре, заздалегідь це обмовляючи) попрямували до храму Будди, взяли заздалегідь шкарпетки так як у храмах скрізь ходять босоніж, лоханулися на тому, що здали свої ляпаси на вході, зберігання коштує 50 рупій (зберіганням це складно назвати) беріть ляпанці з собою в кульок, на території храму три печери з статуями, фресками та місцевими малюнками – краса, фоткатися на тлі Будди заборонено скрізь. Біля храму шаряться мавпи, не звертаючи уваги на людей, але нічого не крали, як я читав у неті. Після заїхали на ювелірну фабрику, пропонували камені та прикраси від 400 доларів. . . Увечері потрапили на місцеве шоу народної самодіяльності, танцювали вони не зовсім у такт, але запалювали музикою костюмами та місцевим колоритом, дуже сподобалося, потім було шоу з вогнями факірами. з вугіллям. Зупинилися в готелі Чая Вілідж, хороший 4+, як і попередній готель.

На третій день пішли до Храму Зуба Будди, гарно багато лотосів та місних розписів, взяли смердючок-арома палички (я не любитель, але запах не різкий і ціна прийнятна та й сувеніри), далі відвідали місний королівський ботанічний сад, дуже красиво, павільйон численними орхідеями, всілякі пальми, бамбук кактуси, різна зелена всячина порадувала після сірого Києва. Дорогою на океан заїхали на чайну фабрику, де купили різних сортів чорного чаю по 8 доларів за кіло, раджу брати на фабриці так як у готелі та на узбережжі 500 грн. по 6-7 доларів.


Приїхавши ввечері на океан в готель Танжерін трохи розчарувався, готель виявився 3 а не 4 як позиціонувався на сайті та в агенції, номер де люкс був маленьким зі старими меблями та кандером, що в майбутньому не заважало насолоджуватися океаном. У номерах прибирали двічі на день, персонал привітний, давали чай і каву, скільки хотіли коли просили.

Брали харчування сніданок вечерю, сніданки були завжди одноманітними яйця, бекон сосиски салати каші сік, фрукти що мене трохи засмутило але їжі вистачало, вечері були краще різноманітні м'ясо, риба, морепродукти, рис та ін. маракуя. Їжа вся підписана так що знали де гостра з карі, а де ні, хто не знає язика на гострих стравах намальований перчик.

Пляж муніципальний відгороджений маленьким парканом, за яким місцеві бич бої парять вам екскурсії, дрібнички та запрошують у місцеві кафе, майже всі вони говорять на відрядній російській усі привітні, але особливо не набридливі розуміють коли говориш ні. На обід ходили в місцевий ресторан за територією Sea shell кафе пристойне чисте, (загалом за весь час я не бачив дезентарії як такий як багато пишуть) говорять англійською але меню є російською, пробували баракуду, акулу, тунець, риба молот, креветок це все по 9 доларів за порцію з рисом та салатом з овочами, свіжий фреш з ананасу та манго по 2 доллари, великі лобстери по 23 доларів за 500 гр. все смачне і свіже при тобі показують те, що будуть готувати. Пробували місцевий червоний ром дуже сподобався і взяли пару пляшок у Київ, та місцеву горілку "арак" міцність 35 градусів на любителя. Подарували господарю кафешки пляшку нашої горілки, за це він посилав своїх роботяг купувати нам фрукти, для місцевих вони дешевші а для білих (туристів) гнуть ціну навіть якщо торгуєшся все одно дорожче. Взяли додому 2 середні ананаси та гілку червоних бананів за 6 доларів, ананаси у них стиглі жовті та солодкі.

Океан супер за цим і їхали, трохи штормив але у хвилях прикольніше пірнати, сильні хвилі особливо відкот хвилі затягує, іноді може збити з ніг. В океані купаються тільки наші, маски та окуляри брати не треба океан каламутний і риб під берегом нема. На океані офігенні заходи нафоткав купу пейзажів. На території бігають бурундуки, годували їх з рук арахісом, вони майже ручні носяться скрізь, бачили варана на території. Вечорами особливо робити нічого, хто хоче дискотек та нічного життя нехай їсть до Єгипту, у барі вечорами жива музика. Ось так, відпочинок дуже сподобався їдете всі хто хоче сонця, океану та екзотики!

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Схожі розповіді
Коментарі (2) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар