Наш следующий пункт программы – океанский круиз по островам Карибского моря. Редкая возможность увидеть множество интересных мест, путешествуя в одном большом комфортабельном отеле – корабле без лишних и утомительных трансферов с тасканием и распаковкой чемоданов. До этого путешествия мы, будучи уже опытными «круизёрами», считали, что это именно так. Так оно конечно и есть, вот только с комфортабельным отелем – кораблём нам явно не повезло. Новейшее судно уважаемой американской компании под названием «Ruby Princess» - яркий образчик того, как можно в погоне за сверхприбылью и экономя на качестве, опошлить идею круизных путешествий. Корабль оказался перенаселён туристами до такой степени, что в солнечный день приходилось искать свободные места и шезлонги на палубе, чтобы позагорать. Как-то мы уже отвыкли от городских пляжей Сочи и Алушты советского времени. Пришлось оставить это удовольствие и переместиться для принятия солнечных ванн на свой балкон, благо он у нас был. Правильность такого решения подкреплялась предусмотрительно запасёнными нами арсеналами местных экзотических ромов, текил и расположенным поблизости ледогенератором (со льдом у американцев всегда порядок). В портах захода запасы пополнялись нами различными хитроумными способами, минуя заградительные кордоны (с этим, как известно, порядок у нас). Ещё больше удивила система питания. Сначала нам пытались навялить ресторан с системой «шведский стол» на ужин, стол в ресторане «а ля карт» пришлось отвоёвывать путешествовавшему вместе с нами американскому представителю Сан-Экспо. Затем, возвращаясь с экскурсий, мы сталкивались с одной и той же ситуацией – работал только один из двух ресторанов «шведский стол». Причём основным блюдом здесь был даже не американский гамбургер, а вегетарианская «крошка- картошка», которая выдавалась каждому оголодавшему туристу лично поваром с одухотворённым лицом человека, только что сотворившего кулинарный шедевр из трюфелей с чёрной икрой. В общем, расплачиваясь долларами за прокат смокингов, обязательных для торжественных ужинов на корабле, мы с друзьями ожидали чего-то более пристойного. Не буду утомлять вас описанием изрядного количества других издержек сервиса лайнера с гордой приставкой lux, которой наградил его российский представитель - компания Бриз-лайн. Скажу только, что в конце путешествия наш заокеанский гид, человек более чем лояльный ко всему американскому, заявил, что, учитывая качество сервиса, нам следовало бы явиться на капитанский вечер в трусах вместо смокингов. Подобные выводы по поводу этого корабля сделали и американцы, и европейцы. Не случайно сегодня круизы на «Ruby Princess»- широко предлагаются на российском рынке с большими дисконтами. Почему я решил рассказать об этом в том числе и дайверам? Потому, что с дайвсафари зачастую происходит то же самое – понятия «новый», «большой» и приставка «люкс» не всегда определяют класс судна. К тому же, как правило, эти корабли не имеют самого главного - того, что опытные моряки называют словом «Spirit»-дух корабля. Три года назад мы отправились с Бали на Комодо на самой новой яхте «Sea Safari IX», чрезвычайно довольные этим обстоятельством. Тогда никто из коллектива достаточно опытных дайверов не мог предположить, что благодаря слишком молодому капитану и неопытной команде мы сядем на мель, и будем двигаться большую часть пути с повреждённым винтом и висящим в воде на заклинившей цепи якоре. Большим позором на флоте считается только потеря якоря и выход капитана на капитанский мостик в исподнем. Кстати, опытный капитан «Руби Принцесс», прекрасно все понимая, и будто подслушав нашу беседу, даже не вышел к народу на капитанский ужин. А чтобы добрая память о «Руби» подольше жила в наших сердцах, "бедная" американская компания Princess-Carnival (крупнейшая круизная компания в мире), решила подзанять у богачей европейцев и россиян по тысяче долларов, заблокировав их на счетах кредитных карт на целый месяц. С соотечественниками подобных вольностей они не позволяют! А ведь для человека, оказавшегося на другом континенте, эта тысяча может оказаться далеко не лишней. К тому же нам предстояло прожить неделю в Ки-Ларго и два дня в Майами с обязательным ударным шопингом. «Отоспавшись» на бедной «Руби», вернёмся к главному. Сам круиз по Карибам представляет большой интерес с точки зрения близкого дайвингу экотуризма. Это и замечательный парк с водопадом в Очо-Риос (Ямайка), где в качестве бесплатного аттракциона можно подняться по уступам, преодолевая бурное течение, от берега океана до вершины водопада. Остров Козумель знаменит кроме остатков древних цивилизаций ацтеков и майя заповедным черепашьим пляжем - роддомом, местом, куда в определённое время сплываются десятки тысяч оливковых и кожистых черепах, чтобы отложить там яйца. Морские черепахи возвращаются для кладки яиц на место своего рождения, некоторые преодолевают для этого тысячи километров! Вот уж действительно «где родилась, …там и рожай». Никакие французские и финские папашки не страшны. Но всё же самое интересное и приятное место, куда обязательно хочется вернуться, и не только черепахам - это остров Большой Кайман. Продолжение следует. . .
Наш наступний пункт програми – океанський круїз островами Карибського моря. Рідкісна можливість побачити безліч цікавих місць, подорожуючи в одному великому комфортабельному готелі – кораблі без зайвих та стомлюючих трансферів з тяганням та розпакуванням валіз. До цієї подорожі ми, вже досвідчені «круїзери», вважали, що це саме так. Так воно звичайно і є, ось тільки з комфортним готелем - кораблем нам явно не пощастило. Нове судно шановної американської компанії під назвою «Ruby Princess» - яскравий зразок того, як можна в гонитві за надприбутком і економлячи на якості, опошлити ідею круїзних подорожей. Корабель виявився перенаселений туристами настільки, що в сонячний день доводилося шукати вільні місця та шезлонги на палубі, щоб позагорати. Якось ми вже відвикли від міських пляжів Сочі та Алушти радянського часу. Довелося залишити це задоволення і переміститися для прийняття сонячних ванн на балкон, благо він у нас був. Правильність такого рішення підкріплювалася завбачливо запасеними нами арсеналами місцевих екзотичних ромів, текіл і розташованим поблизу льодогенератором (з льодом у американців завжди порядок). У портах заходу запаси поповнювалися нами різними хитромудрими способами, минаючи загороджувальні кордони (з цим, як відомо, порядок у нас). Ще більше здивувала система живлення. Спочатку нам намагалися нав'язати ресторан із системою «шведський стіл» на вечерю, стіл у ресторані «а ля карт» довелося відвойовувати американському представнику Сан-Експо, що подорожував разом з нами. Потім, повертаючись з екскурсій, ми стикалися з тією самою ситуацією – працював лише один із двох ресторанів «шведський стіл». Причому основною стравою тут був навіть не американський гамбургер, а вегетаріанська «крихта-картопля», яка видавалася кожному туристові, що зголоднів, особисто кухарем з одухотвореним обличчям людини, яка щойно створила кулінарний шедевр з трюфелів з чорною ікрою. . Загалом, розплачуючись доларами за прокат смокінгів, обов'язкових для урочистих вечерь на кораблі, ми з друзями чекали на щось більш пристойне. Не втомлюватиму вас описом неабиякої кількості інших витрат сервісу лайнера з гордою приставкою lux, якою нагородив його російський представник - компанія Бриз-лайн. Скажу тільки, що наприкінці подорожі наш заокеанський гід, людина більш ніж лояльна до всього американського, заявив, що з огляду на якість сервісу нам слід було б з'явитися на капітанський вечір у трусах замість смокінгів. Подібні висновки щодо цього корабля зробили і американці, і європейці. Не випадково сьогодні круїзи на Ruby Princess - широко пропонуються на російському ринку з великими дисконтами. Чому я вирішив розповісти про це навіть дайверам? Тому що з дайвсафарі найчастіше відбувається те саме – поняття «новий», «великий» і приставка «люкс» не завжди визначають клас судна. До того ж, як правило, ці кораблі не мають найголовнішого - того, що досвідчені моряки називають словом Spirit-дух корабля. Три роки тому ми вирушили з Балі на Комодо на новій яхті «Sea Safari IX», надзвичайно задоволені цією обставиною. Тоді ніхто з колективу досить досвідчених дайверів не міг припустити, що завдяки надто молодому капітанові і недосвідченій команді ми сядемо на мілину, і рухатимемося більшу частину шляху з пошкодженим гвинтом і висить у воді на якорі, що заклинив ланцюга. Великою ганьбою на флоті вважається лише втрата якоря та вихід капітана на капітанський місток у нижньому. До речі, досвідчений капітан «Рубі Принцес», чудово все розуміючи, ніби підслухавши нашу бесіду, навіть не вийшов до народу на капітанську вечерю. А щоб добра пам'ять про «Рубі» довше жила в наших серцях, "бідна" американська компанія Princess-Carnival (найбільша круїзна компанія у світі), вирішила підняти у багатіїв європейців і росіян по тисячі доларів, заблокувавши їх на рахунках кредитних карток на цілий місяць . Зі співвітчизниками подібних вільностей вони не дозволяють! Адже для людини, яка опинилася на іншому континенті, ця тисяча може виявитися далеко не зайвою. До того ж ми мали прожити тиждень у Кі-Ларго і два дні в Майамі з обов'язковим ударним шопінгом. «Оспівшись» на бідній «Рубі», повернемося до головного. Сам круїз Карибами представляє великий інтерес з точки зору близького дайвінгу екотуризму. Це і чудовий парк з водоспадом в Очо-Ріос (Ямайка), де як безкоштовний атракціон можна піднятися по уступах, долаючи бурхливу течію, від берега океану до вершини водоспаду. Острів Козумель відомий окрім залишків давніх цивілізацій ацтеків та майя заповідним черепашим пляжем - пологовим будинком, місцем, куди в певний час спливаються десятки тисяч оливкових та шкірястих черепах, щоб відкласти там яйця. Морські черепахи повертаються для кладки яєць на місце свого народження, деякі долають для цього тисячі кілометрів! Ось уже справді «де народилася, там і рожай». Ніякі французькі та фінські папашки не страшні. Але все ж таки найцікавіше і приємне місце, куди обов'язково хочеться повернутися, і не тільки черепах - це острів Великий Кайман. Далі буде. . .