В экономике есть такой термин — « черный лебедь» . Так называются события, вероятность наступления которых настолько ничтожна, что их никто не принимает всерьез. И тем не менее, время от времени они случаются, заставляя всех, кто имеет к этому отношение, хвататься за голову. .
С финальным свистком матча « Днепр» -« Наполи» пришло понимание того, что уже меньше, чем через две недели мы станем свидетелями уникального события, которое пройдет совсем недалеко от Украины – место финала Лиги Европы было невероятно близко от украинской границы – от Львова до Варшавы всего 380 километров! С мультивизой в паспорте сразу же решил, что поеду на матч, но что же делать остальным днепропетровским болельщикам? Особенность турнирной сетки Лиги Европы (как и других еврокубков) в том, что у них есть большой зимний перерыв, но финальная часть турнира проходит очень быстро – от полуфинала до 27 мая было ровно 13 дней, из них только 9 были рабочими. Это критично мало для оформления польской шенгенской визы, нужно было действовать быстро.
И уже пятничным утром в интернете мы разместили информацию о поездке на финал Лиги Европы с выездом из Львова! Желание сформировать хороший турпродукт привело к мысли о том, что тур нужен без ночных переездов и ночлегом в Польше (в итоге, « ITravel! » оказалась чуть ли не единственной фирмой в Украине, которая предложила тур без ночных перездав, что не может не радовать). С этого начался, наверное, самый напряженный день в работе офиса. Люди начали звонить! Самым популярным вопросом пятницы был вопрос покупки билетов на матч (этому факту я немало удивился, ведь визу в такие сроки получить очень сложно, тогда как очевидно, что команда-победитель полуфинала получит свою квоту). Интригу подогревало и молчание пресс-службы ФК « Днепр» по этому поводу – но у нас уже был первый ответ на этот вопрос. Один из интернет-сервисов продажи билетов мог предложить всем желающим билеты на матч, правда по немного завышенным ценам. Механизм прост – многие болельщики купили билеты на матч заранее, а после поражения любимой команды интерес к матчу пропал, и эти билеты можно было выкупить. Особенно интересно было отвечать на звонки из Варшавы – билеты в польской столице купить было нереально, и мы консультировали варшавян, в основном наших соотечественников, как приобрести билет на игру.
Быстро стало понятно, что работать придется без выходных, и вся наша команда, вздохнув, переставила будильники на пораньше в субботу. Ощущение того, что мы причастны к этому празднику, что мы сможем помочь людям осуществить свою мечту переполняло. География звонков только за один день поражала – наш тур находили из Львова, Николаева, Херсона, Одессы, Киева, Харькова и многих других городов. Стоит ли говорить о том, что интересовались поездкой тоже абсолютно разные люди – от студентов до пенсионеров, ну а тот факт, что подавляющее большинство было мужчинами, наверняка нравилось нашей женской части коллективаJ. Мужчины в Украине путешествуют гораздо реже женщин, и это очень плохо на самом деле (впрочем, это тема для отдельной статьи).
Новость про упрощенное оформление шенгенских виз для нас новостью особо не была – мы знали про подготовку такого решения, но 100%-ной уверенности в этом не было, поэтому при оформлении нашего тура все туристы могли оформить визу без личного присутствия в визовом центре – единственным условием, как и в случае с личной подачей документов в визовый центр Польши, было наличие оригинала билета на матч.
Но многие уже купили билеты в интернете, в которых были написаны другие имена и фамилии! ! С точки зрения прохода на стадион это не имеет никакого значения – билеты на подобных матчах еврокубков всегда именные, имя может не совпадать с реальным получателем билета. Но без билета мы не смогли бы оформить визу, что недопустимо. И тогда мы решились на радикальный шаг (теперь уже можно раскрыть пару секретов) – каждому туристу, который по каким-то причинам не смог предъявить оригинал билета на свою фамилию, мы купили билет на матч, уже именной. Это правильный шаг, хотя бы потому, что есть небольшой, но риск того, что билеты, которые заказаны по интернету, будут фальшивыми или недействительными (на форумах писали про единичные подобные случаи). В таких случаях деньги за билеты возвращаются, но это будет слабым утешением для тех, кто преодолел больше 1000 км ради этого события! В общем, наша « подушка безопасности» уже была готова.
И наш лебедь, только не черный, а сине-бело-голубой, отправился в путь! Сопровождает поездку (130 человек – немаленькая компания) тоже команда гидов, а какая ж команда без формы? Вот и мы приготовились.
Во Львове нас уже ждали автобусы, выстроенные возле вокзала. Для такого события мы заказали лучшие машины львовских автопарков, которые перевозили сборные Германии и Голландии на ЕВРО-2012. И там, и тут в итоге победили испанцы. . но не будем забегать вперед. Дорога в Варшаву запомнилась прежде всего безумно долгой работой таможни – несмотря на то, что благодаря раннему выезду мы стояли раньше остальных автобусов, процедура оформления длилась дольше, чем обычно, в 1.5-2 раза. На заправке под Люблином во время остановки выключился свет, а под Варшавой автобус остановила полиция и в город мы заехали в сопровождении полицейских машин. Атмосфера большого футбола захватывала, а когда на горизонте появился красавец-стадион, вмещающий 70000 зрителей, сердца забились еще чаще.
Билеты, которые были заказаны в интернете, пришли все и правильные, так что наш резерв очень быстро разошелся прямо перед стадионом – желающих увидеть матч оказалось достаточно. Фамилии на билетах, купленных в интернете – в основном итальянские, но извините, неаполитанцы и флорентийцы, сегодня просто не ваш день.
Описывать то, что было дальше не стоит – матч видели все, кто только мог. Мне лично запомнился только один момент. Не секрет, что многие наши болельщики боялись разгрома или просто игры « в одни ворота» (для НЕфутбольных болельщиков – соперник нашей команды в финале является самой титулованной командой этого турнира современности и просто явным фаворитом матча). Проходит первый тайм, счет равный 2-2, и в глазах испанцев уже нет той уверенности в победе, как на старте игры. Идет красивая футбольная борьба, напряжение невероятно растет…
. . И тут стадион заводит песню « Червона Рута» . В полный голос, на весь стадион.
И я понимаю, что мы уже победили.
Что прямо тут, на глазах у всей Европы, мало кому известная команда дает настоящий бой европейскому гранду. И мы во весь рост и на всю глотку поем нашу песню о любви.
Победа в таком матче – это всегда улыбка Фортуны, кому-то везет чуть больше. « Днепр» подарил нам фантастический вечер, о котором будем рассказывать своим детям.
Ну а мы просто счастливы, что стали причастны в этому дню!
Выражаем благодарность за всяческую помощь:
Евгению Переверзеву
Михаилу Тонконогому
Управлению пассажирских перевозок Львовской железной дороги
Команде туроператора « Агенция ITravel! »
В економіці є такий термін — «чорний лебідь». Так називаються події, ймовірність настання яких настільки мізерна, що їх ніхто не сприймає всерйоз. Проте час від часу вони трапляються, змушуючи всіх, хто має до цього відношення, хапатися за голову.
З ? фінальним свистком матчу «Дніпро»-«Наполі» прийшло розуміння того, що вже менше, ніж за два тижні ми станемо свідками унікальної події, яка пройде зовсім недалеко від України – місце фіналу Ліги Європи було неймовірно близько від українського кордону – від Львова до Варшави лише 380 кілометрів! З мультивізою в паспорті одразу ж вирішив, що поїду на матч, але що робити іншим дніпропетровським уболівальникам? Особливість турнірної сітки Ліги Європи (як і інших єврокубків) у тому, що вони мають велику зимову перерву, але фінальна частина турніру проходить дуже швидко – від півфіналу до 27 травня було рівно 13 днів, з них лише 9 були робітниками. Це критично мало для оформлення польської шенгенської візи, треба було діяти швидко.
І вже вранці п'ятниці в інтернеті ми розмістили інформацію про поїздку на фінал Ліги Європи з виїздом зі Львова! Бажання сформувати хороший турпродукт призвело до думки про те, що тур потрібен без нічних переїздів і ночівлею в Польщі (в результаті, «ITravel! » виявилася чи не єдиною фірмою в Україні, яка запропонувала тур без нічних перездань, що не може не тішити) . З цього почався, мабуть, найнапруженіший день у роботі офісу. Люди почали дзвонити! Найпопулярнішим питанням п'ятниці було питання купівлі квитків на матч (цьому факту я чимало здивувався, адже візу в такі терміни отримати дуже складно, тоді як очевидно, що команда-переможець півфіналу отримає квоту). Інтригу підігрівало й мовчання прес-служби ФК «Дніпро» з цього приводу – але ми вже мали першу відповідь на це питання. Один з інтернет-сервісів продажу квитків міг запропонувати всім охочим квитки на матч, правда, за трохи завищеними цінами. Механізм простий - багато вболівальників купили квитки на матч заздалегідь, а після поразки улюбленої команди інтерес до матчу зник, і ці квитки можна було викупити. Особливо цікаво було відповідати на дзвінки з Варшави – квитки в польській столиці купити було нереально, і ми консультували варшав'ян, переважно наших співвітчизників, як придбати квиток на гру.
>
Швидко стало зрозуміло, що працювати доведеться без вихідних, і вся наша команда, зітхнувши, переставила будильники раніше в суботу. Відчуття того, що ми причетні до цього свята, ми зможемо допомогти людям здійснити свою мрію переповнювало. Географія дзвінків лише за один день вражала – наш тур знаходили зі Львова, Миколаєва, Херсона, Одеси, Києва, Харкова та багатьох інших міст. Чи варто говорити про те, що цікавилися поїздкою теж абсолютно різні люди - від студентів до пенсіонерів, а той факт, що переважна більшість була чоловіками, напевно подобалося нашій жіночій частині колективу. Чоловіки в Україні подорожують набагато рідше за жінок, і це дуже погано насправді (втім, це тема для окремої статті).
Новина про спрощене оформлення шенгенських віз для нас новиною особливо не була – ми знали про підготовку такого рішення, але 100% впевненості в цьому не було, тому при оформленні нашого туру всі туристи могли оформити візу без особистої присутності у візовому центрі – єдиною умовою, як і у разі особистої подачі документів до візового центру Польщі, була наявність оригіналу квитка на матч.
Але багато хто вже купив квитки в інтернеті, в яких були написані інші імена та прізвища! ! З погляду проходу на стадіон це не має жодного значення – квитки на подібних матчах єврокубків завжди є іменними, ім'я може не співпадати з реальним одержувачем квитка. Але без квитка ми б не змогли оформити візу, що неприпустимо. І тоді ми зважилися на радикальний крок (тепер уже можна розкрити пару секретів) – кожному туристу, який з якихось причин не зміг пред'явити оригінал квитка на своє прізвище, ми купили квиток на іменний матч. Це правильний крок, хоча б тому, що є невеликий, але ризик того, що квитки, які замовлені інтернетом, будуть фальшивими чи недійсними (на форумах писали про поодинокі подібні випадки). У таких випадках гроші за квитки повертаються, але це буде слабкою втіхою для тих, хто подолав понад 1000 км заради цієї події! Загалом наша «подушка безпеки» вже була готова.
І наш лебідь, тільки не чорний, а синьо-біло-блакитний, вирушив у дорогу! Супроводжує поїздку (130 чоловік - велика компанія) теж команда гідів, а яка ж команда без форми? Ось і ми приготувалися.
>
>
У Львові на нас вже чекали автобуси, збудовані біля вокзалу. Для такої події ми замовили найкращі машини львівських автопарків, які перевозили збірні Німеччини та Голландії на ЄВРО-2012. І там, і тут у підсумку перемогли іспанці. . . але не забігатимемо вперед. Дорога до Варшави запам'яталася насамперед шалено довгою роботою митниці – незважаючи на те, що завдяки ранньому виїзду ми стояли раніше за решту автобусів, процедура оформлення тривала довше, ніж зазвичай, у 1.5-2 рази. На заправці під Любліном під час зупинки вимкнулося світло, а під Варшавою автобус зупинила поліція і до міста ми заїхали у супроводі поліцейських машин. Атмосфера великого футболу захоплювала, а коли на горизонті з'явився красень-стадіон, що вміщує 7.000 глядачів, серця забилися ще частіше.
>
Квитки, які були замовлені в інтернеті, прийшли всі й правильні, тому наш резерв дуже швидко розійшовся прямо перед стадіоном – бажаючих побачити матч виявилося достатньо. Прізвища на квитках, куплених в інтернеті – здебільшого італійські, але вибачте, неаполітанці та флорентійці сьогодні просто не ваш день.
Описувати те, що було далі, не варто – матч бачили всі, хто тільки міг. Мені особисто запам'ятався лише один момент. Не секрет, що багато наших уболівальників боялися розгрому або просто гри «в одні ворота» (для НЕфутбольних уболівальників – суперник нашої команди у фіналі є найтитулованішою командою цього турніру сучасності та просто явним фаворитом матчу). Проходить перший тайм, рахунок рівний 2-2, і в очах іспанців вже немає тієї впевненості у перемозі, як на старті гри. Йде красива футбольна боротьба, напруга неймовірно зростає…
. . І тут стадіон заводить пісню «Червона Рута». На повний голос на весь стадіон.
І я розумію, що ми вже перемогли.
Що прямо тут, на очах у всієї Європи, мало кому відома команда дає справжній бій європейському гранду. І ми на весь зріст і на всю горлянку співаємо нашу пісню про кохання.
Перемога у такому матчі – це завжди посмішка Фортуни, комусь щастить трохи більше. «Дніпро» подарувало нам фантастичний вечір, про який розповідатимемо своїм дітям.
Ну, а ми просто щасливі, що стали причетними цього дня!
Висловлюємо подяку за будь-яку допомогу:
Євгену Переверзєву
Михайло Тонконогому
Управлінню пасажирських перевезень Львівської залізниці
Команді туроператора «Агенція ITravel! »