-Зацікавлена особа – скажіть Ви.
Але, ось уже 10 років я із сім'єю святкую Різдво у Закопанах. Це при тому, що ми були на гірськолижних курортах Словаччини, Австрії, Фінляндії і, звичайно, в рідних Карпатах. Та й у Польщі я була ще у Щирці та Криницях. Не скажу, що там погано – звичайно сервіс та спуски Австрії із Закопанськими не порівняти. Але вартість поїздки всією сім'єю на 7 днів – не маловажна річ для бюджету середньої сім'ї. Шляхом численних спроб ми прийшли до висновку - Закопані найкраще, що можна для нас придумати.
Жили у різних готелях. У приватних пансіонатах.
Але останні 2 роки (і цього року теж плануємо) зупиняємось у готелі KOLEJARZ. Є готелі шикарні. Але ціна - якість тут співмірні. Готель після ремонту. Меблі хороші. Нормальні санвузли завжди є гаряча вода. Акуратненький, чистенький. Хороша постільна білизна.
Але що найголовніше для мене як мами – відмінне харчування. Сніданок – шведський стіл. Вибір нормальний, все дуже смачно. Є нарізка різної шинки та сиру, салати, соління, яйця, з гарячого – постійно змінюють або якісь сосиски, або оладки, або омлет, є гаряче молоко із сухими сніданками. До чаю, какао чи кави є випічка, варення. (Я навіть роблю для дитини на катання бутербродики та беру з собою як другий сніданок). Увечері, о 5-6 годині, коли повертаємося з гір втомлені та голодні на нас чекає пізній обід. На столі стоять великі порції - ми їх не з'їдаємо. Завжди в каструльці смачна перша (можна наливати хоч по дві тарілки). І друга страва завжди з великим шматком м'ясного, салатами, гарніром. І звичайно, на третє випічка. Кухар у цьому готелі готує ДУЖЕ СМАЧНО! ! Коли жили в готелях на сніданках – на їжу витрачалося набагато більше грошей. А так ми тільки ввечері в колисці замовляємо щось смачненьке, або солодке.
І ще одна перевага готелю: увечері, коли ми відпочинемо, то всією сім'єю дружно вирушаємо гуляти. 7 хвилин (ми засікали) - і ми в центрі на Крупівках. Щовечора – нова програма – або аквапарк (до нього 5 хвилин), або похід магазинчиками та базарчиком. Катаємось на атракціонах. Чоловік та дитина люблять тир – постійно приїжджаємо з купою м'яких іграшок додому – у тирі нас знають на обличчя. На різдво виїжджаємо в ліс на санях зі смолоскипами, катаємось на ковзанах, ну всього не перелічиш. Нас приваблюють Закопани саме тим, що це не банальні 20 готелів біля витягів та 5-6 колиб як у Словаччині, а містечко з купою розваг.
Зручно розташований готель та для катання. Звичайно, до гірок не дійдеш (хоча маленький спуск з бугелем для початківців через дорогу). Але біля Колеяжу автовокзал, і весь транспорт та маршрутки на гірки саме тут. Вийшов із готелю – поставив лижі у маршрутку, сів і поїхав куди треба. Ми катаємося давно, не екстремали, але любимо складні траси. Моя 7-річна дитина вже 3-й рік на лижах, для неї потрібні середні траси. У Закопане за шість днів катання ми встигаємо покататися практично на всіх гірськолижних комплексах. Щоб не приїдали і було різноманітність. Тому брати готель під якоюсь однією горою, не має сенсу – а раптом саме ці спуски вам не сподобаються?
А Колеяж я рекомендую! ! І сама туди поїду цього року!
2005-2006 р. Готель – «Кольяж». 2*.
Автор – Паша з Одеси.
Доречним буде розмістити тут мій відгук про поїздку в Закопане на Новий 2006 рік.
Їхали з Одеси до Львова потягом, звідти автобусом. Автобусом їхати цілий день, приїхали десь о 7-й вечора. Якби був снігопад, то могли б приїхати й уночі.
Закопане правильно називають "променадним" курортом: половина людей на лижах не катається, а просто вештається по горах, що мене, до речі, трохи дратувало. У Словаччині таких від сили відсотків 5. Натомість у Закопані є нічне життя (у Словаччині о 5 годині вечора вже можна лягати спати). Але це на любителя, я приїхав кататись.
Губалувка - хороша тим, що знаходиться в центрі міста, пішки від мого готелю 10-15 хвилин. Жив я в готелі "Кольяж" (Kolejarz) поряд з автобусною станцією та вокзалом. Готель не сильно, але тільки після ремонту (у номері смердить, потрібно провітрювати), тепло, душ, телевізор.
Не було тумбочок, і деякі речі доводилося розкладати на підлозі. Годували непогано, але одноманітно. Новорічна вечеря так собі, чомусь подали оселедця після десерту.
На Губалувці багато трас для початківців, а поряд є траси для середніх лижників, що добре для різношерстих компаній. Смішно, головну трасу на Губалувці було офіційно закрито, але всі каталися. Причина: якийсь хрін заборонив їздити його землею, через яку проходить траса, а влада нічого не могла зробити. Тому траса у поганому стані, купини. Зате недалеко (за телевізійною вежею 100 м) є траса Котелнича, можна кататися там, якщо Губалувка набридне. І навіть треба кататися там, бо один підйом на Губалувці – 8 злотих, а денного квитка не було, тому що, нагадаю, траса офіційно була закрита!
Але найкраще піти на Шимашкову.
Можна зробити це поверху з Губалувки (йти з лижами десь 20 хвилин), або внизу, але тоді раджу купити картку, якщо збираєтеся йти пішки, або на таксі. Можна і автобусом, але чомусь ніхто не міг мені пояснити яким номером туди їхати. Я по карті за півгодини дійшов від готелю.
Шимашкова - супер, для просунутих і початківців все є. Я там відвів душу. Єдине – були великі черги перед Новим Роком, щоразу по 20 хвилин черга на витяг. Для початківців, крім трас унизу, рекомендую трасу нагорі, метрів 200 праворуч від підйомника.
На Шимашковий класний прокат Salomon, не найдорожчий, а лижі та черевики нові та класні. Взагалі ніде немає проблем із прокатом, завжди можна взяти, крім Каспровського Верху. Туди рекомендую їхати вже з лижами та ботами. До речі, ще відмінність від Словаччини: там я завжди брав комплект на весь термін перебування, т. к.
є знижки та не потрібно стояти в черзі за прокатом, та крім того, скрізь зручно під'їхати електричкою або автобусом. А в Закопані в цьому сенсу немає, тому що доба дорожча за день (тобто буде ще дорожче коштувати), а в прокати черг немає. Теж і з інструкторами. У Словаччині треба оплачувати інструктора напередодні, а у Польщі прийшов, наймай та навчайся. А в розклад автобусів краще включатися з тим, хто знає польську та ін.
Всі прокати, інструктори і т. д. працюють з 9 годин, раніше немає сенсу потикатися. У Словаччині все крутиться вже з 8-ї.
Ну і Каспровий верх. Довго думав я, коли туди їхати, тому що чув леденять душу історії про божевільні черги на 2 години, і вирішив 2 січня, в останній день свого перебування.
Приїхав туди о 8 год. 30, черга була десь на півгодини, що дуже добре. Знайшов маленький єдиний прокат (! ), Де взяв не дуже гарне обладнання. Але прокат працює із 7ч. 30! Заїхали ми нагору.
Підйомники (кріселки) ще не працювали, лівий включили лише о 10 год 30 та до 14.45. Правий (а цією трасою і можна з'їхати вниз) не включили взагалі. Був досить сильний туман (там часте явище) А за вітру Каспровий взагалі закривають (1 січня і 31 грудня не працював, як кажуть).
Каталися на лівій трасі (Жиманська здається). Панове лижники, оцінюйте свої сили! Рівень підготовки повинен бути вищим за середній, щоб туди потикатися. Я почав як початківець, падав рази 2, а встати не міг, прямовисна стіна! Одягав лижі лежачи. Але потім звик, і якось бочком почав кататися. Каспровий верх за складністю крутіший Штребсько плесо! По другій трасі всі потім з'їхали вниз (вона легша, а з половини в долині взагалі легка, йде лісом, нагадує мені трасу в Старому Смоковці, якої вже немає).
Не був я на Носалі, але один білорус сказав, мені, що там найскладніша траса (крутіше за Каспровий верх). Потрібно буде перевірити. Взагалі, я білорусам вірю!
Якщо є запитання, то пишіть
Паша із Одеси.