Вулкан Этна - основная достопримечательность острова Сицилия.
Съездить на него надо. Тот факт, что Этна - вулкан действующий, придаст вашему визиту некоторую пикантность.
Способов забраться на самую вершину несколько.
Экскурсия. Это просто, но скучно и дорого. Поэтому расскажу, как посетить доминанту Сицилии самостоятельно.
Начало маршрута - автостоянка. Имейте ввиду, что она платная. Надо купить талончик и положить его под стекло.
С этой автостоянки стартуют экстремалы, которые пытаются покорить Этну пешком. Категорически не советую. Во первых высоко и далеко. Во вторых после первых пятисот метров подъема пейзаж перестанет меняться. Серый марсианский ландшафт. Дикий ветер. Пыль. Если надо в туалет, то найти уютный зауголок невозможно. Если споткнётесь и упадете, то гарантированы серьёзные травмы. Осколки лавы острые, как бритва. Я видел девушку, которая умудрилась упасть на лицо. Жуткое зрелище.
Есть смысл подняться невысоко, наделать фотографий и спуститься вниз. Там есть сотни маленьких кратеров. Они вполне симпатичны. Если вы задумали пешее восхождение на Этну только по причине отсутствия нужной суммы на фуникулер, то лучше её заработать нанявшись батраком на денек к местному латифундейро. Поверьте после 12 часов прополки какого-нибудь тапинамбура, вы устанете гораздо меньше, чем от пешего восхождения.
Второй вариант. Въезд на вулкан на квадроцикле. Это лучше, но тоже спорно. Во первых дорого. Во вторых вы будете медленно тащиться за инструктором и глотать пыль от его колес.
Третий вариант. Фуникулер. Относительно доступно, удобно и даже экстрим присутствует когда кабинка раскачивается от ветра. Минус в том, что верхняя станция канатной дороги находится не на самом верху горы. Там уже вполне дикие виды. Там почти облака, но, вместе с тем комфортабельные кафе, магазины и зоны отдыха. Там тепло.
Если вам этого мало, то можно купить билет на внедорожный грузовик с кунгом и подняться еще выше. Имейте ввиду, что покупка сразу двух билетов на грузовик и фуникулер в самом низу обойдется дешевле, чем раздельная покупка этих билетов. Кстати приобретая хотя бы один из этих билетов, вы получаете право на бесплатную парковку.
Ну так вот вы решились штурмовать Этну дальше. Если вы не взяли с собой тёплых ( очень теплых ) вещей, то штаны, куртку и шапку можно взять на прокат на этой серединной станции. Это реально необходимо.
Грузовик вас будет долго трясти по вулканическим ухабам и привезет к маленькой избе, где кроме двух лавок нет ничего. Дальше пешком. Тут под тонким слоем лавы лежит снег. Ветер сшибает с ног. Красот Сицилии не видно, потому, что вы уже выше облаков. Инструктор минут 30 будет вести вас по тропинке и приведет к здоровенной яме. Это и есть жерло последнего извержения. Ну яма.... Таких ям вы по дороге встретите десятка 2. Там тоже были извержения, но чуть раньше. По краям ямы можно засунуть руку в застывшую лаву и ощутить жар. Причем на глубине сантиметров в 30 жар становится невыносимым.
Это, в принципе и все. Ну, если "повезет", то вас может накрыть облаком. Ощущения неоднозначные. Не видно вообще ни шиша на расстоянии 10 метров.
Когда поедете домой по серпантину, то внимательно смотрите по сторонам. Обязательно увидите дома, засыпанные лавой после предыдущего извержения. Зрелище депрессивное, но сицилийцы относятся к этому с каким-то раздолбайским пофигизмом. Скажем в буклете, посвященном Этне, радостно сообщается, что последнее извержение, которое было несколько лет назад, почти не принесло ущерба. Снесло только несколько домов и автобусную станцию.
-------------------------------------
Пы. Сы. Покупать сувениры на серединной станции категорически не советую. Итальяны стаскивают туда товары с дефектами. Фигурки со сколами, брелки с царапинами, зажигалки без газа и т. д. Очумевший от восхождения народ не замечает и покупает.
На стоянке куча сувенирных магазинов. Там все в порядке и дешевле.
Вулкан Етна – основна пам'ятка острова Сицилія.
З'їздити на нього треба. Той факт, що Етна - діючий вулкан, надасть вашому візиту деяку пікантність.
Способів забратися на вершину кілька.
Екскурсія. Це просто, але нудно та дорого. Тож розповім, як відвідати домінанту Сицилії самостійно.
Початок маршруту – автостоянка. Майте на увазі, що вона платна. Потрібно купити талончик і покласти його під скло.
З цієї автостоянки стартують екстремали, які намагаються підкорити Етну пішки. Категорично не раджу. По-перше, високо і далеко. По друге після перших п'ятисот метрів підйому пейзаж перестане змінюватися. Сірий марсіанський краєвид. Дикий вітер. Пил. Якщо треба в туалет, знайти затишний закуток неможливо. Якщо спіткнетеся та впадете, то гарантовані серйозні травми. Уламки лави гострі, як бритва. Я бачив дівчину, яка примудрилася впасти на обличчя. Моторошне видовище.
Є сенс піднятися невисоко, наробити фотографій та спуститися вниз. Там є сотні маленьких кратерів. Вони цілком симпатичні. Якщо ви задумали піше сходження на Етну тільки через відсутність необхідної суми на фунікулер, то краще її отримати найнявшись наймитом на день до місцевого латифундейро. Повірте після 12 годин прополки якогось тапінамбура, ви втомитеся набагато менше, ніж від пішого сходження.
Другий варіант. В'їзд на вулкан на квадроциклі. Це краще, але також спірно. По-перше, дорого. По-друге, ви будете повільно тягнутися за інструктором і ковтати пил від його коліс.
Третій варіант. Фунікулер. Відносно доступно, зручно і навіть екстрим присутня коли кабінка розгойдується від вітру. Мінус у тому, що верхня станція канатної дороги знаходиться не на вершині гори. Там уже цілком дикі краєвиди. Там майже хмари, але, водночас комфортабельні кафе, магазини та зони відпочинку. Там тепло.
Якщо вам цього мало, то можна купити квиток на позашляхову вантажівку з кунгом та піднятися ще вище. Майте на увазі, що покупка відразу двох квитків на вантажівку та фунікулер у самому низу обійдеться дешевше, ніж окрема покупка цих квитків. До речі, купуючи хоча б один з цих квитків, ви отримуєте право на безкоштовне паркування.
Ну от ви вирішили штурмувати Етну далі. Якщо ви не взяли із собою теплих (дуже теплих) речей, то штани, куртку та шапку можна взяти на прокат на цій серединній станції. Це реально потрібно.
Вантажівка вас довго трястиме вулканічних вибоїн і привезе до маленької хати, де крім двох крамниць немає нічого. Далі пішки. Тут під тонким шаром лави лежить сніг. Вітер збиває з ніг. Краси Сицилії не видно, тому що ви вже вище хмар. Інструктор хвилин 30 вестиме вас по стежці і приведе до здоровенної ями. Це і є жерло останнього виверження. Ну яма.
Таких ям ви по дорозі зустрінете десятка 2. Там теж були виверження, але трохи раніше. По краях ями можна засунути руку в застиглу лаву і відчути жар. Причому на глибині сантиметрів у 30 жар стає нестерпним.
Це, в принципі, і все. Ну, якщо "пощастить", то вас може накрити хмарою. Відчуття неоднозначні. Не видно взагалі жодного шиша на відстані 10 метрів.
Коли поїдете додому серпантином, то уважно дивіться на всі боки. Обов'язково побачите будинки, засипані лавою після попереднього виверження. Видовище депресивне, але сицилійці ставляться до цього з якимсь роздолбайським пофігізмом. Скажімо, у буклеті, присвяченому Етні, радісно повідомляється, що останнє виверження, яке було кілька років тому, майже не завдало шкоди. Знесло лише кілька будинків та автобусну станцію.
-------------------------------------
Пи. Си. Купувати сувеніри на серединній станції категорично не раджу. Італійці стягують туди товари з дефектами.
Фігурки зі сколами, брелоки з подряпинами, запальнички без газу і т. д. Очумевший від сходження народ не помічає і купує.
На стоянці купа сувенірних магазинів. Там все гаразд і дешевше.