Вознесенський собор у Переяслав-Хмельницькому — православний храм, збудований у 1700 році за ініціативою та коштом гетьмана Івана Мазепи як головну споруду Вознесенського монастиря (XVI століття). Типовий взірець українського бароко. Пам'ятка архітектури національного значення.

Перший камінь у будівництво собору було закладено у 1695 році. Закінчення будівництва датується 1700 роком. За даними Бендерської комісії на будівництво цього собору, гетьман Мазепа виділив 300000 золотих монет. Собор був освячений 1 червня 1700 року за участю гетьмана Мазепи, який подарував Пересопницьке євангеліє, на якому нині приймають присягу Президенти України.

Мати гетьмана Мазепи — Марія Магдалина подарувала вишитий золотом та сріблом епітрахіль із написом «Року 1700 місяця семтемрія 16 дня. Всечесна ігуменія Марія Магдалина справила». У цьому ж універсалі гетьман повідомляє про постачання в єпископа Переяславського Захарія Корниловича, який «піднесений до храму церкви престольної свято Вознесенської коштом нашим у місті Переяславлі спорудженої та спорудженої».
Будівництвом цього храму було започатковано початок відродження стародавньої Переяславської єпископії. Універсалом гетьмана Мазепи від 4 січня 1701 року монастирю, на території якого знаходився собор, було передано село Мацківка, Трахтемирівське перевезення та угіддя.

За радянських часів у соборі розміщувався музей-діарама «Битва за Дніпро». У підвалі Вознесенського собору розміщено мавзолей вічної слави, де на стінах увічнено імена переяславчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Наразі вирішується питання про виселення музею та передачу собору Української православної церкви.