Турист я не привередливый, пол Европы на автобусе объездила, но с таким сталкиваюсь впервые. Поэтому не смога не оставить свой отзыв, очень уж жалко людей, которые воспользуются услугами этого оператора. Отдыхали с молодым человеком в Карелии, экскурсионный тур Кижи-Валаам-Соловки 5 дней. Очень долго выбирали с какой компанией поехать, хотелось, и по деньгам не дорого и чтоб все экскурсии, интересующие нас, были включены, и чтобы даты выпадали на июньские праздники. Наконец выбрали " прекрасную" Карелию-тур! Как потом выяснилось это новая компания, которая только первый год занимается поездками, хотя на сайте написано, что с 2006 года работают. Встретили нас с поезда, сразу повезли по городу на экскурсию, потом в музей « Дом куклы» , потом переезд был в город Кондопога, где мы и жили все 4 ночи. Вообще весь маршрут вытянут в прямую линию с юга на север, вот и ехать нужно было так же останавливаясь у каждого центра, тогда время в пути сокращается, а время экскурсий увеличивается. Мы же каждый день мотались туда-обратно. После размещения нас повезли на тур базу, которая находилась в 1.5 часах езды от города, причем дорога была грунтовка с огромными выбоинами, трясло так, что попить я не смогла до тех пор, пока мы не доехали. Высадили нас в полнейшей глуши. это оказался старый заброшенный пионерлагерь, который реставрировать начали только этой весной. Кроме недоремонтированных корпусов и шатра на берегу не было больше ни чего. В программе тура значилось посещение бани, как оказалось, это была туристическая баня. Для тех кто не в курсе, туристическая баня – это нагретые костром камни, а вокруг стены из какого-то брезента. Внутри конечно тепло, но не жарко, а горячей воды нет, мойтесь холодной, гости дорогие. Самое ужасное, что они продают с июля туда путевки как в санаторий, и обещают врачей, массажистов и так далее. Мне жалко тех, кто попадет туда. Там нет ни магазина, ни кафе, и до города не добраться самому. После бани в путевке значилось « Романтический ужин на берегу» . В действительности: седели у берега, ужинали, а нам пели официанты и другой персонал, все пели отдельно друг от друга, но зато громко! Далее я по часам распишу наш отдых, чтобы было понятно, как все было. Утром 5 часов был выезд до г. Сортавала, откуда ходят Метеоры (быстрые корабли) до острова Валаам, но мы ехали 2 часа на каком-то старом пароходике. На острове было 3 часа отведено, после чего поехали обратно в Кондопогу. В отеле очутились в 3 ночи. В 7.30 выезд опять на эту турбазу, откуда на моторной лодке повезли нас на Кижи. Хочу заметить, что от Петрозаводска ездят тоже метеоры, но очевидно это подороже чем на лодке. На острове было 2 часа экскурсии и нас повезли обратно. По пути мы должны были заехать в Пегрему посмотреть на долину идолов, но водитель катера сказал, что туда не подъехать, это опасно и он не повезет. На тур базе покормили и отвезли в отель, где мы были уже в 17.00. вопрос: зачем было нас поднимать в 7 утра (в отель мы накануне приехали в 3 ночи! ), не дать свободного времени на острове чтобы привести вечером в отель? В ночь был выезд на Соловки. Тут самое страшное началось! Выезд в 3.30 ночи, 7 часов пути до г. Кемь, откуда мы должны были поплыть на теплоходе до Соловков. Но так как организация всего тура была замечательная, то на него мы опоздали на 10 минут. Водитель автобуса, когда понял что мы не успеваем к 10.00, начал гнать. Дорога извилистая, вся в ямах, он несся так, что я думала либо колеса отвалятся (кстати, автобус был финский, сделанный в 1982 году!! ! ), либо мы в поворот не впишемся. Слава богу обошлось без аварии. Итак, на пароход мы опоздали. Нам подали 2 катера-карыта. Для перевозки людей не предназначены: в трюме были лежаки команды, на палубе ни одного стула. Все начали возмущаться. Что не помещаются на сидячие места в трюме, но один из матросов с улыбкой на лице нас заверил, что все на палубе будем гулять, фотографироваться. Погода была +5 и дул ледяной ветер с моря. Естественно мы не поверили, а как он был прав! Когда мы отплыли от берега начало качать так, что выбежали на палубу все. Меня ни когда в жизни не укачивало где бы я не ездила, но все бывает в первый раз))) Так как усадили нас в трюм, который находился ниже уровня воды и был квадратным. Примерно 3-4 метра во все стороны, то эффект от волн качки усиливался многократно. Через 15 минут все висели на перилах, освобождая желудки, а волны накрывали сверху. Это суденышко качало так, что я действительно думала выпаду за борт. Единственное место куда не доставали волны и можно было держаться это на носу корабля, перед окнами капитана. Вот вцепилась я руками в железный поручень, ноги расставила на ширину плеч, в спину дует ледяной ветер, плыть 3 часа – сказка одним словом! Через полчаса такого путешествия я стала сомневаться, доберусь ли я до Соловков. Но мне повезло, мальчики из команды сжалились надо мной, отвели к капитану в кабину. В 13.30 мы были на острове. После обеда, нас повели на экскурсию по монастырю, которая продлилась 1.5 часа. После чего нам сказали, что у нас есть час свободного времени и отправимся обратно. 7 часов автобуса + 3 часа болтанки в корыте когда ты блюешь = 2.5 часам на Соловках. Это нормально? Хочу добавить, что кроме посещения монастыря в программе было еще посещение морского музея и лабиринты. На это времени не осталось. Понимая, что обратной дороги на этом катере мы не выдержим, стали искать альтернативу. Нам повезло, в 17.30 отправлялся огромный пароход, в котором не качало, заплатив по 500 р. на человека мы радовались спасению. Не успев выехать из бухты, теплоход повернул обратно. Как оказалось, за остальной группой катера не приехали – в море волна поднялась, и они вернули теплоход, чтобы забрать остальных. Не знаю, может в Карелии это нормально, но где еще такое могло бы быть, что регулярный пароход можно вернуть на берег за туристами. До берега добрались благополучно, мы даже вернули свои потраченные деньги за билет. Впереди нас ждало 7 часов пути в автобусе. Все остальные компании предлагают ночевку в Кеми. В отеле были в 4 утра, а выезд на водопад Кивач был намечен на 9.30. Но как выяснилось, организаторы подумали, что мы не поедем и водителю сказали не приезжать, так что утром нам пришлось ждать еще целый час пока они вызвали водителя и он доехал до отеля. Пока ждали автобус устроили всей группой скандал менеджерам, но кроме как снижения цены экскурсии на Кивач с 700 до 250 рублей на одного ни чего не добились. В довершении ко всему на водопаде мы были чуть больше часа, а потом 10 человек, которые ехали более ранним поездом в Москву, погрузили в маршрутку вместе с чемоданами и увезли. Отдых был полностью испорчен! Осадок остался конечно, из 5 дней пребывания в Карелии общая продолжительность экскурсий составила около 8 часов. Все остальное время мы провели в автобусе. Ехать еще раз в Карелию вроде не хочется, краем глаза мы увидели достопримечательности, но, по хорошему, так ни чего толком и не видели. Спасибо прекрасной операторской компании Карелия-тур!
Турист я не вибагливий, пів Європи на автобусі об'їздила, але з таким стикаюся вперше. Тому не змогла не залишити свій відгук, дуже шкода людей, які скористаються послугами цього оператора. Відпочивали з молодим чоловіком у Карелії, екскурсійний тур Кіжі-Валаам-Соловки 5 днів. Дуже довго вибирали з якою компанією поїхати, хотілося, і по грошах не дорого і щоб усі екскурсії, що нас цікавлять, були включені, і щоб дати випадали на червневі свята. Зрештою обрали "прекрасну" Карелію-тур! Як потім з'ясувалося, це нова компанія, яка лише перший рік займається поїздками, хоча на сайті написано, що з 2006 року працюють. Зустріли нас з поїзда, одразу повезли містом на екскурсію, потім у музей «Будинок ляльки», потім переїзд був у місто Кондопога, де ми й жили всі 4 ночі. Взагалі весь маршрут витягнутий у пряму лінію з півдня на північ, от і їхати треба було так само зупиняючись біля кожного центру, тоді час у дорозі скорочується, а час екскурсій збільшується. Ми ж щодня моталися туди-назад. Після розміщення нас повезли на тур базу, яка знаходилася за 1.5 години їзди від міста, причому дорога була ґрунтовка з величезними вибоїнами, трясло так, що попити я не змогла доти, доки ми не доїхали. Висадили нас у цілковитій глушині. це виявився старий покинутий піонертабір, який почали реставрувати тільки цієї весни. Крім недоремонтованих корпусів та намету на березі не було більше нічого. У програмі туру значилося відвідування лазні, як виявилося, це була туристична лазня. Для тих хто не в курсі, туристична лазня – це нагріте багаття каміння, а навколо стіни з якогось брезента. Усередині звичайно тепло, але не жарко, а гарячої води немає, мийтеся холодною, дорогі гості. Найжахливіше, що вони продають з липня туди путівки як до санаторію, і обіцяють лікарів, масажистів тощо. Мені шкода тих, хто туди потрапить. Там немає ні магазину, ні кафе, і до міста не дістатися самому. Після лазні в путівці значилося «Романтична вечеря на березі». Насправді: сивіли біля берега, вечеряли, а нам співали офіціанти та інший персонал, усі співали окремо один від одного, зате голосно! Далі я щогодини розпишу наш відпочинок, щоб було зрозуміло, як усе було. Вранці 5 годин був виїзд до Сортавала, звідки ходять Метеори (швидкі кораблі) до острова Валаам, але ми їхали 2 години на якомусь старому пароплаві. На острові було 3 години відведено, після чого поїхали назад до Кондопоги. У готелі опинилися о 3-й ночі. О 7.30 виїзд знову на цю турбазу, звідки на моторному човні повезли нас на Кіжі. Хочу зауважити, що від Петрозаводська їздять теж метеори, але це очевидно дорожче ніж на човні. На острові було дві години екскурсії і нас повезли назад. По дорозі ми мали заїхати до Пегреми подивитися на долину ідолів, але водій катера сказав, що туди не під'їхати, це небезпечно, і він не пощастить. На тур базі погодували і відвезли в готель, де ми були вже о 17.00. питання: навіщо було нас піднімати о 7 ранку (у готель ми напередодні приїхали о 3 ночі! ), не дати вільного часу на острові, щоб привести ввечері в готель. ? Вночі був виїзд на Соловки. Тут найстрашніше почалося! Виїзд у 3.30 ночі, 7 годин шляху до м. Ким, звідки ми мали попливти на теплоході до Соловків. Але оскільки організація всього туру була чудова, то ми запізнилися на 10 хвилин. Водій автобусу, коли зрозумів, що ми не встигаємо до 10.00, почав гнати. Дорога звивиста, вся в ямах, він мчав так, що я думала або колеса відваляться (до речі, автобус був фінський, зроблений в 1982!! ! ), або ми в поворот не впишемося. Слава богу обійшлося без аварії. Отже, на пароплав ми запізнилися. Нам подали 2 катери-карити. Для перевезення людей не призначені: у трюмі були лежаки команди, на палубі жодного стільця. Усі почали обурюватись. Що не поміщаються на сидячі місця у трюмі, але один із матросів з усмішкою на обличчі нас запевнив, що все на палубі гулятимемо, фотографуватимемося. Погода була +5 і віяв крижаний вітер з моря. Природно ми не повірили, а як він мав рацію! Коли ми відпливли від берега, почало качати так, що вибігли на палубу всі. Мене ні коли в житті не гойдало де б я не їздила, але все буває вперше))) Так як посадили нас у трюм, який знаходився нижче за рівень води і був квадратним. Приблизно 3-4 метри на всі боки, то ефект від хвиль хитавиці посилювався багаторазово. Через 15 хвилин усі висіли на перилах, звільняючи шлунки, а хвилі накривали зверху. Це суденце гойдало так, що я справді думала випаду за борт. Єдине місце куди не діставали хвилі і можна було триматися на носі корабля, перед вікнами капітана. Ось вчепилася я руками за залізний поручень, ноги розставила на ширину плечей, у спину дме крижаний вітер, плисти 3 години – казка одним словом! Через півгодини такої подорожі я стала сумніватися, чи дістануся я Соловків. Але мені пощастило, хлопці з команди зглянулися з мене, відвели до капітана в кабіну. О 13.30 ми були на острові. Після обіду, нас повели на екскурсію монастирем, який тривав 1.5 години. Після чого нам сказали, що у нас є година вільного часу і поїдемо назад. 7 годин автобуса + 3 години бовтанки в кориті коли ти блюєш = 2.5 годин на Соловках. Це нормально? Хочу додати, що окрім відвідування монастиря у програмі було ще відвідування морського музею та лабіринти. На цей час не залишилося. Розуміючи, що дороги на цьому катері ми не витримаємо, стали шукати альтернативу. Нам пощастило, о 17.30 вирушав величезний пароплав, у якому не гойдало, заплативши по 500 грн. на людину ми раділи порятунку. Не встигнувши виїхати з бухти, теплохід повернув назад. Як виявилося, за рештою групи катери не приїхали – у море хвиля піднялася, і вони повернули теплохід, щоб забрати решту. Не знаю, може, в Карелії це нормально, але де ще таке могло б бути, що регулярний пароплав можна повернути на берег за туристами. До берега добралися, ми навіть повернули свої витрачені гроші за квиток. Попереду нас чекало 7 годин шляху у автобусі. Всі інші компанії пропонують ночівлю в Кемі. У готелі були о 4-й ранку, а виїзд на водоспад Ківач був намічений на 9.30. Але як з'ясувалося, організатори подумали, що ми не поїдемо і водієві сказали не приїжджати, так що вранці нам довелося чекати ще цілу годину, поки вони викликали водія і він доїхав до готелю. Поки чекали автобус влаштували всією групою скандал менеджерам, але крім зниження ціни екскурсії на Ківач з 700 до 250 рублів на одного ні чого не домоглися. На додачу до всього на водоспаді ми були трохи більше години, а потім 10 людей, які їхали раннім поїздом до Москви, завантажили в маршрутку разом із валізами та відвезли. Відпочинок був повністю зіпсований! Осад залишився звичайно, з 5 днів перебування у Карелії загальна тривалість екскурсій становила близько 8 годин. Решту часу ми провели в автобусі. Їхати ще раз у Карелію начебто не хочеться, краєм ока ми побачили пам'ятки, але, по-доброму, так ні чого толком і не бачили. Дякуємо чудовій операторській компанії Карелія-тур!
