Орел? А это где?
Это город?
Такое я слышал неоднократно!
Это город первого салюта! – ответят более « продвинутые» . А кто-нибудь, услышав пафосную речь местных чиновников, громко назовут « литературной столицей России» . И, думаю, каждый будет прав.
Для меня мой город, прежде всего, ассоциируется с чем-то теплым и родным. Недаром в названии рассказа я позаимствовал фразу старого советского фильма Льва Кулиджанова 1957 года, в котором рассказаывается о людях проживших целую эпоху со своими радостями и трагедиями.
Расположенный на путях с севера на юг и с запада на восток, город словно застрял в далекой советской эпохе. Здесь по-прежнему « красуются» лозунги на старых корпусах, некогда знаменитых на весь Союз заводов,
а Ленин также, как и раньше указывает путь в светлое будущее.
Площадь Ленина
Градостроители не в курсе таких элементарных достижений современности, как дорожная развязка, дополнительная стрелка светофора, круговое движение. И, как результат, очень частые пробки как на центральных так и на второстепенных дорогах. А свечи-новостройки нелепо соседствуют с частным сектором 20 века. Но эти мелочи, которых много в любом другом городе.
Основанием города считается 1566 год, когда на слиянии рек Оки и Орлика по указу царя Ивана Грозного была заложена крепость для защиты южных границ Руси.
Памятник Ивану Грозному
По одному из преданий, когда при строительстве рубили дубы, в небо вспорхнула величественная птица, увидев которую так и нарекли город. По другой версии птица села на стены строящейся крепости. Как по мне, обе версии достойны существования, и этот символ города присутствует не только на гербе, но и как символичный атрибут на различных объектах.
На месте основания города, в разговорном обиходе местных жителей - стрелке, ничего не напоминает об истории, лишь камень с памятной датой в небольшом сквере.
Камень на месте основания Орловской крепости
В 1966 году здесь булла установлена стела в честь 400-летия основания города.
Стелла на месте основания города
В прошлом году, несложно подсчитать, отмечалась 450-я дата. В результате, на какое-то время город превратился в сплошную стройку. К сожалению, результат « освоенных» средств не впечатлил.
Имя литературной столицы в качестве похвального эпитета появилось не случайно. В разные годы здесь жили и творили такие выдающиеся литературные деятели, как И. Бунин, Н. Лесков, И. Тургенев, А. Фет , Л. Андреев и другие.
Памятник И. А. Бунину
За символическую плату Вы можете посетить дома-музеи некоторых из них. Каждый коренной орловец в школьные и студенческие годы прикоснулся к истории родного края в составе организованных экскурсий. А поездка в родовое имение И. Тургенева в Спасское-Лутовиново всегда входила в обязательную программу школьников.
Памятник И. С. Тургеневу
Одно из мест Орла, упоминаемых в произведениях И. Тургенева и И. Бунина, стало Дворянское гнездо, небольшой район на высоком берегу р. Орлик. Здесь же неподалеку расположен дом Лесковых, в котором будущий маленький писатель проводил детские годы. Тут же Дом писателей, музей Н. Лескова. А если еще немного пройтись к улице Тургенева наткнетесь на Музей писателей-орловцев, а в примыкающем Георгиевском переулке – музей И. Бунина. Вообще весь этот уютный район с музеями, домами писателей разбавленный бестолковыми строениями советских времен, мне очень напомнил мне Троицкое предместье в Минске, только белорусы гораздо уважительней отнеслись к своей истории.
Имя И. Бунина носит Орловская публичная библиотека, где черпали знания студенты во времена отсутствия интернета, в т. ч. и я.
Кроме известных литераторов, в Орле родился известный исследователь, участник полярных экспедиций на Новую Землю и Шпицберген, В. Русанов. Подробно о его жизни можно узнать в музее Русанова на одноименной улице.
Также в Орловской губернии родился Н. Поликарпов, впоследствии учившийся в Орловской семинарии и ставший известным авиаконструктором, создавшим знаменитые У-2, И-15, И-180.
Направляясь по улице М. Горького мимо Городского парка (основанного в 1823 году), мы увидим Успенский мужской монастырь. В связи с чем эта часть города получила в народе название Монастырка.
Территория мужского монастыря
А если спуститься от Городского парка к р. Оке по широкой бетонной лестнице, можно попасть на небольшой городской пляж.
Городской пляж на р. Ока
Здесь от лодочной станции водный трамвайчик совершает свои редкие вояжи по реке.
Центральной площадью города является площадь Ленина, расположена в окружении Областной администрации, Орловского драматического театра, здания Главпочтамта.
Орловский драматический театр
От нее начинается пешеходная улица Ленина (бывшая Болховская) с многочисленными магазинчиками и сувенирными лавками и кафе.
ул. Ленина. Пешеходная территория города
Как и много лет назад здесь назначают свидания, проходят свадебные фотосессии, неспешно гуляют гости и жители города. Центральная часть улицы помнит ходившие здесь некогда трамваи, а основание ее выложено брусчаткой немецкими военнопленными в послевоенные годы.
Спускаясь вниз по улице Ленина через Александровский мост мы попадем на площадь, где установлен памятник генералу А. Ермолову, герою Отечественной войны 1812 года, жившему в нашем городе.
Памятник генералу Ермолову
Напротив площади одно из старейших зданий Орла – бывшая Орловская гимназия, в которой в разное время учились Н. Лесков, Л. Андреев, получил первое образование с 1878 по 1881 годы П. Столыпин.
Библиотека им. Бунина
П. А. Столыпин
В расположенный по соседству с моим местом жительства дом по улице Комсомольской (бывшей Кромской) в 1917 году приезжал поэт С. Есенин. В этом доме жили родители его жены З. Райх. Размытые картинки детства воссоздают в сознании одноэтажный деревянный дом, который в настоящее время не сохранен. А на его месте « шедевр» постперестроечного периода не заслуживающий даже Вашего внимания.
Также одним из знаковых мест города является архитектурный комплекс на площади у железнодорожного вокзала.
Железнодорожный вокзал г. Орла
Долгие годы Орел являлся важным узлом, соединявшим различные направления, через него бесконечным потоком шли « товарняки» и пассажирские поезда.
Символ города на фоне здания ДК Железнодорожников
Часто, в детстве, возвращаясь в поезде с родителями из каких-либо поездок я смотрел в окно, пытаясь разглядеть знакомые здания. Или бежал встречать родителей на вокзал через пути (жили тогда не далеко от вокзала) после их очередного вояжа в Москву за колбасой или Харьков за трикотажем и конфетами. Здесь провожал друзей-одноклассников в летное училище. Поэтому, лично у меня, именно вокзал ассоциируется с теплым чувством к городу.
Украшают фасад вокзала часы орловского завода « Янтарь» , некогда « гремевшего на весь Союз. Наверняка, у многих где-нибудь на даче или гараже найдутся старенькие пыльные часы бывшего Орловского часового завода.
5 августа – день освобождения Орла от фашистов. Во время оккупации и при освобождении город сильно пострадал. Единицы зданий лишь уцелели и не были разрушены до основания.
Одно из немногих уцелевших зданий города, на котором в 1943 году поднялось Знамя Победы
Здание ЦУМа
Этот день считается Днем города. В ознаменование этого в городе проводятся различные торжественные мероприятия, а венчает все – праздничный салют. Моя дочь, родившаяся в этот день, знает что на ее день рождения всегда будет салют. Единственный раз, когда мы не провели этот день в Орле был вызван поездкой с друзьями в Одессу в 2012 году.
Еще одной главной достопримечательностью города является Сквер танкистов, расположенный на площади Мира.
Сквер танкистов
Сквер танкистов
Он был заложен в 1920 году на бывшей Ильинской площади – месте публичной казни дореволюционной России. После освобождения города в 1943 году был назван в честь танкистов, принимавших участие в этот операции. Летом во время жары особенно приятно посидеть в тени деревьев под стук колес проходящего трамвая, разглядывая прохожих или за газетой.
Наши друзья и родственники из других регионов, в разное время бывавшие у нас, отмечали Орел как зеленый город. И это правда, скверов и парков много. И пусть большинство из них в не очень ухоженном состоянии, природные легкие города обширные.
Городской парк. Центральный вход
Городской парк
Медведи, который водятся в городе
Устав от дневных прогулок или просто провести вечер можно в одном из ресторанов или кафе. Как в любом городе их очень много, и случайному гостю сложно сориентироваться. Мои предпочтения основаны на личном опыте, а также мнении друзей и знакомых: ресторан Ривьера – уютный ресторан в итальянской стилистике, хорошей кухней от иностранного шефа; ресторан Пельменофф – место, которое в свое время посетил Джон Уоррен, ведущий " Поедим - поедим" ; пивной ресторан Честер; Кофедим – кафе, где не только кофе и сладости; гастропаб Каховка – быстро набравшее популярность заведение у молодежи.
Закончить свой рассказ о родном городе хочется словами киногероя известного кинофильма:
- Будете у нас на Колыме…
Богоявленский Собор
р. Орлик. Вид на Александровский мост и здание Центробанка
Ссылка на отзыв о достопримечательности Орла - Сабуровская крепость
Орел? А це де?
Це місто?
Таке я чув неодноразово!
Це місто першого салюту! – дадуть відповідь більш «просунуті». А хтось, почувши пафосну промову місцевих чиновників, голосно назвуть «літературною столицею Росії». І, думаю, кожен має рацію.
Для мене моє місто насамперед асоціюється з чимось теплим і рідним. Недарма в назві оповідання я запозичив фразу старого радянського фільму Лева Куліджанова 1957 року, в якому розповідається про людей, які прожили цілу епоху зі своїми радощами та трагедіями.
Розташований на шляхах з півночі на південь і із заходу на схід, місто ніби застрягло в далекій радянській епосі. Тут, як і раніше, «красуються» гасла на старих корпусах, колись знаменитих на весь Союз заводів,
а Ленін також, як і раніше, вказує шлях у світле майбутнє.
Площа Леніна
Містобудівники не в курсі таких елементарних досягнень сучасності, як дорожня розв'язка, додаткова стрілка світлофора, круговий рух. І, як результат, дуже часті пробки як на центральних, так і на другорядних дорогах. А свічки-новобудови безглуздо сусідять із приватним сектором 20 століття. Але ці дрібниці, яких багато у будь-якому іншому місті.
Підставою міста вважається 1566, коли на злитті річок Оки і Орлика за указом царя Івана Грозного була закладена фортеця для захисту південних кордонів Русі.
Пам'ятник Івану Грозному
За одним із переказів, коли при будівництві рубали дуби, в небо спалахнув величний птах, побачивши якого так і назвали місто. За іншою версією птах сів на стіни фортеці, що будується.
Як на мене, обидві версії варті існування, і цей символ міста присутній не тільки на гербі, а й символічний атрибут на різних об'єктах.
На місці заснування міста, у розмовному побуті місцевих жителів - стрілці, нічого не нагадує про історію, лише камінь із пам'ятною датою у невеликому сквері.
Камінь на місці заснування Орлівської фортеці
У 1966 році тут була встановлена стела на честь 400-річчя заснування міста.
Стелла на місці заснування міста
Минулого року, неважко підрахувати, відзначалася 450-та дата. В результаті, на якийсь час місто перетворилося на суцільне будівництво. На жаль, результат «освоєних» коштів не вразив.
Ім'я літературної столиці як похвальний епітет з'явилося не випадково. У різні роки тут жили та творили такі видатні літературні діячі, як І. І.
Бунін, Н. Лєсков, І. Тургенєв, А. Фет, Л. Андрєєв та інші.
Пам'ятник І. А. Буніну
За символічну плату Ви можете відвідати будинки-музеї деяких із них. Кожен корінний орловець у шкільні та студентські роки торкнувся історії рідного краю у складі організованих екскурсій. А поїздка до родового маєтку І. Тургенєва в Спаське-Лутовинове завжди входила до обов'язкової програми школярів.
Пам'ятник І. С. Тургенєву
Одне з місць Орла, що згадуються у творах І. Тургенєва та І. Буніна, стало Дворянське гніздо, невеликий район на високому березі річки. Орлик. Тут же неподалік розташований будинок Лєскових, у якому майбутній маленький письменник проводив дитячі роки. Тут же Будинок письменників, музей М. Лєскова.
А якщо ще трохи пройтися до вулиці Тургенєва натрапите на Музей письменників-орловців, а в Георгіївському провулку, що примикає, - музей І. Буніна. Взагалі весь цей затишний район із музеями, будинками письменників розбавлений безглуздими будівлями радянських часів, мені дуже нагадав мені Троїцьке передмістя в Мінську, тільки білоруси набагато шанобливіше поставилися до своєї історії.
Ім'я І. Буніна носить Орловська публічна бібліотека, де черпали знання студенти за відсутності інтернету, в т. ч. і я.
Окрім відомих літераторів, в Орлі народився відомий дослідник, учасник полярних експедицій на Нову Землю та Шпіцберген, В. Русанов. Докладно про його життя можна дізнатися у музеї Русанова на однойменній вулиці.
Також у Орловській губернії народився М.
Полікарпов, який згодом навчався в Орловській семінарії і став відомим авіаконструктором, який створив знамениті У-2, І-15, І-180.
Прямуючи вулицею М. Горького повз Міський парк (заснований у 1823 році), ми побачимо Успенський чоловічий монастир. У зв'язку з чим ця частина міста отримала у народі назву Монастирка.
Територія чоловічого монастиря
А якщо спуститись від Міського парку до р. Оке по широких бетонних сходах, можна потрапити на невеликий міський пляж.
Міський пляж на р. Ока
Тут від човнової станції водний трамвайчик здійснює свої рідкісні вояжі річкою.
Центральною площею міста є площа Леніна, розташована в оточенні Обласної адміністрації, Орловського драматичного театру, будівлі Головпоштамту.
Орловський драматичний театр
Від неї починається пішохідна вулиця Леніна (колишня Болховська) з численними магазинчиками та сувенірними лавками та кафе.
вул. Леніна. Пішохідна територія міста
Як багато років тому тут призначають побачення, проходять весільні фотосесії, неспішно гуляють гості та жителі міста. Центральна частина вулиці пам'ятає трамваї, що ходили тут колись, а основу її викладено бруківкою німецькими військовополоненими в повоєнні роки.
Спускаючись вниз вулицею Леніна через Олександрівський міст ми потрапимо на площу, де встановлено пам'ятник генералу А. Єрмолову, герою Вітчизняної війни 1812 року, який жив у нашому місті.
Пам'ятник генералу Єрмолову
Напроти площі одна з найстаріших будівель Орла – колишня Орловська гімназія, в якій у різний час навчалися Н. Лєсков, Л. Андрєєв, здобув першу освіту з 1878 по 1881 роки П. Столипін.
Бібліотека ім. Буніна
П. А. Столипін
У розташований по сусідству з моїм місцем проживання будинок по вулиці Комсомольській (колишній Кромській) у 1917 році приїжджав поет С. Єсенін. У цьому будинку мешкали батьки його дружини З. Райх. Розмиті малюнки дитинства відтворюють у свідомості одноповерховий дерев'яний будинок, який нині не збережений. А на його місці «шедевр» постперебудовного періоду не заслуговує навіть на Вашу увагу.
Також одним із знакових місць міста є архітектурний комплекс на площі біля залізничного вокзалу.
Залізничний вокзал м. Орла
Довгі роки Орел був важливим вузлом, що сполучав різні напрямки, через нього нескінченним потоком йшли «товарняки» та пасажирські потяги.
Символ міста на тлі будівлі ДК Залізничників
Часто, у дитинстві, повертаючись у поїзді з батьками з якихось поїздок, я дивився у вікно, намагаючись розглянути знайомі будівлі. Або біг зустрічати батьків на вокзал через колії (жили тоді не далеко від вокзалу) після їхнього чергового вояжу до Москви за ковбасою чи Харків за трикотажем та цукерками. Тут проводжав друзів-однокласників у льотне училище. Тому особисто в мене саме вокзал асоціюється з теплим почуттям до міста.
Прикрашають фасад вокзалу годинник орловського заводу «Янтар», який колись «гримів на весь Союз.
Напевно, у багатьох де-небудь на дачі або гаражі знайдуться старенький пильний годинник колишнього Орловського годинникового заводу.
5 серпня – день визволення Орла від фашистів. Під час окупації та при звільненні місто сильно постраждало. Одиниці будинків лише вціліли і були зруйновані вщент.
Одна з небагатьох уцілілих будівель міста, на якій у 1943 році піднявся Прапор Перемоги< /small>
Будівля ЦУМу
Цей день вважається Днем міста. На ознаменування цього у місті проводяться різноманітні урочисті заходи, а вінчає все – святковий салют. Моя дочка, яка народилася цього дня, знає, що на її день народження завжди буде салют. Єдиний раз, коли ми не провели цей день в Орлі, був викликаний поїздкою з друзями до Одеси у 2012 році.
Ще однією головною пам'яткою міста є Сквер танкістів, розташований на площі Миру.
Сквер танкістів
Сквер танкістів
Він був закладений у 1920 році на колишній Іллінській площі - місці публічної страти дореволюційної Росії. Після визволення міста у 1943 році був названий на честь танкістів, які брали участь у цій операції. Влітку під час спеки особливо приємно посидіти в тіні дерев під стукіт коліс трамвая, що проходить, розглядаючи перехожих або за газетою.
Наші друзі та родичі з інших регіонів, які у різний час були у нас, відзначали Орел як зелене місто. І це правда, скверів та парків багато. І нехай більшість із них у не дуже доглянутому стані, природні легкі міста великі.
Міський парк. Центральний вхід
Міський парк
Ведмеді, що водяться в місті
Утомившись від денних прогулянок або просто провести вечір можна в одному з ресторанів або кафе. Як у будь-якому місті, їх дуже багато, і випадковому гостю складно зорієнтуватися. Мої уподобання засновані на особистому досвіді, а також думці друзів та знайомих: ресторан Рив'єра – затишний ресторан в італійській стилістиці, гарною кухнею від іноземного шефа; ресторан Пельменофф - місце, яке свого часу відвідав Джон Уоррен, ведучий "Поїмо - поїмо"; пивний ресторан Честер; Кафедим - кафе, де не тільки кава та солодощі; гастропаб Каховка – заклад, що швидко набув популярності, у молоді.
Закінчити свою розповідь про рідне місто хочеться словами кіногероя відомого кінофільму:
- Будете у нас на Колимі…
Богоявленський Собор
р. Орлик. Вид на Олександрівський міст та будівлю Центробанку
Посилання на відгук про визначні місця Орла - Сабурівська фортеця
Залізничний вокзал м. Орла
Міський парк
