TandemTravelers : Чудова нічна Любляна
Змирившись із проблемою відсутності гальм та неможливості заміни втулки в польових умовах, ми вирішили дістатися до найближчої залізничної станції та поїхати електричкою до Любляни, сподіваючись знайти допомогу у великому місті.
У столицю Словенії ми приїхали до 9-ї вечора і зрозуміли, що ні допомоги, ні вписки нам сьогодні не знайти. Постоявши перед закритою камерою зберігання залізничного вокзалу, потім змогли залишити свої речі для зберігання на автовокзалі. Вирішили вивчити нічну Любляну, адже шкода було їхати не подивившись столицю.
І правильно зробили. Любляна зачарувала нас красою, спокоєм та простотою. Її вулички нагадували Італію, які ми звикли бачити у фільмах. Річка Любляниця проходить центром міста, ніби розділяючи його на дві частини.
Романтичні набережні та чудові мости. Вздовж Любляниці, на набережних, спроектованих Йоже Плечником, розташовано безліч невеликих тихих кафе та барів, у яких приємно поспілкуватися з друзями на тлі чудових видів. Кожен знайде щось для себе. Середній чек порахувати не змогли, оскільки різноманітності закладів вразило від дорогих ресторанів до бюджетних, але колоритних пабів.
Було безліч місць, куди ми хотіли потрапити. Але ніч нам завадила, все було зачинено. Ми бродили містом, дивуючись молоддю та туристами. Вони, як і заклади на набережній, - дуже різношістні.
О 4-й ранку ми повернулися на вокзал.
До відкриття камери зберігання було ще 1.5 години. Виявилося спати на лавці на вокзалах дуже зручно, але треба брати чим сховатися)?
