Любляна.
Так вийшло, що у двох останніх поїздках ми їхали Словенією. Але якщо в першій поїздці ми бачили її з вікна та на зупинках, то в цій поїздці ми маємо відвідування Любляни. Мені завжди було дуже цікаво, як виглядає місто з такою назвою. Дорога до Любляни, територією Словенії, як прелюдія до довгоочікуваного побачення. Ідеальні автобани, що пропливають за вікном доглянуті котеджні містечка (селами їх точно не назвеш) і прекрасні гори-все налаштовує на позитивний лад. Та ще це чудове повітря! Прозорий і чистий, що, очевидно, увібрав красу гір і чистоту річечок. Любляна - містечко маленьке, тому жодних передмість. Декілька хвилин після з'їзду з автобану і ми вже в центрі міста. Чудова невелика столиця європейської країни. Любляна-місто крихітних мостів, цікавої архітектури та, як не дивно, велосипедів. Вони це державна програма. Від центральної площі повз знамените тримостов'я, вздовж набережною Любляниці, гуляємо містом. Погода чудова, що кажуть рідкість. Любляна знаходиться в улоговині між гір і там часто дощ і вранці буває зміг. Над площею на горі домінує замок. Напевно, з нього відкривається чудовий вигляд, але на його відвідування, на жаль, немає часу. Проходимо ринок на якому, здається, все є. Ліворуч, уздовж набережної тягнуться ряди торгових крамниць. У повітрі пахне випічкою та ще чимось приємним. Проходимо місток із прозорим покриттям. На ньому виступають самодіяльні музики. П'ятниця, 15.00-очевидно, що робочий тиждень завершився і всі спокійно гріються на сонечку, посміхаються один одному і нікуди не поспішають. Доходимо до мосту зі знаменитими драконами. Вони не дуже великі та зовсім не страшні. Бродимо по затишних вуличках. Відвідуємо собор Св. Миколи. Далі вирішуємо сісти на обід. Обід на двох: смажені люблянські ковбаски із салатом, рагу з м'яса дичини та біле вино, все близько 30 євро. Купивши сувеніри та червоне вино "Крас Тіран", вирішуємо ще випити пива. У них два сорти власного виробництва "Юніон" у Любляні та "Лашко" у Маріборі. Моєму супутнику і мені "Юніон" сподобалося більше, хоча господар у пивоварень один. Мені здалося, що воно дуже пахне медом. Мій супутник не погоджувався, але через п'ять хвилин біля келиха з'явилися дві оси яких важко було позбутися. Так запах меду і залишився для мене останнім акордом зустрічі з Любляною. Така мала країна Словенія. а знайти в ній можна всі джерела для купання, і гори для катання на лижах, і море. Кожен може знайти собі розваги. До зустрічі, Словенія!
