Херсон в разгар лета, - это плавящийся от жары асфальт дорог и раскаленные каменные лабиринты городских кварталов. Конечно, местные то к подобному климату привычны. А вот приезжие ищут спасения.
Как хорошо после жара степи оказаться в прохладном нутре автобуса. Вальяжно развалиться на удобном сиденье и созерцать проносящиеся за окном пейзажи. До районного центра Чаплынка не так уж и далеко.
Прямо с Чаплынки до нужного села Григоровка ведет прямая дорога. Но ее состояние желать быть лучшим. Окончательную точку в путешествии ставит последний четырехкилометровый отрезок степной грунтовки. И, наконец, вожделенная целительная яма, сверкающая на солнце кристаллами солей и удивительным розовым цветом воды.
По легенде миллионы лет назад здесь плескались волны древнего Лемурийского моря. И до наших дней дошел маленький розовый кусочек исцеляющей влаги. Реальность же как всегда скучна и обыденна. В 1969 году на этом месте произошла катастрофа военного самолета. Состоялся огромной мощности взрыв. В результате которого образовалась воронка, быстро заполнившаяся соленой водой.
Самолет был очень секретный и военные самым тщательным образом поработали над сбором остатков. Для чего перекопали и место падения и окрестности. В результате такого варварского вмешательства открылся источник. Это, наверное один из очень немногих случаев, когда деяние человека привело к позитивному результату. В очень конкретном месте. Потому, что целительная рапа выходит только здесь.
Официально она относится к соленасыщенным, слабосульфидным, хлоридно-магниево-натриевым пелоидам. Проще говоря, очень соленая смесь минеральных веществ и органических соединений. Соответственно применять ее нужно не отходя от кассы. Потому, что при контакте с воздухом начинаются необратимые изменения. И грязь теряет свои уникальные свойства.
Главное среди них, это то, что грязь является природным биостимулятором. Специфическим природным катализатором скрытых резервов человеческого организма. Что может быть естественнее.
Непосредственно на месте процессом лечения занимается ООО “ Вигов” . Это единственная в стране компания, имеющая государственную лицензию на разработку Сивашских грязей, а также на их фасовку и реализацию.
Специалисты по бальнеологии рекомендуют принятие грязевых процедур через день. Так как это очень сильная нагрузка на организм. Как правило курс лечения составляет десять аппликаций. То есть человек должен рассчитывать как минимум на три недели пребывания на курорте.
Самый пик сезона - это июль, август. Казалось бы изнурительная жара. Но, дело в том, что грязь должна быть горячей. Тогда ее эффективность существенно повышается. Или делать несколько заходов. А в промежутках между погружениями прогуляться берегом залива и подышать не менее целебным, насыщенным солями и ароматами степных трав воздухом.
Удивительно, но даже однократный прием оказывает магическое действие на организм. А те, кто прошел полноценный курс уезжают помолодевшие и напоенные энергией этой чудодейственной земли. И возвращаются снова и снова. К источнику силы и здоровья.
А далее снова автобус и очередной переезд. На этот раз в самый конец Херсонской области на Азовское море.
Арабатскую стрелку можно назвать прекрасной моделью нереализованных возможностей. А ведь стокилометровая песчаная коса, соединяющая материк с полуостровом Крым, словно специально создана природой для отдыха. Таких шикарных пляжей в Украине больше нет. Причем с одной стороны лежит Азовское море, с другой - залив Сиваш. И еще не следует забывать об уникальных источниках термальной минеральной воды.
На берегу у основания косы лежит город Геническ. От него до станции Новоалексеевка, стоящей на стратегической трассе Харьков - Симферополь, всего то около двадцати километров. По этой короткой ветке более или менее регулярно ходит электричка. Также имеются автобусы и маршрутки. И разумеется вездесущие таксисты. Так что добраться до Геническа особых проблем не возникает.
До недавнего времени был в Геническе и аэропорт. Но его взлетную полосу разобрали. И теперь эти мощные плиты исполняют функцию дорожного покрытия на Арабатке. Как раз хватило чтобы замостить до села Стрелковое. А здесь в общем то и территория Херсонской области заканчивается. Далее уже крымские владения.
Чтобы попасть на косу приходится проехать по мосту через два пролива, - Тонкий и Промоина. Далее минут двадцать отрезвляющей трясучки и наконец искомая точка. Отельный комплекс « Райский сад» расположен в центре курортного поселка Геническая Горка в 10 км от Геническа.
Корпуса отеля “ Райский сад” действительно стоят прямо в саду. И райские яблочки есть. Правда маленькие такие. Зато в этом филиале рая на земле можно найти много чего еще вкусненького. Хотя гораздо больший выбор в ресторане с таким претенциозным названием « Ноев Ковчег» . Удивительно, но он работает в том числе и по системе шведского стола. С намеком, так сказать, на Турцию.
Среди деревьев стоят три жилых корпуса с собственными именами. Самый крупный из них Клевер. Он действительно в плане напоминает клеверный листок. И стоит ближе всего к морю. За ним следует Кедр. И ближе всего к дороге Гранат. А еще есть собственный СПА-центр.
Корпуса имеют свой персональный дизайн. Мало того, почти каждый номер сделан по-своему. Их, кстати, более десятка. Как говорится на любой вкус и кошелек. А еще есть два бассейна. Наверное для тех, кому лень пройти пару десятков метров к морю.
И это главная достопримечательность. Бескрайнее, солоноватое и удивительно теплое. А еще с очень пологим спуском. Идеальный вариант для родителей с детьми. И песчаный пляж. С ракушками. Наиболее интересные экземпляры которых каждое утро регулярно собираются гостями на сувениры. Ведь здесь главный принцип, - Сам нашел!
Херсон у розпал літа, - це асфальт доріг, що плавиться від спеки, і розпечені кам'яні лабіринти міських кварталів. Звичайно, місцеві то до такого клімату звичні. А ось приїжджі шукають порятунку.
Як добре після спеки степу опинитись у прохолодному нутрі автобуса. Валяжно розвалитися на зручному сидінні і споглядати краєвиди, що проносяться за вікном. До районного центру Чаплинка не так уже й далеко.
Прямо з Чаплинки до потрібного села Григорівка веде пряма дорога. Але її стан бажати бути найкращим. Остаточну точку в подорожі ставить останній чотирикілометровий відрізок степової ґрунтовки. І, нарешті, омріяна цілюща яма, що виблискує на сонці кристалами солей і дивовижним рожевим кольором води.
За легендою мільйони років тому тут плескалися хвилі стародавнього Лемурійського моря. І до наших днів дійшов маленький рожевий шматочок вологи. Реальність як завжди нудна і повсякденна. 1969 року на цьому місці сталася катастрофа військового літака. Відбувся величезний вибух потужності. В результаті якого утворилася вирва, що швидко заповнилася солоною водою.
Літак був дуже секретний і військові ретельно попрацювали над збором залишків. Для чого перекопали і місце падіння та околиці. Внаслідок такого варварського втручання відкрилося джерело. Це, напевно, один з дуже небагатьох випадків, коли діяння людини призвело до позитивного результату. У дуже конкретному місці. Бо цілюща ріпа виходить тільки тут.
Офіційно вона відноситься до соленасичених, слабосульфідних, хлоридно-магнієво-натрієвих пелоїдів. Простіше кажучи, дуже солона суміш мінеральних речовин та органічних сполук. Відповідно застосовувати її потрібно не відходячи від каси. Тому що при контакті з повітрям починаються незворотні зміни. І бруд втрачає свої унікальні властивості.
Головне серед них це те, що бруд є природним біостимулятором. Специфічним природним каталізатором прихованих резервів організму людини. Що може бути природнішим.
На місці процесом лікування займається ТОВ “Вігов”. Це єдина в країні компанія, яка має державну ліцензію на розробку Сиваських грязей, а також на їх фасування та реалізацію.
Фахівці з бальнеології рекомендують приймати грязьові процедури через день. Тому що це дуже сильне навантаження на організм. Як правило, курс лікування становить десять аплікацій. Тобто людина має розраховувати як мінімум на три тижні перебування на курорті.
Найбільший пік сезону - це липень, серпень. Здавалося б виснажлива спека. Але, справа в тому, що бруд повинен бути гарячим. Тоді її ефективність суттєво підвищується. Або робити кілька заходів. А в проміжках між зануреннями прогулятися берегом затоки і подихати не менш цілющим, насиченим солями та ароматами степових трав повітрям.
Дивно, але навіть одноразовий прийом має магічну дію на організм. А ті, хто пройшов повноцінний курс їдуть помолоділі та напоєні енергією цієї чудодійної землі. І повертаються знову і знову. До джерела сили та здоров'я.
А далі знову автобус та черговий переїзд. Цього разу наприкінці Херсонської області на Азовське море.
Арабатську стрілку можна назвати чудовою моделлю нереалізованих можливостей. Адже стокілометрова піщана коса, що з'єднує материк із півостровом Крим, немов спеціально створена природою для відпочинку. Таких розкішних пляжів в Україні більше немає. Причому, з одного боку, лежить Азовське море, з іншого - затока Сиваш. І ще не слід забувати про унікальні джерела термальної мінеральної води.
На березі біля основи коси лежить місто Генічеськ. Від нього до станції Новоолексіївка, що стоїть на стратегічній трасі Харків - Сімферополь, всього близько двадцяти кілометрів. По цій короткій гілці більш-менш регулярно ходить електричка. Також є автобуси та маршрутки. І зрозуміло всюдисущі таксисти. Отже, дістатися Геніческа особливих проблем не виникає.
До недавнього часу був у Генічеську та аеропорт. Але його злітну смугу розібрали. І тепер ці потужні плити виконують функцію дорожнього покриття на Арабатці. Саме вистачило, щоб замоститися до села Стрілкове. А тут загалом і територія Херсонської області закінчується. Далі вже кримські володіння.
Щоб потрапити на косу доводиться проїхати мостом через дві протоки, - Тонкий і Промоїна. Далі хвилин двадцять протвережує трясучки і нарешті шукана точка. Готельний комплекс «Райський сад» розташований у центрі курортного селища Генічеська Гірка за 10 км від Геніческа.
Корпуса готелю “Райський сад” справді стоять прямо у саду. І райські яблучка є. Щоправда, маленькі такі. Зате в цій філії раю на землі можна знайти багато чого ще смачненького. Хоча набагато більший вибір у ресторані з такою претензійною назвою «Ноєв Ковчег». Дивно, але він працює навіть за системою шведського столу. З натяком, так би мовити, на Туреччину.
Серед дерев стоять три житлові корпуси з власними іменами. Найбільший з них Конюшина. Він дійсно в плані нагадує конюшинний листок. І стоїть найближче до моря. За ним слідує Кедр. І найближче до дороги Гранат. А ще власний СПА-центр.
Корпуси мають свій персональний дизайн. Мало того, майже кожен номер зроблено по-своєму. Їх, до речі, понад десяток. Як мовиться на будь-який смак та гаманець. А ще є два басейни. Напевно для тих, кому ліньки пройти пару десятків метрів до моря.
І це головна визначна пам'ятка. Безкрайнє, солонувате і напрочуд тепле. А ще з дуже пологим спуском. Ідеальний варіант для батьків із дітьми. І піщаний пляж. З черепашками. Найцікавіші екземпляри яких щоранку регулярно збираються гостями на сувеніри. Адже тут головний принцип - Сам знайшов!
