Львівські замальовки

08 вересня 2017 Час поїздки: з 11 травня 2017 до 15 травня 2017
Репутація: +130½
Додати до друзів
Написати листа

Останнім часом на думку часто спадало відвідати Київ навесні, побачити його знаменитий Хрещатик, який потопає в квітучих каштанах. Доля ж розпорядилася інакше. Замість Києва на шляху у мене ліг травневий Львів зі своїми не менш красивими каштанами, що вже розпустилися, чому я був невимовно радий. Каштани, як велетні, стоять вздовж вулиць та скверів, створюючи кронами дерев величні природні арки.

Сказати, що я з першого разу закохався у цей град? Не скажу. У перші хвилини знайомства, точніше кілометри, на очі траплялися «хрущовки», та сірі панельки — ті, що є у кожному місті на пострадянському просторі, що дісталися у спадок від великих архітекторів колишнього Союзу. В будь-яке місто, країну або містечко можна закохатися з першого погляду, але якщо цього не сталося, ви залишите галочку для себе, більше не маючи бажання знову повертатися. З містом, в якому «мешкають» 4 500 левів, трапилося все інакше.


Я його полюбив. Причому все відбувалося поступово, зі своєю прелюдією, побаченнями у кафе, вечерею у ресторані, прогулянками під вечірнім небом та танцями «Фламенка».

Зберігаючи свою інтригу, місто знайомило мене з собою, розповідаючи про себе численні історії та легенди, яких у нього в достатку. Останній штрих знайомства — він розкрив себе, показавши свої підземелля та піднявши на дахи.

Миж мимоволі я став порівнювати з іншими містами, шукати в них спільне і намагаючись виділити особливе. Львів вперше згаданий у 1256 році, заснував його король Данило. Відповідно вважавши, що німці найкращі будівельники, а італійці чудові архітектори, то й побудований він був з усіма правилами європейської забудови. На площі міська Ратуша та міське правління, а довкола житлові та ремісничі квартали. Якщо порівнювати з містами колишніх союзних республік, такий принцип забудови ми можемо побачити у столицях Прибалтійських республік. Мінськ також може похвалитися таким містобудуванням. Різниця лише у масштабах. Львів пережив досить багато у своїй історії, і зберіг за максимом свій вигляд. Під час Другої Світової бомбардували лише його околиці. Даний факт дозволяє вважати його найєвропейськішим містом серед перерахованих вище республік і в тому числі України

Львів мені здався добрим старим, якого всі люблять, цінують, поважають, приїжджають у гості, але турбота про свій зовнішній вигляд лежить тільки на ньому самому. Місто оповите вузькими вуличками, немов мережа зморшок, що переплітається. Фасади будівель створюють свій шарм штукатуркою, що облупилася. Під'їзди та дворики будинків привносять особливий колорит у вигляд міста

Переживши правління шести імперій, він став багатонаціональним. Жителі різних конфесій і національностей жили і працювали «пліч-о-пліч». У старому місті є сусідами між собою польський, єврейський, вірменський квартал.


Забудова міста розташувалася на семи пагорбах. На одному з них височіла колись фортеця, зараз це місце називається «Високий замок». До нього веде 261 сходинку, висота пагорба 471 метр над рівнем моря. Людям, які не звикли до фізичних навантажень, підйом дається важко. Але види, що відкриваються з висоти, компенсують ваші зусилля.

Час у місті тече лінно і тлінно. Прокидається Львів пізно та з потягушками. Навіть статуї Свободи та Ісуса Христа тут сидять, дивляться на вас зверху. < style ="height: 533px; width: 800px" />

«Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє»

У свята та вихідні жителі (800 тис. , з туристами до 2 млн. ) проводять свій час відпочинку спостерігаючи вуличні концерти, беруть участь у різноманітних конкурсах, відвідують парки, прогулюючись тінистими алеями.

Величезне значення для городян займає духовне спілкування з Богом. Старовинні та намолені храми завжди відкриті для парафіян. Люди йдуть у них як на свято, сім'ями та з усмішкою на обличчях. Часто можна зустріти їх в одязі з елементами національної символіки, так званої вишиванці.

Біля костелів проводяться виступи колективів пісні та танців. Українські пісні піднімають настрій, і ви хоч-не-хоч підспівуєте та пританцьовуєте разом із виконавцями.

Візитною карткою Львова, крім пива, та наливок, можна назвати каву. Його тут «добувають», а точніше «копають» у підземеллях. Але це вже зовсім інша історія й інший альбом. 600px; width: 400px" />

Старовинний Львів — це казка, побувавши тут одного разу, ви обов'язково повернетеся ще раз.

Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Схожі розповіді
Коментарі (12) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар