В этом году мы семьей впервые были в Крыму. Перед поездкой я стараюсь тщательно подготовиться. Изучаю отзывы и тонкости тех мест, в которые идем. По Крыму тоже было много вопросов и сомнений. Авиабилеты были куплены еще зимой. Гостевой дом забронирован. Ниже предлагаю ознакомиться с моими впечатлениями и наблюдениями о поездке в Алупку в августе 2016г. (04.08. 2016-20.08. 216)
[b]1. О связи и предварительной подготовке. [/b]
Самым первым вопросом для меня было качество связи в Крыму и возможность общаться как между собой, так и с домашним регионом. Как оказалось только МТС там хорошо ловит. Цепляем Smart и пользуемся связью и интернетом в Крыму, как у себя дома. Есть некоторые места, где связь неустойчива. Но, это маленькие кусочки между городами. Значит, неактуально. Почти везде есть 3G. В Крыму у всех местных МТС.
Я был в Крыму впервые. Поэтому, заранее установил себе пару оффлан карт (Навител и Maps. Me). Вторая хороша тем, что показывает даже лестницы в парках, городках. Затем установил пару приложений по достопримечательностям и экскурсиям. Имейте в виду, что playmarket не позволит установить ни одну программу. Google прицепился к санкциям против РФ и ввел ограничения. GPS в Крыму на двух разных смартфонах почти не работал. Видел максимум 1 спутник. Дома все норм с этим.
Обязательно берем с собой лекарства по двум направлениям – кишечные расстройства и простуда/ангина. Причем, не только уголь, но и энтеросгель + левомицетин+экофурил. Увы, но каждому из нас пригодились лекарства по первому направлению. Не были забыты крем от загара и пляжный зонтик.
Денежки брали с собой наличными. Немного напрягает. Зато не зависишь от банкомата. И не нужно платить дань за снятие наличных в виде минимум 100 руб. за каждую операцию. Бронируем места в самолете и вызываем такси в аэропорт Симферополя.
[b]2. Прилет в Крым. [/b]
В Симферополь мы прилетели поздно вечером. В качестве трансфера из аэропорта Симферополя за пару дней до прилета я заказал крымское такси. Цена вопроса – 2000 руб. Накануне вылета получил смс, в которой были данные по водителю и авто. Багаж получили довольно быстро. Затем мы вышли на площадь перед вокзалом. Стало уже темно, поэтому особого впечатления от дороги до Алупки и окрестностей я не получил. Время в пути заняло около 2 часов. GPS в Крыму в ту поездку работал в последний раз.
[b]3. О пробках, дорогах, транспорте и бензине. [/b]
Далее логично будет рассказать о дорогах, водителях, ценах на бензин, пробках и т. п. Как известно, Крымское побережье связывают две дороги. Их условно называют верхней и нижней.
Нижняя дорога идет через населенные пункты и проходит рядом с берегом моря. Там много красивейших мест для фото и видео съемки. Правда, есть 1 серьезный минус – замедленность движения из-за узких улочек и насыщенного автотрафика.
Верхняя дорога проходит над всеми населенными пунктами. Именно ее предпочитают таксисты и приезжие водители, чтобы добраться из пункта А в пункт Б вдоль побережья Крыма. Верхняя дорога имеет статус правительственной трассы. Поэтому ее содержат в хорошем или даже отличном состоянии. Конечно, не мешало бы добавить еще одну полосу. Тогда станет по 2 полосы в каждую сторону. В настоящее время средняя полоса является реверсивной. Приоритет у тех, кто едет в гору. Ночью освещения между городками нет. Часто случаются серьезные аварии из-за несоблюдения скоростного режима. Здесь нет радаров, нет камер на дорогах. ДПС встречается крайне редко. Всегда стоят в определенных местах. По пути от Алупки до Симферополя я насчитал всего 5 авто с ДПС.
Стоит съехать с верхней дороги в любой населенный пункт, как дороги на глазах ухудшаются. Как мне кажется, дорожное полотно в прибрежных городках было уложено еще при СССР.
Пару слов о бензине и заправках. Бензин в Крыму дорогой. 95-й стоит примерно 40 руб. 90 коп. Заправки в Крыму имеют разные фирмы. Но, таких заправок, как Роснефть, Лукойл или Башнефть я там не встречал. Как мне объяснил водитель, их здесь и нет. Эти нефтяные компании боятся попасть под санкции Запада. Однако ж, бензин поставляют окольными путями в существующие заправки Крыма. Повторяю, эту информацию мне сообщил водитель, подвозивший нас после экскурсии.
Теперь немного про машины. Как только Крым присоединили к России, многие местные жители поехали в Краснодарский край или Москву покупать машины. Многие купили б/у иномарки российской сборки. Причем, даже номера регионов не стали менять. Поэтому, часто можно увидеть на номерах регион 123 (Краснодарский край). Код региона местных номеров: 777 или 82.
Машины в Крыму я бы разделил 3 класса: едва бегающие шестерки+семерки+девятки, современные иномарки российской сборки и дорогие джипы и минивэны.
Многие водители покупают лицензию и шоферят в курортный сезон. Часть водителей просто бомбит потихоньку. При этом от многих экскурсионных мест не всегда можно уехать. Трудно найти таксистов и частников. Например, я долго искал бомбилу около санатория « Айвазовское» .
При планировании поездки следует учитывать пробки в районе Ялты и Симферополя. Обычно, они начинаются днем и продолжаются до вечера. Так, водитель, везший нас к 11ч утра к санаторию « Айвазовское» , вернулся в Алупку только к 15ч. Так как движение в каждую сторону идет по одной полосе, то время на преодоление данного участка сильно увеличивается. При движении в пробке под горку многие водители просто глушат авто и потихоньку эпизодически скатываются вниз. Местные водители часто ездят по улочкам, на которые приезжие не заезжают. Тем самым можно срезать путь и сэкономить время.
[b]4. Пляж и дорога к нему[/b]
Рядом с нами было 2 пляжа: дикий пляж и городской. Второй находится на некотором удалении. Дикий пляж легко найти, если задать в поиске « Дикий пляж " Имени монаха Бертольда Шварца" » . Путь на любой из пляжей лежит по гористой местности. Часть пути надо идти по ступенькам. Тем, кто следит за фигурой – самое то. Улочки давно ожидают ремонта. Покрытие времен СССР. На период высокого курортного сезона все строительство заморожено.
На диком пляже выход к морю лежит через камни разных размеров. Песка здесь нет. В этом есть и плюсы и минусы. Для легкого входа/выхода в море люди покупают себе специальные силиконовые тапочки за 390 руб. Они одеваются на ногу и не спадают. Заходить в море без сланцев или тапочек очень сложно, ноги проваливаются в гальку. Это доставляет известный дискомфорт. Камни большие, покрыты мхом. Из-за этого они очень скользкие.
Вода в море кристально чистая. Утром обычно тихо и спокойно. К обеду начинает потихоньку подниматься волна. Разумеется, ни о каком сервисе здесь и речи не идет. Если пришел без пляжного зонта, считай, что тут же обгоришь. Первую неделю вода была теплее. Да и температура воздуха была повыше. Причем, как дневная, так и ночная. Заходишь в море без напряга. Если взял с собой плавательные очки или маску, считай, что сэкономил на бесплатном дайвинге. Открываются очень красивые подводные виды. Большие камни заросли различными подводными растениями. Рыбки разных размеров, иногда мелкие медузы. Очень красиво. Видно под водой далеко. Когда на поверхности воды есть волны, вся эта растительность колышется в такт волнам. На диком пляже нет никаких развлечений. Они есть на городском пляже. В нашем случае оптимальное время нахождения на пляже было утром с 7 до 11 утра и вечером с 15 до 16 часов. В 18ч солнце начинало уходить за гору и переставало попадать на пляж. В левой части пляжа была своеобразная купальня для маленьких детей. Поэтому, родители с детьми обычно ходили в эту часть пляжа. Надо отдать должное отдыхающим – никто не мусорил. На пляже всегда чисто. Находясь на пляже, можно увидеть гору Ай Петри.
Теперь о городском (муниципальном) пляже. Мы открыли его для себя за несколько дней до отъезда. Больше из-за появившихся волн на диком пляже. На городском пляже есть несколько забегаловок. Есть элементы развлечения в виде катания на банане или на таблетке. Нет волнорезов (они там не нужны), нет крупных камней. Там мелкая и средняя галька. Данный пляж находится в бухте. Это имеет свои плюсы и минусы. Из плюсов то, что туда не заходит ветер, там не бывает таких резких и сильных волн. Из минусов - вода не такая чистая, как на диком пляже. На некотором отдалении от берега дно становится песочным. Из-за этого вода около берега имеет несколько мутный белесый оттенок. Затем вода темнеет и синеет. Народу здесь больше.
[b]6. О парках и экскурсиях. [/b]
Купание в море было на первом месте. Тем не менее, мы определили для себя некий минимум достопримечательностей, в которых нужно побывать. Вот список в порядке посещения.
1. Воронцовский дворец (Алупка)
2. Парк санатория « Айвазовское» (Партенит) + Ялта набережная + морская прогулка .
3. Ливадийский дворец в Крыму
4. Форосский парк
[b]Первой экскурсией[/b] была поездка в Воронцовский дворец (Алупка). Так как он находился неподалеку от места нашего проживания, мы просто проехали 4 остановки на рейсовом автобусе до остановки под названием « Автостанция» . Спустились вниз и оказались у входа Воронцовский дворец. Сдали рюкзачек в камеру хранения, купили билеты на экскурсию во дворец. Иначе туда не попасть. К сожалению, не могу сказать, что меня что-то зацепило в этой экскурсии. Далее мы вышли на улицу, взяли рюкзак из камеры хранения и купили 30 минут экскурсии по парку на электромобиле за 1100 руб. за двоих взрослых и одного ребенка. Электромобиль прокатил по Воронцовскому парку, водитель делал комментарии по ходу поездки. Была остановка для того, чтобы мы могли сфотографироваться.
Немного прогулявшись, спустились к морю, поплавали на « детском» пляже. В целом, пробыли в Воронцовском дворце с парком около 4 часов. Вечером поднялись до остановки и доехали до « Зеленого мыса» на рейсовом автобусе за 13 руб. с носа.
[b]Второй экскурсией[/b] была поездка в санаторий « Айвазовское» . Именно там находится самый ухоженный в настоящее время ботанический сад, называемой Парадиз. За 800 руб. такси любезно доставило нас до данной точки. Мы купили экскурсию по 350 руб. для взрослого и 150 для ребенка и зашли внутрь. Присоединись к какой-то экскурсии. Экскурсовод сказала сразу, что время экскурсии займет около часа. За этим парком очень сильно следят. Ухаживают. Там запрещено ходить по газонам, залезать на скульптуры, трогать их, рвать цветы. Как и все парки в Крыму, этот парк гористый. Ранее санаторий с прилегающим парком принадлежал какому-то украинскому олигарху.
Парк оставил очень приятные впечатления. После окончания экскурсии мы были предоставлены сами себе. Некоторое время посидели на скамеечке, приходя в себя. Потом пошли гулять, делать фотографии, которые не успели сделать во время экскурсии.
Завершив обзор, вышли на автобусную остановку. Интервал движения нужного нам автобуса до Ялты составлял 45 минут. Прождав 20 минут и увидев, что народу на остановке заметно прибавилось, мы решили попробовать поймать такси. Однако это оказалось нелегким делом. Таксистов там днем с огнем не найдешь. Наконец, я увидел одного мужика на шестерке и спросил у него - не доставит или он нас до набережной Ялты. За 700 руб. он довез нас почти до нужной точки. Часть пути нам было быстрее пройти пешком, чем тащиться в автомобильной пробке. Это было связано с тем, что в Ялте кругом пробки. Вот мы и оказались на набережной Ялты. Милиционеры проверяют всех входящих на территорию набережной (общий досмотр и проверка сумок). Используются металл детекторы, собаки. Тут же купили экскурсию на теплоходе генерал « Пушкин» . Экскурсия часовая: 30 минут плывем до Ласточкиного гнезда и столько же обратно. В одну сторону мы плыли на пустом теплоходе. От Ласточкиного гнезда наш пароход отходил полностью загруженным. Ведь это был последний рейс на Ялту. Причалили уже в темноте. Тут же договорились с таксистом, что он заберет нас около кинотеатра Спартак. Прошли по аллее, где художники продают свои картины. Многие картины очень хорошо написаны. И стоят от 6 до 30000 руб.
[b]Четвертая экскурсия[/b] – парк санатория Форос в Форосе. Там мы пробыли день. Парк оставил слабое впечатление заброшенного парка. Меня не покидала мысль о том, как же можно так запустить некогда величественный парк. Многие дорожки давно потеряли следы бетона, вместо нее осталась крошка. Многие ступеньки давно покрашились и разломались. В Форосе только набережная приведена в порядок. Там расположены многочисленные кафешки. При желании можно взять пластиковый шезлонг за 200 руб. Об этом Вам скажут позже, спустя некоторое время. Не оставляя вам возможности отказаться от уплаты. Никаких объявлений про платность шезлонгов я не нашел. Пляж более-менее ровный, относительно мелкая галька. Вода чистенькая, прозрачная. В самом парке Фороса присутствуют многоуровневые водоёмы. Они заброшены. Заросли кувшинками. Про остатки былой роскоши напоминают плавающие золотистые рыбки и черепахи. Поручни около водоемов могли бы и покрасить.
Из всех парков, в которых мы побывали, я бы отметил парк ФГБУ " Санаторий " Айвазовское" (Партенит). Он называется Парадиз. Так же интересен Воронцовский парк.
[b]7. Питание и магазины. Цены[/b]
Так как у нас в номере была плита и вся необходимая посуда, мы могли готовить себе еду. Обычно мы завтракали на пляже, обедали дома, ужинали в кафе или столовой. Рядом с нами в 10 минутах ходьбы находилась столовая под крышей, но без стен, кафе, аптека, несколько продовольственных магазинов, магазин непродовольственных товаров. В кафе было хорошее разнообразие по меню, качественно готовили. В столовой тоже было неплохо, выбор блюд присутствовал. И дешевле чем в кафе. В столовой командует очень миловидная и внимательная Света.
Магазинчиков около нас было несколько. Мы ходили в магазин под названием Марина. Он работает 24 часа в сутки. Там неплохой выбор продуктов и выпивки. Увы, там меня два раза накалывали. Может быть, это мне так везло. Неприятен сам факт. В аптеке есть все, что необходимо. Обычно покупают либо от кишечного расстройства, либо от температуры или ангины.
Уровень цен выше уфимских. Это беда всех курортных городов. Так велик соблазн навариться на отдыхающих. Местные ездят на оптовую базу и закупаются на месяц вперед. Я ожидал покушать местных овощей и фруктов. Увы.
[[b]8. Вылет из Крыма[/b]
За 2 дня до отлета я позвонил в справочную Аэрофлота для уточнения время вылета рейса и бронирования места в салоне самолета. Затем заказал такси за 2.5 часа до начала регистрации рейса. Забегая вперед скажу, что дорога заняла ровно 2 часа.
На обратный путь там был назначен автомобиль Chevrolet Cruze. Комфортабельный, с кондиционером. Водитель был малоразговорчив. Ехали не торопясь. Все поездки, связанные с выездом из Алупки водители прокладывают через верхнюю дорогу. Досмотр в аэропорту тоже не был каким-то драконовским. Сразу бросилось в глаза, что в зале ожидания очень мало сидячих мест. Сам перелет и посадка в Уфе были выполнены очень профессионально.
[b]9. Подводя итоги поездки… [/b]
Мы пробыли в Крыму неполных 16 дней (Прилет в Крым поздно вечером 04.08. 2016г. , вылет утром 20.08. 2016г. ). Однозначного впечатления у меня не сложилось. Увы, я не стал фанатом Крыма. У других членов семьи мнение о поездке более положительное. В развитие Крыма нужно еще очень много вкладывать. Предыдущие власти практически ничего не делали со времен развала СССР. Я увидел только то , что основную трассу всегда поддерживали в хорошем состоянии. При этом, на средства частного капитала за последние 5 лет было возведено много гостиниц вдоль моря.
Что касается частностей… Положительные впечатления остались от перелетов, трансфера, самого моря, гостиницы, 2 парков (см. выше), набережной Ялты (включая выставку художников) и морской прогулки. Не понравились цены на все, слабая инфраструктура, пляжи и вход в море, заброшенность некогда цветущих парков, разбитые и давно не видавшие ремонта тротуары и дороги в городках. Большое количество зданий и построек, требующих если не сноса, то, хотя бы, ремонта. Иногда меня не покидала мысль, что я вернулся назад в 70-е годы.
Цього року ми сім'єю вперше були у Криму. Перед поїздкою я намагаюсь ретельно підготуватися. Вивчаю відгуки та тонкощі тих місць, у які йдемо. Щодо Криму теж було багато питань та сумнівів. Авіаквитки були куплені ще взимку. Гостьовий будинок заброньовано. Нижче пропоную ознайомитися з моїми враженнями та спостереженнями про подорож до Алупки в серпні 2016р. (04.08. 2016-20.08. 216)
[b]1. Про зв'язок та попередню підготовку. [/b]
Найпершим питанням для мене була якість зв'язку в Криму та можливість спілкуватися як між собою, так і з домашнім регіоном. Як виявилося, тільки МТС там добре ловить. Чіпляємо Smart та користуємося зв'язком та інтернетом у Криму, як у себе вдома. Є деякі місця, де зв'язок нестійкий. Але це маленькі шматочки між містами. Отже, неактуально. Майже скрізь є 3G. У Криму у всіх місцевих МТС.
Я був у Криму вперше. Тому заздалегідь встановив собі пару оффлан карт (Навітел і Maps. Me). Друга гарна тим, що показує навіть сходи у парках, містечках. Потім встановив пару додатків за визначними пам'ятками та екскурсіями. Майте на увазі, що playmarket не дозволить встановити жодну програму. Google причепився до санкцій проти РФ і запровадив обмеження. GPS у Криму на двох різних смартфонах майже не працював. Бачив максимум один супутник. Вдома всі норми з цим. Обов'язково беремо з собою ліки за двома напрямками – кишкові розлади та застуда/ангіна. Причому, не лише вугілля, а й ентеросгель+левоміцетин+екофурил. На жаль, але кожному з нас стали у нагоді ліки за першим напрямом. Не були забуті крем від засмаги і пляжна парасолька. Гроші брали з собою готівкою. Трохи напружує. Зате не залежить від банкомату. І не потрібно платити данину за зняття готівки у вигляді мінімум 100 руб. за кожну операцію. Бронюємо місця в літаку та викликаємо таксі в аеропорт Сімферополя.
[b] 2. Приліт до Криму. У Сімферополь ми прилетіли пізно ввечері. Як трансфер з аеропорту Сімферополя за пару днів до прильоту я замовив кримське таксі. Ціна питання – 2000 руб. Напередодні вильоту отримав смс, у якій були дані щодо водія та авто. Багаж здобули досить швидко. Потім ми вийшли на майдан перед вокзалом. Стало вже темно, тому особливого враження від дороги до Алупки та околиць я не отримав. Час у дорозі зайняв близько двох годин. GPS у Криму в ту поїздку працював востаннє.
[b]3. Про пробки, дороги, транспорт і бензин. Далі логічно буде розповісти про дороги, водіїв, ціни на бензин, пробки і т. п. Як відомо, Кримське узбережжя пов'язують дві дороги. Їх умовно називають верхньою та нижньою.
Нижня дорога йде через населені пункти та проходить поряд із берегом моря. Там багато найкрасивіших місць для фото та відео зйомки. Щоправда, є 1 серйозний мінус – сповільненість руху через вузькі вулички та насичений автотрафік.
Верхня дорога проходить над усіма населеними пунктами. Саме її віддають перевагу таксисти та приїжджі водії, щоб дістатися з пункту А в пункт Б вздовж узбережжя Криму. Верхня дорога має статус урядової траси. Тому її утримують у хорошому або навіть відмінному стані. Звичайно, не завадило б додати ще одну смугу. Тоді стане по 2 смуги у кожний бік. Нині середня смуга є реверсивною. Пріоритет у тих, хто їде на гору. Вночі освітлення між містечками немає. Часто трапляються серйозні аварії через недотримання швидкісного режиму. Тут немає радарів, нема камер на дорогах. ДПС зустрічається дуже рідко. Завжди стоять у певних місцях. Дорогою від Алупки до Сімферополя я нарахував всього 5 авто з ДПС. Варто з'їхати з верхньої дороги до будь-якого населеного пункту, як дороги на очах погіршуються. Як мені здається, дорожнє полотно в прибережних містечках було покладено ще за СРСР.
? Бензин у Криму дорогий. 95-й коштує приблизно 40 руб. 90 коп. Заправки у Криму мають різні фірми. Але таких заправок, як Роснефть, Лукойл або Башнефть, я там не зустрічав. Як мені пояснив водій, їх тут немає. Ці нафтові компанії бояться потрапити під санкції Заходу. Проте бензин поставляють манівцями в існуючі заправки Криму. Повторюю, цю інформацію мені повідомив водій, який підвозив нас після екскурсії.
Тепер трохи про машини. Щойно Крим приєднали до Росії, багато місцевих жителів поїхали до Краснодарського краю чи Москви купувати машини. Багато хто купив іномарки російського складання. Причому навіть номери регіонів не стали змінювати. Тому часто можна побачити на номерах регіон 123 (Краснодарський край). Код регіону місцевих номерів: 777 або 82. Машини в Криму я б розділив 3 класи: шестерки+сімки+дев'ятки, що ледь бігають, сучасні іномарки російської збірки і дорогі джипи і мінівени. у курортний сезон. Частина водіїв просто бомбардує потихеньку. При цьому від багатьох екскурсійних місць не завжди можна поїхати. Важко знайти таксистів та приватників. Наприклад, я довго шукав бомбилу біля санаторію «Айвазовське».
При плануванні поїздки слід враховувати пробки в районі Ялти та Сімферополя. Зазвичай вони починаються вдень і продовжуються до вечора. Так, водій, який вез нас до 11 год. ранку до санаторію «Айвазовське», повернувся в Алупку тільки до 15 год. Так як рух у кожну сторону йде по одній смузі, той час на подолання цієї ділянки сильно збільшується. Під час руху в пробці під гірку багато водіїв просто глушать авто і потихеньку епізодично скочуються вниз. Місцеві водії часто їздять вуличками, на які приїжджі не заїжджають. Тим самим можна зрізати шлях та заощадити час.
[b] 4. Пляж і дорога до нього поряд з нами було 2 пляжі: дикий пляж і міський. Другий знаходиться на деякому видаленні. Дикий пляж легко знайти, якщо задати у пошуку «Дикий пляж "Імені ченця Бертольда Шварца"». Шлях на будь-якому пляжі лежить по гористій місцевості. Частину шляху треба йти сходами. Тим, хто стежить за фігурою – саме те. Вулички давно чекають на ремонт. Покриття часів СРСР. На період високого курортного сезону все будівництво заморожене.
На дикому пляжі вихід до моря лежить через каміння різних розмірів. Піску тут немає. У цьому є й плюси та мінуси. Для легкого входу/виходу у море люди купують собі спеціальні силіконові капці за 390 руб. Вони одягаються на ногу і не спадають. Заходити в море без сланців чи капців дуже складно, ноги провалюються в гальку. Це приносить відомий дискомфорт. Камені великі, вкриті мохом. Через це вони дуже слизькі. Вода в морі кристально чиста. Вранці зазвичай тихо та спокійно. До обіду починає потихеньку здійматися хвиля. Зрозуміло, ні про який сервіс тут не йдеться. Якщо прийшов без пляжної парасольки, вважай, що одразу обгориш. Перший тиждень вода була теплішою. Та й температура повітря була вищою. Причому як денна, так і нічна. Заходиш у море без напруження. Якщо взяв із собою плавальні окуляри чи маску, вважай, що заощадив на безкоштовному дайвінгу. Відкриваються дуже гарні підводні краєвиди. Великі камені зарості різними підводними рослинами. Рибки різних розмірів, іноді дрібні медузи. Дуже красиво. Видно під водою далеко. Коли на поверхні води є хвилі, вся ця рослинність коливається в такт хвиль. На дикому пляжі немає жодних розваг. Вони є на міському пляжі. У нашому випадку оптимальний час перебування на пляжі було вранці з 7 до 11 ранку та ввечері з 15 до 16 години. О 18 годині сонце починало йти за гору і переставало потрапляти на пляж. Ліворуч пляжу була своєрідна купальня для маленьких дітей. Тому батьки з дітьми зазвичай ходили в цю частину пляжу. Треба віддати належне відпочиваючим – ніхто не смітив. На пляжі завжди чисто. Перебуваючи на пляжі, можна побачити гору Ай Петрі.
Тепер про міський (муніципальний) пляж. Ми відкрили його собі за кілька днів до від'їзду. Більше через хвилі, що з'явилися на дикому пляжі. На міському пляжі є кілька забігайлівок. Є елементи розваги у вигляді катання на банані або таблетці. Немає хвилерізів (вони там не потрібні), немає великого каміння. Там дрібна та середня галька. Цей пляж знаходиться в бухті. Це має свої плюси та мінуси. З плюсів те, що туди не заходить вітер, там немає таких різких і сильних хвиль. З мінусів – вода не така чиста, як на дикому пляжі. На деякому віддаленні від берега дно стає пісковим. Через це вода біля берега має кілька каламутний білястий відтінок. Потім вода темніє та синіє. Народу тут більше.
[b] 6. Про парки та екскурсії. [/b]
Купання в морі було на першому місці. Тим не менш, ми визначили собі певний мінімум пам'яток, в яких потрібно побувати. Ось список у порядку відвідування.
1. Воронцовський палац (Алупка)
2. Парк санаторію «Айвазовське» (Партеніт) + Ялта набережна + морська прогулянка.
3. Лівадійський палац у Криму
4. Фороський парк Першою екскурсією була поїздка до Воронцовського палацу (Алупка). Так як він знаходився неподалік місця нашого проживання, ми просто проїхали 4 зупинки на рейсовому автобусі до зупинки під назвою «Автостанція». Спустилися вниз і опинилися біля входу до Воронцовського палацу. Здали рюкзачок у камеру схову, купили квитки на екскурсію до палацу. Інакше туди не потрапити. На жаль, не можу сказати, що мене щось зачепило у цій екскурсії. Далі ми вийшли на вулицю, взяли рюкзак з камери схову і купили 30 хвилин екскурсії по парку на електромобілі за 1100 руб. за двох дорослих та одну дитину. Електромобіль прокотив Воронцовським парком, водій робив коментарі під час поїздки. Була зупинка для того, щоб ми могли сфотографуватися.
Трохи прогулявшись, спустилися до моря, поплавали на дитячому пляжі. Загалом пробули у Воронцовському палаці з парком близько 4 годин. Увечері піднялися до зупинки та доїхали до «Зеленого мису» на рейсовому автобусі за 13 руб. з носа.
Другою екскурсією була поїздка до санаторію «Айвазовське». Саме там знаходиться найдоглянутіший у цей час ботанічний сад, званий Парадиз. за 800 руб. таксі люб'язно доставило нас до цієї точки. Ми купили екскурсію за 350 руб. для дорослого та 150 для дитини та зайшли всередину. Приєднайся до якоїсь екскурсії. Екскурсовод сказала відразу, що час екскурсії займе близько години. За цим парком дуже стежать. Доглядають. Там заборонено ходити газонами, залазити на скульптури, чіпати їх, рвати квіти. Як і усі парки в Криму, цей парк гористий. Раніше санаторій із прилеглим парком належав якомусь українському олігарху.
Парк залишив дуже приємні враження. Після закінчення екскурсії ми були надані самі. Якийсь час посиділи на лавці, приходячи до тями. Потім пішли гуляти, робити фотографії, які не встигли зробити під час екскурсії.
Завершивши огляд, вийшли на автобусну зупинку. Інтервал руху потрібного нам автобуса до Ялти складав 45 хвилин. Прождавши 20 хвилин і побачивши, що народу на зупинці помітно побільшало, ми вирішили спробувати впіймати таксі. Однак це виявилося нелегкою справою. Таксистів там вдень із вогнем не знайдеш. Нарешті, я побачив одного чоловіка на шістці і запитав у нього – чи не доставить чи він нас до набережної Ялти. за 700 руб. він довіз нас майже до потрібної точки. Частина шляху нам було швидше пройти пішки, ніж тягнутися в автомобільній пробці. Це було з тим, що у Ялті навколо пробки. Ось ми й опинились на набережній Ялти. Міліціонери перевіряють усіх, хто входить на територію набережної (загальний огляд та перевірка сумок). Використовуються метали детектори, собаки. Одразу ж купили екскурсію на теплоході генерал «Пушкін». Екскурсія годинна: .30 хвилин пливемо до Ластівчиного гнізда і стільки ж назад. В один бік ми пливли на порожньому теплоході. Від Ластівчиного гнізда наш пароплав відходив повністю завантаженим. Адже це був останній рейс Ялти. Причалили вже у темряві. Негайно домовилися з таксистом, що він забере нас біля кінотеатру Спартак. Пройшли алеєю, де художники продають свої картини. Багато картин дуже добре написані. І коштують від 6 до 30000 руб.
[b] Четверта екскурсія [/ b] - парк санаторію Форос у Форосі. Там ми пробули день. Парк залишив слабке враження занедбаного парку. Мене не залишала думка про те, як можна запустити колись величний парк. Багато доріжок давно втратили сліди бетону, натомість залишилася крихта. Багато сходи давно фарбувалися і розламалися. У Форосі лише набережна приведена в порядок. Там розташовані численні кафе. За бажання можна взяти пластиковий шезлонг за 200 руб. Про це Вам скажуть пізніше, згодом. Не залишаючи вам змоги відмовитись від сплати. Жодних оголошень про платність шезлонгів я не знайшов. Пляж більш-менш рівний, відносно маленька галька. Вода чистенька, прозора. У самому парку Форос присутні багаторівневі водойми. Вони занедбані. Заросли лататтям. Про залишки колишньої розкоші нагадують плаваючі золотисті рибки та черепахи. Поручні біля водойм могли б і пофарбувати.
З усіх парків, в яких ми побували, я відзначив би парк ФДБУ "Санаторій "Айвазовське" (Партеніт). Він називається Парадіз. Так само цікавий Воронцовський парк.
[b] 7. Харчування та магазини. Ціни[/b]
Так як у нас у номері була плита і весь необхідний посуд, ми могли готувати собі їжу. Зазвичай ми снідали на пляжі, обідали вдома, вечеряли в кафе чи їдальні. Поруч із нами за 10 хвилин ходьби знаходилася їдальня під дахом, але без стін, кафе, аптека, кілька продовольчих магазинів, магазин непродовольчих товарів. У кафе була гарна різноманітність за меню, якісно готували. У їдальні теж було непогано, вибір страв був присутній. І дешевше ніж у кафе. У їдальні командує дуже миловидна і уважна Світлана. Магазинчиків біля нас було кілька. Ми ходили до магазину під назвою Марина. Він працює 24 години на добу. Там непоганий вибір продуктів та випивки. На жаль, там мене двічі наколювали. Може, це мені так щастило. Неприємний сам факт. В аптеці є все, що потрібно. Зазвичай купують або від кишкового розладу, або від температури або ангіни.
Рівень цін вище уфімських. Це лихо всіх курортних міст. Така велика спокуса наваритися на відпочиваючих. Місцеві їздять на оптову базу та закуповуються на місяць уперед. Я очікував поїсти місцевих овочів та фруктів. На жаль.
[[b]8. Виліт із Криму[/b]
За 2 дні до відльоту я зателефонував до довідкової Аерофлоту для уточнення часу вильоту рейсу та бронювання місця в салоні літака. Потім замовив таксі за 2.5 години до початку реєстрації рейсу. Забігаючи наперед скажу, що дорога зайняла рівно 2 години. На зворотний шлях там був призначений автомобіль Chevrolet Cruze. Комфортабельний, із кондиціонером. Водій був малобалакучий. Їхали не поспішаючи. Усі поїздки, пов'язані з виїздом з Алупки, водії прокладають через верхню дорогу. Огляд в аеропорту теж не був якимсь драконівським. Одразу впало в око, що в залі очікування дуже мало сидячих місць. Сам переліт та посадка в Уфі були виконані дуже професійно.
[b]9. Підбиваючи підсумки поїздки…[/b]
Ми пробули в Криму неповних 16 днів (Приліт до Криму пізно ввечері 04.08. 2016р. , виліт вранці 20.08. 2016р. ). Однозначного враження у мене не склалося. На жаль, я не став фанатом Криму. В інших членів сім'ї думка про подорож більш позитивна. У розвиток Криму треба ще багато вкладати. Попередня влада практично нічого не робила з часів розвалу СРСР. Я побачив лише те, що основну трасу завжди підтримували у хорошому стані. При цьому, на кошти приватного капіталу за останні 5 років було зведено багато готелів вздовж моря.
Що стосується особливостей… Позитивні враження залишилися від перельотів, трансферу, самого моря, готелю, 2 парків (див. вище), набережної Ялти ( включаючи виставку художників) та морської прогулянки. Не сподобалися ціни на все, слабка інфраструктура, пляжі і вхід у море, занедбаність колись квітучих парків, тротуари, що давно не бачили ремонту, і дороги в містечках. Велика кількість будівель і будівель, що вимагають якщо не зносу, то хоча б ремонту. Іноді мене не залишала думка, що я повернувся назад у 70-ті роки.
