За такой сервис платить не хочется! За такий сервіс не хочеться платити!

Якщо двома словами:
- абсолютно безглуздий та некомпетентний персонал;
- немає жодного справді гарного номера. Немає і трьох зірок.
Якщо докладніше – читайте далі.

Ми з дружиною приїхали в готель не вперше, не вдруге і навіть не втретє. Самі із Сімферополя. Були в готелі і в сезон, і міжсезоння. Треба сказати, що й раніше спостерігали огріхи персоналу та готелю, але прощали їх, намагаючись не псувати собі відпочинок.
Але цього разу феєричні довбодятки перевершили самих себе! Це ж примудритися треба в день народження клієнта довести його до білого жару!
Коли збираєтеся на відпочинок, то хочеться вирватися з міської метушні, квартири з галасливими сусідами, виспатися, розслабитися в спа, надихатися свіжим повітрям і при цьому не думати ні про що.
Почалося все характерно - ми заїхали персонально, щоб особисто поспілкуватися з хлопцями на ресепшені.

Бо неодноразово стикалися з тим, що служба бронювання абсолютно не синхронізована з ресепшіоністами, як щодо вільних номерів, так і щодо деталей відпочинку. То ліжко нам дадуть для пігмеїв (мій зріст майже 2 м), то категорія номера не відповідає заявленій, а то й зовсім дати відпочинку переплутають. На ресепшені суму нам озвучили на 30% більше, ніж ми спочатку прикинули. Після тривалого спілкування по телефону з представниками служби бронювання, нам таки зробили адекватну ціну, з урахуванням свята 23 лютого і мого дня народження (так, я вдало народився, я знаю: -).
Після приїзду ми навіть не здивувалися, що ціна та дати не відповідали раніше обумовленим. Знову ж таки, після дзвінків у службу бронювання та очікування на ресепшені, ми все ж таки заселилися в бажаний номер. Треба сказати, що напівлюкс нам попався дуже непоганий, якщо не брати до уваги нано-телевізора з непрацюючим пультом.
Але головний «сюрприз» чекав на нас попереду. Виявилося, що прямо за стіною номера знаходиться старий совковий службовий ліфт, що працює із сильним гуркотом та реготом персоналу. Ось такий напівлюкс, а-ля однушка у дев'ятиповерхівці!
Пробуємо змінити номер, але нам заявляють, що 100% завантаження нині і не до Вас взагалі, панове.
Заснувши пізно і прокинувшись розбитими, близько 7 години ранку, ми так і не змогли більше досипати під мелодійні звуки елеватора. Вирішено, міняємо номер, але вже з іншою інтонацією! І, про диво – вільний номер знайшовся на цьому ж поверсі. «Ура, можна поспати! »- подумав я, але дарма.
- Будьте ласкаві звільнити попередній номер об 11:00, а в новий заїдете о 15:00.
- "Хм, гаразд, відпочинемо в спа". - подумав я, але знову дарма. Про спа взагалі окрема розмова, але зараз не про це. Після спа та прогулянки набережною переїжджаємо у довгоочікуваний номер. Номер хороший, ліжко теж, ось тільки холодно та вікна відчинені.
Зачинили вікна, лягли відпочити, тільки завели очі, як стукіт у двері.
- Я вам воду лагодити прийшов! – з упевненістю в голосі та розвідним ключем у руці заявив мені бравий сантехнік, ігноруючи табличку «Не турбувати! ».
В результаті я пояснював йому, що у нас все нормально з водою, тільки немає графину та склянок, як у попередньому номері. Даремно, що у нас не було вішалок і раніше замовленої ортопедичної подушки. Курйозно, звичайно, але далі ще веселіше.
Крик «УРААА! ! і гучна автоматна черга долинула з-за стіни. Виявилося, що наш новий номер через стіну від конференц-залу, де протягом дня показують військові фільми, на честь 23-го лютого. От тільки в залі немає нікого, ось взагалі нікого!

Повернувшись у номер, я зрозумів, чому раніше в ньому були навстіж відчинені вікна та балкон. Виявилося, що його тупо, чотири години тому пофарбували, і сморід від фарби треба було розвіяти.
Після вечері ми зрозуміли, що перебувати в номері стало просто неможливо. Горло первит, голова болить, дихати нема чим. Гори воно все вогнем – дайте будь-який номер, будь-яку категорію, де тупо можна спокійно поспати! І тут же - стара пісня, місць нема, звиняйте! Але нас не обдуриш, у нас також козирі є.
- Ща все буде, коханий! - каже дружина і з шестимісячним пузом попереду йде вирішувати питання в Guest Relation.
І ось ми вже в іншому копрусі, в іншому номері, на мікро-ліжку намагаємось заснути.
Деталі відпочинку розповідати не стану. Відпочинок ми робимо собі.
Скажу лише, що при виїзді з готелю на ресепшені ми провели майже 1.5 години, пояснюючи недбайливим змінницям, що ми за все вже розрахувалися і нікому нічого не винні. Але з нас наполегливо намагалися стягнути вартість ще однієї доби. У результаті, після дюжини дзвінків на всі боки, вибачень із наріканнями на некоректну роботу програми, справедливість перемогла і нас «відпустили».
Більше ми сюди ні ногою!