Планы на отпуск были просты - показать весьма пожилой маме летние Карпаты и Закарпатье, при этом минимизировать спуски-подъёмы ( ноги, ноги… ). Часа два поиска по сайтам, и я обнаружила заманчивое селение Поляна. Раз поляна - значит, должно быть плоско, согласитесь! . . Еще два часа изучения фото- и интернет-отзывов туристов, и интерес к Поляне стал приобретать вполне деловой оборот. Место в горах живописнейшее, удобный подъезд от ж/д станции Свалява, в часе езды - Мукачево, относительно ровный ландшафт и много частных отелей. Для новичка, который только протаптывает первые тропы по Карпатам, да еще без своей машины, - самое то.
Ожидания оправдались полностью. Декада в Поляне оказалась увлекательным и ненапряжным летним отпуском.
Изучив Викимапию и разные турсайты, я остановилась на территории санатория « Солнечное Закарпатье» . Санаторий живет и здравствует, знаменитая минеральная вода « Поляна квасова» в бюветах бесплатна и доступна, организованы экскурсии для туристов, есть магазинчики и рынки. А еще - много частных гостиниц и гостевых домов для тех, кто очень не любит санаторный режим и комплексное питание по часам.
После недолгого поиска забронировала просторный двухкомнатный номер с лоджией в гостинице « Шафран-1» . Бывший 5 корпус санатория, а ныне частная гостиница на 20 номеров расположена около рынка и в двух шагах от торгово-экскурсионного центра комплекса Поляны. До главного курортного бювета – вверх по лестнице 30 ступенек. Номер со всей необходимой мебелью, вай-фай; уборка – каждый день; чистота - неимоверная; своя фишка - в ванную отдельным краном подается минеральная вода; вид с огромной лоджии - на парк ( или уже лес? : )). Около гостиницы есть беседки и лавочки для вечерних посиделок. А самое главное - ТИ-ШИ-НА!
Поезд стоит в Сваляве пару минут. Изюминка вокзала - огромное многослойное гнездо аистов с аистятами. Сам вокзал чистенький и простенький. До Поляны можно доехать рейсовым автобусом ( интервал минут 15-20). Но для обвешанных чемоданами женщин более комфортабельный способ - такси. Курорт Поляна - название условное. Это, по сути, три села и два крупных санатория, растянувшихся вдоль дороги и горной речки на восемь километров между невысокими горами. Ближе с Сваляве - санаторий « Квитка Полонины» . Через три-четыре километра – санаторий « Солнечное Закарпатье» .
« Диким» туристам в « Солнечном Закарпатье» раздолье. Множество нарядных пансионатов, гостиниц и гостевых домов. Выложенные плиткой и брусчаткой улочки, все чистенькое и умытое. Процедуры можно заказать где угодно и какие угодно. Несколько бассейнов в частных гостиницах ( вход посторонним за дополнительную плату разрешен). Рынок местных лесных деликатесов ( грибы, ягоды, травы) и контрабандной бакалеи. Роскошное озеро в центре курорта ( купаться нельзя, но есть по паре катамаранов и чудиков с удочками). Несколько недорогих ресторанчиков, совмещающих карпатско-закарпатскую кухню ( бограч, кремзлыкы(драники), банош, форель и т. п. ) с украинско-европейской и неизменными шашлыками. В принципе, для очень ленивого туриста, предпочитающего сон на свежем воздухе, этого будет достаточно. Гулять по Поляне и окрестностям можно сутками, чинно прогуливаясь вокруг озера или по лесному терренкуру, или с пикником у горной речки. Пенсионеры и мамочки с детишками в восторге. Для любителей велопрогулок, квадроциклов и т. п. - услуги на любой вкус.
Нам больше подходили недлинные экскурсионные ознакомительные поездки, организованные местными « туроператорами» . Программы продуманы и отработаны годами. Набирается группа от 4-6 человек, подбирается хороший минивен или микроавтобус с водителем плюс нескучный гид – и вас везут на экскурсию. Цена экскурсии – от 100 гривен. Так мы побывали на « Боржавских полонынах» , покатались на канатно-кресельной дороге, прошлись по лесу к водопаду « Шыпит» , покормили форель в знаменитом озере Синевир, пообедали в колыбе, попробовали настоящую моцареллу из монатырской сыроварни в Ракошино, восхищались роскошным современным парком женского монастыря около Свалявы и новехоньким златоверхим собором в Мукачеве, прогулялись по улице Корзо в Ужгороде и по роскошному парку графов Шенборнов в санатории « Карпаты» .
Многие совмещают питие воды в санатории с купаньем в термальных источниках. После обеда туда отвозят, благо ехать около часа, проезд 100 грн. Экономичный вариант - посещение 100 грн. /2 часа – купальни нового комплекса термальных вод « Жаворонок» в Берегово (большой бассейн, два бассейна с водой около 38 градусов и джакузи с водой 42 градуса). Более длительная поездка в великолепный комплекс отдыха в Косине ( тоже термальные бассейны, но территория намного больше, плюс много обычных бассейнов и акваразвлечений), посещение 200 грн/3 часа. Отличный отдых, поверьте!
Понравилось в комплексе отдыха « Воеводино» - красивая территория, свое форелевое хозяйство и конный центр. Рыбалка, увы, была краткой - удочки были бесплатны, голодная форель ловилась на кукурузу как сумасшедшая, но существенным сдерживающим фактором была цена в 18 грн. за 100 грамм свежепойманной рыбки. За приготовление рыбки пришлось оплачивать дополнительно - 15 гривен за 100 грамм, так что форелька получилась золотая... На удовольствие от такого обеда в окружении роскошного карпатского леса – бесценно.
Самостоятельная мини-экскурсия – поход или проезд на автобусе в санаторий « Квитка Полоныны» . Современный санаторный комплекс с роскошным ухоженным дендропарком. Озера, горная речка, этнорынок, кофейни и рестораны - время пролетело незаметно.
Конечно, у Карпат есть и свой вкус. Это неповторимый микс из ароматной горьковатой лесной земляники и свежесобранной спелой черники, наваристого бограча и кошмарно-калорийного баноша, невероятно душистой грибной юшки и свежепойманой форели на гриле. И все это тоже нам подарила Поляна.
Теперь советую друзьям - хочешь увидеть Карпаты - поезжай в Закарпатье! Машиной или поездом, через « горы-полоныны» , через стопятидесятилетние туннели в горах, через обманчиво-мелкие горные речушки и смерековые леса, мимо древних сел и фирменных карпатских склонов, утыканных стогами. И чувство удивительного душевного покоя и свободы – удивительный дар Карпат станет для тебя лучшим воспоминанием о летнем отдыхе!
Плани на відпустку були прості - показати вельми літній мамі літні Карпати і Закарпаття, при цьому мінімізувати спуски-підйоми ( ноги, ноги...). Години два пошуки по сайтах, і я виявила привабливе селище Поляна. Раз поляна - значить, повинно бути плоско, погодьтеся! . . Ще дві години вивчення фото-і інтернет-відгуків туристів, і інтерес до Поляни став набувати цілком діловий оборот. Місце в горах мальовниче, зручний під'їзд від залізничної станції Свалява, в годині їзди - Мукачево, відносно рівний ландшафт і багато приватних готелів. Для новачка, який тільки протаптує перші стежки по Карпатах, та ще без своєї машини, - саме те.
Очікування виправдалися повністю. Декада в Поляні виявилася захоплюючою і ненапружною річною відпусткою.
Вивчивши Вікімапію та різні турсайти, я зупинилася на території санаторію «Сонячне Закарпаття». Санаторій живе і живе, знаменита мінеральна вода «Поляна квасова» в бюветах безкоштовна і доступна, організовані екскурсії для туристів, є магазинчики і ринки. А ще - багато приватних готелів і гостьових будинків для тих, хто дуже не любить санаторний режим і комплексне харчування по годинах.
Після недовгого пошуку забронювала просторий двокімнатний номер з лоджією в готелі «Шафран-1». Колишній 5 корпус санаторію, а нині приватний готель на 20 номерів розташований біля ринку і в двох кроках від торговельно-екскурсійного центру комплексу Поляни. До головного курортного бювету – вгору по сходах 30 сходинок. Номер з усіма необхідними меблями, вай-фай; прибирання – кожен день; чистота - неймовірна; своя фішка - у ванну окремим краном подається мінеральна вода; вид з величезної лоджії - на парк (або вже ліс? : )). Біля готелю є альтанки і лавочки для вечірніх посиденьок. А найголовніше - ТІ-ШИ-НА!
Потяг стоїть у Сваляві пару хвилин. Родзинка вокзалу - величезне багатошарове гніздо лелек з лелеками. Сам вокзал чистенький і простенький. До Поляни можна доїхати рейсовим автобусом (інтервал хвилин 15-20). Але для обвішаних валізами жінок більш комфортабельний спосіб - таксі. Курорт Поляна - назва умовна. Це, по суті, три села і два великі санаторії, що розтягнулися вздовж дороги і гірської річки на вісім кілометрів між невисокими горами. Ближче з Сваляве - санаторій «Квітка Полонини». Через три-чотири кілометри – санаторій «Сонячне Закарпаття».
«Диким» туристам у «Сонячному Закарпатті» роздоллі. Безліч нарядних пансіонатів, готелів і гостьових будинків. Викладені плиткою і бруківкою вулички, все чистеньке і вмите. Процедури можна замовити де завгодно і які завгодно. Кілька басейнів у приватних готелях (вхід стороннім за додаткову плату дозволено). Ринок місцевих лісових делікатесів ( гриби, ягоди, трави) та контрабандної бакалії. Розкішне озеро в центрі курорту (купатися не можна, але є по парі катамаранів і чудиків з вудками). Кілька недорогих ресторанчиків, що поєднують карпатсько-закарпатську кухню (борач, кремлики (драники), банош, форель тощо) з українсько-європейською та незмінними шашликами. В принципі, для дуже лінивого туриста, що віддає перевагу сон на свіжому повітрі, цього буде достатньо. Гуляти по Поляні і околицях можна добами, чинно прогулюючись навколо озера або по лісовому терренкуру, або з пікніком біля гірської річки. Пенсіонери і матусі з діточками в захваті. Для любителів велопрогулянок, квадроциклів тощо. - послуги на будь-який смак.
Нам більше підходили короткі екскурсійні ознайомчі поїздки, організовані місцевими «туроператорами». Програми продумані і відпрацьовані роками. Набирається група від 4-6 осіб, підбирається хороший мінівен або мікроавтобус з водієм плюс ненудний гід – і вас везуть на екскурсію. Ціна екскурсії – від 100 гривень. Так мы побывали на «Боржавских полонынах», покатались на канатно-кресельной дороге, прошлись по лесу к водопаду «Шыпит», покормили форель в знаменитом озере Синевир, пообедали в колыбе, попробовали настоящую моцареллу из монатырской сыроварни в Ракошино, восхищались роскошным современным парком женского монастиря біля Сваляви і новеньким золотоверхим собором Мукачеве, прогулялися вулицею Корзо в Ужгороді і розкішним парком графів Шенборнів в санаторії «Карпати».
Багато хто поєднує пиття води в санаторії з купанням в термальних джерелах. Після обіду туди відвозять, благо їхати близько години, проїзд 100 грн. Економічний варіант - відвідування 100 грн. /2 години – купальні нового комплексу термальних вод «Жайворонок» у Берегові (великий басейн, два басейни з водою близько 38 градусів і джакузі з водою 42 градуси). Більше тривала поїздка в чудовий комплекс відпочинку в Косині ( теж термальні басейни, але територія набагато більше, плюс багато звичайних басейнів і акварозваг), 0 грн / 3 грн. Відмінний відпочинок, повірте!
Сподобалося в комплексі відпочинку «Воєводино» - красива територія, своє форелеве господарство і кінний центр. Рибалка, на жаль, була короткою - вудки були безкоштовні, голодна форель ловилася на кукурудзу як божевільна, але суттєвим стримуючим фактором була ціна в 18 грн. за 100 грам свіжопойманої рибки. За приготування рибки довелося оплачувати додатково - 15 гривень за 100 грам, так що форелька вийшла золота...На задоволення від такого обіду в оточенні розкішного карпатського лісу.
Самостійна міні-екскурсія – похід або проїзд на автобусі в санаторій «Квітка Полонини». Сучасний санаторний комплекс з розкішним доглянутим дендропарком. Озера, гірська річка, етноринок, кав'ярні та ресторани - час пролетів непомітно.
Звичайно, у Карпат є і свій смак. Це неповторний мікс з ароматної гіркої лісової суниці і свіжозібраної стиглої чорниці, наваристого бограча і кошмарно-калорійного баноша, неймовірно запашної грибної юшки і гри. І все це теж нам подарувала Поляна.
Тепер раджу друзям - хочеш побачити Карпати - їдь у Закарпаття! Машиною або поїздом, через «гори-полонини», через стоп'ятидесятилітні тунелі в горах, через оманливо-дрібні гірські річечки і смерекові ліси, повз давні села і фірмових карпатських схилів, утиканних. І почуття дивовижного душевого спокою і воли – дивовижний дар Карпат стане для тебе найкращим спогадом про літній відпочинок!
