Садиба "Золоті ключі" найкраща в селі Волосянка. Дуже гарний будинок, багато квітів, дерев, зелені. Номери дуже зручні з усім необхідним для комфортного проживання для родини з дітьми або компанії. Є сучасна кухня. Поруч є альтанка з місцем для приготування барбекю та гарними краєвидами.
Щиро дякуємо пані Оксані за гостинність та теплий прийом. Дуже гарні сусіди.
Дякуємо за чудовий відпочинок.
Рекомендуємо!
Окремий вхід в будинок, окрема кухня. При бронюванні слід уточняти про номери з умовами в номері і умовами на коридорі. Оскільки є багато кімнат і деякі з них не мають санвузла і душу в номері, а є в коридорі.
В цій частині де жили ми було 2 кімнати на другому поверсі і 1 кімната на першому поверсі.
А наші друзі ночували в частині де живуть господарі, на другому поверсі, там є 3 кімнати і 1 великий санвузол+ душ/ванна.
Господарі живуть на першому поверсі, тож з ними вони не пересікались.
Номери чисті, на кухні є весь необхідний посуд, холодильник, чайник, мікрохвильова піч, електрична плита.
За необхідності дають рушники.
Під час відпочинку не знайшли до чого придертись, тому радимо там зупинитись.
"Золоті ключі" - класичний карпатський приватний готель з дуже чистою кухнею та якісним посудом! Відмінний, чистий душ та туалет. Класний мангал прямо на гірці перед номерами – здається, що ще трохи і можна прямо з балкона шампур дістати з мангалу (див. фото). Є дитячий майданчик та парковка. Піша доступність до витягу "Захар Беркут". Дороги, до речі, зараз там відмінні від траси М-06 до Славська і до "Захара Беркута" - головне не збити корів, які спокійно гуляють дорогою - до самих "Ключів", щоправда, 500 м уже без асфальту, але пристойна кам'яна дорога.
Загальні думки. Іноді здається, що люди, які їдуть відпочивати в Україні, не розуміють різницю між "зеленим туризмом" та готелями, готелями. Прочитав попередні відгуки і ось що хочу сказати на майбутнє тим, хто поспішає ставити негативні оцінки: ви спочатку поживите у 3-4 різних місцях регіону, перш ніж поставити об'єктивну оцінку першому місцю, в яке ви потрапили. Скрізь в Україні в Карпатах, Закарпатті, на морі приватні готелі – це якийсь симбіоз повноцінного готелю та "зеленого туризму". Є вдома без господарів, є з господарями, є з туалетом та душовою у номері, є один душ на 2-3 номери тощо, все індивідуально і по-різному, і умови, і ціни, і люди. . . Поживіть у різних місцях, а потім уже оцінюйте усі місця!
2. Шумоізоляція нульова. Не знаю як на другому поверсі, але на першому я чула, як хтось на другому хлопів, чути було кожну розмову, кожен крок, абсолютно все. Виспатись нормально там не можливо.
3. Зв'язку, інтернету на першому поверсі немає.
4. Фену немає, за рушниками треба ходити-просити.
Ну, по-перше, Само Славське – влітку – це ЖАХ!! ! ! Від траси поворот на Славське – дорога закінчилася. Ми багато їздимо. Вже 8 років щоліта приїжджаємо до Карпат і дорогами нас не злякати. Але в Славському, ні те, що б погана дорога, ЇЇ ПРОСТО НЕМАЄ! Як рубали в горі дорогу – так вона й лишилася! Камені, камені та глина. Вона просто небезпечна! Потрібно було бачити очі водія БМВ, який повільно перевалювався з каменю на камінь, коли повз нього пролетіла Дев'ятка Жигулі, і в клубах пилу свистіло каміння біля новенької БМВ!
І після всього цього виявилося, що у нас є дві кімнатки на другому поверсі, іноді можна щось приготувати на кухні. А у двір вийти не можна! Випити вранці каву на природі – не надмірна мрія! Так як будинок на дорозі, і після будь-якої машини весь двір хвилин 20 у глині та пилу. А заявлена річка - "десь ТАМ! " за дорогою!
Запоруку нам не повернули,
Оксана господиня – ошуканка! Купа фото кімнат та всього, чим не можна користуватися!! !
Природно поїхали, зняли гарний будинок у Воловці, (400 грн за двоповерховий будинок зі своїм двором, хвіртка до лісу та поруч станція – чудова дорога, можна подорожувати і машиною, і потягом). Слава богу, що лишилися з лобовим склом!