Мы были в отеле с 6го по 16е августа этого года. Ездили вчетвером – я, жена, и двое дочек 2х и 4х лет. Отель присмотрели ещё года 3 назад, но боялись рисковать ехать в глушь до (и от) которой сложно добраться с маленькими детьми. Но, собственно, именно местоположение отеля в глуши в далеке от поселений (и людей их населяющих) и подкупило перспективой спокойного отдыха, который в городских условиях просто не возможен. И он себя вполне оправдал, но давайте по порядку. Не знаю что читателю этого отзыва будет интереснее всего, поэтому опишу всё.
1) БРОНИРОВАНИЕ И ПРЕДОПЛАТА
Мы созвонились с Валерием за несколько недель до нашего визита, оговорили дату и и сумму предоплаты (которая составила 50% от общей стоимости нашего отдыха в отеле с учётом трансфера от Черновцов, и назад). Я положил деньги на карточку Привата, и получил подтверждение, что всё ок, они нас ждут. На этом этапе (как, впрочем, и всё остальное время) Валерий был очень любезен, дружелюбен, и с охотой отвечал на все наши вопросы касательно предстоящего отдыха.
2) ТРАНСФЕР В ОТЕЛЬ.
Валерий встрелил нас в холле вокзала по прибытии в Черновцы. По дороге до села он охотно рассказывал много интересных фактов об истории Черновцов, Черновицкого региона, его географии, быта населения, и подобных общеобразовательных вещей. Увлечённые этими разговорами мы доехали до села Долишний Шепот, где пересели на внедорожник, и поехали по перевалу на гору. Подъем на перевал оказался весьма зрелищным и колоритным, и оставил много позитивных впечатлений от увиденного и услышенного.
3) ОТЕЛЬ И ИНТЕРЬЕР
В самом отеле на текущий момент 6 комнат. За всё время нашего нахождения в нём в среднем были заняты 3 из них. Впрочем, 10 дней - это довольно короткий промежуток времени, и он не может быть показательным. Комнаты есть разного размера. В одной из двух самых просторных комнат нам вполне хватало места и для вещей, и для нас, и для игры детей (об этом несколько позже). Комнаты скромные, без излишеств, но, при этом, вполне комфортные, очень чистые и опрятные, без поломаной мебели, или не работающего чего-либо. При том, что я множество раз бывал в различного уровня отелях от Великобритании до Австралии, и привык к определённым стандартам, единственные 2 вещи, которые в процессе проживания мне в тот или иной момент захотелось видеть в комнате – это телевизор с большей диагональю, и наличие ванной в ванной комнате. Это вот если перечислить ну вот вобще всё, что у мня вобще возникало желание увидеть. Но и без этого мне было совершенно комфортно.
Сами комнаты находятся на втором этаже. На первом – холл, столовая, и хозяйственные помещения. Интерьер весьма интересный, и такой-же чистый и опрятный как и комнаты.
4) ПЕРСОНАЛ
На момент нашего отдыха персонал состоял из 4х человек: Валерий, Наталья, Марина и Юра. Все как один дружелюбны, приятны в общении, и в любой момент готовы помочь вам по любому вопросу. Я не буду расписывать кто есть кто, и кто чем занимается, т. к. всего и сам не знаю в деталях. Да это и не важно. Что действительно важно, так это то, что их отношение к вам можно охарактеризовать как «человеческие», а не отношения типа «персонал-клиент». Вы попадаете в семью, временным членом которой вы становитесь. При этом никто не станет вас ничем нагружать. Это всё довольно своеобразно, и приятно. В общем, тут твёрдая 5+. Мариночке отдельный привет от детей!
5) ПИТАНИЕ
Я к еде очень привередлив. То-есть я ем то, что дадут, но С УДОВОЛЬСТВИЕМ ем немногое. За исключением очень ограниченного набора блюд, угадать чё бы мне хотелось сейчас съесть это из серии выиграть в лотерею. В отеле же особо выбирать не приходилось, т. к. набор подаваемых блюд за одну трапезу ограничен, и такого как в турецко-египетско-греческих и прочих олл инклюзивах тут не будет. Мы отзывы прочитали, и к этому были готовы. И я был просто шокирован, как можно так стабильно готовить нравящиеся мне блюда из продуктов, которые я не ем в принципе. Вот без преувеличений. По вкусовым качествам еда была просто выдающаяся. Порции были немалые. Не то, чтобы очень большие (раза 3 я ходил просить добавку), но и не малые. В общем, голодным из-за стола я не ушел ниразу.
6) ПРИРОДА И РАЗВЛЕЧЕНИЯ
Чем мы занимались 10 дней?
- Собирали ягоды. Ягоды собирали дофига. То-есть действительно дофига собирали ягоды. Вот реально дофига. И это было прикольно. В основном собирали малину. Малины там просто тьма тьмущая. Будто малина решила захватить планету, и начала с местных И вкусная... Передать не могу. Пробовал после этого магазинную – съел пару ягод, и отставил. Пока не могу, слишком свежи впечатления. Так-же там полно черники. Собирали в судочек, а потом ели ложками. Застали начало сезона ежевики, но уже под самый конец. Ежевики там будет тоже немерянно.
- Гуляли по лесу. К сожалению, с двумя маленькими детьми особо по лесу не погуляешь. Но грибникам там рай. Видел «улов» других отдыхающих – очень впечатляет. В основном, кстати, белый гриб.
- Катались на лошадках, кормили животных, катались на качельке, тупо валялись на подстилке на травке возле отеля (режим: «овощь» ; ) ).
- Пока дети спали, смотрели телек (несколько десятков каналов, хорошее качество приёма), или лазили в сети (качество связи, опять таки, хорошее).
- Играли в лото, карты, и настолки классического уклона из тех, что были в отеле.
- Валерий предлагал съездить в вольер, но мы решили, что лучше просто погуляем.
Вместо резюме:
В общем, отдых (к чему и стремились) получился максимально спокойным и умиротворённым. Ребята из отеля приложили максимум усилий чтобы это состоялось. Местная природа очень впечатлила. По уровню расслабления, и отключки от ежедневной рутины я за 10 дней получил тот-же (если не лучший) результат как и за 2 недели на море где-то за бугром. Конкретно от этого отпуска мне нужно было именно такого результата, и мы тут не просчитались.
Ми були в готелі з 6го по 16 серпня цього року. Їздили вчотирьох - я, дружина, і дві доньки 2х і 4х років. Готель доглянули ще 3 роки тому, але боялися ризикувати їхати в глуш до (і від) якої складно дістатися з маленькими дітьми. Але, власне, саме розташування готелю в глушині вдалині від поселень (і людей, що їх населяють) і підкупило перспективою спокійного відпочинку, який у міських умовах просто не можливий. І він цілком виправдав себе, але давайте по порядку. Не знаю що читачеві цього відгуку буде найцікавіше, тому опишу все.
1) БРОНЮВАННЯ І ПЕРЕДОПЛАТА
Ми зателефонували Валерію за кілька тижнів до нашого візиту, обмовили дату та суму передоплати (яка склала 50% від загальної вартості нашого відпочинку в готелі з урахуванням трансферу від Чернівців, і назад). Я поклав гроші на картку Привата, і отримав підтвердження, що все ок, вони на нас чекають. На цьому етапі (як, втім, і весь інший час) Валерій був дуже люб'язний, дружелюбний, і охоче відповідав на всі наші питання щодо майбутнього відпочинку.
2) ТРАНСФЕР В ГОТЕЛЬ.
Валерій встрелив нас у холі вокзалу після прибуття до Чернівців. Дорогою до села він охоче розповідав багато цікавих фактів про історію Чернівців, Чернівецького регіону, його географію, побут населення, та подібні загальноосвітні речі. Захоплені цими розмовами ми доїхали до села Долишній Шепіт, де пересіли на позашляховик, і поїхали перевалом на гору. Підйом на перевал виявився дуже видовищним і яскравим, і залишив багато позитивних вражень від побаченого і почутого.
3) ГОТЕЛЬ І ІНТЕР'ЄР
У самому готелі на даний момент 6 кімнат. За весь час нашого перебування в ньому в середньому було зайнято 3 з них. Втім, 10 днів – це досить короткий проміжок часу, і він не може бути показовим. Кімнати є різного розміру. В одній із двох найпростіших кімнат нам цілком вистачало місця і для речей, і для нас, і для гри дітей (про це дещо пізніше). Кімнати скромні, без надмірностей, але, при цьому, цілком комфортні, дуже чисті і охайні, без поламаних меблів, або чогось не працює. При тому, що я багато разів бував у різного рівня готелях від Великобританії до Австралії, і звик до певних стандартів, єдині 2 речі, які в процесі проживання мені в той чи інший момент захотілося бачити в кімнаті - це телевізор з більшою діагоналлю і наявність ванної кімнати у ванній кімнаті. Це якщо перерахувати ну ось взагалі все, що у мене взагалі виникало бажання побачити. Але і без цього мені було дуже зручно.
Самі кімнати знаходяться на другому поверсі. На першому – хол, їдальня та господарські приміщення. Інтер'єр дуже цікавий, і такий же чистий і охайний як і кімнати.
4) ПЕРСОНАЛ
На момент нашого відпочинку персонал складався з 4-х осіб: Валерій, Наталія, Марина та Юра. Всі як один дружелюбні, приємні у спілкуванні, і будь-якої миті готові допомогти вам з будь-якого питання. Я не розписуватиму хто є хто, і хто чим займається, т. к. всього й сам не знаю у деталях. Та це й не має значення. Що дійсно важливо, так це те, що їхнє ставлення до вас можна охарактеризувати як «людські», а не відносини типу «персонал-клієнт». Ви потрапляєте в сім'ю, тимчасовим членом якої ви стаєте. При цьому ніхто не стане вас нічим навантажувати. Це все досить своєрідно і приємно. Загалом тут тверда 5+. Маринці окремий привіт від дітей!
5) ЖИВЛЕННЯ
Я до їжі дуже вибагливий. Тобто я їм те, що дадуть, але З ЗАДОВОЛЕННЯМ їм небагато. За винятком дуже обмеженого набору страв, вгадати що мені хотілося б зараз з'їсти це з серії виграти в лотерею. У готелі особливо вибирати не доводилося, т. к. набір страв, що подаються, за одну трапезу обмежений, і такого як у турецько-єгипетсько-грецьких та інших олл інклюзивах тут не буде. Ми прочитали відгуки, і до цього були готові. І я був просто шокований, як можна так стабільно готувати страви, що подобаються мені, з продуктів, які я не їм у принципі. Ось без перебільшень. За смаковими якостями їжа була просто визначною. Порції були чималі. Не те щоб дуже великі (рази 3 я ходив просити добавку), але й не малі. Загалом, голодним через стіл я не пішов ніколи.
6) ПРИРОДА І РОЗВАГИ
Чим ми займалися десять днів?
– Збирали ягоди. Ягоди збирали дофігу. Тобто дійсно дофіга збирали ягоди. Ось реально дофіга. І це було прикольно. Здебільшого збирали малину. Малини там просто темрява темрява. Мов малина вирішила захопити планету, і почала з місцевих І смачна. . . Передати не можу. Пробував після цього магазинну – з'їв пару ягід і відставив. Поки не можу, надто свіжі враження. Також там повно чорниці. Збирали в судочок, а потім їли ложками. Застали початок сезону ожини, але вже під кінець. Ожини там буде теж неміряно.
- Гуляли лісом. На жаль, із двома маленькими дітьми особливо лісом не погуляєш. Але ж грибникам там рай. Бачив «улов» інших відпочиваючих дуже вражає. Здебільшого, до речі, білий гриб.
- Каталися на конях, годували тварин, каталися на гойдалці, тупо валялися на підстилці на траві біля готелю (режим: «овощ»; )).
- Поки діти спали, дивилися телевізор (кілька десятків каналів, хороша якість прийому), або лазили в мережі (якість зв'язку, знову ж таки, хороша).
- Грали в лото, карти та настілки класичного ухилу з тих, що були в готелі.
- Валерій пропонував з'їздити у вольєр, але ми вирішили, що краще просто погуляємо.
Замість резюме:
Загалом, відпочинок (чого й прагнули) вийшов максимально спокійним та умиротвореним. Хлопці з готелю доклали максимум зусиль, щоб це відбулося. Місцева природа дуже вразила. За рівнем розслаблення, і відключення від щоденної рутини я за 10 днів отримав той же (якщо не найкращий) результат як і за 2 тижні на морі десь за бугром. Саме від цієї відпустки мені потрібно було саме такого результату, і ми тут не прорахувалися.