У будь-яке казино можна приїхати на машині та безкоштовно припаркуватися, у тому числі і на паркетному валеті. На бульварі Стріп постійно пробки, тому краще прогулятися пішки, якщо не дуже холодно. Зараз там побудовано безліч нових готелів-висоток, з найвищим рівнем та обслуговуванням, але в них не вистачає чарівності, яка є у таких готелів як Белладжіо, Париж, Цезар.
Сам готель розкішний. У номері так само - приладдя (мило, шампуні, креми і т. д. ) якоїсь накрученої англійської фірми як реклама. Дози пристойні. Їжа у вартість не входить, в Лас Вегасі немає готелів з олінклюзів. Ми купували сніданок, після якого і вечеряти не завжди хотілося. Гуляти ходили до Венеції 2 рази, не могли вийти із цього диво-готелю. І щовечора ходили до Белажіо дивитись на фонтант і поряд з ним готель Трежер Айленд, там на воді вистава "Пірати карибського моря", все вибухає, горить, тоне, а в кінці салют. Соррі за сумбурне оповідання. Для мене Лас Вегас у США, як Червоне море в Єгипті – раз зайшов і вже не можеш покинути це місце.
Увійшовши до номера, просто ахнули. І коштувало це загалом 280 $ (c tax). А який там буфет! Хочеться просто ходити навшпиньки, не дихаючи.