Этот отзыв не следует читать тем, кто уверен, что Вьетнам - отсталая неразвитая деревня с тремя хижинами между пальм. Не следует читать его и тем, кто ожидает найти в этой стране огромный европейский мегаполис. Кто знает, возможно этот отзыв вообще не следует читать...
Отзыв, который я предлагаю Вашему вниманию - мой первый отзыв. Я не впервые возвращаюсь из-за границы, но никогда в жизни мне не приходило в голову писать о своих поездках. Сподвиг меня на этот странный поступок именно Вьетнам. Ни о какой другой стране до приезда я не слышал столько безосновательных мифов, сколько об этой. Спешу поделиться с Вами своими наблюдениями и искренне надеюсь, что они избавят Вас от лишних опасений, переживаний, а также завышенных ожиданий от этой страны.
Итак,
МИФЫ О ВЬЕТНАМЕ
Миф № 1. « Во Вьетнаме грязно»
Перед тем, как многозначительно подняв указательный палец вверх, провозгласить это любимое россиянами утверждение, необходимо задать себе вопрос: грязно по сравнению с чем?
Вьетнам - это Азия. А в Азии никогда не было стерильно. Забавно наблюдать за нашими соотечественниками, которые приезжают в Азию и искренне удивлены, что это не Европа. Мы с женой были на Пхукете, в Паттайе, во всех более-менее крупных городах северного Китая, а также в Пекине, Харбине и Даляне. Кроме того, мне посчастливилось посетить Южную Корею и Японию. Честное пионерское (хоть я и не очень-то пионер): вьетнамский Нянчанг не чище и не грязнее всех азиатских городов. Он точно такой же.
Миф № 2. « Во Вьетнаме нечем заняться и некуда сходить»
Здесь буду очень осторожен в суждениях, так как о хобби и досуге спорить бессмысленно - они разные у всех. Просто попробую рассказать, чем занимались мы в поездке и как нам удавалось не скучать.
Как правило, наше утро начиналось с похода на море, на городской пляж. Не могу сказать, что мы большие любители купаний и пляжного отдыха, но красивые лежачки с зонтами как в рекламе " Баунти" , чистое теплое море и песочек без камней сделали свое дело - с 9-00 и до 12-00 мы, как правило, купались.
Стоимость 1 лежачка варьируется от 35 до 50 тысяч донгов (90 - 120 рублей) и зависит от широты Вашей улыбки. Пиво, кукуруза, кокос 15 - 25 тысяч донгов (40 - 60 рублей), цена зависит от того же.
После моря, обычно у нас была поездка на экскурсии, ни об одной из которых мы не пожалели. Поэтому всем рекомендуем посетить:
- знаменитый Вин Перл (Поехать можно самостоятельно, экскурсия здесь не нужна, не тратьте деньги зря. Автобус № 4 регулярно останавливается у Парка Горького, время в пути - 5-7 минут, цена удовольствия - 20 рублей на наши деньги. За вход на сам Вин Перл Вы заплатите 500 тысяч донгов (примерно 1500 рублей), но оно того стоит - впечатлений масса);
- лечебные грязи " Ай резот" (Лучше купить экскурсию, самостоятельная поездка выйдет не дешевле и трудозатратнее. На территории, помимо грязевой и травяной ванн, красивейшие водопады и бассейны, можно искупаться в минеральной воде и тп. , полдня провели там с удовольствием. Цена экскурсии - 20 долларов с человека)
- рыбалка на озере (мужики! рекомендую)) тишина, симпатичные бунгала, с которых собственно рыбачат, вокруг природа потрясающая, лотосы цветут. За смешные деньги приготовят живую рыбу, могут и Вашу, если Вы ее поймаете конечно. Стоимость экскурсии - 25 долларов на человека.
Есть и другие экскурсии на любой вкус и цвет. Думаю, каждый найдет по душе. Главное, что хотел бы посоветовать - не берите экскурсии своего туроператора, где Вам " все застраховано и гарантировано без обмана" . Единственное, что Вам там действительно гарантировано - это двойная цена за билет. Мы брали все экскурсии в уличном вьетнамском агентстве и остались довольны: заплатили вдвое меньше, сьездили прекрасно и даже получили приятный подарок от руководителя фирмы.
Не стану называть агентство, чтобы Вы не подумали, что все это я пишу дабы прорекламировать какой-нибудь " ромашка-тур" . Берите путевку в любой вьетнамской турфирме и будьте уверены: ее открыли не для того чтобы именно сегодня и именно Вас обмануть на 10 баксов))
Из иных видов досуга - бары, рестораны на любой вкус, массажи, бильярд и боулинг (на который мы так и не добрались) и в общем-то все то, что вы можете увидеть в любой другой стране.
Да, чуть не забыл самое главное. Есть такая категория туристов, которая выбирает отель без привязки к местности, то есть руководствуется фотографиями номеров и удаленностью от моря. В случае с Нянчангом – весьма опасное занятие. Вся жизнь и все развлечения – это только « европейский квартал» . Если вы селитесь вне его пределов – будьте готовы к тому, что ваш шикарный отель может оказаться просто посреди бескрайних полей, так сильно напоминающих о родине… Возможно, от этих туристов и пошло « во Вьетнаме нечего делать» . Понятно, что нечего при таком раскладе… но тут возникает логичный вопрос: а куда же ты дружок селился?
Поэтому, если вам еще не исполнилось 89 и вы не пишете книгу – селитесь только в европейском квартале. Или о развлечениях придется забыть.
Миф № 3. « Климат Вьетнама такой же, как и в Тайланде»
НЕТ, НЕТ и еще раз НЕТ ! ! ! Признаться, был поражен этому факту, но климат мягче в разы. Выходя из гостиницы в Тайланде, ты ощущаешь, что зашел в эдакую сауну для слабаков, в которой и не распаришься, и сидеть тяжеловато. И вот ты ходишь в ней... думаешь куда спрятаться. Вьетнам - другая история. Здесь есть жара, но дует ветерок и дышать не тяжело, не душно. Поэтому нормально функционируешь и днем и вечером))
Миф № 4. « Во Вьетнаме повсюду крысы»
Почитав отзывы людей перед поездкой, моя жена чуть было не убедила меня не лететь во Вьетнам. И, должен Вам сказать, не безосновательно, ибо почитав все, что пишут о Вьетнаме люди, я представлял себе Нянчанг следующим образом: идем значит мы дружно по пляжу - я, жена и крыса. Спокойно так идем, любуемся видами, крыса задумчиво курит, здоровается со знакомыми... И тут я ей говорю: послушай, Ирина (почему-то в моей фантазии крысу звали именно так), а может мы сами, без тебя. . ? - нет, дружок (отвечает мне крыса Ирина) это Вьетнам и тут без нас никак.
На деле же за 2 недели я видел мышь в Нянчанге 1 раз, возле мусорного контейнера и не могу сказать, что это критично повлияло на наш отдых. Мышь мы видели до этого и на Пхукете и в Паттайе, причем кажется дважды. Поэтому могу дать Вам 2 дельных совета:
а) Не подходите близко к мусорным контейнерам и завязанным пакетам с мусором, которые вьетнамцы оставляют у края дороги для мусоровозки.
б) Узбагойтезь)))
Миф № 5. « Во Вьетнаме опасное дорожное движение»
Когда вышли в город впервые - дорожное движение нас действительно изумило. Большего хаоса представить довольно сложно: все едут в разные стороны, сигналят, не пропускают пешеходов... Но через день мы поняли несложный принцип их движения: маленький пропускает большого (мотобайк - машину, машина - автобус, автобус - грузовик) и все двигаются с неизменной скоростью, чтобы их действия были предсказуемы.
То же требуется и от Вас: вы должны быть предсказуемы. Подойдя к дороге Вам нужно:
- выполнить пункт " б" из моей предыдущей заметки про мышей;
- медленно начать движение с одинаковой, предсказуемой скоростью. Байки объедут Вас сами. Но не ожидайте того же от машин, их вы должны пропустить.
Ожидание у дороги пока все проедут или остановятся чтобы Вас пропустить - занятие бессмысленное. В этом ожидании вы скоротаете не час и не два, вы скоротаете отпуск.
Если понять и принять эти довольно нехитрые правила – ничего опасного на Вьетнамской дороге Вас не ожидает.
Миф № 6. « Взял байк в прокат – тебя обязательно кинут»
Вопреки расхожему мнению о том, что туриста с байком ждут одни проблемы, мы нашли в себе силы взять его в прокат. Никого не призываю повторять наш поступок, так как вряд ли в Вашем заднем кармане находится Вьетнамское водительское удостоверение, но если вы все же решились – помните:
- брать байк лучше всего у своего же отеля, обратитесь на ресепшн, вам все организуют. Нам обошлось в 90 тысяч донгов (чуть менее 300 рублей) за четыре часа.
- двигаться необходимо по тем же принципам, что и когда Вы пешеход (особенно важен знакомый нам пункт « б» ).
- если Вам сигналят – это просто предупреждение, что кто-то едет близко, а не повод как на родине отстоять свою водительскую честь.
- знаки и разметка во Вьетнаме – это не руководство к действию. Это такие милые декорации к дороге, которые носят рекомендательный характер. Поэтому если вьетнамцу знак предписывает повернуть налево, а он при этом хочет направо – он поедет направо.
Детального осмотра байка до и после наши арендодатели не производили. Впрочем, не детального тоже. У нас сложилось впечатление, что девиз их предприятия « Вернул - молодец» . Так что все прошло благополучно и сэкономило немало времени и денег.
Миф № 7. « Во Вьетнаме все дешево»
Не стану судить однозначно что такое « дешево» и что такое « дорого» , ибо разные у всех зарплаты, но одно могу сказать Вам точно: времена, когда мы приезжали в азиатские страны и с мятой тыщщей в переднем кармане превращались в Паратова из « Бесприданницы» давно прошли.
По сегодняшним ценам, на наши деньги вы заплатите: 400 рублей за массаж, 2000 - 2500 за хороший ужин в ресторане, 300 за перекус чего попало, 50 за пиво, 80-100 за коктейль, 60-70 за фреш, 100-150 за лежак на пляже, 150 за такси в пределах центра, 120-130 рублей за каждую тряпку в прачечной (до сих пор не могу простить им эту дикость)))
Так что ничего абсолютно дешевого там нет.
Миф № 8. « Во Вьетнаме все дорого»
Как ни странно, существует миф и такой. И он тоже является мифом. Не думаю, что 2000 рублей за ужин, состоящий из королевских креветок, устриц и еще жившей минуту назад рыбы – это дорогой ужин. Всем несогласным рекомендую осуществить такой заказ на родине и попробовать расплатиться 2-мя тысячами))
Как вывод, я бы сказал, что нет в Нянчанге ни особой дороговизны, ни крайне дешевых предложений. Там просто нормальные, вполне адекватные цены.
При всей своей любви к вкусной еде, массажам и алкоголю за отдых мы потратили 1200 долларов, что для нас просто нонсенс. Менее 2000 за отпуск мы с женой не тратили ни разу в жизни.
Миф № 9. « Во Вьетнаме нет шоппинга»
В городе, где мы отдыхали он и вправду не на каждом углу. Но отправляясь в Нянчанг я думал, что здесь его нет совсем. На деле же оказалось, что в торговых центрах можно лицезреть все известные бренды и марки, которые все мы так любим привозить из поездок. Однако, я не случайно написал именно « лицезреть» . С сегодняшним курсом нашей валюты это единственное, что можно делать с этими вещами. Покупка их перестала быть для нас выгодным делом. Очень хочется верить, что временно.
Поэтому свой шоппинговый заряд энергии рекомендую употребить на вывоз из этой страны потрясающего кофе и чая. Недорого и с нашим не сравнить.
Миф № 10. « Кто был в Тайланде – тому во Вьетнаме не понравится! »
Как же часто слышно это странное утверждение. Сейчас мы с Вами займемся буквально-таки преступлением и нарушим еще одно распространенное высказывание: « Вьетнам и Тайланд нельзя сравнивать» . Что значит нельзя? Кто запретил? И как я могу не сравнивать две страны с одинаковым направлением предлагаемого отдыха? Их сравнивать не только можно, но и нужно.
Поэтому в сравнении могу с уверенностью сказать: больше Вам понравится та страна, которая ответит именно Вашим требованиям и ожиданиям.
Если Вас интересуют ночные клубы, шоппинг и секс-туризм – Вам в Тайланд, город Паттайя. Клубов – думаю с полсотни, магазинов – не счесть, интимных предложений – просто море: девочки, мальчики, а также те, кто еще не определился))
Если Вам необходимо чистое теплое море, красивый и чистый пляж, комфортный климат, изысканная кухня, более приемлимые цены и отсутствие пристающих трансвиститов – Вам во Вьетнам, город Нячанг.
Так что думаю нет здесь « хуже» и « лучше» , здесь просто нужно четко понимать « а что я хочу? » .
Миф № 11. « Во Вьетнаме все воруют и на каждом углу вырывают сумки»
Этот страх, пожалуй, занимал у нас второе место после страха о том, что во Вьетнаме тысячи мышей. Я даже примерно прикидывал, может ли мышь Ирина (описанная в моей фантазии выше) помочь нам отбиться от грабителей в случае нападения. По идее должна попытаться… Как-никак вместе отдыхаем…
На деле же мы пришли к выводу, что во Вьетнаме опять-таки все так же, как и во всей Азии. Будете светить всем долларами и оставлять кошелек на столе во время похода в туалет в ресторане – перестанете быть его счастливым обладателем.
Будете внимательно следить за своими вещами, хранить все в сейфе и брать на пляж только мелкие деньги на лежак и прохладительные напитки – все у Вас будет в порядке.
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
Ну вот вроде и все. Наш самолет заходит на посадку, а значит мне пора прекращать утомлять Вас своим рассказом. Искренне надеюсь, что мой отзыв поможет Вам в организации своего отдыха и первая проба пера была не зря.
Ну а верно ли пишу я о всех мифах, от которых постарался Вас избавить – у Вас есть всего один способ это проверить...
Цей відгук не слід читати тим, хто впевнений, що В'єтнам - відстале нерозвинене село з трьома хатинами між пальмами. Не слід читати його і тим, хто очікує знайти у цій країні величезний європейський мегаполіс. Хто знає, можливо, цей відгук взагалі не слід читати. . .
Відгук, який я пропоную до Вашої уваги - мій перший відгук. Я не вперше повертаюся з-за кордону, але ніколи в житті мені не спадало на думку писати про свої поїздки. Сподвиг мене на цей дивний вчинок саме В'єтнам. Про жодну іншу країну до приїзду я не чув стільки безпідставних міфів, скільки про цю. Поспішаю поділитися з Вами своїми спостереженнями і щиро сподіваюся, що вони позбавлять Вас зайвих побоювань, переживань, а також завищених очікувань цієї країни.
Отже,
МІФИ ПРО В'ЄТНАМ
Міф № 1. «У В'єтнамі брудно»
Перед тим, як багатозначно піднявши вказівний палець нагору, проголосити це улюблене росіянами твердження, необхідно поставити собі питання: брудно порівняно з чим?
В'єтнам – це Азія. А в Азії ніколи не було стерильно. Смішно спостерігати за нашими співвітчизниками, які приїжджають до Азії та щиро здивовані, що це не Європа. Ми з дружиною були на Пхукеті, в Паттайї, у всіх більш-менш великих містах північного Китаю, а також у Пекіні, Харбіні та Даляні. Крім того, мені пощастило відвідати Південну Корею та Японію. Чесне піонерське (хоч я і не дуже-то піонер): в'єтнамський Нянчанг не чистіший і не брудніший за всі азіатські міста. Він такий самий.
Міф № 2. «У В'єтнамі нічим зайнятися і нікуди сходити»
Тут буду дуже обережний у судженнях, тому що про хобі та дозвілля сперечатися безглуздо - вони різні у всіх. Просто спробую розповісти, чим ми займалися в поїздці і як нам вдавалося не нудьгувати.
Як правило, наш ранок розпочинався з походу на море, на міський пляж. Не можу сказати, що ми великі любителі купань та пляжного відпочинку, але гарні лежачки із парасольками як у рекламі "Баунті", чисте тепле море та пісочок без каміння зробили свою справу - з 9-00 і до 12-00 ми, як правило, купалися.
Вартість 1 лежачка варіюється від 35 до 50 тисяч донгів (90 - 120 рублів) і залежить від широти Вашої посмішки. Пиво, кукурудза, кокос 15-25 тисяч донгів (40-60 рублів), ціна залежить від того ж.
Після моря, зазвичай у нас була поїздка на екскурсії, про жодну з яких ми не пошкодували. Тому рекомендуємо всім відвідати:
- знаменитий Він Перл (Поїхати можна самостійно, екскурсія тут не потрібна, не витрачайте гроші даремно. Автобус № 4 регулярно зупиняється біля Парку Горького, час у дорозі - 5-7 хвилин, ціна задоволення - 20 рублів на наші гроші. вхід на сам Він Перл Ви заплатите 500 тисяч донгів (приблизно 1500 рублів), але воно того варте - вражень маса);
- лікувальні грязі "Ай резот" (Краще купити екскурсію, самостійна поїздка вийде не дешевше і трудомісткіше. На території, крім грязьової та трав'яної ванн, красиві водоспади та басейни, можна викупатися в мінеральній воді тощо, півдня провели там з задоволенням Ціна екскурсії - 20 доларів з особи)
- рибалка на озері (мужики! рекомендую)) тиша, симпатичні бунгали, з яких власне рибалять, навколо природа приголомшлива, лотоси цвітуть. За кумедні гроші приготують живу рибу, можуть і Вашу, якщо Ви її зловите звісно. Вартість екскурсії - 25 доларів на особу.
Є інші екскурсії на будь-який смак і колір. Думаю, кожен знайде до душі. Головне, що хотів би порадити – не беріть екскурсії свого туроператора, де Вам "все застраховано та гарантовано без обману". Єдине, що Вам там справді гарантовано – це подвійна ціна за квиток. Ми брали всі екскурсії у вуличній в'єтнамській агенції та залишилися задоволені: заплатили вдвічі менше, з'їздили чудово і навіть отримали приємний подарунок від керівника фірми.
Не стану називати агентство, щоб Ви не подумали, що все це я пишу, щоб прорекламувати якийсь "ромашка-тур". Беріть путівку в будь-якій в'єтнамській турфірмі та будьте певні: її відкрили не для того, щоб саме сьогодні і саме Вас обдурити на 10 баксів))
НІ, НІ та ще раз НІ! ! ! Зізнатися, був вражений цим фактом, але клімат м'якший у рази. Виходячи з готелю в Тайланді, ти відчуваєш, що зайшов у таку собі сауну для слабаків, в якій і не розпаришся, і сидіти важко. І ось ти ходиш у ній. . . думаєш куди сховатися. В'єтнам – інша історія. Тут є спека, але дме вітерець і дихати не важко, не душно. Тому нормально функціонуєш і вдень, і ввечері))
Міф № 4. «У В'єтнамі повсюди щури»
Почитавши відгуки людей перед поїздкою, моя дружина мало не переконала мене не летіти до В'єтнаму. І, мушу Вам сказати, не безпідставно, бо почитавши все, що пишуть про В'єтнам люди, я уявляв собі Нянчанг наступним чином: йдемо значить ми дружно по пляжу – я, дружина та щур. Спокійно так йдемо, милуємося видами, щур задумливо курить, вітається зі знайомими. . . І тут я їй кажу: послухай, Ірине (чомусь у моїй фантазії щур звали саме так), а може ми самі, без тебе. . ? - Ні, друже (відповідає мені щур Ірина) це В'єтнам і тут без нас ніяк.
Насправді ж за 2 тижні я бачив мишу в Нянчангу 1 раз біля сміттєвого контейнера і не можу сказати, що це критично вплинуло на наш відпочинок. Мишу ми бачили до цього і на Пхукет і Паттайе, причому здається двічі. Тому можу дати Вам дві слушні поради:
а) Не підходьте близько до сміттєвих контейнерів і зав'язаних пакетів зі сміттям, які в'єтнамці залишають біля краю сміттєвозки.
б) Узбагойтезь)))
Міф № 5. «У В'єтнамі небезпечний дорожній рух»
Коли вийшли в місто вперше – дорожній рух нас справді здивував. Більшого хаосу уявити досить складно: всі їдуть у різні боки, сигналять, не пропускають пішоходів. . . Але через день ми зрозуміли нескладний принцип їхнього руху: маленький пропускає великого (мотобайк – машину, машина – автобус, автобус – вантажівка) і всі рухаються з незмінною швидкістю, щоб їхні дії були передбачуваними.
Те ж вимагається і від Вас: ви повинні бути передбачуваними. Підійшовши до дороги Вам потрібно:
- виконати пункт "б" з моєї попередньої нотатки про мишей;
- повільно розпочати рух із однаковою, передбачуваною швидкістю. Байки об'їдуть Вас самі. Але не чекайте того ж таки від машин, їх ви повинні пропустити.
Чекання біля дороги поки що всі проїдуть або зупиняться щоб Вас пропустити - заняття безглузде. У цьому очікуванні ви скоротаєте не годину і не дві, ви скоротаєте відпустку.
Якщо зрозуміти та прийняти ці досить нехитрі правила – нічого небезпечного на В'єтнамській дорозі на Вас не чекає.
Міф № 6. «Взяв байк у прокат – тебе обов'язково кинуть»
Всупереч поширеній думці про те, що туриста з байком чекають одні проблеми, ми знайшли в собі сили взяти його в прокат. Нікого не закликаю повторювати наш вчинок, тому що навряд чи у Вашій задній кишені знаходиться В'єтнамське посвідчення водія, але якщо ви все ж таки зважилися – пам'ятаєте:
- брати байк найкраще у свого ж готелю, зверніться на ресепшн, вам усе організують. Нам коштувало 90 тисяч донгів (трохи менше 300 рублів) за чотири години.
- рухатися необхідно за тими ж принципами, що й коли Ви пішохід (особливо важливий знайомий нам пункт «б»).
- якщо Вам сигналять – це просто попередження, що хтось їде близько, а не привід як на батьківщині відстояти свою честь водія.
- знаки та розмітка у В'єтнамі – це керівництво до дії. Це такі милі декорації до дороги, які мають рекомендаційний характер. Тому якщо в'єтнамцю знак наказує повернути ліворуч, а він при цьому хоче праворуч – він поїде праворуч.
Детального огляду байка до та після наші орендодавці не проводили. Втім, не детального також. У нас склалося враження, що девіз їхнього підприємства «Вернув – молодець». Так що все пройшло благополучно і заощадило чимало часу та грошей.
Міф № 7. «У В'єтнамі все дешево»
Не судитиму однозначно що таке «дешево» і що таке «дорого», бо різні у всіх зарплати, але одне можу сказати Вам точно: часи, коли ми приїжджали в азіатські країни і з м'ятою тисячею в передній кишені перетворювалися на Паратова із «Безприданниці» давно пройшли.
За сьогоднішніми цінами, на наші гроші ви заплатите: 400 рублів за масаж, 2000 - 2500 за хорошу вечерю в ресторані, 300 за перекус чого завгодно, 50 за пиво, 80-100 за коктейль, 60-70 за фреш, 100 -150 за лежак на пляжі, 150 за таксі в межах центру, 120-130 рублів за кожну ганчірку в пральні (досі не можу вибачити їм цю дикість)))
Отже нічого абсолютно дешевого там немає.
Міф № 8. «У В'єтнамі все дорого»
Як не дивно, існує міф і такий. І він також є міфом. Не думаю, що 2000 рублів за вечерю, що складається з королівських креветок, устриць і ще хвилину тому риби - це дорога вечеря. Всім незгодним рекомендую здійснити таке замовлення на батьківщині та спробувати розплатитися 2-ма тисячами))
Як висновок, я сказав би, що немає в Нянчангу ні особливої дорожнечі, ні вкрай дешевих пропозицій. Там просто нормальні, цілком адекватні ціни.
При всій своїй любові до смачної їжі, масажів та алкоголю за відпочинок ми витратили 1200 доларів, що для нас просто нонсенс. Менш ніж 2000 за відпустку ми з дружиною не витрачали жодного разу в житті.
Міф № 9. «У В'єтнамі немає шопінгу»
У місті, де ми відпочивали він і справді не на кожному розі. Але вирушаючи в Нянчанг, я думав, що тут його немає зовсім. Насправді ж виявилося, що в торгових центрах можна бачити всі відомі бренди та марки, які ми так любимо привозити з поїздок. Проте, я не випадково написав саме «бачити». З сьогоднішнім курсом нашої валюти це єдине, що можна робити із цими речами. Купівля їх перестала бути для нас вигідною справою. Дуже хочеться вірити, що тимчасово.
Тому свій шопінговий заряд енергії рекомендую вжити на вивезення з цієї країни приголомшливої кави та чаю. Недорого і з нашим не порівняти.
Міф № 10. «Хто був у Тайланді – тому у В'єтнамі не сподобається! »
Як часто чути це дивне твердження. Зараз ми з Вами займемося буквально злочином і порушимо ще один поширений вислів: «В'єтнам і Тайланд не можна порівнювати». Що означає не можна? Хто заборонив? І як я можу не порівнювати дві країни з однаковим напрямком відпочинку? Їх порівнювати не лише можна, а й потрібно.
Тому порівняно можу з упевненістю сказати: більше Вам сподобається та країна, яка відповість саме Вашим вимогам та очікуванням.
Якщо Вас цікавлять нічні клуби, шопінг та секс-туризм – Вам у Тайланд, місто Паттайя. Клубів – думаю з півсотні, магазинів – не порахувати, інтимних пропозицій – просто море: дівчатка, хлопчики, а також ті, хто ще не визначився))
Якщо Вам потрібне чисте тепле море, красивий і чистий пляж, комфортний клімат, вишукана кухня, більш прийнятні ціни та відсутність пристаючих трансвіститів – Вам у В'єтнам, місто Нячанг.
Так що думаю, що тут немає «гірше» і «краще», тут просто потрібно чітко розуміти «а що я хочу? ».
Міф № 11. «У В'єтнамі всі крадуть і на кожному розі виривають сумки»
Цей страх, мабуть, займав у нас друге місце після страху, що у В'єтнамі тисячі мишей. Я навіть приблизно прикидав, чи може миша Ірина (описана у моїй фантазії вище) допомогти нам відбитися від грабіжників у разі нападу. По ідеї повинна спробувати… Як-не-як разом відпочиваємо…
Насправді ж ми дійшли висновку, що у В'єтнамі знову ж таки так само, як і у всій Азії. Світитимете всім доларами і залишатимете гаманець на столі під час походу в туалет у ресторані – перестанете бути його щасливим власником.
Уважно будете стежити за своїми речами, зберігати все в сейфі і брати на пляж тільки дрібні гроші на лежак і прохолодні напої – все у Вас буде гаразд.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Ну ось начебто й усе. Наш літак заходить на посадку, а значить мені настав час припиняти втомлювати Вас своєю розповіддю. Щиро сподіваюся, що мій відгук допоможе Вам в організації свого відпочинку і перша проба пера була недаремною.
Ну а чи вірно пишу я про всі міфи, яких постарався Вас позбавити – у Вас є лише один спосіб це перевірити. . .
