“Карл Великий, отец мой, от арабов освободил меня
И подарил мне Меричель, великую Мать,
Принцессой она родилась и девой беспристрастной меж двумя нациями была.
Я - единственная дочь, что осталась от империи Карла Великого.
Верующая и свободная одиннадцать веков, верующей и свободной быть хочу.
Пусть будут законы — моими покровителями и Князья — защитниками моими! ”
(Гимн Андорры)
Андорра – это прежде всего природа, места потрясающей красоты, где и летом, и зимой можно заняться самыми разными видами спорта на открытом воздухе. Пеший туризм и горные лыжи – лишь два примера активного отдыха, доступного каждому, кто приезжает в Андорру. Это страна, где туристов ждёт уникальное предложение «три в одном»: прекрасные горнолыжные склоны, широко известный громадный термальный комплекс Кальдеа – настоящий “рай воды”, в котором можно замечательно оздоровиться, и зона беспошлинной торговли.
О стране, её истории и народе
Население Андорры составляет 86 тысяч человек. Менее трети всего населения (11 тыс. человек) составляют коренные андоррцы, потомки каталонских крестьян, заселивших в древности горные долины. Кроме того, в Андорре проживают 25 тысяч испанцев, 4 тысячи французов, португальцы и др. Официальный язык – каталанский, на котором говорит треть населения. Распространены также французский и испанский (кастильский диалект) языки. Большинство верующих (99 %) – католики. Средняя продолжительность жизни – 83.5 года. Общественная мораль, воспитанная на католицизме, достаточно сурова. В отличие от соседних Испании и Франции, здесь отсутствуют стриптиз-бары, порнография не приветствуется, нудизм не принят, сексуальные меньшинства никак себя не проявляют, а проституция запрещена и преследуется. Местная полиция без колебаний высылает из страны любого иностранца, нарушающего местные законы, или даже просто из-за нахального поведения, невзирая на его экономический статус.
Образование для всех детей от 6 до 16 лет является обязательным. Среднее образование предоставляется государством бесплатно. Существует три типа школ - андоррские, французские и испанские - обучение в которых в основном ведётся на каталанском, французском и испанском языках соответственно. Родители могут выбирать тип школы, которую посещают их дети. Все школы построены и содержатся властями Андорры, однако учителя во французских и испанских школах оплачиваются в основном Францией и Испанией. Около 50 % андоррских детей поступают во французские начальные школы, остальные - в испанские или андоррские. Дальнейшее обучение проходит либо в государственном и единственном в Андорре университете, основанном в 1997 году, либо в университетах Испании и Франции. Университет Андорры готовит бакалавров в области медицины, компьютерных наук, делового администрирования и образования, а также осуществляет подготовку на курсах высшего профессионального образования. Двумя единственными высшими школами в Андорре являются Школа медицинских сестёр и Школа компьютерных наук (входят в состав университета). Последняя осуществляет подготовку на степень доктора наук.
Медицинское обслуживание в Андорре предоставляется всем работающим и членам их семей в рамках государственной системы социального страхования, которая финансируется за счёт взносов работодателей и работников, пропорциональных заработной плате. Стоимость медицинского обслуживания покрывается страховкой в размере 75 % в случае амбулаторного лечения (расходы на лекарства и посещения врачей), 90 % в случае госпитализации и 100 % при несчастных случаях на рабочем месте. Оставшиеся расходы могут покрываться частным страховым полисом. Остальным гражданам и туристам необходима полная частная медицинская страховка.
История веками формировала Андорру – маленькое горное княжество в Пиренеях между Испанией и Францией. Первые поселения, известные историкам, уносят нас за 200 лет до н. э. , первых жителей учёные называют андоссинцами. В 788 году Людовик I Благочестивый разбил сарацин благодаря тому, что жители общины Андорры провели франкское войско в тыл арабам. За эту помощь Карл Великий в 805 году даровал общине Великую Хартию свободы и этот год считается годом основания княжества Андорра. В XI-XIII веках Андорра приобретает правителей-принцев: аббата де Уржель (Испания) и графа де Фуа (Франция). До 1993 года андоррцы выплачивали своим сюзеренам ежегодную дань: 960 франков – президенту Французской республики; 460 песет, 12 головок сыра, 12 каплунов, 12 куропаток, 6 окороков – Урхельскому епископу. Во избежание частых столкновений между соседними странами в 1278 году подписывается соглашение о мире «Эль Париатжес» о политическом делении страны. Однажды, один из принцев, французский граф, поднялся на королевский престол и все права на маленькое княжество с этого момента перешли к французской короне. До 1806 года мировое сообщество не хотело признавать феодальную Андорру. Тем не менее, страсти успокоились и император Наполеон Бонапарт, который уважал эту крошечную страну и назвал её «политическим курьезом, который необходимо сохранить», высшим указом восстанавливает феодальную традицию и сюзеренные права Франции на совместное управление княжеством. В 1993 году на Всенародном референдуме принимается первая национальная Конституция, превратившая княжество в независимое правовое, демократическое и социальное государство – «парламентское княжество». В результате исторического и политического развития Андорра сохранила режим совместного управления и главами государства остаются епископ Уржельский и Президент Франции, обладающие абсолютно равными правами, представленные в Андорре своими наместниками («вигье»), поэтому её можно назвать «слугой двух господ». Однако, их власть в основном номинальная. Высший законодательный орган – однопалатный Генеральный совет Долин (Генеральный совет) из 28 членов, избираемых на 4 года всеобщим и прямым голосованием (14 – по общенациональному округу, а остальные – по 2 от каждой из 7 общин страны). Глава Генерального совета – генеральный синдик – избирается из числа членов совета. Исполнительная власть осуществляется правительством – Исполнительным советом. Его председатель избирается Генеральным советом и официально утверждается на четырёхлетний срок, а состав формируется председателем. В 1994 году Андорра вступила в Совет Европы.
Основа экономики - туризм, который даёт 80 % ВВП страны. Очень высок показатель ВВП на душу населения - 4.130 $ (список Всемирного банка 2009 г. – 16 место в мире). По причине высокого уровня банковской конфиденциальности Андорра является налоговым оазисом. Процветает торговля предметами роскоши. Важнейшая сельскохозяйственная продукция - зерно, картофель и табак. В стране имеются запасы железных руд, свинца, минеральной воды и леса, гидроэнергетические ресурсы.
Знакомство с Андоррой
Андорра встретила нас снегопадом, который пришёл на смену не перестающему сутки дождю, которым нас накануне встретила обычно тёплая и солнечная в апреле Испания. По мере устремления в горы дождь после выныривания нашего автобуса из очередного туннеля сменился снегопадом. Удивительно, что эта миниатюрная страна общей площадью 468 кв. км и населением 86 тыс. человек имеет 7 общин-паррокий (кат. приход), каждый из которых имеет свой герб. Страна расположена на южном склоне восточных Пиренеев между Францией и Испанией, в бассейне реки Валира – живописной котловине, открытой в сторону Испании. На территории страны много горных озёр ледникового происхождения. С запада, севера и востока Андорра окружена 65 высокими скалистыми горами (более 1200 м над уровнем моря), большую часть времени покрытыми снежными шапками, и разделённые узкими долинами. Самая высокая точка страны – пик Кома-Педроса (2946 м), самая низкая – Риу-Рунер (840 м).
Климат в Андорре субтропический, горный, смягченный влиянием Средиземного моря. Средняя температура в январе-декабре от +2°С до -2°С, а в июне-июле – от +15°C до +20°С, причём днём даже зимой температура на склонах выше 0°С. Ярко выражена высотная зональность, поэтому в зависимости от высоты данной местности над уровнем моря и расположения на горном склоне, характер погоды может заметно различаться даже в пределах одного района.
Недалеко от испанско-андоррской границы, рядом с городком Санта-Колома, проезжаем мимо романского каменного моста Мархинеда, переброшенного через реку Гран Валира. Он выгибается изящной аркой длиной 33 метра и высотой 10. Этот мост – одна из популярных туристических достопримечательностей, благодаря своей истории и сказочным горным пейзажам, её окружающим.
Первый объект, который мы посещаем, – часовня Санта Мария Меричель. Знаменитая часовня насчитывает тысячелетнюю историю. В сознании приверженных вере андоррцев прочно укоренилась легенда, что статую Богоматери Меричель нашли паломники, шедшие из Канильо в Энкамп. Статуя была обнаружена среди цветущих растений, хотя была зима и кругом лежал снег. Паломники отнесли статую в Канильо, но оттуда она загадочным образом исчезла и вновь оказалась на прежнем месте. Тогда её отнесли в Энкамп, но как и в прошлый раз статуя исчезла. Когда её снова нашли на том же самом месте, то догадались, что здесь следует воздвигнуть алтарь, посвящённый Богоматери. Часовня Меричель была почти полностью уничтожена пожаром в 1972 году. Вместе с ней была разрушена и статуя. Современное сооружение из камня, стекла и меди воздвигнуто рядом с руинами сгоревшего Святилища и уже в 1976 году все жители Андорры собрались на освещение нового Святилища Меричель. Имя «Меричель» означает «Свет в середине дня». Географически Святилище расположено точно в центре страны, освещая сердца всех живущих Светом Жизни. Здесь же хранится и копия прекрасной статуи Богоматери, вырезанная из дерева и раскрашенная, держащая на руках младенца Христа, которая является символом верующих андоррцев. Каждый год здесь отмечается множество праздников, среди которых первое воскресенье мая – День Матери, 8 сентября – День Богоматери Меричель, покровительницы Андорры. Цветущие растения и снег, хотя это была весна в самом разгаре, встретили и нас, но, к сожалению, статуи мы не увидели, т. к. часовня была закрыта и мы ограничились прогулкой вокруг часовни.
Далее подымаемся на высоту 1500 м в Энголастерс к романской церкви X века – скиту Михаила Энголастерского. Его украшает великолепная колокольня ломбардийской архитектуры XII века.
С этого места открываются отличные панорамные виды на Энкамп и окружающие его горы. Кажется, что они шепчут: «Поднимись наверх и насладись прекрасными видами с нашей высоты! ».
Андорра-ла-Велья – столица княжества
Спускаемся вниз, зимние пейзажи меняются на весенние и только заснеженные вершины напоминают нам о недавнем пребывании в зимнем сезоне. Направляемся в столичную паррокию и посещаем столицу княжества Андорра-ла-Велья, которая расположена на высоте 1 029 м над уровнем моря и является самой высокогорной столицей Европы. Это небольшой, насчитывающий всего 22.5 тысяч жителей, но очень милый и уютный городок.
Здесь есть интересные для туристов объекты: шоппинг на центральных улицах, Конгресс-центр, центральный парк, термальный комплекс Кальдеа, «Дом Долин», музеи: русских матрешек, макетов старинных замков Андорры, автомобилей и др.
Посещаем «Дом Долин», в здании которого с 1702 года работает самый маленький парламент Европы и знакомимся с политической структурой страны. Построенное как жилой дом в 1580 году, сегодня это здание является самым комфортным зданием парламента в мире.
Справа установлена скульптурная композиция «Танец», изображающая танцующих национальный каталонский и андоррский танец “Сардану” андоррца и андоррку. Скульптура установлена в память о политической реформе в Андорре 1866 года, т. н. «Новой Реформе», когда были расширены права генерального совета и предоставлены избирательные права главам всех семей Андорры.
Установленный за Домом барельеф в честь 700-летия со дня подписания первого договора «Эль Париатжес» 1278 года о совместном управлении Андоррой между епископом Урхельским и графом Фуа. Барельеф изображает две картины: подписание договора 700 лет назад (вверху) и встречу соправителей Андорры – епископа Урхельского и президента Франции в наши дни.
На первом этаже помещается парадный зал заседаний андоррского суда – Трибунала, если спустится по лестнице вниз, то попадём в помещение тюрьмы. Раньше на первом этаже были конюшни, где советники из отдаленных приходов могли оставить сёдла и упряжь своих лошадей. До сих пор в помещении у входа в “Дом Долин” теперь уже в качестве экспонатов выставлены старинные сёдла. На втором этаже расположены залы заседаний парламента, часовенька и кухня. На третьем – комнаты членов парламента (что-то вроде отеля). Хороший пример, как всё необходимое для управления страной можно разместить под одной крышей.
Заходим в Парадный зал заседаний парламента Андорры. Места парламентариев располагаются у стен, в центре за столом кресла министров. Фотографии со-князей Андорры – епископа Урхельского и президента Франции на стене этого главного зала “Дома Долин” меняют оперативно, как только, например, во Франции проходят выборы.
К Парадному залу примыкает своеобразное фойе – «Зал потерянных шагов», где члены парламента Андорры обмениваются мнениями между заседаниями. Теперь заседания в “Доме Долин” проходят только по торжественным случаям, т. к. вся работа переместилась в новое здание по соседству.
Вернёмся в Парадный зал “Дома Долин”. За лавками для публики (слева) располагается исторический «Шкаф семи замков». Раньше здесь хранились важнейшие документы княжества. К ним прибегают лишь в крайних случаях для разрешения серьёзных конфликтов. Шкаф имеет семь замков, ключи от которых хранятся у глав семи андоррских «паришей», и открыть их можно только в присутствии семи должностных лиц. А дверь справа – это дверь в крохотную часовню, где советникам можно помолиться, и раньше и теперь.
На кухне XVI века находятся старинные котлы и очаг. До строительства современного шоссе в 1932 году советники съезжались на заседание верхом на мулах по горным тропам и вынуждены были оставаться в Доме длительное время, поэтому кухня была необходима. Теперь этот старинный очаг на полу разводят только раз в год, когда здесь варят кофе для советников, собирающихся на торжественное заседание.
За исключением торжественных заседаний и парадных церемоний, “Дом Долин”в наши дни функционирует как музей. Справа на площадь выходит новое здание парламента страны – Генерального совета. В этом здании проходит вся повседневная работа парламента страны. А с противоположной от “Дома Долин” стороны площадь представляет собой огороженный обрыв со смотровой площадкой. На самом деле вся эта маленькая белая площадь является крышей здания, пристроенного к обрыву.
Продолжаем знакомство с районом Барри Антик (Старый квартал), лежащий на том самом месте, где ранее находилась древняя деревня, из которой и выросла Андорра-ла-Велья. Заходим в церковь Святого Стефана, в которой находится одна из копий Богоматери Меричель.
Располагаясь в месте слияния трёх рек – Гран Валира, Валира дель Ориенте и Валира дель Норте, – Андорра-ла-Велья кажется карликом на фоне ошеломляющих своей красотой гор с заснеженными вершинами. Эти великаны высотой почти 2500 метров, поросшие густым лесом и окружающие Андорру-ла-Велья со всех сторон, придают живописный и умиротворяющий вид даже самой оживлённой торговой улице.
Здесь сосредоточено наибольшее число магазинов, ресторанов, баров и дискотек, нескончаемой вереницей тянущихся вдоль главной улицы.
В городе много оригинальных зданий из местного материала.
Проезжая отменными дорогами страны обратили внимание на большое количество различных скульптур, установленных на клумбах посреди дороги.
Горнолыжная Андорра
В мире Андорра известна, прежде всего тем, что снег в ней провозглашён национальным достоянием. В 60-х годах XX века в Андорре начался туристический горнолыжный бум. Были созданы первоклассные горнолыжные курорты: «Вальнорд» в долинах Ла-Массана и Ордино, который предлагает свыше 90 км лыжных трасс в трёх секторах и «Грандвалира» в долинах Канильо и Энкампа, принимающие любителей горных лыж, а также «Натурландия» в лесу Ла-Рабасса в Сант-Жулиа-де-Лория с 15 км трасс для беговых лыж. Наличие в «Грандвалире» трасс протяжённостью свыше 200 км позволяет считать этот курорт самым крупным горнолыжным регионом Пиренеев. Всю горнолыжную экипировку отменного качества можно приобрести или взять напрокат на месте за умеренную цену. На горнолыжные курорты Андорры ежегодно в сезон приезжает более 1.5 млн. человек, а за весь год – около 10 млн. И это несмотря на отсутствие в стране аэропорта и железной дороги! Покидая княжество, проезжаем курорт «Грандвалира» и любуемся его снежными склонами.
Природа Андорры отличается особым шармом. Неповторимость ей придают величественные высокие горы, реки, бурным потоком стремящиеся в долины, характерный пейзаж. Зимой андоррские пейзажи особенно красивы, а нам посчастливилось увидеть Андорру и по-зимнему заснеженную, и по-весеннему цветущую. Всю территорию этой страны можно легко проехать примерно за полчаса, так что туристам очень просто переезжать из одного комфортабельного курорта в другой.
До свидания, горная красавица-княгиня Пиренеев! Ещё раз убеждаюсь, что даже в самом маленьком государстве можно увидеть много интересного и запоминающегося. Справедливо гласит пословица: «Мал золотник, да дорог! ».
“Карл Великий, мій батько, від арабів звільнив мене
І подарував мені Мерічель, велику Мати,
Принцесою вона народилася і дівою об'єктивної між двома націями була.
Я – єдина дочка, що залишилася від імперії Карла Великого.
Віруюча і вільна одинадцять століть, віруючою та вільною бути хочу.
Нехай будуть закони – моїми покровителями та Князі – захисниками моїми! ”
(Гімн Андорри)
Андорра - це перш за все природа, місця приголомшливої краси, де і влітку, і взимку можна зайнятися різними видами спорту на відкритому повітрі. Піший туризм та гірські лижі – лише два приклади активного відпочинку, доступного кожному, хто приїжджає до Андорри. Це країна, де на туристів чекає унікальна пропозиція «три в одному»: чудові гірськолижні схили, широко відомий величезний термальний комплекс Кальдеа – справжній “рай води”, в якому можна чудово оздоровитися, та зона безмитної торгівлі.
Про країну, її історію та народ
Населення Андорри становить 86 тисяч жителів. Менш третини всього населення (11 тис. чоловік) становлять корінні андоррці, нащадки каталонських селян, що заселили в давнину гірські долини. Крім того, в Андоррі проживають 25 тисяч іспанців, 4 тисячі французів, португальці та ін. Офіційна мова – каталанська, якою говорить третина населення. Поширені також французька та іспанська (кастильський діалект) мови. Більшість віруючих (99%) – католики. Середня тривалість життя – 83.5 роки. Суспільна мораль, вихована на католицизмі, є досить суворою. На відміну від сусідніх Іспанії та Франції, тут відсутні стриптиз-бари, порнографія не вітається, нудизм не прийнятий, сексуальні меншини ніяк не проявляють себе, а проституція заборонена і переслідується. Місцева поліція без вагань висилає з країни будь-якого іноземця, який порушує місцеві закони, або навіть просто через нахабну поведінку, незважаючи на його економічний статус.
Освіта для всіх дітей віком від 6 до 16 років є обов'язковою. Середня освіта надається державою безкоштовно. Існує три типи шкіл - андоррські, французькі та іспанські - навчання в яких в основному ведеться каталанською, французькою та іспанською мовами відповідно. Батьки можуть обирати тип школи, яку відвідують їхні діти. Усі школи побудовані та утримуються владою Андорри, проте вчителі у французьких та іспанських школах оплачуються переважно Францією та Іспанією. Близько 50% андоррських дітей вступають до французьких початкових шкіл, решта - до іспанських або андоррських. Подальше навчання проходить або в державному та єдиному в Андоррі університеті, заснованому в 1997 році, або в університетах Іспанії та Франції. Університет Андорри готує бакалаврів у галузі медицини, комп'ютерних наук, ділового адміністрування та освіти, а також здійснює підготовку на курсах вищої професійної освіти. Двома єдиними вищими школами в Андоррі є Школа медичних сестер та Школа комп'ютерних наук (входять до складу університету). Остання здійснює підготовку до ступеня доктора наук.
Медичне обслуговування в Андоррі надається всім працюючим та членам їхніх сімей у рамках державної системи соціального страхування, яка фінансується за рахунок внесків роботодавців та працівників, пропорційних до заробітної плати. Вартість медичного обслуговування покривається страховкою у розмірі 75% у разі амбулаторного лікування (витрати на ліки та відвідування лікарів), 90% у разі госпіталізації та 100% при нещасних випадках на робочому місці. Витрати, що залишилися, можуть покриватися приватним страховим полісом. Іншим громадянам та туристам необхідне повне приватне медичне страхування.
Історія століттями формувала Андорру – маленьке гірське князівство у Піренеях між Іспанією та Францією. Перші поселення, відомі історикам, забирають нас за 200 років до н. е. , перших жителів вчені називають андоссинцами. У 788 році Людовік I Благочестивий розбив сарацин завдяки тому, що мешканці громади Андорри провели франкське військо в тил арабам. За цю допомогу Карл Великий в 805 дарував громаді Велику Хартію свободи і цей рік вважається роком заснування князівства Андорра. У XI-XIII століттях Андорра набуває правителів-принців: абата де Уржель (Іспанія) та графа де Фуа (Франція). До 1993 року андорці виплачували своїм сюзеренам щорічну данину: 960 франків – президентові Французької республіки; 460 песет, 12 головок сиру, 12 каплунів, 12 куріпок, 6 окістів – Урхельському єпископу. Щоб уникнути частих зіткнень між сусідніми країнами в 1278 підписується угоду про мир «Ель Паріатжес» про політичний поділ країни. Одного разу, один із принців, французький граф, піднявся на королівський престол і всі права на маленьке князівство з цього моменту перейшли до французької корони. До 1806 року світова спільнота не хотіла визнавати феодальну Андорру. Тим не менш, пристрасті заспокоїлися і імператор Наполеон Бонапарт, який поважав цю крихітну країну і назвав її «політичним курйозом, який необхідно зберегти», вищим указом відновлює феодальну традицію та сюзеренні права Франції на спільне управління князівством. У 1993 році на Всенародному референдумі приймається перша національна Конституція, яка перетворила князівство на незалежну правову, демократичну та соціальну державу – «парламентське князівство». В результаті історичного та політичного розвитку Андорра зберегла режим спільного управління і главами держави залишаються єпископ Уржельський і Президент Франції, які мають абсолютно рівні права, представлені в Андоррі своїми намісниками («віг'є»), тому її можна назвати «слугою двох панів». Проте, їхня влада в основному номінальна. Вищий законодавчий орган – однопалатна Генеральна рада Долин (Генеральна рада) з 28 членів, які обираються на 4 роки загальним та прямим голосуванням (14 – за загальнонаціональним округом, а решта – по 2 від кожної з 7 громад країни). Глава Генеральної ради – генеральний синдик – обирається з-поміж членів ради. Виконавча влада здійснюється урядом - Виконавчою радою. Його голова обирається Генеральною радою та офіційно затверджується на чотирирічний термін, а склад формується головою. У 1994 році Андорра вступила до Ради Європи.
Основа економіки – туризм, який дає 80% ВВП країни. Дуже високий показник ВВП на душу населення – 4.130 $ (список Світового банку 2009 р. – 16 місце у світі). Через високий рівень банківської конфіденційності Андорра є податковою оазою. Процвітає торгівля предметами розкоші. Найважливіша сільськогосподарська продукція - зерно, картопля та тютюн. У країні є запаси залізняку, свинцю, мінеральної води та лісу, гідроенергетичні ресурси.
Знайомство з Андоррою
Андорра зустріла нас снігопадом, який прийшов на зміну дощу, що не перестає добу, яким нас напередодні зустріла зазвичай тепла і сонячна в квітні Іспанія. У міру устремління в гори дощ після виривання нашого автобуса з чергового тунелю змінився снігопадом. Дивно, що ця мініатюрна країна загальною площею 468 кв. км та населенням 86 тис. осіб має 7 громад-паррокій (кат. парафія), кожен з яких має свій герб. Країна розташована на південному схилі східних Піренеїв між Францією та Іспанією, у басейні річки Валіра – мальовничій улоговині, відкритій у бік Іспанії. На території країни багато гірських озер льодовикового походження. Із заходу, півночі та сходу Андорра оточена 65 високими скелястими горами (більше 1200 м над рівнем моря), більшу частину часу вкритими сніговими шапками, та розділені вузькими долинами. Найвища точка країни – пік Кома-Педроса (2946 м), найнижча – Ріу-Рунер (840 м).
Клімат у Андоррі субтропічний, гірський, пом'якшений впливом Середземного моря. Середня температура у січні-грудні від +2°С до -2°С, а у червні-липні – від +15°C до +20°С, причому вдень навіть узимку температура на схилах вище 0°С. Яскраво виражена висотна зональність, тому в залежності від висоти даної місцевості над рівнем моря та розташування на гірському схилі, характер погоди може помітно відрізнятися навіть у межах одного району.
Неподалік іспансько-андоррського кордону, поряд із містечком Санта-Колома, проїжджаємо повз романський кам'яний мост Мархінеда, перекинутий через річку Гран Валіра. Він вигинається витонченою аркою завдовжки 33 метри і висотою 10. Цей міст – одна з найпопулярніших туристичних визначних пам'яток, завдяки своїй історії та казковим гірським пейзажам, що її оточують.
Перший об'єкт, який ми відвідуємо – каплиця Санта Марія Меричель. Знаменита каплиця налічує тисячолітню історію. У свідомості прихильних до віри андоррців міцно вкоренилася легенда, що статую Богоматері Меричель знайшли паломники, що йшли з Канільйо до Енкампу. Статуя була виявлена серед квітучих рослин, хоч була зима і навколо лежав сніг. Паломники віднесли статую в Канільо, але звідти вона загадковим чином зникла і знову опинилася на колишньому місці. Тоді її віднесли до Енкампу, але як і минулого разу статуя зникла. Коли її знову знайшли на тому самому місці, то здогадалися, що тут слід спорудити вівтар, присвячений Богоматері. Каплиця Меричель була майже повністю знищена пожежею 1972 року. Разом з нею було зруйновано і статую. Сучасна споруда з каменю, скла та міді споруджена поруч із руїнами згорілого Святилища і вже 1976 року всі жителі Андорри зібралися на освітлення нового Святилища Мерічеля. Ім'я «Мерічель» означає «Світло в середині дня». Географічно Святилище розташоване точно в центрі країни, висвітлюючи серця всіх, хто живе Світлом Життя. Тут же зберігається і копія прекрасної статуї Богоматері, вирізана з дерева і розфарбована, що тримає на руках немовля Христа, яке є символом віруючих андорців. Щороку тут відзначається безліч свят, серед яких перша неділя травня – День Матері, 8 вересня – День Богоматері Мерічель, покровительки Андорри. Квітучі рослини і сніг, хоч це була весна в самому розпалі, зустріли і нас, але, на жаль, статуї ми не побачили, тому що каплиця була закрита і ми обмежилися прогулянкою навколо каплиці.
Далі піднімаємось на висоту 1500 м в Енгалостерс до романської церкви X століття - скиту Михайла Енгалостерського. Його прикрашає чудова дзвіниця ломбардійської архітектури ХІІ століття.
З цього місця відкриваються чудові панорамні види на Енкамп і навколишні гори. Здається, що вони шепочуть: «Піднімись нагору і насолодись прекрасними видами з нашої висоти! ».
Андорра-ла-Велья – столиця князівства
Спускаємося вниз, зимові пейзажі змінюються на весняні і лише засніжені вершини нагадують нам про недавнє перебування у зимовому сезоні. Прямуємо до столичної паррокії та відвідуємо столицю князівства Андорра-ла-Велья, яка розташована на висоті 1029 м над рівнем моря і є найвисокогірнішою столицею Європи. Це невелике, що налічує всього 22.5 тисячі жителів, але дуже милий і затишний містечко.
Тут є цікаві для туристів об'єкти: шопінг на центральних вулицях, Конгрес-центр, центральний парк, термальний комплекс Кальдеа, Будинок Долин, музеї: російських матрьошок, макетів старовинних замків Андорри, автомобілів та ін.
Відвідуємо «Будинок Долин», у будинку якого з 1702 року працює найменший парламент Європи та знайомимось із політичною структурою країни. Побудований як житловий будинок у 1580 році, сьогодні цей будинок є найкомфортнішим будинком парламенту у світі.
Праворуч встановлено скульптурну композицію «Танець», що зображує танцюючих національний каталонський та андоррський танець “Сардану” андоррця та андоррку. Скульптура встановлена на згадку про політичну реформу в Андоррі 1866 року, т. зв. «Новій Реформі», коли було розширено права генеральної ради та надано виборчі права главам усіх сімей Андорри.
Встановлений за Будинком барельєф на честь 700-річчя від дня підписання першого договору «Ель Паріатжес» 1278 про спільне управління Андоррою між єпископом Урхельським і графом Фуа. Барельєф зображує дві картини: підписання договору 700 років тому (зверху) та зустріч співправителів Андорри – єпископа Урхельського та президента Франції у наші дні.
На першому поверсі міститься парадний зал засідань андоррського суду – Трибуналу, якщо спуститься сходами вниз, то потрапимо до приміщення в'язниці. Раніше на першому поверсі були стайні, де радники з віддалених парафій могли залишити сідла та упряж своїх коней. Досі у приміщенні біля входу в “Дом Долин” тепер уже як експонати виставлені старовинні сідла. На другому поверсі розташовані зали засідань парламенту, капличка та кухня. На третьому – кімнати членів парламенту (щось на зразок готелю). Хороший приклад, як усе необхідне управління країною можна розмістити під одним дахом.
Заходимо до Парадної зали засідань парламенту Андорри. Місця парламентарів розташовуються біля стін, у центрі за столом крісла міністрів. Фотографії співкнязів Андорри – єпископа Урхельського та президента Франції на стіні цього головного залу “Дома Долин” змінюють оперативно, як тільки, наприклад, у Франції відбуваються вибори.
До Парадної зали примикає своєрідне фойє – «Зала втрачених кроків», де члени парламенту Андорри обмінюються думками між засіданнями. Тепер засідання в “Домі Долин” проходять лише з урочистих випадків, тому що вся робота перемістилася до нової будівлі по сусідству.
Повернемося до Парадної зали “Дома Долин”. За лавками для публіки (ліворуч) розташовується історична «Шафа семи замків». Раніше тут зберігалися найважливіші документи князівства. До них вдаються лише в крайніх випадках для вирішення серйозних конфліктів. Шафа має сім замків, ключі від яких зберігаються у глав семи андоррських «парішів», і відкрити їх можна лише у присутності семи посадових осіб. А двері праворуч – це двері до крихітної каплиці, де радникам можна помолитися, і раніше, і тепер.
На кухні XVI століття знаходяться старовинні казани та вогнище. До будівництва сучасного шосе в 1932 радники з'їжджалися на засідання верхи на мулах по гірських стежках і змушені були залишатися в Будинку тривалий час, тому кухня була необхідна. Тепер це старовинне вогнище на підлозі розводять лише раз на рік, коли тут варять каву для радників, які збираються на урочисте засідання.
За винятком урочистих засідань та парадних церемоній, “Будинок Долин” у наші дні функціонує як музей. Праворуч на площу виходить новий будинок парламенту країни – Генеральної ради. У цьому будинку відбувається вся повсякденна робота парламенту країни. А з протилежної від "Дома Долин" сторони площа є обгородженим обривом з оглядовим майданчиком. Насправді вся ця маленька біла площа є дахом будівлі, прибудованої до урвища.
Продовжуємо знайомство з районом Баррі Антік (Старий квартал), що лежить на тому самому місці, де раніше знаходилося стародавнє село, з якого і виросло Андорра-ла-Велья. Заходимо до церкви Святого Стефана, в якій знаходиться одна з копій Богоматері Мерічеля.
Розташовуючись у місці злиття трьох річок – Гран Валіра, Валіра дель Орієнте та Валіра дель Норте, – Андорра-ла-Велья здається карликом на тлі приголомшливих своєю красою гір із засніженими вершинами. Ці велетні заввишки майже 2500 метрів, що поросли густим лісом і навколишні Андорру-ла-Велья з усіх боків, надають мальовничого і заспокійливого вигляду навіть найжвавішій торговій вулиці.
Тут зосереджено найбільшу кількість магазинів, ресторанів, барів і дискотек, нескінченною низкою тягнеться вздовж головної вулиці.
У місті багато оригінальних будівель із місцевого матеріалу.
Проїжджаючи чудовими дорогами країни звернули увагу на багато різних скульптур, встановлених на клумбах серед дороги.
Гірськолижна Андорра
У світі Андорра відома насамперед тим, що сніг у ній проголошений національним надбанням. У 60-х роках XX століття в Андоррі розпочався туристичний гірськолижний бум. Були створені першокласні гірськолижні курорти: «Вальнорд» у долинах Ла-Массана та Ордіно, який пропонує понад 90 км лижних трас у трьох секторах та «Грандваліра» у долинах Канільйо та Енкампа, що приймають любителів гірських лиж, а також «Натурландія» у лісі Ла -Рабаса в Сант-Жуліа-де-Лорія з 15 км трас для бігових лиж. Наявність у «Грандвалірі» трас завдовжки понад 200 км дозволяє вважати цей курорт найбільшим гірськолижним регіоном Піренеїв. Все гірськолижне екіпірування відмінної якості можна придбати або взяти напрокат на місці за помірну ціну. На гірськолижні курорти Андорри щороку в сезон приїжджає понад 1.5 млн осіб, а за весь рік – близько 10 млн. І це незважаючи на відсутність у країні аеропорту та залізниці! Залишаючи князівство, проїжджаємо курорт «Грандваліра» і милуємось його сніговими схилами.
Природа Андорри відрізняється особливим шармом. Неповторність їй надають величні високі гори, річки, що бурхливим потоком прагнуть долини, характерний пейзаж. Взимку андоррські краєвиди особливо гарні, а нам пощастило побачити Андорру і по-зимовому засніжену, і по-весняному квітучу. Усю територію цієї країни можна легко проїхати приблизно за півгодини, тому туристам дуже просто переїжджати з одного комфортабельного курорту в інший.
До побачення, гірська красуня-княгиня Піренеїв! Ще раз переконуюсь, що навіть у найменшій державі можна побачити багато цікавого та незабутнього. Справедливо говорить прислів'я: «Малий золотник, та дорогий! ».