Готель сподобається парам з маленькими дітьми та дідкам з хворими ногами, бо він на першій лінії, і море близько. Хтось писав у попередніх відгуках, що вай-фай тут безкоштовний лише 7 днів, але нам безкоштовно видали пароль і на дні перебування.
… Ще ▾
Готель сподобається парам з маленькими дітьми та дідкам з хворими ногами, бо він на першій лінії, і море близько.
Хтось писав у попередніх відгуках, що вай-фай тут безкоштовний лише 7 днів, але нам безкоштовно видали пароль і на дні перебування.
Номери у нас було 2, обидва добрі, чисто, затишно і жодних глобальних проблем не було.
Сніданки та вечері хороші для готелю 3*, все смачне.
Море дрібне, пісок, і часто бувають хвилі, а анімації немає, не знаю, добре це чи погано, кому як.
80% відпочиваючих – росіяни. Бачила фінів та німців.
Персонал уважний завжди допоможуть.
Хтось писав у попередніх відгуках, що вай-фай тут безкоштовний лише 7 днів, але нам безкоштовно видали пароль і на дні перебування.
Номери у нас було 2, обидва добрі, чисто, затишно і жодних глобальних проблем не було.
Сніданки та вечері хороші для готелю 3*, все смачне.
Море дрібне, пісок, і часто бувають хвилі, а анімації немає, не знаю, добре це чи погано, кому як.
80% відпочиваючих – росіяни. Бачила фінів та німців.
Персонал уважний завжди допоможуть.
Подобається
Вам подобається
• 1
Показати інші коментарі …
Територіальне розташування цього готелю нас зацікавило, навпроти знаходиться острів, на який ми хотіли потрапити, тільки тому ми зупинилися на Sandy Beach. Цей готель – 3* у чистому вигляді, ніяких 4* там звичайно немає.
… Ще ▾
Територіальне розташування цього готелю нас зацікавило, навпроти знаходиться острів, на який ми хотіли потрапити, тільки тому ми зупинилися на Sandy Beach. Цей готель – 3* у чистому вигляді, ніяких 4* там звичайно немає. Спочатку нас заселили на 2 поверх, потім з низки причин переселили на перший номер був без балкона. Стандартний номер з невеликою терасою. Харчування досить мізерне, мені складно судити, тому що порівнювати нема з чим. Нас заселили, і сказали, що сніданок та обід – за окрему плату. Насилу нам вдалося їх умовити нагодувати нас обідом, а за сніданок довелося платити, і це вийшло 40 динарів, досить висока ціна для сніданку за двох. Пляж навпаки, там все як належить.
Подобається
Вам подобається
Готель сподобається парам з маленькими дітьми та дідкам, з хворими ногами, бо він на першій лінії, і море близько. Хтось писав у попередніх відгуках, що вай-фай тут безкоштовний лише 7 днів, але мені безкоштовно видали пароль і на дні перебування - можливо, тому що я посміхалася працівникам ресепшен, і не забувала з ними вітатися? Східні люди це дуже цінують.
… Ще ▾
Готель сподобається парам з маленькими дітьми та дідкам, з хворими ногами, бо він на першій лінії, і море близько.
Хтось писав у попередніх відгуках, що вай-фай тут безкоштовний лише 7 днів, але мені безкоштовно видали пароль і на дні перебування - можливо, тому що я посміхалася працівникам ресепшен, і не забувала з ними вітатися? Східні люди це дуже цінують. І ще: не бийте при арабах своїх маленьких дітей, вони це розцінюється як фашизм, і навіть гірше, я бачила їх обличчя. Взагалі, вони низької думки про російських чоловіків...буквально: "Російські чоловіки не цінують і не поважають жінок, і мають при цьому низький дохід".
Кімната мені дісталася шоста за рахунком від моря, так що труби, що гуде вдень і вночі, мабуть, від водяного насоса, мені було майже не чути, а ось тим, кому "пощастило" потрапити в кімнати поблизу від неї, я співчуваю. . . цей гул неможливо терпіти.
Сніданки нудні, саме на 3*, вибору мало, але все смачне.
КЛЮЧ від кімнати - не електронний, а залізний, і до нього прилаштований величезний металевий брелок, з номером кімнати)))) давно такого не бачила. . . старомодно і кумедно))). Море дрібне, пісок, і часто бувають хвилі, а анімації немає, не знаю, добре це чи погано, кому як.
80% відпочиваючих – росіяни. Бачила фінів та німців.
ПЛЮСИ ГОТЕЛЯ
Плюси готелю: перша лінія; безкоштовний фай-фай; пляжні рушники можна міняти кілька разів на день; нехлорований басейн; ввічливий чуйний та старанний персонал; непогане прибирання.
МІНУСИ ГОТЕЛЯ
Мінуси готелю: труба, що гуде в безперервному режимі; ооооочень тісний пляж лежаки на ньому встановлюються впритул; території майже немає; розмаїття дітей, що галасують; шкідливі обмежені прокурені старі європейські пенсіонери.
Чи повернусь я ще? Не впевнена, думаю, готель дорогий, але це моя приватна думка. Зустрічала там росіян, які багато разів приїжджають у цей готель.
Хтось писав у попередніх відгуках, що вай-фай тут безкоштовний лише 7 днів, але мені безкоштовно видали пароль і на дні перебування - можливо, тому що я посміхалася працівникам ресепшен, і не забувала з ними вітатися? Східні люди це дуже цінують. І ще: не бийте при арабах своїх маленьких дітей, вони це розцінюється як фашизм, і навіть гірше, я бачила їх обличчя. Взагалі, вони низької думки про російських чоловіків...буквально: "Російські чоловіки не цінують і не поважають жінок, і мають при цьому низький дохід".
Кімната мені дісталася шоста за рахунком від моря, так що труби, що гуде вдень і вночі, мабуть, від водяного насоса, мені було майже не чути, а ось тим, кому "пощастило" потрапити в кімнати поблизу від неї, я співчуваю. . . цей гул неможливо терпіти.
Сніданки нудні, саме на 3*, вибору мало, але все смачне.
КЛЮЧ від кімнати - не електронний, а залізний, і до нього прилаштований величезний металевий брелок, з номером кімнати)))) давно такого не бачила. . . старомодно і кумедно))). Море дрібне, пісок, і часто бувають хвилі, а анімації немає, не знаю, добре це чи погано, кому як.
80% відпочиваючих – росіяни. Бачила фінів та німців.
ПЛЮСИ ГОТЕЛЯ
Плюси готелю: перша лінія; безкоштовний фай-фай; пляжні рушники можна міняти кілька разів на день; нехлорований басейн; ввічливий чуйний та старанний персонал; непогане прибирання.
МІНУСИ ГОТЕЛЯ
Мінуси готелю: труба, що гуде в безперервному режимі; ооооочень тісний пляж лежаки на ньому встановлюються впритул; території майже немає; розмаїття дітей, що галасують; шкідливі обмежені прокурені старі європейські пенсіонери.
Чи повернусь я ще? Не впевнена, думаю, готель дорогий, але це моя приватна думка. Зустрічала там росіян, які багато разів приїжджають у цей готель.
Подобається
Вам подобається
Чудово відпочили, є все для комфортного відпочинку. Номер: сейф, балкон з дещицею та стільцями, тв з російськими каналами, ванна, душ, біде, одноразові шампуні та гель для душу, біла постіль, крісла, стіл, шафа.
… Ще ▾
Чудово відпочили, є все для комфортного відпочинку.
Номер: сейф, балкон з дещицею та стільцями, тв з російськими каналами, ванна, душ, біде, одноразові шампуні та гель для душу, біла постіль, крісла, стіл, шафа.
Ресторан:
сніданки: шведський стіл (омлет, відварені яйця, картопляні трикутники, сосиски, овочі, пластівці 3х видів, кавуни, добавки до пластівців, сік, чай, кава, тости, круасани 2х видів, рис 2х видів, фалафелі, каша молочна, олія, сир, ковбаса)
обіди: сет із салату, супу, другого, десерту та напою
вечері: шведський стіл (салати цезар, грецький, рис, квасоля, курка, риба, кавун, морозиво, чай, кава, сири, овочі, морозиво)
Рушники в номері 2 шт, для басейну видають на вході в басейн
Басейн: не хлорований, для дітей є окрема зона та взагалі окремий басейн під тентом. Леажків багато, народу мало, басейн великий, глибина від 1 м до 3 м.
Зона в холі для відпочинку з диванами, магазини сувенірів, аптека.
Шатли в Шарджа Сахара Молл, Шарджа Мега Молл (не сподобався), Дубаї Сіті Центр (огромний, однозначно рекомендую для шопінгу! ), Дубаї Аутлет Молл. Візьміть на ресепшені розклад шатлів, так воно ніде не висить, шатли безкоштовні туди і назад за часом. Якщо туди на таксі, а назад захочете поїхати на шатлі - є ймовірність, що не поїдете (як зрозуміли назад шатл йде тільки з тих центрів, куди він сьогодні відвозив). Автобус підходить точно у вказаний час до входу в готель.
Зустріли, проводили, заселили раніше (не о 14:00, а о 8 ранку) без нарікань та чайових!
Прибирання щодня.
Море чисте, часто відливи, прилив вже до обіду. Пляж чистий, білий пісок, крабики, рибки.
Номер: сейф, балкон з дещицею та стільцями, тв з російськими каналами, ванна, душ, біде, одноразові шампуні та гель для душу, біла постіль, крісла, стіл, шафа.
Ресторан:
сніданки: шведський стіл (омлет, відварені яйця, картопляні трикутники, сосиски, овочі, пластівці 3х видів, кавуни, добавки до пластівців, сік, чай, кава, тости, круасани 2х видів, рис 2х видів, фалафелі, каша молочна, олія, сир, ковбаса)
обіди: сет із салату, супу, другого, десерту та напою
вечері: шведський стіл (салати цезар, грецький, рис, квасоля, курка, риба, кавун, морозиво, чай, кава, сири, овочі, морозиво)
Рушники в номері 2 шт, для басейну видають на вході в басейн
Басейн: не хлорований, для дітей є окрема зона та взагалі окремий басейн під тентом. Леажків багато, народу мало, басейн великий, глибина від 1 м до 3 м.
Зона в холі для відпочинку з диванами, магазини сувенірів, аптека.
Шатли в Шарджа Сахара Молл, Шарджа Мега Молл (не сподобався), Дубаї Сіті Центр (огромний, однозначно рекомендую для шопінгу! ), Дубаї Аутлет Молл. Візьміть на ресепшені розклад шатлів, так воно ніде не висить, шатли безкоштовні туди і назад за часом. Якщо туди на таксі, а назад захочете поїхати на шатлі - є ймовірність, що не поїдете (як зрозуміли назад шатл йде тільки з тих центрів, куди він сьогодні відвозив). Автобус підходить точно у вказаний час до входу в готель.
Зустріли, проводили, заселили раніше (не о 14:00, а о 8 ранку) без нарікань та чайових!
Прибирання щодня.
Море чисте, часто відливи, прилив вже до обіду. Пляж чистий, білий пісок, крабики, рибки.
Подобається
Вам подобається
• 2
Мій товариш був в цьому готелі, тому порадив це місце мені. Територія маленька, компактна, одразу вихід до моря, пісчаний пляж. Були в готелі деякі нюанси, що не сподобалось, як наприклад те, що ніде в готелі не можна напитися води.
… Ще ▾
Мій товариш був в цьому готелі, тому порадив це місце мені. Територія маленька, компактна, одразу вихід до моря, пісчаний пляж. Були в готелі деякі нюанси, що не сподобалось, як наприклад те, що ніде в готелі не можна напитися води. Хіба що коли снідаєш, чи вечеряєш, можеш води напитися, а так більше ніде воду тобі не дадуть, можливо, лише в сауні... тобто відношення таке собі.. Якось хотіли з кулера набрати води в пляшку 0, 5, вони як побачили, то потім взагалі не дозволяли там води набрати з собою.. Ситуація з водою була досить не приємна. Щодо іншого, заселили нас миттєво, крім того, в день вильоту назад, дозволили почекати в номері, тобто виселення було пізніше, ніж мало бути. Номери нормальні, питань до них ніяких немає. Харчування не дуже сподобалось, тому що фруктів не було майже, треба фруктів більше дати, а в іншому - має місце бути. Поряд з готелем був ресторан, на території був басейн. В готелі була гід - хороша жіночка, вона нам запропонувала екскурсії , нам дуже все сподобалось, гіди суперові, цікаво було. У підсумку, скажу, що рецепція чудова, номери не погаані, ніби-то прибирали більш менш нормально, навколо басейна прибирають, досить чисто - за це все можу поставити 7 балів з 10. А ресторації, обслуговуючому персоналу - 3. Середня оцінка - 5.
Подобається
Вам подобається
• 4
Готель вартий уваги. Усього три зірочки, але не дорого виходить. Та й персонал ну дуже приємний, що з лишком компенсує номер, що вимагає ремонту. Ще в готелі підкачало харчування.
… Ще ▾
Готель вартий уваги. Усього три зірочки, але не дорого виходить. Та й персонал ну дуже приємний, що з лишком компенсує номер, що вимагає ремонту. Ще в готелі підкачало харчування. Сніданки ще нічого, інше не сподобалося. А ось навпаки в російському ресторані Казань, їжа придатна, там харчували, щоб далеко не ходити, та й ціни адекватні. Щодо номерів. Нам попався такий а-ля совдеповський. ) Але вода гаряча була, ліжка зручні та щоденне обслуговування, нам вистачало! Головне, свій пляж. вийшов у будь-який час доби і кайфуєш.
Подобається
Вам подобається
• 3
Відпочивали сім'єю у вересні цього року. Дуже сподобалося в готелі привітне та гостинне обслуговування, в номері чисто, щодня міняли рушники та постільна білизна, смачне харчування.
… Ще ▾
Відпочивали сім'єю у вересні цього року. Дуже сподобалося в готелі привітне та гостинне обслуговування, в номері чисто, щодня міняли рушники та постільна білизна, смачне харчування. За межі готелю вибиралися з компанією Шан Турс, гіди говорили російською, особливо сподобався Мурат. Чудово провели час на сафарі та в аквапарку, але багато чого не встигли побачити. . . Наступного року обов'язково надолужимо.
Джерело відгуку — vOtpusk.ru
Подобається
Вам подобається
ЦЕ ВЖЕ ІНШІ ЕМІРАТИ. Почну відразу з мінусів: Ліфт. Людям важко піднятися навіть на другий поверх. І ось стоїть у ліфта ціла сімейка тюленів, яким ліньки протягнути свої тлінні тушки один проліт сходами.
… Ще ▾
ЦЕ ВЖЕ ІНШІ ЕМІРАТИ.
Почну відразу з мінусів:
Ліфт. Людям важко піднятися навіть на другий поверх. І ось стоїть у ліфта ціла сімейка тюленів, яким ліньки протягнути свої тлінні тушки один проліт сходами. Їй-богу, та довше чекати ліфт, ніж дійти. Але вони чекають. З принципу. А коли запалюється табло, що в кабіні перевага, один член такої родини виходить і знову чекає. Дивлячись на нього, сумно зітхають і чекають, доки тюлені накатаються, ті, хто живе на третьому поверсі.
Росіяни у ресторані. Набирають як на 10 свиней, залишають після себе півстола недоїденої їжі. Огидно на це дивитись. Передчуваю коментарі «ну й не дивись», «не твоя справа». Та я б і рада не дивитись. Але в залі від цього нікуди не подітися. Навколо столи. Поки їж, мимоволі натикаєшся на все це. Я розумію, що за все сплачено, що все халявне, шведський стіл, бери скільки хочеш, їж від пуза і гуляй, рванина.
Але у наших людей у таких випадках зовсім відключається відчуття міри. Приходиш на сніданок та спостерігаєш цирк. Ось дві жінки у віці набрали 10 тостів (російською, гренечок). Та скільки вам треба цих грінок щоб наїстися? Таке почуття, що людям просто забавний сам процес їхнього приготування. Адже вдома такого немає, вдома нудний тостер у кращому разі. А тут ціла «тостопічка». Завантажуєш тост, чинно чекаєш і дивишся, як він віддаляється кудись далеко-далеко, немов текст на початку «Зоряних війн». Воістину «чарівне видовище», яке можна споглядати вічно, як вогонь чи воду. За іншим столом набрали цілу тарілку, з гірочкою навіть круасанів. І добре б усе це було справді смачно. Але ні, у цьому конкретному випадку немає. Круасани сухі та порожні всередині. Можна з'їсти один або два, намазавши їх апельсиновим/полуничним джемом, медом. Але не десять.
Ось якісь чергові російські хапуги набрали тарілку справді смачної випічки у формі сюрикенів. Ну, коли набрали – то їжте! Аж ні, як йти – знову стоїть тарілка надкусаних тістечок. Як собаки на сіні, ні собі, ні іншим. Та сама історія з морозивом, його у цьому готелі дають вечорами. Виставляють ванну з морозивом якогось одного смаку (ванільне, полуничне, шоколадне, мангове) і, коли вона закінчується, несуть ванну з іншим. Так наші люди бігом біжать набирати це морозиво, ніби в житті його не їли або ніби в них його відбирають. Той самий момент, коли навіть пристойна інтелігентна людина МАЄ поводитися як бидло, якщо хоче поласувати морозивом взагалі. Мені все морозиво подобалося, але найбільше люблю шоколадне.
І ось доводилося під час вечері насамперед бігти, аналогічно решті, набирати морозиво, а потім уже все решта, бо якщо дзьобом пролунаєш і не набереш вчасно, без морозива ти, звичайно, не залишишся, але принесуть вже інше. Пару разів подавали щось, що віддалено нагадує салат «Цезар». Дуже віддалено, тому що в основному це була купа салатного листя в соусі а-ля «Цезар» та соломкою зістругана курка. Таке було лише один раз, в інші вечори подоба «Цезаря» була навіть просто без курки. Наші люди це прочухали і навіть це салатне листя розбирали. І все б нічого, але абсолютно та сама фігня - люди і на сніданок, і на вечерю як наберуть цього салату - як кролики. А як йти, так і валяється це все нікому не потрібне. Кілька днів на сніданок замість оладок давали щось на кшталт бельгійських вафель. Теж сухувати, теж набиралися тоннами і залишалися на столах. Соромно навіть.
Соромно, коли офіціанти підходять прибирати стіл за подібними панами. А хто вони є по суті? Дикуни з голодного острова чи якісь «лорди»? Ні поваги, ні понять. Жах. А потім такі люди повертаються додому і пишуть відгуки «ой, їжа на трієчку, їсти не було чого». Ага. "Нічого". Варто зробити застереження – у кожній нації таких, мабуть, вистачає, але саме тут, у цьому готелі, 90% публіки було російськомовною.
Ковані столи та стільці в ресторані та скляні поверхні на столах. Ковані стільці важкі, пересувати важко та галасливо. Столи «скуті» так, що ноги не випрямиш. Скляні поверхні на столах – холодно облаковуватись на стіл руками. Та для них самих це непрактично – натирай ці столи. Але, мабуть, господареві готелю такий декор подобається, що вдієш.
Одна й та сама шарманка (гітарні мотиви) 24/7. Грає в зоні ресепшену та в ресторані.
Так, це теж дрібниця, але якщо ви заплатили за триразове харчування або любите почитати щось після вечері на ресепшені, то це кранти. Хочеш - не хочеш, вивчиш напам'ять, це перестане бути тлом і почне дратувати. Під кінець нашого перебування мої молитви були почуті і шарманку змінили, але вибір мелодій невеликий, хоч і приємний – Careless Whisper, Hotel California, Aux Deux Magots та ще щось.
Брудне море та пляж.
Ні, саме собою воно чудове. Водичка прозора, дно видно ідеально, дрібні рибки плавають біля самих ніг, всі справи. Але за весь час нашого відпочинку було два чи три дні, коли відбувалася якась навала овочів та фруктів. У морі плавали виїдені кавуни, болгарський перець, цибуля, салатне листя. Відчуй себе у супі (особливо при серпневій температурі води). Ми так і не зрозуміли, що це було. Можливо, у них такі події трапляються один день на рік, може, раз на місяць.
Але все одно було непогано відганяти від себе продукти у воді. Було ще водорості, але це по дрібниці. Одного разу мимо плив закатований кимось дохлий кальмар. Але враження більше псували банки (зокрема скляні), пластикові пляшки та інше сміття, яке звідкись приносило. Якщо ви знаєте, що у вас не дуже чисте море/пляж, можна ж за цим стежити, без фанатизму, але стежити.
Водний скутер господар заправляє прямо в море, на мілководді, хоча ніщо йому не заважає затягнути його на берег для такої маніпуляції. Звичайно, паливо при хитавиці іноді протікає повз отвори, і це ще м'яко сказано. Якщо це не аргумент, то тут уже нічого не допоможе. Шум від їздців на водних скутерах. Дратує неймовірно і часом у вухах натурально стоїть брязкіт, коли їздок тільки розганяється і їде на якійсь певній швидкості.
Безвідповідальна оренда морського транспорту на березі.
Два якихось місцеві хлопці орендували каяк. І добре б вони попливли за буйки, куди відправляють водні скутери, що орендували. Ці двоє натурально по головах плавали на відстані витягнутої руки. Сказати, що вони заважали відпочиваючим – нічого не сказати. Хазяїну каяка пофігу. Рятувальнику також, судячи з того, що він не звернув на це уваги. Хто відповідатиме, якщо вони дадуть по кумполу комусь веслом чи проїдуться по комусь каяком?
Сам пляжик замалий. Але ніхто не забороняє ходити купатися на пляжі Гранда або Карлтона. Що ми робили. А ось на лежаках там полежати не вдасться, за цим пильнують. Ми просто вішали сумку з речами під парасолькою та йшли в море.
Шезлонги як на пляжі, так і біля басейну розкладаються просто жахливо. Тут уже ніхто не винен, такі закупили. Але часом неможливо змінити становище, лежачи.
Доводиться вставати, йти за шезлонг і робити деякі маніпуляції.
Тобто система ніфіга не елементарно проста, як завжди.
Парасольки на пляжі неможливо низькі. Я сама билася об них головою не раз і бачила, як билися та скаржилися інші люди.
Перед виходом із пляжу зроблено заглиблення у плитковій доріжці. Там вода. Передбачається, що люди повинні омивати там ноги, щоби не нести на них пісок у зону басейну. Ви як хочете, але це розсадник хвороб, того ж грибка. Весь пляж полоще ноги у ванночці 40 х 60 з ослизлими стінками. При цьому вода там нагрівається до окропу, вона не проточна і хлоркою не пахне. Тому ми відмовлялися там полоскати ноги категорично. Хоча охоронець за цим пильнував і щоразу щось кричав нам услід.
Щоб обмити ноги, ми вирушаємо до душі біля басейну, який мені не сподобався тим, що в ньому в принципі не було холодної води. Окотитися абсолютно неможливо. Якщо тільки окропом.
Натурально окропом, навіть ноги після пляжу мити було боляче – так гаряче. Основну масу змив швиденько і радий. Щось добре промити неможливо. Хоча у сусідньому «Гранді» такої проблеми немає. Отже, треба труби якось від сонця зачиняти.
Басейн.
У глибокій частині басейну всього 2 драбинки. І при цьому всі, і дорослі, і діти на них виснуть. Постійно. Ці драбинки розташовані там, де глибина 3 метри. Діти, яким місце у жабнику з їхніми навичками, постійно плавають поруч із драбинками, або виснуть на них. Мати бачать, що їхнє чадо заважає людям вийти, але їм пофігу. Деякі дорослі теж розумом не відрізняються, і, наче вони одні в басейні, чіпляються ногами за драбинки і лежать на воді. Захочеш вийти - фіг проб'єшся.
У басейну страшні натяжні тенти у формі трикутників. Сонце має тенденцію переходити. Фіг сховаєшся, навіть якщо захочеш. Зате місця на сонці хоч греблю гати, природно.
"Місцеве населення.
Ті самі роботяги, яких у цій країні в рази більше, ніж корінних «чистокровних» арабів. На жаль, так уже вийшло, що один із днів нашої відпустки припав на Курбан-байрам. На кілька днів в готель заселилося безліч індусів/паків/арабів всіх мастей з сім'ями (дружини, сестри, діти, загалом усі). І все б нічого, я абсолютно спокійно ставлюся до людей будь-яких національностей доти, доки вони не починають заважати іншим і мені навіть. Господи, які ж вони галасливі. Для їхніх дітей закони взагалі не написані. Одним словом, краще не потрапляйте на будь-які місцеві свята.
Йоршика у туалеті номера немає. Я волію чистити за собою унітаз сама, а не щоб хтось за мною відтирав. Дрібниця, але все ж таки.
Російських каналів у телевізорі мало і всі неповноцінні. Список доступних на фото. Росія-24 – це взагалі щось. Щодня пережовуються одні й самі сюжети. Втім, як і вдома, звичайно, але тут це відчувається ще сильніше.
Бісить різний рівень гучності при перемиканні каналів.
Закони є, але вони всім пофігу. Незрозуміло, навіщо висять таблички біля басейну "Не стрибати", якщо всі стрибають і ніхто їм цього не забороняє. Один російський підійшов до краю басейну, подивився на мене і сиганув мало не мені на голову. Тобто людина бачила, що я близько плаваю, але її не хвилювало ні те, що після її бомби мене на такій відстані, м'яко сказати, «окатит», ні те, що стрибає на голову. І це дрібниці. Ми начиталися в інтернеті казок про «ідеальну» країну - Емірати, плюс до всього Шарджа вважається еміратом з найсуворішими звичаями та законами. І коли до нас на вулиці пристав якийсь сутенер, ми цього зовсім не очікували. О 9-й вечора ми йшли в CO-OP (Шарджа кооператив як називають його відпочиваючі) затаритися водою та фруктами. Якийсь «місцевий» чоловік виїжджав машиною від воріт приватної вілли.
Зупинився на повороті, висловив у вікно своє «ти дуже гарна». Ага. У темряві, без косметики і вся спітніла від задухи та вологості. Ми пішли далі. І все б нічого, але людина, як виявилося, заскочила на протилежному боці дороги (раз вже виїхала), перебігла її, наздогнала нас і ще якийсь час плювалася за нами, плила типові компліменти і випрошувала номер телефону. Ми встигли дійти до CO-OP'у, поки він йшов за нами. Ми пішли в магазин, а він до своєї відкритої машини, яка вже була досить далеко. Поки ми закуповувалися, ми, заспокоїлися, вийшли з магазину, пішли назад, по дорозі погодували заздалегідь купленим Віскасом місцевих котиків (жалійте їх, вони такі худі). І трохи не дійшовши до нашого готелю, він знову нас «наздогнав». Тобто, людина спеціально на нас чекала. Це не нормально. Довелося кричати охоронцеві, щоби викликав поліцію. Лише після цього він від нас відстав.
Ми такого від цієї країни і тим більше від найсуворішого емірату не очікували. Після цього інциденту особливого полювання ходити вулицями якось не виникало.
Безкоштовний транспорт до торгових центрів.
Люди щемляться у безкоштовні автобуси від готелю як божевільні, хоч місця всім вистачає. При нас не було жодної нагоди, коли комусь довелося б стояти під час руху. Та в них це й заборонено, судячи з усього, бо всіх, хто стоїть, просили сісти. Та й автобуси подають за розкладом.
Є особливо розумні відпочиваючі, які приходять із сусіднього Гранта. Вони сідають у безкоштовний автобус біля нашого готелю, щоб зайняти зручніше місця. При цьому, поки чекають на автобус, зі скорботними мордами дивляться на нас і кажуть: «У вас таке погане харчування, з чуток, як ви тут відпочиваєте тільки, бідні? » А ми стоїмо, наїджені «від пуза» на обіді в нашому ресторані і думаємо: «Чого ви приперлися в наш поганий готель на посадку?
Ідіть у свій Гранд і коли ми до вас під'їдемо, сідайте на ті місця, що залишаться. 7 хвилин можна проїхати на будь-якому місці. » У такі розумники нам попалися один раз. Потім народу побільшало і автобус уже до Гранда і Карлтона не під'їжджав.
За час нашого перебування один раз відключили світло і не на 5 хвилин. Коли ввімкнули, кондей перестав холодити у всьому готелі. У номері – сауна. На ресепшені сказали, що надішлють до нас ремонтника. І це за центрального кондиціювання. Збрехали, не моргнувши.
Ранній сніданок ні про що. У нас був виліт о 9-й ранку, з готелю нас забирали о 5-й, незважаючи на те, що до аеропорту натурально 20 хвилин їзди. Це роблять, щоб уникнути пробок. Ну добре. Ми заздалегідь поцікавилися, чи нам якісь ланч-бокси. Співробітники готелю сказали, що у них немає ланч-боксів, що у них натомість наш звичайний сніданок, тільки назвіть час, коли їдете.
Ви вірите, що хтось буде заради вас о 4-й ранку фігачити борщі? Ось і я також. Подолані невиразними сумнівами ми прийшли в столову о 4 ранку. Двері були прикриті і, на диво, там був якийсь хлопець. Ми проговорили йому нашу мантру про заздалегідь застовблений сніданок цієї ночі, на що він відповів нам: «Сідайте». У результаті особливо розсиджуватися сенсу не було, і я навіть не зрозуміла, задля чого він це сказав, тому що обслуговувати нас персонально ніхто не збирався, зрозуміло. Він просто виніс із кухні «тостопічку», власне, тости та джеми з медом. І весь наш (і не тільки наш – потім ще пара підтягнулася) ранній сніданок полягав у грінках з чаєм/кавою. Несерйозно. Мимоволі замислишся: «А може, краще ланч-бокс? ».
Плюси:
Нам пощастило, номер дали з видом на море та басейн без будь-якої доплати. Хоча оплачений був із видом на дорогу.
Меблі в номері хороші. Люстра старенька, але кого це за великим рахунком хвилює?
Вай-фаю немає, але я відношу це до плюсів. Наші прошарені громадяни знайшли такий вихід – йдемо через дорогу до ресторану «Казань», там інтернет безкоштовний. Замовляємо чашку чаю та реєструємось у системі. Одного разу достатньо, щоб наступного дня стояти на тротуарі навпроти «Казані» і залипати на спеку в телефоні, якщо так закортіло завантажити селфі.
Їжа. Продукти звичайні, але приготування вище за всякі похвали. Так все апетитно виглядало і пахло, хотілося продегустувати все. І це при тому, що «ненажерливий ряд» лише один. Один ряд із першими та іншими стравами, один ряд із салатами та десертами. Усе. Я була в готелях, де рядів з їжею було більше, де можна було хвилин 15 тільки всі ці ряди оминати і попутно щось набирати. Була в готелі, де рядів було багато, але зі їстівного були натурально тільки макарони з сиром, чим довелося харчуватися весь час перебування там.
І при цьому в жодному готелі не годували так смачно, як у цьому. Що цікаво - навіть змішавши по трохи всього, що хотілося спробувати, зі їдальні виходиш без «вагітного» живота. Тобто, мабуть, настільки добре їжа приготована, що ніякого здуття та тяжкості не настає. Це, звичайно, дещо індивідуально, але я така була не одна, хто не відчував тяжкості.
Брали 3-разове харчування і не пошкодували. Їздити в магазин, купувати продукти та всухом'ятку давитися ними в номері не хотілося. А йти по 40 градусній спеці в якесь кафе пообідати чи повечеряти – не наш варіант. Так, Казань майже навпроти. До Синобару йти набагато далі. Але там зовсім недешево. За ваші гроші вам дадуть лише те, що ви замовили: одна або дві страви, і все. Та ще й чайові залиши. І знову пішки йди по жарі назад та ще маленьких кричачих на спеку дітей із собою тягнути.
А якщо у вас оплачений обід чи вечеря у своєму готелі, то ви можете нескінченно підходити та накладати у тарілку. І при цьому ще доводять, що самим харчуватись дешевше. З чого це? Немає там нічого дешевого чи безкоштовного, це все казки.
Тепле море. Навіть гаряче у серпні-вересні. Але ми саме таке й любимо. За ним і їхали. Холодна, підбадьорлива, освітлююча вода (потрібне підкреслити) - це не для нас. Цього й удома, у річці, вистачає, за безплатно.
Територія Оцінка: 4 Територія готелю маленька, зелені майже немає, але це компенсується зеленню сусіднього «Гранда», плюс птахи офігенно співають - забуваєш, що в пустелі. Чути навіть із закритим балконом. Хто візьме з собою моток бичовки - не помилиться. Натягнути на балконі та мокрі купальники та рушники через 20-30 хвилин будуть сухими. Завжди так роблю.
У готелі є буккросінг. Правда російських книг мало, але дуже багато німецькою та нідерландською мовами. Залишили там пару з тих, що з собою брали.
Хороший магазин продуктів Sharjah CO-OP Society. Великий магазин, все дуже цивільне. З готелю ліворуч 10-15 хвилин тротуаром, потім перейти дорогу, він буде в провулку. В принципі, з ганку готелю вдень навіть видно будівлю, де він знаходиться.
Є ще мережа магазинів Carrefour. Тип нашого Ашана, Стрічки, Глобуса. Там є все. Але, на відміну від CO-OP'у та через масштабність асортименту магазину, ви там зависніте надовго. Як то кажуть, «не можна просто взяти» та зайти купити води. Купити воду/фрукти – це CO-OP. А бути схожим-подивитися і придбати - це Carrefour. Вони є, мабуть, у всіх торгових центрах. Цікавий випадок вийшов - ось, начебто, такий серйозний магазин з касою, а здачу в 25 філсів (копійок) один раз затиснули.
Стало приємною несподіванкою, коли на касі Carrefour нам не вистачило дирхам і виявилося можливим доплатити доларами.
Смачні соки марки Masafi. Пила б їх усе життя, не набриднуть. Продаються у місцевих магазинах. Обов'язково спробуйте.
Це не розведена вода з цукром, що у Росії. Тут розуміються на соках. Особливо мангові рекомендую.
Безкоштовні автобуси з готелю до міста та назад. Розклад та карту міста можна безкоштовно взяти на ресепшені.
До Sharjah City Centre їхати 7 хвилин. Крапка висадки є і точкою відправлення назад. Навпроти Sharjah City Centre є одноповерхова будівля із написом Gift Shop. Це місцевий аналог Фікс Прайс. Там все до 10 дирхамів. Насправді зручна точка, щоб набрати сувенірів дешевше, ніж у магазинчику при готелі.
У Sharjah City Centre все як у звичайному ТЦ, обмінників багато. Курс скрізь однаково фіксований, при обміні стягується комісія – 3 дирхам. З нас ніде більше трьох не брали, то таке почуття, що навіть комісія від суми не залежить. Тому, де краще міняти можна визначати за параметром «який касир приємніший». На першому поверсі є обмінник "Al Rostamani", там філіппінець на ім'я Річард Джон Замора - вилитий Майк Шинода)
На другому поверсі ресторанний дворик. Опробували місцевий KFC (для порівняння) та зрозуміли, що потрібно більше цінувати свій, російський. І не лише тому, що у нас дешевше. Тут не можна замовити лише боксмайстер, наприклад. Загалом щось одне взяти не можна. Тільки комбо-пропозиції, що сумно. Зате тут все ще зберігся салат "Коул Слоу", тоді як у нас його давно чомусь ліквідували. Ну і тут "оригінальний" означає "гострий" за умовчанням. Двічі перекушували KFC, двічі просили оригінальний смак, двічі отримували гострий. Чи то «удача», чи реально так.
У Шарджі є «фонтани, що танцюють», хоча я б назвала їх «фонтани з підсвічуванням». Від дубайських відрізняються, але як розвага увечері – непоганий варіант. Це хвилин 10 пішки від Sharjah City Centre в бік невеликого озера, там поряд з ним парк і Аль Ноор Моск. Йти недалеко, але душно (залежить, звичайно, від пори року). Здивували жебраки у підземному переході.
У провулках, поки йдеш до парку, шеманить сміттями та сечею. Разом із задухою – просто незабутньо.
Також в Шардж є колесо огляду «Око Еміратів», висота 60 метрів. Дорослий квиток на одного – 30 дирхам. Катають 5 кіл, 5 хвилин. Зайву, на жаль, не прокотять, тому що колесо включають під клієнтів, воно не крутиться постійно. Кабінки закриті, з кондиціонерами, чисті. Відкривають-закривають їх працівники самі, ніякого поспіху, все гідно. Нам дуже сподобалися види околиць із висоти. Із землі так не розглянути. Хвилин би 30 там покататися – це було б чудово. Початок роботи з 16:00. Раджу їхати до цього часу, щоб хоч щось на заході сонця побачити, замість вогнів у темряві. Хоча кому як.
Поруч із колесом невеликий парк атракціонів та канал. Є прогулянки катерами. В одній конторці 50 дирхам «від одного до трьох людей» (тобто майже індивідуальний тур за 50 дирхам).
В іншій (на протилежному березі) – 100 дирхам за індивідуальний тур або 15 з особи, але плисти з компанією інших людей.
Таксі
Таксі в цілому багато, варто тільки махнути рукою або навіть просто встановити візуальний контакт з водієм таксі, що проїжджає повз. Гроші беруть у дирхамах, у доларах неохоче. Здачу з доларів точно не дадуть. Якось нам не вистачало буквально пари дирхам, але були долари. Дядечка взяв пару доларів, але нарікав, що йому треба в обмінник тепер іти. Насправді він не зрозумів, що з доларами вийшло навіть трохи більше, ніж потрібно. Лічильник починає рахувати з 3-х дирхам. Під кінець поїздки водій натискає чарівну кнопку та раптово сума поїздки зростає приблизно на 3-5 дирхам. Як, що, чому – таємниця, вкрита мороком. Середня вартість поїздки від 12 до 16 дирхам. У нас вийшло від фонтанів у Шарджі до готелю доїхати за 12 дирхів.
При цьому до колеса огляду та назад кожна поїздка нам обійшлася теж у 12 дирхам, хоча відстань менша, ніж від фонтанів. Загалом, чому так виходить, яким способом одна й та сама відстань стоїть по-різному ми так і не зрозуміли. І ніхто до ладу пояснити не зміг. Просто якась магія. З Шарджі в Дубай на таксі краще не їздити – за перетин невидимого кордону еміратів береться внесок у 20 дирхам. Хто як каже. Ми чули таку цифру, можливо більше.
Екскурсії.
Ми їх не брали. В оглядовій Дубаї були вже минулого приїзду.
Хотілося в Аль_Айн, але екскурсовод сама відмовила, бо дуже спекотно. Взагалі готельний гід від Наталі турс, Наргіза, дуже мила і приваблива жінка, зовсім ненав'язлива. Хочеш екскурсії – їдь, не хочеш – не їдь, умовляти не стане. Так само внизу, біля ресепшена є екскурсійна контора і там сидить російськомовний хлопець, Олексій.
Теж все розкаже, куди і як поїхати, все організує. Ціни однакові, можна і купити. Так само ненав'язливий. Відразу навпроти готелю, через дорогу, так само екскурсійна контора - так що без екскурсій не залишитеся, кому треба.
У цьому готелі навіть продавці сувенірів ненав'язливі, що несподівано та приємно.
Дубай
До Dubai Mall'а немає безкоштовного автобуса від готелю, оскільки цей ТЦ досить розкручений на відміну від інших. Тому ми доїхали безкоштовним автобусом до Deira City Centre, там спустилися в метро на однойменну станцію, купили квитки «туди-назад» до Dubai Mall'а (треба називати конкретну станцію, куди їдеш, при купівлі такого одиночного квитка). Вартість одного квитка «туди-назад» у нашому випадку склала 14 дирхам. Знову ж таки, що здивувало – у метро є спеціальні вагони для жінок та дітей. У них на стінах написано, що чоловікам, які щось забули у цих вагонах, покладено штраф у 100 дирхам.
Особисто я нічого проти чоловіків не маю, мене просто вразило те, що знову закон є – виконання немає, бо чоловіки спокійно заходять до жіночого вагону.
Загалом розповіді про «особливе» метро у Дубаї сильно перебільшені. Ну, метро, ну вагони з гастрабайтерами та тими, хто не може собі дозволити пересуватися машиною містом. Все, як у нас. На станціях та в переходах сміття не валяється – це так, навіть безглуздо порівнювати.
Хто знає англійську мову на рівні «Do you speak English? Та трохи дую» - у метро краще не їздити. Білет і то купіть не той і не туди. Там їх багато різних видів, а пакистанцеві в касі все одно, уточнювати як вам краще бути і радити, не входить до його обов'язків.
Перехід з метро в сам Dubai Mall дуже-дуже-оооооооооооооооооочень довгий, втомитеся йти. Я засікала: швидким, пружним кроком це зайняло 20 хвилин. Якщо поспішайте до певної години, розраховуйте свій час, запізнитися просто.
У знаменитих фонтанів несе сечею з будівництва.
Ще одне розчарування чи розрив шаблону. Востаннє були тут у 2011 році, а вони ще й досі щось будують або переробляють поруч із ними.
Самі фонтани чудові, про це вже написано без мене. Ми дивилися виставу, потім вирушали в Дубай Молл. Там перечікали полчала, біля входу на лавках, потім знову виходили та дивилися. І так 3 рази поспіль.
В аеропорту наявність води в ручній поклажі особливо не перевіряють. Ми пронесли просто.
Тут же змінили дирхами, що залишилися, на рублі. Дуже зручно. У Туреччині чи Єгипті такої послуги якось не помічала.
Висновок: у Шардж більше не поїду. Тільки на Фуджейру. Так, дорожче, але є за що платити. Порівняно з 2011 роком, зміни не на краще, на жаль.
Почну відразу з мінусів:
Ліфт. Людям важко піднятися навіть на другий поверх. І ось стоїть у ліфта ціла сімейка тюленів, яким ліньки протягнути свої тлінні тушки один проліт сходами. Їй-богу, та довше чекати ліфт, ніж дійти. Але вони чекають. З принципу. А коли запалюється табло, що в кабіні перевага, один член такої родини виходить і знову чекає. Дивлячись на нього, сумно зітхають і чекають, доки тюлені накатаються, ті, хто живе на третьому поверсі.
Росіяни у ресторані. Набирають як на 10 свиней, залишають після себе півстола недоїденої їжі. Огидно на це дивитись. Передчуваю коментарі «ну й не дивись», «не твоя справа». Та я б і рада не дивитись. Але в залі від цього нікуди не подітися. Навколо столи. Поки їж, мимоволі натикаєшся на все це. Я розумію, що за все сплачено, що все халявне, шведський стіл, бери скільки хочеш, їж від пуза і гуляй, рванина.
Але у наших людей у таких випадках зовсім відключається відчуття міри. Приходиш на сніданок та спостерігаєш цирк. Ось дві жінки у віці набрали 10 тостів (російською, гренечок). Та скільки вам треба цих грінок щоб наїстися? Таке почуття, що людям просто забавний сам процес їхнього приготування. Адже вдома такого немає, вдома нудний тостер у кращому разі. А тут ціла «тостопічка». Завантажуєш тост, чинно чекаєш і дивишся, як він віддаляється кудись далеко-далеко, немов текст на початку «Зоряних війн». Воістину «чарівне видовище», яке можна споглядати вічно, як вогонь чи воду. За іншим столом набрали цілу тарілку, з гірочкою навіть круасанів. І добре б усе це було справді смачно. Але ні, у цьому конкретному випадку немає. Круасани сухі та порожні всередині. Можна з'їсти один або два, намазавши їх апельсиновим/полуничним джемом, медом. Але не десять.
Ось якісь чергові російські хапуги набрали тарілку справді смачної випічки у формі сюрикенів. Ну, коли набрали – то їжте! Аж ні, як йти – знову стоїть тарілка надкусаних тістечок. Як собаки на сіні, ні собі, ні іншим. Та сама історія з морозивом, його у цьому готелі дають вечорами. Виставляють ванну з морозивом якогось одного смаку (ванільне, полуничне, шоколадне, мангове) і, коли вона закінчується, несуть ванну з іншим. Так наші люди бігом біжать набирати це морозиво, ніби в житті його не їли або ніби в них його відбирають. Той самий момент, коли навіть пристойна інтелігентна людина МАЄ поводитися як бидло, якщо хоче поласувати морозивом взагалі. Мені все морозиво подобалося, але найбільше люблю шоколадне.
І ось доводилося під час вечері насамперед бігти, аналогічно решті, набирати морозиво, а потім уже все решта, бо якщо дзьобом пролунаєш і не набереш вчасно, без морозива ти, звичайно, не залишишся, але принесуть вже інше. Пару разів подавали щось, що віддалено нагадує салат «Цезар». Дуже віддалено, тому що в основному це була купа салатного листя в соусі а-ля «Цезар» та соломкою зістругана курка. Таке було лише один раз, в інші вечори подоба «Цезаря» була навіть просто без курки. Наші люди це прочухали і навіть це салатне листя розбирали. І все б нічого, але абсолютно та сама фігня - люди і на сніданок, і на вечерю як наберуть цього салату - як кролики. А як йти, так і валяється це все нікому не потрібне. Кілька днів на сніданок замість оладок давали щось на кшталт бельгійських вафель. Теж сухувати, теж набиралися тоннами і залишалися на столах. Соромно навіть.
Соромно, коли офіціанти підходять прибирати стіл за подібними панами. А хто вони є по суті? Дикуни з голодного острова чи якісь «лорди»? Ні поваги, ні понять. Жах. А потім такі люди повертаються додому і пишуть відгуки «ой, їжа на трієчку, їсти не було чого». Ага. "Нічого". Варто зробити застереження – у кожній нації таких, мабуть, вистачає, але саме тут, у цьому готелі, 90% публіки було російськомовною.
Ковані столи та стільці в ресторані та скляні поверхні на столах. Ковані стільці важкі, пересувати важко та галасливо. Столи «скуті» так, що ноги не випрямиш. Скляні поверхні на столах – холодно облаковуватись на стіл руками. Та для них самих це непрактично – натирай ці столи. Але, мабуть, господареві готелю такий декор подобається, що вдієш.
Одна й та сама шарманка (гітарні мотиви) 24/7. Грає в зоні ресепшену та в ресторані.
Так, це теж дрібниця, але якщо ви заплатили за триразове харчування або любите почитати щось після вечері на ресепшені, то це кранти. Хочеш - не хочеш, вивчиш напам'ять, це перестане бути тлом і почне дратувати. Під кінець нашого перебування мої молитви були почуті і шарманку змінили, але вибір мелодій невеликий, хоч і приємний – Careless Whisper, Hotel California, Aux Deux Magots та ще щось.
Брудне море та пляж.
Ні, саме собою воно чудове. Водичка прозора, дно видно ідеально, дрібні рибки плавають біля самих ніг, всі справи. Але за весь час нашого відпочинку було два чи три дні, коли відбувалася якась навала овочів та фруктів. У морі плавали виїдені кавуни, болгарський перець, цибуля, салатне листя. Відчуй себе у супі (особливо при серпневій температурі води). Ми так і не зрозуміли, що це було. Можливо, у них такі події трапляються один день на рік, може, раз на місяць.
Але все одно було непогано відганяти від себе продукти у воді. Було ще водорості, але це по дрібниці. Одного разу мимо плив закатований кимось дохлий кальмар. Але враження більше псували банки (зокрема скляні), пластикові пляшки та інше сміття, яке звідкись приносило. Якщо ви знаєте, що у вас не дуже чисте море/пляж, можна ж за цим стежити, без фанатизму, але стежити.
Водний скутер господар заправляє прямо в море, на мілководді, хоча ніщо йому не заважає затягнути його на берег для такої маніпуляції. Звичайно, паливо при хитавиці іноді протікає повз отвори, і це ще м'яко сказано. Якщо це не аргумент, то тут уже нічого не допоможе. Шум від їздців на водних скутерах. Дратує неймовірно і часом у вухах натурально стоїть брязкіт, коли їздок тільки розганяється і їде на якійсь певній швидкості.
Безвідповідальна оренда морського транспорту на березі.
Два якихось місцеві хлопці орендували каяк. І добре б вони попливли за буйки, куди відправляють водні скутери, що орендували. Ці двоє натурально по головах плавали на відстані витягнутої руки. Сказати, що вони заважали відпочиваючим – нічого не сказати. Хазяїну каяка пофігу. Рятувальнику також, судячи з того, що він не звернув на це уваги. Хто відповідатиме, якщо вони дадуть по кумполу комусь веслом чи проїдуться по комусь каяком?
Сам пляжик замалий. Але ніхто не забороняє ходити купатися на пляжі Гранда або Карлтона. Що ми робили. А ось на лежаках там полежати не вдасться, за цим пильнують. Ми просто вішали сумку з речами під парасолькою та йшли в море.
Шезлонги як на пляжі, так і біля басейну розкладаються просто жахливо. Тут уже ніхто не винен, такі закупили. Але часом неможливо змінити становище, лежачи.
Доводиться вставати, йти за шезлонг і робити деякі маніпуляції.
Тобто система ніфіга не елементарно проста, як завжди.
Парасольки на пляжі неможливо низькі. Я сама билася об них головою не раз і бачила, як билися та скаржилися інші люди.
Перед виходом із пляжу зроблено заглиблення у плитковій доріжці. Там вода. Передбачається, що люди повинні омивати там ноги, щоби не нести на них пісок у зону басейну. Ви як хочете, але це розсадник хвороб, того ж грибка. Весь пляж полоще ноги у ванночці 40 х 60 з ослизлими стінками. При цьому вода там нагрівається до окропу, вона не проточна і хлоркою не пахне. Тому ми відмовлялися там полоскати ноги категорично. Хоча охоронець за цим пильнував і щоразу щось кричав нам услід.
Щоб обмити ноги, ми вирушаємо до душі біля басейну, який мені не сподобався тим, що в ньому в принципі не було холодної води. Окотитися абсолютно неможливо. Якщо тільки окропом.
Натурально окропом, навіть ноги після пляжу мити було боляче – так гаряче. Основну масу змив швиденько і радий. Щось добре промити неможливо. Хоча у сусідньому «Гранді» такої проблеми немає. Отже, треба труби якось від сонця зачиняти.
Басейн.
У глибокій частині басейну всього 2 драбинки. І при цьому всі, і дорослі, і діти на них виснуть. Постійно. Ці драбинки розташовані там, де глибина 3 метри. Діти, яким місце у жабнику з їхніми навичками, постійно плавають поруч із драбинками, або виснуть на них. Мати бачать, що їхнє чадо заважає людям вийти, але їм пофігу. Деякі дорослі теж розумом не відрізняються, і, наче вони одні в басейні, чіпляються ногами за драбинки і лежать на воді. Захочеш вийти - фіг проб'єшся.
У басейну страшні натяжні тенти у формі трикутників. Сонце має тенденцію переходити. Фіг сховаєшся, навіть якщо захочеш. Зате місця на сонці хоч греблю гати, природно.
"Місцеве населення.
Ті самі роботяги, яких у цій країні в рази більше, ніж корінних «чистокровних» арабів. На жаль, так уже вийшло, що один із днів нашої відпустки припав на Курбан-байрам. На кілька днів в готель заселилося безліч індусів/паків/арабів всіх мастей з сім'ями (дружини, сестри, діти, загалом усі). І все б нічого, я абсолютно спокійно ставлюся до людей будь-яких національностей доти, доки вони не починають заважати іншим і мені навіть. Господи, які ж вони галасливі. Для їхніх дітей закони взагалі не написані. Одним словом, краще не потрапляйте на будь-які місцеві свята.
Йоршика у туалеті номера немає. Я волію чистити за собою унітаз сама, а не щоб хтось за мною відтирав. Дрібниця, але все ж таки.
Російських каналів у телевізорі мало і всі неповноцінні. Список доступних на фото. Росія-24 – це взагалі щось. Щодня пережовуються одні й самі сюжети. Втім, як і вдома, звичайно, але тут це відчувається ще сильніше.
Бісить різний рівень гучності при перемиканні каналів.
Закони є, але вони всім пофігу. Незрозуміло, навіщо висять таблички біля басейну "Не стрибати", якщо всі стрибають і ніхто їм цього не забороняє. Один російський підійшов до краю басейну, подивився на мене і сиганув мало не мені на голову. Тобто людина бачила, що я близько плаваю, але її не хвилювало ні те, що після її бомби мене на такій відстані, м'яко сказати, «окатит», ні те, що стрибає на голову. І це дрібниці. Ми начиталися в інтернеті казок про «ідеальну» країну - Емірати, плюс до всього Шарджа вважається еміратом з найсуворішими звичаями та законами. І коли до нас на вулиці пристав якийсь сутенер, ми цього зовсім не очікували. О 9-й вечора ми йшли в CO-OP (Шарджа кооператив як називають його відпочиваючі) затаритися водою та фруктами. Якийсь «місцевий» чоловік виїжджав машиною від воріт приватної вілли.
Зупинився на повороті, висловив у вікно своє «ти дуже гарна». Ага. У темряві, без косметики і вся спітніла від задухи та вологості. Ми пішли далі. І все б нічого, але людина, як виявилося, заскочила на протилежному боці дороги (раз вже виїхала), перебігла її, наздогнала нас і ще якийсь час плювалася за нами, плила типові компліменти і випрошувала номер телефону. Ми встигли дійти до CO-OP'у, поки він йшов за нами. Ми пішли в магазин, а він до своєї відкритої машини, яка вже була досить далеко. Поки ми закуповувалися, ми, заспокоїлися, вийшли з магазину, пішли назад, по дорозі погодували заздалегідь купленим Віскасом місцевих котиків (жалійте їх, вони такі худі). І трохи не дійшовши до нашого готелю, він знову нас «наздогнав». Тобто, людина спеціально на нас чекала. Це не нормально. Довелося кричати охоронцеві, щоби викликав поліцію. Лише після цього він від нас відстав.
Ми такого від цієї країни і тим більше від найсуворішого емірату не очікували. Після цього інциденту особливого полювання ходити вулицями якось не виникало.
Безкоштовний транспорт до торгових центрів.
Люди щемляться у безкоштовні автобуси від готелю як божевільні, хоч місця всім вистачає. При нас не було жодної нагоди, коли комусь довелося б стояти під час руху. Та в них це й заборонено, судячи з усього, бо всіх, хто стоїть, просили сісти. Та й автобуси подають за розкладом.
Є особливо розумні відпочиваючі, які приходять із сусіднього Гранта. Вони сідають у безкоштовний автобус біля нашого готелю, щоб зайняти зручніше місця. При цьому, поки чекають на автобус, зі скорботними мордами дивляться на нас і кажуть: «У вас таке погане харчування, з чуток, як ви тут відпочиваєте тільки, бідні? » А ми стоїмо, наїджені «від пуза» на обіді в нашому ресторані і думаємо: «Чого ви приперлися в наш поганий готель на посадку?
Ідіть у свій Гранд і коли ми до вас під'їдемо, сідайте на ті місця, що залишаться. 7 хвилин можна проїхати на будь-якому місці. » У такі розумники нам попалися один раз. Потім народу побільшало і автобус уже до Гранда і Карлтона не під'їжджав.
За час нашого перебування один раз відключили світло і не на 5 хвилин. Коли ввімкнули, кондей перестав холодити у всьому готелі. У номері – сауна. На ресепшені сказали, що надішлють до нас ремонтника. І це за центрального кондиціювання. Збрехали, не моргнувши.
Ранній сніданок ні про що. У нас був виліт о 9-й ранку, з готелю нас забирали о 5-й, незважаючи на те, що до аеропорту натурально 20 хвилин їзди. Це роблять, щоб уникнути пробок. Ну добре. Ми заздалегідь поцікавилися, чи нам якісь ланч-бокси. Співробітники готелю сказали, що у них немає ланч-боксів, що у них натомість наш звичайний сніданок, тільки назвіть час, коли їдете.
Ви вірите, що хтось буде заради вас о 4-й ранку фігачити борщі? Ось і я також. Подолані невиразними сумнівами ми прийшли в столову о 4 ранку. Двері були прикриті і, на диво, там був якийсь хлопець. Ми проговорили йому нашу мантру про заздалегідь застовблений сніданок цієї ночі, на що він відповів нам: «Сідайте». У результаті особливо розсиджуватися сенсу не було, і я навіть не зрозуміла, задля чого він це сказав, тому що обслуговувати нас персонально ніхто не збирався, зрозуміло. Він просто виніс із кухні «тостопічку», власне, тости та джеми з медом. І весь наш (і не тільки наш – потім ще пара підтягнулася) ранній сніданок полягав у грінках з чаєм/кавою. Несерйозно. Мимоволі замислишся: «А може, краще ланч-бокс? ».
Плюси:
Нам пощастило, номер дали з видом на море та басейн без будь-якої доплати. Хоча оплачений був із видом на дорогу.
Меблі в номері хороші. Люстра старенька, але кого це за великим рахунком хвилює?
Вай-фаю немає, але я відношу це до плюсів. Наші прошарені громадяни знайшли такий вихід – йдемо через дорогу до ресторану «Казань», там інтернет безкоштовний. Замовляємо чашку чаю та реєструємось у системі. Одного разу достатньо, щоб наступного дня стояти на тротуарі навпроти «Казані» і залипати на спеку в телефоні, якщо так закортіло завантажити селфі.
Їжа. Продукти звичайні, але приготування вище за всякі похвали. Так все апетитно виглядало і пахло, хотілося продегустувати все. І це при тому, що «ненажерливий ряд» лише один. Один ряд із першими та іншими стравами, один ряд із салатами та десертами. Усе. Я була в готелях, де рядів з їжею було більше, де можна було хвилин 15 тільки всі ці ряди оминати і попутно щось набирати. Була в готелі, де рядів було багато, але зі їстівного були натурально тільки макарони з сиром, чим довелося харчуватися весь час перебування там.
І при цьому в жодному готелі не годували так смачно, як у цьому. Що цікаво - навіть змішавши по трохи всього, що хотілося спробувати, зі їдальні виходиш без «вагітного» живота. Тобто, мабуть, настільки добре їжа приготована, що ніякого здуття та тяжкості не настає. Це, звичайно, дещо індивідуально, але я така була не одна, хто не відчував тяжкості.
Брали 3-разове харчування і не пошкодували. Їздити в магазин, купувати продукти та всухом'ятку давитися ними в номері не хотілося. А йти по 40 градусній спеці в якесь кафе пообідати чи повечеряти – не наш варіант. Так, Казань майже навпроти. До Синобару йти набагато далі. Але там зовсім недешево. За ваші гроші вам дадуть лише те, що ви замовили: одна або дві страви, і все. Та ще й чайові залиши. І знову пішки йди по жарі назад та ще маленьких кричачих на спеку дітей із собою тягнути.
А якщо у вас оплачений обід чи вечеря у своєму готелі, то ви можете нескінченно підходити та накладати у тарілку. І при цьому ще доводять, що самим харчуватись дешевше. З чого це? Немає там нічого дешевого чи безкоштовного, це все казки.
Тепле море. Навіть гаряче у серпні-вересні. Але ми саме таке й любимо. За ним і їхали. Холодна, підбадьорлива, освітлююча вода (потрібне підкреслити) - це не для нас. Цього й удома, у річці, вистачає, за безплатно.
Територія Оцінка: 4 Територія готелю маленька, зелені майже немає, але це компенсується зеленню сусіднього «Гранда», плюс птахи офігенно співають - забуваєш, що в пустелі. Чути навіть із закритим балконом. Хто візьме з собою моток бичовки - не помилиться. Натягнути на балконі та мокрі купальники та рушники через 20-30 хвилин будуть сухими. Завжди так роблю.
У готелі є буккросінг. Правда російських книг мало, але дуже багато німецькою та нідерландською мовами. Залишили там пару з тих, що з собою брали.
Хороший магазин продуктів Sharjah CO-OP Society. Великий магазин, все дуже цивільне. З готелю ліворуч 10-15 хвилин тротуаром, потім перейти дорогу, він буде в провулку. В принципі, з ганку готелю вдень навіть видно будівлю, де він знаходиться.
Є ще мережа магазинів Carrefour. Тип нашого Ашана, Стрічки, Глобуса. Там є все. Але, на відміну від CO-OP'у та через масштабність асортименту магазину, ви там зависніте надовго. Як то кажуть, «не можна просто взяти» та зайти купити води. Купити воду/фрукти – це CO-OP. А бути схожим-подивитися і придбати - це Carrefour. Вони є, мабуть, у всіх торгових центрах. Цікавий випадок вийшов - ось, начебто, такий серйозний магазин з касою, а здачу в 25 філсів (копійок) один раз затиснули.
Стало приємною несподіванкою, коли на касі Carrefour нам не вистачило дирхам і виявилося можливим доплатити доларами.
Смачні соки марки Masafi. Пила б їх усе життя, не набриднуть. Продаються у місцевих магазинах. Обов'язково спробуйте.
Це не розведена вода з цукром, що у Росії. Тут розуміються на соках. Особливо мангові рекомендую.
Безкоштовні автобуси з готелю до міста та назад. Розклад та карту міста можна безкоштовно взяти на ресепшені.
До Sharjah City Centre їхати 7 хвилин. Крапка висадки є і точкою відправлення назад. Навпроти Sharjah City Centre є одноповерхова будівля із написом Gift Shop. Це місцевий аналог Фікс Прайс. Там все до 10 дирхамів. Насправді зручна точка, щоб набрати сувенірів дешевше, ніж у магазинчику при готелі.
У Sharjah City Centre все як у звичайному ТЦ, обмінників багато. Курс скрізь однаково фіксований, при обміні стягується комісія – 3 дирхам. З нас ніде більше трьох не брали, то таке почуття, що навіть комісія від суми не залежить. Тому, де краще міняти можна визначати за параметром «який касир приємніший». На першому поверсі є обмінник "Al Rostamani", там філіппінець на ім'я Річард Джон Замора - вилитий Майк Шинода)
На другому поверсі ресторанний дворик. Опробували місцевий KFC (для порівняння) та зрозуміли, що потрібно більше цінувати свій, російський. І не лише тому, що у нас дешевше. Тут не можна замовити лише боксмайстер, наприклад. Загалом щось одне взяти не можна. Тільки комбо-пропозиції, що сумно. Зате тут все ще зберігся салат "Коул Слоу", тоді як у нас його давно чомусь ліквідували. Ну і тут "оригінальний" означає "гострий" за умовчанням. Двічі перекушували KFC, двічі просили оригінальний смак, двічі отримували гострий. Чи то «удача», чи реально так.
У Шарджі є «фонтани, що танцюють», хоча я б назвала їх «фонтани з підсвічуванням». Від дубайських відрізняються, але як розвага увечері – непоганий варіант. Це хвилин 10 пішки від Sharjah City Centre в бік невеликого озера, там поряд з ним парк і Аль Ноор Моск. Йти недалеко, але душно (залежить, звичайно, від пори року). Здивували жебраки у підземному переході.
У провулках, поки йдеш до парку, шеманить сміттями та сечею. Разом із задухою – просто незабутньо.
Також в Шардж є колесо огляду «Око Еміратів», висота 60 метрів. Дорослий квиток на одного – 30 дирхам. Катають 5 кіл, 5 хвилин. Зайву, на жаль, не прокотять, тому що колесо включають під клієнтів, воно не крутиться постійно. Кабінки закриті, з кондиціонерами, чисті. Відкривають-закривають їх працівники самі, ніякого поспіху, все гідно. Нам дуже сподобалися види околиць із висоти. Із землі так не розглянути. Хвилин би 30 там покататися – це було б чудово. Початок роботи з 16:00. Раджу їхати до цього часу, щоб хоч щось на заході сонця побачити, замість вогнів у темряві. Хоча кому як.
Поруч із колесом невеликий парк атракціонів та канал. Є прогулянки катерами. В одній конторці 50 дирхам «від одного до трьох людей» (тобто майже індивідуальний тур за 50 дирхам).
В іншій (на протилежному березі) – 100 дирхам за індивідуальний тур або 15 з особи, але плисти з компанією інших людей.
Таксі
Таксі в цілому багато, варто тільки махнути рукою або навіть просто встановити візуальний контакт з водієм таксі, що проїжджає повз. Гроші беруть у дирхамах, у доларах неохоче. Здачу з доларів точно не дадуть. Якось нам не вистачало буквально пари дирхам, але були долари. Дядечка взяв пару доларів, але нарікав, що йому треба в обмінник тепер іти. Насправді він не зрозумів, що з доларами вийшло навіть трохи більше, ніж потрібно. Лічильник починає рахувати з 3-х дирхам. Під кінець поїздки водій натискає чарівну кнопку та раптово сума поїздки зростає приблизно на 3-5 дирхам. Як, що, чому – таємниця, вкрита мороком. Середня вартість поїздки від 12 до 16 дирхам. У нас вийшло від фонтанів у Шарджі до готелю доїхати за 12 дирхів.
При цьому до колеса огляду та назад кожна поїздка нам обійшлася теж у 12 дирхам, хоча відстань менша, ніж від фонтанів. Загалом, чому так виходить, яким способом одна й та сама відстань стоїть по-різному ми так і не зрозуміли. І ніхто до ладу пояснити не зміг. Просто якась магія. З Шарджі в Дубай на таксі краще не їздити – за перетин невидимого кордону еміратів береться внесок у 20 дирхам. Хто як каже. Ми чули таку цифру, можливо більше.
Екскурсії.
Ми їх не брали. В оглядовій Дубаї були вже минулого приїзду.
Хотілося в Аль_Айн, але екскурсовод сама відмовила, бо дуже спекотно. Взагалі готельний гід від Наталі турс, Наргіза, дуже мила і приваблива жінка, зовсім ненав'язлива. Хочеш екскурсії – їдь, не хочеш – не їдь, умовляти не стане. Так само внизу, біля ресепшена є екскурсійна контора і там сидить російськомовний хлопець, Олексій.
Теж все розкаже, куди і як поїхати, все організує. Ціни однакові, можна і купити. Так само ненав'язливий. Відразу навпроти готелю, через дорогу, так само екскурсійна контора - так що без екскурсій не залишитеся, кому треба.
У цьому готелі навіть продавці сувенірів ненав'язливі, що несподівано та приємно.
Дубай
До Dubai Mall'а немає безкоштовного автобуса від готелю, оскільки цей ТЦ досить розкручений на відміну від інших. Тому ми доїхали безкоштовним автобусом до Deira City Centre, там спустилися в метро на однойменну станцію, купили квитки «туди-назад» до Dubai Mall'а (треба називати конкретну станцію, куди їдеш, при купівлі такого одиночного квитка). Вартість одного квитка «туди-назад» у нашому випадку склала 14 дирхам. Знову ж таки, що здивувало – у метро є спеціальні вагони для жінок та дітей. У них на стінах написано, що чоловікам, які щось забули у цих вагонах, покладено штраф у 100 дирхам.
Особисто я нічого проти чоловіків не маю, мене просто вразило те, що знову закон є – виконання немає, бо чоловіки спокійно заходять до жіночого вагону.
Загалом розповіді про «особливе» метро у Дубаї сильно перебільшені. Ну, метро, ну вагони з гастрабайтерами та тими, хто не може собі дозволити пересуватися машиною містом. Все, як у нас. На станціях та в переходах сміття не валяється – це так, навіть безглуздо порівнювати.
Хто знає англійську мову на рівні «Do you speak English? Та трохи дую» - у метро краще не їздити. Білет і то купіть не той і не туди. Там їх багато різних видів, а пакистанцеві в касі все одно, уточнювати як вам краще бути і радити, не входить до його обов'язків.
Перехід з метро в сам Dubai Mall дуже-дуже-оооооооооооооооооочень довгий, втомитеся йти. Я засікала: швидким, пружним кроком це зайняло 20 хвилин. Якщо поспішайте до певної години, розраховуйте свій час, запізнитися просто.
У знаменитих фонтанів несе сечею з будівництва.
Ще одне розчарування чи розрив шаблону. Востаннє були тут у 2011 році, а вони ще й досі щось будують або переробляють поруч із ними.
Самі фонтани чудові, про це вже написано без мене. Ми дивилися виставу, потім вирушали в Дубай Молл. Там перечікали полчала, біля входу на лавках, потім знову виходили та дивилися. І так 3 рази поспіль.
В аеропорту наявність води в ручній поклажі особливо не перевіряють. Ми пронесли просто.
Тут же змінили дирхами, що залишилися, на рублі. Дуже зручно. У Туреччині чи Єгипті такої послуги якось не помічала.
Висновок: у Шардж більше не поїду. Тільки на Фуджейру. Так, дорожче, але є за що платити. Порівняно з 2011 роком, зміни не на краще, на жаль.
Подобається
Вам подобається
• 10
В Арабських еміратах був уперше, поїхав відпочити від повсякденної метушні. Так як не дуже вибагливий у плані комфорту, вибрав більш-менш середній готель, зате за досить вигідною ціною.
… Ще ▾
В Арабських еміратах був уперше, поїхав відпочити від повсякденної метушні. Так як не дуже вибагливий у плані комфорту, вибрав більш-менш середній готель, зате за досить вигідною ціною. Можу сказати, що Beach Hote свої три зірки виправдовує, але ремонтник би не завадив. Хоча номер був цілком нормальний, чистий, хоч і оснащення вже не нове, але все працювало і виглядало цілком пристойно. Головне кондиціонер працював, а більше мені нічого не потрібне. Снідав я в готелі, їжа звичайна. На сніданок був шведський стіл з великим вибором страв для сніданку (омлети, сосиски, вівсянка, сирники, фрукти і т. д. ) Так як у готелі я не збирався прохолоджуватися, мені було вдосталь, поскаржитися нема на що.
Так як я не великий любитель полежати біля моря або басейну, я більше за активний відпочинок, тому само собою запланував поїздити місцевими визначними пам'ятками. У плані екскурсій мені теж пощастило. Заздалегідь дізнавався де що дешевше і вже по приїзду цілеспрямовано йшов у готель Summer Land (не далеко від мого готелю, хвилин 10 пішки), там є офіс компанії Шан Турс з двома прекрасними дівчатами менеджерами, які дуже чемно допомогли мені вибрати цікаві екскурсії та інші розваги за цілком доступними цінами. У результаті п'ять днів із семи я був у поїздках і отримував море задоволення від побаченого та почутого. Ось до речі, за почуте велике спасибі Муратові, це гід, який нас супроводжував, найцікавіший оповідач та співрозмовник!
Так що вкотре переконався, що відпочивати одному певною мірою навіть краще. Можна дізнатися багато нового та зустріти цікавих людей, головне вибрати правильне місце відпочинку. ОАЕ якраз те місце. Думаю ще раз обов'язково сюди приїду.
Так як я не великий любитель полежати біля моря або басейну, я більше за активний відпочинок, тому само собою запланував поїздити місцевими визначними пам'ятками. У плані екскурсій мені теж пощастило. Заздалегідь дізнавався де що дешевше і вже по приїзду цілеспрямовано йшов у готель Summer Land (не далеко від мого готелю, хвилин 10 пішки), там є офіс компанії Шан Турс з двома прекрасними дівчатами менеджерами, які дуже чемно допомогли мені вибрати цікаві екскурсії та інші розваги за цілком доступними цінами. У результаті п'ять днів із семи я був у поїздках і отримував море задоволення від побаченого та почутого. Ось до речі, за почуте велике спасибі Муратові, це гід, який нас супроводжував, найцікавіший оповідач та співрозмовник!
Так що вкотре переконався, що відпочивати одному певною мірою навіть краще. Можна дізнатися багато нового та зустріти цікавих людей, головне вибрати правильне місце відпочинку. ОАЕ якраз те місце. Думаю ще раз обов'язково сюди приїду.
Подобається
Вам подобається
• 13
Відпочивала у цьому готелі у лютому 2017 року з 2 доньками. Готель дуже комфортний за своїм місцем розташування, персонал привітний. Харчування хороше і цілком їстівне і свіже, що в загальному найголовніше.
… Ще ▾
Відпочивала у цьому готелі у лютому 2017 року з 2 доньками. Готель дуже комфортний за своїм місцем розташування, персонал привітний. Харчування хороше і цілком їстівне і свіже, що в загальному найголовніше. Забирають не напружуючись. Персонал російськомовний є. У готелі відпочивають і мусульмани, і росіяни. Є балкон, який далеко не у всіх готелях. Зручно, що у номері чайник. В цілому добре. Їздили скрізь таксі, у них це досить зручно і не дорого. Готель має свій пляж, просторий, чистий з піском. Про харчування - ми брали сніданок та обід (з 13 до 15), я не пошкодувала, хоча через екскурсії ми обід двічі пропустили. . Якщо комусь допоможе мій відгук, то рада. Можу сказати одне, що в Дубаях у лютому краще вибирати міський готель, щоб потім не витрачати багато часу, щоб щодня приїжджати в місто, а потім їхати назад. Завдяки відгукам я зробила правильний вибір, чого вам бажаю. Гарного вам усім відпочинку!
Подобається
Вам подобається
• 12
Показати ще »
