Фруктовий, рибний та квітковий ринки Шарджі
. . . рибний ринок знайшли одразу – за запахом. Цей ні з чим не порівнянний запах свіжої, і не дуже риби привів нас до місця її продажу. Сам ринок виглядав не дуже вибагливо, сміття на асфальті, іржаві крани вздовж стіни, і… відсутність людей. Схоже, ми приїхали рано і торгівля в активній фазі ще не почалася. Риба обробляється на великих білих столах, коли я лазив по радах, торговці дещо здивовано мене розглядали (пізніше, я зрозумів, що потрапив до «обробної» частини ринку, де не торгують рибою, а готують її до продажу). Навколо безліч котів і чайок, причому, якщо коти поголовно спали в тіні машин, то чайки активно стрибали неподалік столів, періодично оголошуючи околиці пронизливими криками. М'яко кажучи, вразило ставлення торговців до гігієни – вони обробляють рибу, на яку тут же сідають мухи, яких ніхто і не збирається ганяти! Побачивши щось на кшталт таранки, я хотів дізнатися вартість, але мені відразу вказали в далеку частину ринку, де й відбувався продаж – на місці розпакування та оброблення риби купити її було не можна. Я фотографував, але особливого захоплення це ні в кого не викликало, і через якийсь час мене ввічливо попросили покинути цю територію, що ми з родиною і зробили.
Пішли ми до набережної, біля пірсу стояли рибальські катери, обдерті та страшні. Багато рибалок живуть прямо на них, над камбузом багатьох катерів крутився димок, хтось прав речі і одразу розвішували їх на палубі, хтось штопав речі.
Підійшовши до місця продажу риби, ми побачили невеликий натовп із покупців, переважно жінок, які діловито вибирали рибу. Причому скуповувалися вони по п'ять-шість кілограм за раз, не розмінювалися на дрібниці. Риби багато, різної та всякої, заморожена та свіжа. На нас всі косо поглядали, оскільки ми мало були схожі на покупців, напевно їх дратувала наша цікавість. Невелике кафе за два кроки від лав забезпечувало всіх голодуючих їжею та напоями.
Десь поруч (згідно з картою) повинен бути фруктовий ринок, кручу головою, не можу його знайти, питаю арабів, що проходять – ті відмахуються. Переходимо дорогу, і бачимо нічим не примітну будівлю, без вивіски та написів. Трохи обдерті стіни, напівщена фарба - саме так виглядає фруктовий ринок Шарджі. У середині все набагато пристойніше, великий вибір різноманітних фруктів, у міру прилипливі продавці. Ходимо дивимося, скуповуємося, вибір на всіх прилавках практично ідентичний, за звичкою нічого не купую у продавців біля входу, йдемо в кінець, там трохи скуповуємося (банани – 11 шт. за 10 дирхам, манго великий – 15 дирхам/штука, трохи менше 3 шт. , за 20 дирхам, полуниця – 5 дирхам/коробка). Поки йшли в кінець ринку, араби-зазивали подарували доньці пару мандаринів, банан та ківі. Жартую, що можна було не скуповуватись, а просто погуляти туди і назад, і у дитини було б фруктів на пару днів. Фотографував «з руки», оскільки не хотів перевіряти реакцію продавців, коли скуповувалися, запитав у продавця дозволу його сфотографувати, той не відмовив. Забігаючи наперед, скажу, що фрукти виявилися гарної якості, банани маленькі, але дуже смачні, манго стиглий, а ось полуниця слабосолодка і чомусь хрумка.
Напроти фруктового ринку є м'ясний відділ, там у вітринах видніються оброблені туші верблюдів, хотів зайти, але дружина вмовила цього не робити, оскільки їй було погано від одного виду цих туш. Тут же на стіні висить ящик для листів, зважаючи на все, мало хто користується, оскільки він покритий товстим шаром пилу…
Йдемо до машини, бачимо, вздовж траси розташувалися торгові ряди з квітами, рослинами та навіть деревами. Дружина не могла пройти повз, ходила від одного квітника до іншого і розглядала рослини. Розкид цін дуже великий, від трьох дирхам за маленький вазон, до п'яти тисяч за велике двометрове дерево в діжці. Дружина очима готова скупити все, але я заздалегідь попереджаю, що нічого з цього ми благополучно не довеземо (ще наші митники можуть докопатися, «А що це? », «А чого немає документів? »). Тут же повно елементів декору для саду (вази, амфори, діжки, стільці), запах стоїть дивовижний, квіти яскраві та красиві, йти не хочеться, але сонце припікає все сильніше, тому йдемо до машини та їдемо на пляж.
