Дивна Албанія

10 вересня 2017 Час поїздки: з 17 серпня 2017 до 28 серпня 2017
Репутація: +48
Додати до друзів
Написати листа

   Купили тур до Албанії в одній із тур агенцій Мінська. Агент нам чесно зізнався, що про країну нічого не знає, але там дуже добре))). Виліт був намічений на середину серпня з Києва, тому що з Мінська тур був дорожчий на 300-400 $. Тур обійшовся на двох 715євро на 10 днів без харчування+130$ трансфер до Києва. Проживання малося на увазі в готелі 3 *.

  Необхідно зазначити, що аеропорти Києва славляться регулярним перенесенням рейсів, що трапилося і в нас, виліт затримали на 4 години, а саме з 5 ранку на 9 ранку, тому довелося чекати в готелі, тому що приїхали заздалегідь і чекати треба було 12:00. Готель поблизу аеропорту і саме від нього коштував 222 гривні на двох. Рівень її -100*)) але функцію "витягнути ноги" виконала. Про неї вам розкажуть на інформаційному центрі аеропорту “Жуляни”. У Борисполі вибір цін на короткочасні готелі/хостели ще багатший.


Летели авіакомпанією Bravo. До речі хотілося б відзначити, що в Інтернеті я знайшов багато негативних, злісних відгуків про якість літаків та затримки рейсів цієї компанії. На щастя нам пощастило і затримали лише виліт до Албанії. Літаки не більші на 110 місць. У польоті лише напої без їжі. 2 ряди сидінь по 3 місця. Як по дорозі до Албанії, так і назад ніякого сан пропуску в аеропорту немає, тобто сміливо можна в політ взяти їжу та попити.

Прилетівши до Албанії, а саме до столиці Тирану, нас зустрів український гід та з іншими туристами розвіз на нормальному автобусі готелями. Дорогою нам розповідали казки про добродушних і чуйних албанців, про їхній колорит і незвичайний патріотизм. Про нац кухню та найсмачніші делікатеси, про те, що через свою доброту нас можуть нагодувати в ресторані безкоштовно, про прекрасні алконапітки тощо.

Нас привезли до району Малі Робіт. Щоб було зрозуміло, вулиці, а саме одна вулиця з якої складається набережна є набережною Алушти аля 70е роки. Вуличка вузенька, купа якихось магазинчиків із шерпотребом, на які на батьківщині навіть не дивишся. Все втикане готелями та апартаментами. Є така особливість у жителів Албанії, поливати дороги водою, напевно, щоб не піднімався пил, але я думаю, щоб не було спекотно від асфальту. Від цього після поливу скрізь стоять калюжі і постійно бруд летить на ноги та одяг під час ходьби.

Будьте готові до того, що в нормальний дутик ви потрапите, коли летітимете тільки в Албанію. При перельоті назад з Тирани на вас чекає дуже неприємний сюрприз у вигляді дуже мізерного дутика з невеликою кількістю алкоголю за великі гроші. Такий самий вибір та іншого товару щодо дутика.

Готель Колавері3* знаходиться за 20 км від міста Дуррес. Прибувши в готель ми небагато здивувалися тому, що на ресепшені взагалі нікого не було тобто взагалі. Нас не було кому розселити. Гід деякий час пошукавши адміністратора все ж таки його знайшов. Їм виявився хлопець схожий по одягу на туриста, тобто у них немає жодної спеціалізованої форми як в Єгипті чи Туреччині.


Нас заселили на аля віллу два поверхи на другий поверх. Кімната являла собою приміщення з одним маленьким вікном збоку)). Два одинарні ліжка, погано працюючий непотрібний телек т. к всі канали албанською, зламана підставка під телек)) міні холодильник який працював погано, але все ж таки працював. Ванна кімната була досить непогана, проте було дике здивування тому, що в туалеті не було унітазного йоржа))) Чутність у номері просто відмінна, чутно як сусіди відкривали свої сумки, розмовляли, а потім увечері і ще дещо чути було в деталях)) ). Дуже дивно, але сусідські ключі від кімнати підходили до нашої кімнати і навпаки. Прибирали номер стерпно і як годиться кожні 3-4 дні. При цьому такий дрібниця як туал папір видавали один рулон на даний період)). Наш поверх обслуговував один бойлер тому якщо сусіди помилися нам теплої води могло не вистачити.

При готелі є 2 басики + жабник досить стерпні та комфортні.

Їжа при готелі жахлива, тому ні в цьому ні в іншому готелі харчування брати не варто. Якщо є можливість, то необхідно брати номер із кухнею, але якщо немає бажання готувати, то можна харчуватися в кафешках.

Пляж. Море тут адріатичне і дуже тепле, але не спокійне і тому каламутне. Для дайвінгу не підходить, тому маску та трубку можна залишити вдома. Дайвінг розвинений на іонічному морі, це далі і на південь від Дурраса. Дай центр я бачив лише у Дурресі на березі. Пляжі тут дрібнопіщані. Море не глибоке. Щоб опуститися на 1.5 метра треба йти дном від берега приблизно 300-400 метрів, тому для тих, хто вміє особливо плавати, і дітей саме те. Пляжі щодо чисті. Щодо, тому що в Албанії місцеві жителі викидають все і відразу де завгодно. Усі лежаки та парасольки тут платні. За день доведеться заплатити 3-4 $ за один комплект. Але ніхто не скасовував можливості полежати на пісочку на своєму рушнику або покривалі. Це тут безкоштовно і можна це робити на будь-якому пляжі, тому що вся набережна та пляжі муніципальні, тобто безкоштовні.

На пляжах, як і належить винахідливі албанці торгують всякою нісенітницею, але особливо хотілося б відзначити приготовлені при вас пончики, коштують вони від 100-200 лек(1-2$) залежно від розміру кулька і дуже смачні.

>

Народа на пляжі достатньо, російськомовних у серпні 2017 року було мало. Найдивовижніше, що на пляжах поруч із морем ростуть кедри з величезними шишками і від цього аромат повітря просто чудовий. Під час припливу на берег викидає багато чорних водоростей, які ніч з пляжу згрібають у великі купи. У морі є дрібні медузи, які зрідка можуть вас пощипувати.


Розваги. Відпочинок в Албанії є розвагою у вигляді відвідування безлічі кафешок і пошуку оригінального антуражу і смачних страв. Розваг у вигляді караоке, нічних дискотек, концертів, барів в оригінальному своєму вигляді ви не знайдете. Тут переважає дух спокійного пансіонатного відпочинку, тобто вранці море, обід, сон, море/басик, вечеря в кафе і сон. Ось і всі розваги. У Малі Робіт були деякі атракціони для дітей у вигляді каруселів і електромашинок (ціна від 0.5 $ -1 $)

На пляжі організовано прокат водних мотоциклів та катамаранів. Жодних гірок і галасливих розваг на пляжі слава богу немає. Наявність прокату водних розваг не помітна.

Найголовніша розвага це туризм та екскурсії. Самі ми на них не їздили, але самостійно ходили в гори, тому що поруч з готелем були гори в низинах яких були три великі прісні озера йти до них було близько години і це було дуже цікаво. Подивилися на те, як ростуть у горах кавуни, дині, виноград, кизил і природно їх спробували. Кавуни так собі, а виноград дрібнуватий мабуть винний, а кизил стремний (тому краще купувати). Захоплення у людей викликають звичайно озера в горах. Екскурсії довгі з раннього ранку до самого вечора і харчування та вода не включені. Також є джип-сафарі, спуски на каяках із гір, але у 2017р. річки в горах подрібнювали, тому цей вид відпочинку був недоступний.

І забув відзначити той факт, що нашим дамам не варто брати із собою багато вечірнього одягу, та його взагалі не варто брати))). Беріть із собою мінімум одягу та сумок, тут нікуди ходити та нічого купувати з собою! Все, що потрібно в Албанію, продається в дьюті фрі).

Про харчування хотілося б сказати відразу, що з собою нам вдалося взяти міні газову плиту з 2-ма газовими балонами по 200гр. газу в кожному. Ця плита допомогла нам заощадити близько 150 $, тому що білоруська тушонка + італійські макарони це божественно, а також свіжовиловлена ​ ​ морська смажена албанська риба це диво. Також можна взяти з собою кип'ятильник, тому що вранці і вечорами приємно випити кави сидячи на балконі.

До речі, риба, у рибалок які приїжджають іноді на туристичний камінчик з метою реалізації своєї продукції, вартість риби становить 50% від її вартості в кафе.


Живлення при готелі краще не брати, тому що це просто не смачно. Харчуватися краще самостійно (якийсь час, або в змішаному режимі з кафе). З кафе в Малі Робіт можу порадити Teast summer, Zgar, Ujara. Загалом кухня Албанії змішана. Тут присутні страви Італії, Туреччини та їх нац кухня (яку дуже складно знайти, легко втратити і неможливо забути))). Місцеві алкогольні напої на 80% (а, може, й більше) контрафакт. Пити їх неприємно, а подекуди й небезпечно (дьюті фрі врятує нас при вильоті в Албанію).

Воду з крана також пити на радять і всі купують бутильовану по 10 л банку (коштує 1$).

Левину частку харчування становить фастфуд у всіх його проявах, а саме картопля фрі, сандвічі, гамбургери, 10 видів піци (особливо не відрізняється за смаком один від одного).

Сервіс. Як такий він відсутній у понятті Єгипту та Туреччини та подібних. Наприклад про чуйність персоналу. У готелі працювала в основному молодь до 25 років. У нас не вистачало одного стільця в номері, бо нас було двоє, а стілець один. При заселенні я помітив це і просив адміністратора стілець. Він погодився, але протягом дня так ніхто стілець не приніс. Пізніше на слід день спіймав цю людину і запитав де стілець? На це він сказав, що в нього багато справ, проте я можу пройти з ним і взяти стілець сам. Ми пішли в якусь будівлю готелю, де я взяв запилений, але не зламаний стілець. Це до питання про чуйність та боротьбу за туриста. Також дуже неприємно було бачити як обслуговуючий персонал готелю жонглює персиками та яблуками, а в процесі дня фліртує та гуляємо з відпочиваючими. Також у неділю після 14-15 їм дозволяють купатися у загальному басейні з відпочиваючими. Враховуючи вік персоналу (18-25років) ви уявляєте як вони весело і шумно граються стукаючи в м'яч, який спритно літає по території басейну, проносячись у вас біля обличчя. Взагалі такого “злиття” персоналу з туристами я не бачив ніде, і задоволення від цього мало.


Ціни. Ціни в Албанії можна порівняти з цінами в Білорусі та країнами СНД. Про казки про низькі ціни можете не слухати, хоча якщо порівняти з Італією або Іспанією, то вони звичайно вищі, але це ж Італія та Іспанія! Скажімо, поїсти на двох у кафе коштує в середньому 15-20$. Здається що це не багато, але коли принесуть ваше замовлення ви розумієте що неабияк ціна завищена. Порції в кафе не великі, тому з'їсти їх не важко. З речей тут купувати реально нічого. Весь товар або з Китаю, або з Туреччини та дуже низької якості. Ціна вино в середньому становить 3.5-25 $. Вино тут або червоне або біле та сухе. Купувати тут вино у великих тарах про 2х літрів (5$)не варто, оскільки це пійло від якого потім погано (перевірено кілька разів).

Ціни на екскурсії становлять 40-60$ на людину.

Про ціни на харчування хотів би зазначити, що вони також не малі як описують. 10 яєць стояли 1.3 $. Макарони фром Італі 1 $. Курячі грудки 5-6 $ кг. Креветки свіжі не великі 5-6$ за кг, картоха 70 центів, персики від 80 центів до 1.5$, кавуни та дині від 25центів за кг і вище, помідори від 60центів до 1$, ціна вина за 0.75 л фром Албанія від 3.5 $ -25 $, пиво 0.5 л від 90 центів і вище, магнітики від 1.7 $, сири від 5 $ за кг (дуже солоні і не звичні для нашого сприйняття, причому більше схожі на спресований сир) .

Для порівняння ми з куроротної зони їздили до м. Дурреса на ринок. Проїзд коштує 60центів їхати 21км. Ціни на ринку в середньому були нижчими не більше ніж на 10-15 центів. Так що сміливо можна купувати все там де живете не думаючи про те, що переплачуєте.

Проїзд у громадському транспорті коштує приблизно 50 центів (це до м. Дуррес 21 км, до Тирани 80 центів).

Якщо у вас малий бюджет, немає візи, активні, набрид Єгипет, Туреччина, Крим та Одеса або це вище перша нерозбещена подорож і ви готові до невеликої пригоди, то вам обов'язково треба відвідати Албанію. Якщо ви звикли до сервісу, чистоти, розваг та екзотики в природі, їжі тощо, то накопичуйте гроші, робіть візу та весь світ перед вами.

Вдалого відпочинку! Буду радий, якщо мій нарис допоможе майбутнім туристам Албанії.

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Схожі розповіді
Коментарі (6) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар