Українська діаспора в Аргентині
Нарешті, як і було заплановано, у нас відбулася зустріч із представниками української діаспори, членами товариства "Відродження".
Зустріч була у дуже вузькому колі, тому що ми приїхали до Аргентини якраз у період відпусток (Ви уявляєте, у них грудень – це наш червень, січень – наш липень, а лютий – наш серпень! ), тому більша частина представників товариства разом із сім'єю були у відпустках.
Традиційно аргентинці (зокрема українського походження) відпочивають у Бразилії, Уругваї та Парагваї, оскільки там тепліший океан. Але повернемось до зустрічі.
Приміщення товариства - величезне, але видно, що воно знало і кращі часи (частина приміщень зараз не використовується), але як і раніше працює концертний зал, де відбуваються українські вечори, зібрана велика бібліотека творів українських авторів та творів українською мовою (нам показали випуски українських газет "Наш Клич" та "Перелом", випуску 1913.1911 років, на фото - складання 1942 року - про як! ).
На стіні - чудова карта України, створена ще на початку минулого століття емігрантом з України - де, (зверніть увагу! ) не лише Крим у складі України, а й Ростовська область та Таганрог (На хвилиночку! ).
Карті - багато десятків років !!!! ! ! ( Це коли ж партійці СРСР переписали нашу історію? )
Потім була екскурсія територією суспільства, маленький садок та величезне патіо.
Ну і звісно, куди ж без традиційного застілля! Говорили довго, про різне, але, звісно, найбільше їх цікавило, як вибудовується економічна та політична ситуація зараз в Україні, з погляду нас, українців.
Ну а нас звичайно більше цікавило, як живуть українці в Аргентині, як зберігають культуру, що їх найбільше турбує та надихає.
Але про це, звісно, треба писати окрему статтю.
Розійшлися з розумінням того, що дуже мало часу, щоб обговорити всі теми і щоб зрозуміти хоча б загальну картинку життя нас "українців" – там, а їх – тут.
Головне, що ми зрозуміли для себе: українці, які зараз живуть в Україні, навіть не розуміють, як це здорово – жити у своїй країні, на своїй землі!
Коли ти спілкуєшся з людьми однакової ментальності, тобі не треба підлаштовуватись і ламати себе, щоб вижити в чужій тобі культурі. Їм дуже важко, українцям, які живуть закордоном.
Вони створюють шматочок України в тій країні, в яку їх закинуло життя, іноді створюють з великими зусиллями та витратами. А ми - ті, хто має Україну просто під боком (просто глянь у вікно) і цього не цінуємо, рвемося в інші країни.
Любіть Україну!
