В январе съездили с мужем и сыном покататься на лыжах. По обыкновению выбрали Австрию, душа у нас лежит к этим землям) К Италии мы как-то не так тепло относимся. Бывали мы в Доломитах, кататься хорошо, а вот номера в гостинице маловаты были. Про какой-нибудь Домбай и говорить не приходится, по деньгам не дешевле Чехии, а по сервису "дом отдыха овцеводов и козопасов". Так что пятый отпуск в Австрии.
На этот раз выбрали Бад Гастайн, посоветовали соседи по прошлогоднему отдыху в Зёльдене, с которыми время от времени переписываемся. Городок Гастайн очень красивый, особенно вечером, в снегу да с художественной подсветкой. Выстроен он в довольно узкой долине, чем и определилась его архитектура и планировка. После бесконечных московских трущоб очень прикольно. Такой вертикально ориентированный сказочный городок, гуляешь-любуешься, а заодно тренировку проводишь, то подъем, то спуск. Читала в инете отзывы нытиков, мол надо ногами шевелить. Ну, мы-то люди спортивные) Кроме того, мы начитались про радоновые источники и сильно впечатлились.
Отель наш, Mondi Holiday Bellevue, выбирали недолго, его посоветовали в Натали Турс и цену дали неплохую. Особо мы не жмоты, но курорт не без пафоса, и потому, например, пять звезд мы не тянули, а тут приличный вариант. По прилету нас встретил представитель Натали и без задержек транспортировал в отель. Пока ехали и любовались в окно проплывающими видами, он нам раскрыл подноготную местного бытоустройства, и после заселения мы организованной колонной отправились в ближайший супермаркет на закупку продуктов. То, что в номере есть мини-кухня со всем необходимым – просто чудо, вопросы с завтраками решаются полностью. Ведь часто бывает, что стандартные отельные завтраки надоедают, а тут что захотел, то и приготовил себе. Да и ужинали мы в основном у себя, хотя раза три выбирались в ресторан отведать шницеля и штруделя)
Гостиничный номер вполне себе ничего, уютный и удобный, по крайней мере таким был наш, в других не была. Сервис достаточно традиционный для Европы, нареканий не вызвал, до тайского уровня услужливости не дотянул, поэтому ставлю 4 с плюсом и букв не трачу.
Особо понравилось, что в гостинице много водно-оздоровительных опций, что после дня на склоне весьма приятно. Во-первых, прекрасный бассейн, купались почти каждый день, только муж перед этим ходил в парную. Есть еще сауна, но впечатления она на него не произвела, сказал, парок дамский, а мне так в самый раз. Я посещала массаж и ароматический душ в спа. Большим плюсом отеля является небольшое расстояние до подъемника, одно дело гулять, другое с рюкзаком после покатушек плестись в отель, а тут три минуты, и ты в норке. Трассы весьма прилично оборудованы, большой выбор амуниции в прокате. Есть где перекусить и передохнуть. Спасатели постоянно контролируют трассу, и если какая неприятность моментально приходят на помощь, видела сама несколько раз. Видела, как работают снежные пушки – ими закрывают прорехи на трассе. Но впрочем для нормальных европейских трасс это всё стандартно. Покатались хорошо, без травм и увечий))
У січні з'їздили з чоловіком та сином покататися на лижах. Зазвичай вибрали Австрію, душа у нас лежить до цих земель) До Італії ми якось не так тепло ставимося. Бували ми в Доломітах, кататися добре, а ось номери в готелі замалі були. Про якийсь Домбай і говорити не доводиться, по грошам не дешевше Чехії, а по сервісу "будинок відпочинку вівчарів та козопасів". Тож п'ята відпустка в Австрії.
Цього разу обрали Бад Гастайн, порадили сусіди з минулорічного відпочинку у Зельдені, з якими час від часу листуємося. Містечко Гастайн дуже гарне, особливо ввечері, в снігу та з художнім підсвічуванням. Збудований він у досить вузькій долині, чим і визначилася його архітектура та планування. Після нескінченних московських нетрів дуже прикольно. Таке вертикально орієнтоване казкове містечко, гуляєш-любуєшся, а заразом тренування проводиш, то підйом, то спуск.
Читала в інеті відгуки скигліїв, мовляв, треба ногами ворушити. Ну, ми люди спортивні) Крім того, ми начиталися про радонові джерела і сильно вразилися.
Готель наш, Mondi Holiday Bellevue, вибирали недовго, його порадили у Наталі Турс та ціну дали непогану. Особливо ми не макухи, але курорт не без пафосу, і тому, наприклад, п'ять зірок ми не тягнули, а тут пристойний варіант. Після прильоту нас зустрів представник Наталі і без затримок транспортував до готелю. Поки їхали і милувалися у вікно видами, що пропливають, він нам розкрив піднаготну місцевого побутоустрою, і після заселення ми організованою колоною вирушили до найближчого супермаркету на закупівлю продуктів. Те, що в номері є міні-кухня з усім необхідним - просто диво, питання зі сніданками вирішуються повністю. Адже часто буває, що стандартні сніданки набридають, а тут що захотів, те й приготував собі.
Та й вечеряли ми в основному у себе, хоча рази три вибиралися до ресторану скуштувати шницелю та штруделю)
Готельний номер цілком нічого, затишний і зручний, принаймні таким був наш, в інших не була. Сервіс досить традиційний для Європи, нарікань не викликав, до тайського рівня послужливості не дотягнув, тому ставлю 4 з плюсом і букв не витрачаю.
Особливо сподобалося, що в готелі є багато водно-оздоровчих опцій, що після дня на схилі дуже приємно. По-перше, прекрасний басейн, що купалися майже кожен день, тільки чоловік перед цим ходив у парну. Є ще сауна, але враження вона на нього не справила, сказав, дамський парок, а мені так саме. Я відвідувала масаж та ароматичний душ у спа. Великим плюсом готелю є невелика відстань до витягу, одна справа гуляти, інша з рюкзаком після покатушок плестись у готель, а тут три хвилини, і ти в норці.
Траси дуже пристойно обладнані, великий вибір амуніції у прокаті. Є де перекусити та перепочити. Рятувальники постійно контролюють трасу, і якщо якась неприємність моментально приходять на допомогу, бачила сама кілька разів. Бачила, як працюють снігові гармати – ними закривають дірки на трасі. Але для нормальних європейських трас це все стандартно. Покаталися добре, без травм та каліцтв))