Немного об отеле: Hotel Altpradi 3*, находится почти в центре города. Отель не новый, но отзывы были в основном положительные, а нам-то нужно было всего на 1 ночь, кстати, это был самый лучший из трёх.
Единственным небольшим минусиком была небольшая стоянка во дворе. Мы приехали около 10 часов вечера, почти все места были уже заняты. Сразу на въезде во двор было 1 место, и там почему-то стоял стул. Мы его отставили в сторону и там прекрасно запарковались, потому что искать свободную парковку на улице не было ни сил, ни желания.
Поселили нас в 3-х-местный номер. На улице от 0 до +4, а когда зашли в номер, там было так тепло, так свободно: полочки, шкаф для одежды, скамья, не большой столик, уголок с ещё одним столом...одним словом, свободно! Есть где, как следует разместиться. В ванной комнате пол с подогревом, и что самое интересное, именно там отличная слышимость всего происходящего в соседнем номере, но только там. В номере почти всё из дерева, кроме мебели ещё и потолок и частично стены, по картинкам именно этим он нас и привлёк, и не разочаровал. Завтрак обычный, ничего из ряда вон выходящего. Одним словом, нам там понравилось, можно рекомендовать тем, кто захочет провести там свой зимний отпуск, чтобы покататься на лыжах в Южном Тироле. Ну вот, пожалуй, об отеле и всё вкратце.
Инсбрук был выбран не случайно, я давно хотела посмотреть этот город. Расположен в очень живописном месте, в долине Инн, у подножия Бреннера, одного из важнейших альпийских перевалов. Мне показалось, что город со всех сторон окружён горами, куда не посмотри - повсюду заснеженные вершины. Времени на осмотр города отводилось всего пол-дня, поэтому решено было для знакомства взять обзорную автобусную экскурсию – Sightseer Tour. Билет на 1 человека стоит 6.30 евро на целый день, можно кататься на автобусе, можно где-то выйти, потом сесть на следующий рейс, рейсы через каждые 40 минут. Автобус, конечно, немножко разочаровал, ожидали как обычно, 2-х-этажный экскурсионный, а он оказался как обычный рейсовый, что по городу ходят, наверное, из-за не очень большого количества туристов.
Когда мы подъехали к олимпийскому укреплению Bergisel к смотровой площадке, решено было здесь остаться на 40 минут до следующего рейса. Виды на город и горы потрясающие. Там есть башня, на самом верху ресторан с ещё одной смотровой площадкой и поднимают туда скоростные лифты, но мы там не были, боялись, что не уложимся по времени.
Другим местом нашей высадки был замок Амбрас. Вход в парк бесплатный, вход в замок 10.00 евро с человека. Это своего рода музей искусства, все залы и этажи мы не обошли, 40 минут на это – это очень мало. Очень понравился Испанский зал с красивыми портретами тирольской знати. Очень большой парк вокруг замка, в котором разгуливают павлины с разноцветными хвостами и совсем не боятся людей.
На центр города оставалось совсем немного времени, лишь прогуляться быстрым шагом. Это были Пасхальные праздники с пасхальным базаром и его неотъемлемой атрибутикой: зайцы и крашеные яйца(это как и у нас). Поэтому не пройти, не протолкнуться, как обычно никто ничего почти не покупает, я имею ввиду сувениры, разные изделия из дерева и т. д. Ну а там, где продаётся съестное, там и толчея и даже очереди. Увидели Инсбрук немного, но то, что увидели, нам понравилось.
Обратная дорога домой:
От Инсбрука до Фюссен ( а это уже Германия) 100 с небольшим километров, но зато каких! Это направление через Telfs, Nassereith, Heiterwang, Reutte… и т. д. - это горные перевалы, скалистые горы, альпийские деревушки, на крышах домов которых, лежит снег. Да-да снег, снег кругом лежит, и на домах, и на деревьях, просто неожиданно. У нас зимой не было снега, и вот мы его увидели только в апреле. Скорость 60-80 км, больше не разгонишься, да и не нужно, для того, чтобы полюбоваться этими пейзажами, самое то. Для любителей природы – это истинное наслаждение!
У кого будет возможность двигаться в этом направлении, очень рекомендую эту дорогу В 189, В 179, не пожалеете. Ну а потом, в Германии нас ждала 2-х-часовая пробка, но это уже не так интересно.
Когда заканчивается какое-то путешествие, всегда немножко грустно, но греет душу то, что в будущем нас ждут другие, не менее увлекательные поездки. Всем удачных и интересных путешествий!
Небагато про готель: Hotel Altpradi 3*, знаходиться майже в центрі міста. Готель не новий, але відгуки були в основному позитивні, а нам потрібно було всього на 1 ніч, до речі, це був найкращий з трьох.
Єдиним маленьким мінусиком була маленька стоянка у дворі. Ми приїхали близько 10 години вечора, майже всі місця були вже зайняті. Відразу на в'їзді у двір було 1 місце, і там чомусь стояв стілець. Ми його відставили убік і там чудово запаркувалися, бо шукати вільне паркування на вулиці не було ні сил, ні бажання.
Поселили нас у 3-місний номер. На вулиці від 0 до +4, а коли зайшли в номер, там було так тепло, так вільно: полички, шафа для одягу, лава, невеликий столик, куточок із ще одним столом...одним словом, вільно! Є де, як слід розміститися. У ванній кімнаті підлога з підігрівом, і що найцікавіше, саме там чудова чутність того, що відбувається в сусідньому номері, але тільки там.
У номері майже все з дерева, крім меблів ще й стеля та частково стіни, за картинками саме цим він нас і привабив, і не розчарував. Сніданок звичайний, нічого незвичайного. Одним словом, нам сподобалося, можна рекомендувати тим, хто захоче провести там свою зимову відпустку, щоб покататися на лижах у Південному Тиролі. Ну ось, мабуть, про готель і все коротко.
Інсбрук був обраний невипадково, я давно хотіла подивитися це місто. Розташований у дуже мальовничому місці, у долині Інн, біля підніжжя Бреннера, одного з найважливіших альпійських перевалів. Мені здалося, що місто з усіх боків оточене горами, куди не подивися - скрізь засніжені вершини. Часу на огляд міста відводилося лише півдня, тому вирішено було для знайомства взяти оглядову автобусну екскурсію – Sightseer Tour. Квиток на 1 особу коштує 6.
30 євро на цілий день, можна кататися автобусом, можна десь вийти, потім сісти на наступний рейс, рейси через кожні 40 хвилин. Автобус, звичайно, трошки розчарував, очікували як завжди, 2-поверховий екскурсійний, а він виявився як звичайний рейсовий, що по місту ходять, напевно, через невелику кількість туристів.
Коли ми під'їхали до олімпійського зміцнення Bergisel до оглядового майданчика, вирішили тут залишитися на 40 протоколу до наступного рейсу. Види на місто та гори приголомшливі. Там є вежа, на самому верху ресторан із ще одним оглядовим майданчиком і піднімають туди швидкісні ліфти, але ми там не були, боялися, що не встигнемо часу.
Іншим місцем нашої висадки був замок Амбрас. Вхід у парк безкоштовний, вхід у замок 10.00 євро з особи. Це свого роду музей мистецтва, всі зали та поверхи ми не оминули, 40 хвилин на це – це дуже мало. Дуже сподобався Іспанський зал із гарними портретами тірольської знаті.
Дуже великий парк навколо замку, в якому розгулюють павичі з різнокольоровими хвостами і не бояться людей.
На центр міста залишалося зовсім небагато часу, лише прогулятися швидким кроком. Це були Великодні свята з великоднім ринком та його невід'ємною атрибутикою: зайці та фарбовані яйця (це як і у нас). Тому не пройти, не проштовхнутися, як зазвичай ніхто нічого майже не купує, я маю на увазі сувеніри, різні вироби з дерева і т. д. Ну а там, де продається їстівне, там і штовханина і навіть черги. Побачили Інсбрук трохи, але те, що побачили нам сподобалося.
Зворотній шлях додому:
Від Інсбрука до Фюссен (а це вже Німеччина) 100 з невеликим кілометрів, зате яких! Цей напрямок через Telfs, Nassereith, Heiterwang, Reutte і т. д. - це гірські перевали, скелясті гори, альпійські села, на дахах будинків яких лежить сніг. Так-так сніг, сніг навколо лежить, і на будинках, і на деревах просто несподівано.
У нас взимку не було снігу, і ось ми його побачили лише у квітні. Швидкість 60-80 км, більше не розженешся, та й не потрібно, щоб помилуватися цими пейзажами, саме те. Для любителів природи – це справжня насолода!
У кого буде можливість рухатися в цьому напрямку, дуже рекомендую цю дорогу 189.179, не пошкодуєте. Ну а потім, у Німеччині на нас чекала 2-годинна пробка, але це вже не так цікаво.
Коли закінчується якась подорож, завжди трошки сумно, але гріє душу те, що в майбутньому на нас чекають інші, не менш захоплюючі поїздки. Всім вдалих та цікавих подорожей!