В декабре 2019 г. состоялась наконец-то давно вымечтанная мной поездка в предрождественскую Вену, главной целью которой были, конечно же, рождественские ярмарки. Но кроме них планировалось совершить несколько выездов - в окрестности столицы Австрии и более отдаленные от нее города, поэтому отель выбирали по принципу близости к центральному ж/д вокзалу Вены, а также с более-менее приемлемой ценой. Hotel Kolbeck, исходя из заданных параметров, оказался наилучшим вариантом – путь от двери нашего номера до входа в вокзал занимал неспешным шагом 5-6 минут. Близость к вокзалу давала преимущество ещё и в том, что на вокзале был небольшой супермаркет InterSpar, который работал до 23 часов все 7 дней в неделю. Для Австрии, в которой магазины и в будние-то дни работают часов до 8 вечера максимум, а в воскресенье закрыто практически всё, наличие работающего магазинчика в непосредственной близости от мест обитания – существенный плюс. Тем более, если из поездки возвращаешься поздно и неплохо было бы по дороге купить что-то для поесть/выпить. : )
Доступность к прочим видам транспорта у отеля тоже прекрасная – с одной стороны прямо напротив отеля трамвайная остановка, с другой стороны в 2-3 мин ходьбы станция метро Кеплерплац, от которой поездка до самого-пресамого центра Вены в виде Стефансплац занимает от силы 10 мин. Также, естественно, есть большая транспортная развязка возле ж/д вокзала, где пересекается масса линий городского транспорта. И в аэропорт добираться замечательно – электрички с главного ж/д вокзала Вены отправляются туда каждые 15-20 мин, время в пути зависит от разновидности электрички и занимает от 15 до 30 мин.
Еще одним, на мой взгляд, бонусом отеля была возможность оплаты завтраков на месте и по факту, т. е позавтракал – плати 7 евро/чел на рецепции, не ходил на завтрак – ничего тебе в цену не плюсуют. А так как у нас были, в том числе, и ранние выезды, то такая система показалась вполне удобной. Завтраки были абсолютно стандартные – сырная, мясная и овощная нарезки, яйца в разных вариациях, сосиски-колбаски, молоко, мюсли, йогурты, очень вкусные круассаны (родина которых, как вы знаете, отнюдь не Франция, а как раз таки Австрия), масло и джемы, соки из автомата и кофе из кофемашины. Другими словами – для походного завтрака самое то. И никуда дополнительно ходить не надо.
В остальном – абсолютно обычная бюджетная тройка. Основная часть отеля расположена в симпатичном историческом здании, но, кроме того, они арендуют еще несколько этажей в соседнем доме, где нам и достался номер с окнами на пешеходную Фаворитенштрассе и небольшой торговый центр с супермаркетом сети Mercur (вот он как раз работал по стандартному графику и в день нашего приезда в субботу закрылся в 18.00, а в воскресенье был закрыт). Кстати, эта часть отеля имеет свой отдельный выход на улицу, что тоже довольно удобно.
Номер просторный, теплый (была возможность регулировки батарей), обеспечен всем необходимым (кроме холодильника, но вместо него мы использовали подоконник – зима какая-никакая все же). Балкон отсутствовал, но их, кажется, не было ни в одном номере отеля, так что желающим покурить придется делать это, выходя на улицу. Белье за время нашего пребывания (5 ночей) не меняли, замена же полотенец проводилась каждый день. В ванной комнате был фен (специфический, конечно, но свою функцию выполнял), жидкое мыло для рук и гель для душа. Нам этого было достаточно, т. к. предпочитаю всю умывалку возить с собой.
На рецепции нас встретил русскоговорящий сотрудник Жарко – сразу выдал нам карту Вены, рассказал, какие места посетить и как до них добраться, а также какие билеты на транспорт лучше купить. Для нас эта информация не была новой (все-таки 7-й раз в Вене), но тем, кто попал сюда в первый раз, будет не лишней. : ) К нему же в дальнейшем обращались с просьбами типа чайника в номер или возможности более позднего выезда – все вопросы решались моментально и к всеобщему удовлетворению. ; ) В отсутствие Жарко на рецепции дежурил молодой парень, с которым общение на английском тоже происходило весьма плодотворно.
Единственное, что может опечалить более привередливого туриста – это переход из одного здания (где находится рецепция и помещение для завтраков) в другое (где находился непосредственно номер), который проходит по, скажем так, задворкам зданий, да еще туда же выходит хозяйственная часть расположенного на первом этаже ресторанчика. Это не катастрофично, но приходилось ходить мимо ящиков с овощами для кафе, каких-то хозяйственных прибамбасов и т. п. Но если вы такой уж эстет, то переход из одного здания в другое можно было совершать по улице вдоль, так сказать, парадных фасадов. А они, кстати, весьма симпатичные! : )
Другими словами, отель все возложенные на него «хотелки» оправдал и нареканий не вызвал. Думаю, что при очередной поездке в Вену вполне можно опять остановиться в данном отеле.
У грудні 2019 р. відбулася нарешті давно вимечана мною поїздка до передріздвяного Відня, головною метою якого були, звичайно ж, різдвяні ярмарки. Але крім них планувалося здійснити кілька виїздів - на околиці столиці Австрії та віддалені від неї міста, тому готель вибирали за принципом близькості до центрального залізничного вокзалу Відня, а також з більш-менш прийнятною ціною. Hotel Kolbeck, виходячи із заданих параметрів, виявився найкращим варіантом – шлях від дверей нашого номера до входу до вокзалу займав неспішним кроком 5-6 хвилин. Близькість до вокзалу давала перевагу ще й у тому, що на вокзалі був невеликий супермаркет InterSpar, який працював до 23 години всі 7 днів на тиждень. Для Австрії, в якій магазини і в будні дні працюють годин до 8 вечора максимум, а в неділю закрито практично все, наявність працюючого магазинчика в безпосередній близькості від місць проживання - істотний плюс. Тим більше, якщо з поїздки повертаєшся пізно і непогано було б дорогою купити щось для поїсти/випити. : )
Доступність до інших видів транспорту біля готелю теж чудова - з одного боку прямо навпроти готелю трамвайна зупинка, з іншого боку в 2-3 хв ходьби станція метро Кеплерплац, від якої поїздка до самого преса центру Відня у вигляді Стефансплац займає від сили 10 хв. Також, звичайно, є велика транспортна розв'язка біля залізничного вокзалу, де перетинається безліч ліній міського транспорту. І в аеропорт добиратися чудово - електрички з головного залізничного вокзалу Відня вирушають туди кожні 15-20 хв, час у дорозі залежить від різновиду електрички і займає від 15 до 30 хв.
Ще одним, на мій погляд, бонусом готелю була можливість оплати сніданків на місці та за фактом, тобто поснідав – плати 7 євро/ос на рецепції, не ходив на сніданок – нічого тобі в ціну не плюсують. Оскільки в нас були, зокрема, і ранні виїзди, така система здалася цілком зручною. Сніданки були абсолютно стандартні - сирна, м'ясна та овочева нарізки, яйця в різних варіаціях, сосиски-ковбаски, молоко, мюслі, йогурти, дуже смачні круасани (батьківщина яких, як ви знаєте, аж ніяк не Франція, а Австрія), масло та джеми, соки з автомата та кава з кавомашини. Іншими словами - для похідного сніданку саме те. І нікуди додатково ходити не треба.
В іншому – абсолютно звичайна бюджетна трійка. Основна частина готелю розташована в симпатичній історичній будівлі, але, крім того, вони орендують ще кілька поверхів у сусідньому будинку, де нам і дістався номер з вікнами на пішохідну Фаворітенштрассе та невеликий торговий центр із супермаркетом мережі Mercur (ось він якраз працював за стандартним графіком і в день нашого приїзду у суботу закрився о 18.00, а в неділю було закрито). До речі, ця частина готелю має окремий вихід на вулицю, що теж досить зручно.
Номер просторий, теплий (була можливість регулювання батарей), забезпечений усім необхідним (крім холодильника, але замість нього ми використовували підвіконня – зима яка-небудь все ж таки). Балкон був відсутній, але їх, здається, не було в жодному номері готелю, тож охочим покурити доведеться робити це, виходячи надвір. Білизна за час нашого перебування (5 ночей) не міняли, заміна ж рушників проводилася щодня. У ванній кімнаті був фен (специфічний, звичайно, але свою функцію виконував), рідке мило для рук та гель для душу. Нам цього вистачило, т. к. волію всю умивалку возити із собою.
На рецепції нас зустрів російськомовний співробітник Жарко – одразу видав нам карту Відня, розповів, які місця відвідати та як до них дістатися, а також які квитки на транспорт краще купити. Для нас ця інформація не була новою (все-таки сьомий раз у Відні), але тим, хто потрапив сюди вперше, буде не зайвою. : ) До нього ж надалі зверталися з проханнями типу чайника в номер чи можливості пізнішого виїзду – всі питання вирішувалися миттєво та до загального задоволення. ; ) За відсутності Жарко на рецепції чергував молодий хлопець, з яким спілкування англійською теж відбувалося дуже плідно.
Єдине, що може засмутити більш вибагливого туриста – це перехід з однієї будівлі (де знаходиться рецепція та приміщення для сніданків) в іншу (де знаходився безпосередньо номер), який проходить по, скажімо так, задвірках будівель, та ще й туди виходить господарська частина розташованого на першому поверсі ресторанчика. Це не катастрофічно, але доводилося ходити повз ящики з овочами для кафе, якихось господарських прибамбасів тощо. Але якщо ви такий уже естет, то перехід з однієї будівлі в іншу можна було здійснювати вулицею вздовж, так би мовити, парадних фасадів. А вони, до речі, дуже симпатичні! : )
Іншими словами, готель усі покладені на нього «хотілки» виправдав і нарікань не викликав. Думаю, що при черговій поїздці до Відня можна знову зупинитися в цьому готелі.