Ваша оцінка готелю:
6.0
з 10
Оцінки готелю за критеріями:
Номери:
5.0
Сервіс:
6.0
Чистота:
9.0
Харчування:
9.0
Був у цьому готелі у першій половині вересня 2009 року. Почну одразу з негативу. 1. У номерах кондиціонерів НІ! Точніше майже немає. Якщо скрупульозно підрахувати, то десяток номерів з кондиціонерами і набереться, їх видно блоків кондиціонерів, які розташовані на зовнішніх стінах будівлі. Але що дає цей десяток на тлі майже трьох сотень номерів у готелі! Казкам про «централізоване кондиціювання» не вірте, будівельний проект готелю дуже старий та «совковий», а реконструкції в Добруджі не було. Добре, що я був там у вересні, а не у липні. Як у липні без кондиціонера там бути я не уявляю. 2. На ресепшені систематично ХАМ'ЯТЬ і ОБМАНУЮТЬ. 3. Вечерами неможливо спати, тому що при готелі є відкритий ресторан з дуже гучною «живою» музикою, яка звучить до 23.30 (я засікав). Не допомагає закриті наглухо вікна, оскільки вони дуже погані.
Особливо сильно докучає музика постояльцям «крутих» номерів з балконом та видом на море. У номерах без балкона, розташованих у тильній частині будівлі, без виду на море – тихіше. 4. Номери ДУЖЕ, ДУЖЕ старі та замизкані. Номери маленькі, особливо ті, що без балкона, такі навіть не мають вбудованої шафи в коридорчику, тут шафа стоїть прямо в кімнаті. Меблі розвалюються. Вікна щільно не закриваються, за сильного дощу крізь вікна протікає вода на підвіконня. Сантехніка майже у всіх номерах із дефектами, особливо унітази (2 з трьох мною бачених не працювали чи текли). Заявляю про це з усією відповідальністю, оскільки «мешкав» у трьох номерах цього готелю. У номерах немає сейфів, сейф можна орендувати на ресепшен, за 2 тижні ціна 29 левів (близько 15 євро).
Опишу своє заселення у цей готель. Хочу зазначити, що номер я бронював з балконом (і видом на море), що у ваучері чорним по білому написано.
Отже, після заповнення стандартної анкети отримую на ресепшені ключ і … сам несу свої речі в номер, оскільки спеціально навчені для таких справ носії відсутні як клас. Заходжу я в номер і бачу… відсутність балкона, а відповідно – виду на море. Іду на ресепшн і кажу ввічливо: «Ви, мабуть, помилилися, дали мені не той номер, подивіться мій ваучер, там вказаний номер із балконом». На що без вибачень отримую: «у нас мало номерів з балконом». Після цього працівник ресепшена переключає з мене свою увагу. Довелося ще раз звернути увагу на мою проблему, на що було отримано відповідь: «коли буде такий номер, ми переселимо». Що поробиш, подумав я. Бувають накладки. Потім я переконався, що мене обдурювали, кажучи, що немає номерів. Номери були, але їх притримували для туристів, які прийшли з вулиці і принесли живі гроші, а не ваучер. Крім того, номер з балконом коштує дорожче ніж без балкона.
Отже, повертаюся до номера і починаю розкладати речі. Принюхуюсь і чую запах… Пошуки джерела запаху привели мене в санвузол до унітазу, дбайливо закритого кришкою. Піднімаю я кришку унітазу та бачу джерело запаху. Це називається людські фекалії (кал). На автоматі намагаюся виправити ситуацію – спустити воду та змити чужі випорожнення. Як би не так! Унітаз не працює. Ні краплі води у ньому немає. Що означає ця ситуація? Мабуть, справа була така: хтось (виробник фекалій) оселився в готелі дещо раніше за мене. Прийшовши в номер, насамперед він (або вона) вирішив сходити "по-великому", що цілком вдало реалізував. Після чого, зрозумівши, що унітаз не працює, залишив номер, ймовірно, отримавши інший. Далі співробітники ресепшена, знаючи, що номер не готовий для прийому відвідувача, а ймовірно і знаючи про фекалії в унітазі, видають мені цей номер. Як ця дія з боку працівників готелю називається? Це називається ХАМСТВО.
Далі я кинувся на ресепшн і висловив прохання замінити мені номер. На що мені НАБРАЛИ, що інших номерів у них немає. НАБРАЛИ, бо через деякий час, який я провів, лаючись із працівниками ресепшену, вільний номер з'явився. Інший номер мені дали знову без балкона, але з працюючим унітазом і я вже цьому був радий. З дива у другому номері я помітив те, що одне з рушників знаходилося не у ванній кімнаті, а валялося біля вікна на підвіконні, причому мокре і брудне. Потім я зрозумів, що це для збирання дощової води, що протікає крізь вікно. Для готелю Добруджа така дрібниця. У цьому номері я провів одну ніч. Наступного ранку я зустрівся з представником свого туроператора, поскаржився йому, і для мене миттєво знайшли номер з балконом. Це був третій мій номер у цьому готелі.
Чесно кажучи, згодом я пожалкував про те, що переїхав з другого номера в третій, бо номер з балконом (і видом на море) виявився вечорами значно галасливішим, і я не міг заснути раніше, ніж закінчив роботу ресторану з «живою музикою» до 23.30. . Але гордість уже не дозволяла попроситись назад. Та й пляжне приладдя в номері без балкона сушити ніде. А тут була якась самопальна мотузочка на балконі, де я за допомогою власних прищіпок цілком вдало сушив плавки та рушники. Знову ж таки, вечорами посидіти на балконі і помилуватися морем приємно, погодьтеся. Вид на море. З 6-7 і нижчих поверхів море видно погано.
Що ж, у готелі Добруджа немає нічого доброго? Ні, чому ж є. Є великий (25 метрів) критий басейн з хлорованою водою, що підігрівається. Жаль тільки, що він рано закривається. Є дешевий ресторан.
Це саме ресторан має 4 зірки, а сам готель має 3 зірки, про що є відповідна табличка при вході. Хтось у відгуку написав, що під час сніданку туго із заваркою, то я цього не помічав. Обіди та вечері, якщо вони не враховані у путівці, можна придбати на місці. Обід коштує 10 левів (близько 5 євро), вечеря 12 левів (близько 6 євро). На обід та вечерю усі напої за додаткову плату. Сік (з пакета), вода коштує 1-1.5 лева, вино, ракія 3-4 лева. Але все одно обідати та вечеряти тут за мірками дорогої Албени вигідно. Їжа загалом хороша. Можна не платячи зайти в ресторан, оглянути поточний раціон і тільки після цього ухвалити рішення, залишатися і платити чи піти. У ресторані привітні офіціанти, переважно, літні, добре розмовляють російською. Тут треба зазначити, що майже всі болгари, старші 30-40 років, добре говорять російською. Молодь російської не знає, але з ними можна спілкуватися англійською.
Найголовніше і єдине приємне, заради чого багато хто приїжджає до Албени, це море, а точніше – пляж. Так, справді, пляж в Албені чудовий! Широкий, просторий, комфортний, відмінний м'який пісочок. У достатку тут душові точки, кабінки для перевдягання, скриньки. Пляж вечорами прибирають, тому він цілком чистий, хоча недопалки і дрібне сміття присутні (але це вже причіпки). Від виходу з готелю до моря близько 400 метрів найкоротшим шляхом. Оренда лежака і матраца під парасолькою обходиться в 15 левів на день, тому вони майже всі порожні, а грамотні відпочиваючі розташовуються на пісочку, благо вільного місця повно. Поруч із пляжем я купив підстилку за 6 левів і парасольку (малу) за 10. Великий коштує 18 левів. Так роблять усі, не треба цього соромитися. Потім цю парасольку я привіз додому. У валізу він не вліз, але в аеропорту до нього окремо приклеїли бирку, і той чудово долетів.
Із Болгарії взагалі дуже багато пасажирів привезли парасольки, можна переплутати. Досвідчені і туди летять зі своїми парасольками.
Плюсом Албени і те, що з російських туристів тут, переважно, пенсіонери і мамусі з маленькими дітьми. Молоді нема, але немає і бидлоти. Усі росіяни, кого там зустрічав, були цілком пристойними людьми.
Ще в Албені гарне повітря.
Щодо доступу до інтернету. Практично при кожному готелі є зал з комп'ютерами та доступом до Інтернету. Працює це все «за картками». Купити картку можна на ресепшені. Приємно, що картки універсальні, тобто куплена в одному готелі Албени, вона працює у всіх готелях. Робота з цими комп'ютерами дещо незвичайна, але досить зручна. Справа в тому, що вони не мають звичної користувача Windows. Все, що може зробити користувач, - це запустити кілька найбільш уживаних програм. Серед них ворд, ексель, інтернет експлорер, аська, скайп.
Я вдало користувався скайпом, тому дзвінки на батьківщину для мене коштували копійки. Щоправда, мікрофони, які працюють у них у дефіциті. Але завжди є комп'ютери з працюючими мікрофонами в їхній центральній точці – там, де сидить їхній черговий комп'ютерник (готель на шляху до моря від Добруджі, назву не пам'ятаю).
Більше позитивного в Албені не знайшов. Ціни тут високі в порівнянні з сусідніми місцями. Нудно, молоді мало. Розваг майже жодних. Є променад метрів 500 зі всякими магазинчиками та лотками. Є кілька ресторанчиків з «живою музикою», яка швидше заважає спати готелям, ніж розважає відвідувачів. Є дискотека, але у вересні народу не було (а гучна музика була). Від музики не страждають лише пара готелів у крайніх кутах бухти, та частина готелів третьої лінії. Але третя лінія лише для молодих та бадьорих. Третя лінія на горі, підніматися близько 200 сходинок!
Вважаю, що гучну музику до 23:30 грають спеціально, щоб заважати клієнту спати. Клієнт спить, торгівля не йде. Відпочиваючим цілеспрямовано не дають заснути, щоб ті ходили магазинами та ресторанами. Більше у вечірній час зайнятися нема чим. Час губиться марно, прикро. Хоча десь я бачив згадку про якийсь «закон Албени про тишу», в якому йдеться про те, що гучної музики не повинно бути значно раніше, ніж 23.30. Всі готелі курортного комплексу Албена та весь курортний комплекс Албена належать одній фірмі. І це не є секретом. Тому між готелями немає конкуренції, звідси поганий сервіс. Причому ця фірма користується брендом «Албена», що задирає необґрунтовано ціни, але не вкладає достатньо в курортний комплекс. Мені особисто не зрозуміло, що вони там думають про своє майбутнє, бо нормальна людина, побувавши в бардаку під назвою «Албена», більше ні за що туди не поїде.
Ну хіба що добре забезпечені літні російські, які не володіють іноземними мовами, бояться Туреччини, та ще й пристойно глухуваті. Совок, совковий сервіс! Багато обману. Наприклад, на всіх таксі є цінники із фіксованою ціною за кілометр проїзду, але за цією ціною не їдуть. Також, як і з приватником у Росії, із цими «таксистами» потрібно торгуватися та домовлятися про ціну поїздки заздалегідь. Причому ціна поїздки буде дорожчою, ніж у Москві! Ще в районі автостанції є "супермаркет" "ЛІДІ" - найбільший продуктовий магазин в Албені. Там мене постійно намагалися обрахувати.
Ось що в Албені працює чітко і без обману, то це автостанція. Звідси регулярно і строго за розкладом ходять автобуси та комфортабельні мікроавтобуси типу наших маршруток до Варни (через Кранево та Золоті піски), Добрич, Балчик. Двічі на день ходять маршрути на мис Каліакра. Ціни на квитки цілком помірні.
Але й тут без ложки дьогтю не обійшлося. Всі маршрути припиняють працювати досить рано, тому їхати, наприклад, у Золоті піски на дискотеку доведеться годин о 7-й вечора, пізніше тільки таксі дуже недешево. Повертатися звідкись не було після 20.00 доведеться те саме на таксі. До Кранева та Балчика можна дістатися пішки вздовж моря. До Кранево від останнього готелю Албени на пляжі близько кілометра, до Балчика по хвилелому кілометрів 5. Якщо стояти обличчям до моря, Кранево – праворуч, Балчик – ліворуч. У Добричі (центральне місто області, куди належить і Албена) я побачив зовсім інших болгар, ніж узбережжя. Там люди дуже пристойні, не зіпсовані легенями від обману туристів. Ціни на фрукти в Добричі як мінімум у 5 разів дешевші, ніж в Албені тощо.
Як резюме можу сказати, що такого поганого відпочинку за кордоном у мене ніколи й близько не бувало. Після цього "відпочинку" довелося їхати відпочивати по-справжньому до Тайланду.
Особливо сильно докучає музика постояльцям «крутих» номерів з балконом та видом на море. У номерах без балкона, розташованих у тильній частині будівлі, без виду на море – тихіше. 4. Номери ДУЖЕ, ДУЖЕ старі та замизкані. Номери маленькі, особливо ті, що без балкона, такі навіть не мають вбудованої шафи в коридорчику, тут шафа стоїть прямо в кімнаті. Меблі розвалюються. Вікна щільно не закриваються, за сильного дощу крізь вікна протікає вода на підвіконня. Сантехніка майже у всіх номерах із дефектами, особливо унітази (2 з трьох мною бачених не працювали чи текли). Заявляю про це з усією відповідальністю, оскільки «мешкав» у трьох номерах цього готелю. У номерах немає сейфів, сейф можна орендувати на ресепшен, за 2 тижні ціна 29 левів (близько 15 євро).
Опишу своє заселення у цей готель. Хочу зазначити, що номер я бронював з балконом (і видом на море), що у ваучері чорним по білому написано.
Отже, після заповнення стандартної анкети отримую на ресепшені ключ і … сам несу свої речі в номер, оскільки спеціально навчені для таких справ носії відсутні як клас. Заходжу я в номер і бачу… відсутність балкона, а відповідно – виду на море. Іду на ресепшн і кажу ввічливо: «Ви, мабуть, помилилися, дали мені не той номер, подивіться мій ваучер, там вказаний номер із балконом». На що без вибачень отримую: «у нас мало номерів з балконом». Після цього працівник ресепшена переключає з мене свою увагу. Довелося ще раз звернути увагу на мою проблему, на що було отримано відповідь: «коли буде такий номер, ми переселимо». Що поробиш, подумав я. Бувають накладки. Потім я переконався, що мене обдурювали, кажучи, що немає номерів. Номери були, але їх притримували для туристів, які прийшли з вулиці і принесли живі гроші, а не ваучер. Крім того, номер з балконом коштує дорожче ніж без балкона.
Отже, повертаюся до номера і починаю розкладати речі. Принюхуюсь і чую запах… Пошуки джерела запаху привели мене в санвузол до унітазу, дбайливо закритого кришкою. Піднімаю я кришку унітазу та бачу джерело запаху. Це називається людські фекалії (кал). На автоматі намагаюся виправити ситуацію – спустити воду та змити чужі випорожнення. Як би не так! Унітаз не працює. Ні краплі води у ньому немає. Що означає ця ситуація? Мабуть, справа була така: хтось (виробник фекалій) оселився в готелі дещо раніше за мене. Прийшовши в номер, насамперед він (або вона) вирішив сходити "по-великому", що цілком вдало реалізував. Після чого, зрозумівши, що унітаз не працює, залишив номер, ймовірно, отримавши інший. Далі співробітники ресепшена, знаючи, що номер не готовий для прийому відвідувача, а ймовірно і знаючи про фекалії в унітазі, видають мені цей номер. Як ця дія з боку працівників готелю називається? Це називається ХАМСТВО.
Далі я кинувся на ресепшн і висловив прохання замінити мені номер. На що мені НАБРАЛИ, що інших номерів у них немає. НАБРАЛИ, бо через деякий час, який я провів, лаючись із працівниками ресепшену, вільний номер з'явився. Інший номер мені дали знову без балкона, але з працюючим унітазом і я вже цьому був радий. З дива у другому номері я помітив те, що одне з рушників знаходилося не у ванній кімнаті, а валялося біля вікна на підвіконні, причому мокре і брудне. Потім я зрозумів, що це для збирання дощової води, що протікає крізь вікно. Для готелю Добруджа така дрібниця. У цьому номері я провів одну ніч. Наступного ранку я зустрівся з представником свого туроператора, поскаржився йому, і для мене миттєво знайшли номер з балконом. Це був третій мій номер у цьому готелі.
Чесно кажучи, згодом я пожалкував про те, що переїхав з другого номера в третій, бо номер з балконом (і видом на море) виявився вечорами значно галасливішим, і я не міг заснути раніше, ніж закінчив роботу ресторану з «живою музикою» до 23.30. . Але гордість уже не дозволяла попроситись назад. Та й пляжне приладдя в номері без балкона сушити ніде. А тут була якась самопальна мотузочка на балконі, де я за допомогою власних прищіпок цілком вдало сушив плавки та рушники. Знову ж таки, вечорами посидіти на балконі і помилуватися морем приємно, погодьтеся. Вид на море. З 6-7 і нижчих поверхів море видно погано.
Що ж, у готелі Добруджа немає нічого доброго? Ні, чому ж є. Є великий (25 метрів) критий басейн з хлорованою водою, що підігрівається. Жаль тільки, що він рано закривається. Є дешевий ресторан.
Це саме ресторан має 4 зірки, а сам готель має 3 зірки, про що є відповідна табличка при вході. Хтось у відгуку написав, що під час сніданку туго із заваркою, то я цього не помічав. Обіди та вечері, якщо вони не враховані у путівці, можна придбати на місці. Обід коштує 10 левів (близько 5 євро), вечеря 12 левів (близько 6 євро). На обід та вечерю усі напої за додаткову плату. Сік (з пакета), вода коштує 1-1.5 лева, вино, ракія 3-4 лева. Але все одно обідати та вечеряти тут за мірками дорогої Албени вигідно. Їжа загалом хороша. Можна не платячи зайти в ресторан, оглянути поточний раціон і тільки після цього ухвалити рішення, залишатися і платити чи піти. У ресторані привітні офіціанти, переважно, літні, добре розмовляють російською. Тут треба зазначити, що майже всі болгари, старші 30-40 років, добре говорять російською. Молодь російської не знає, але з ними можна спілкуватися англійською.
Найголовніше і єдине приємне, заради чого багато хто приїжджає до Албени, це море, а точніше – пляж. Так, справді, пляж в Албені чудовий! Широкий, просторий, комфортний, відмінний м'який пісочок. У достатку тут душові точки, кабінки для перевдягання, скриньки. Пляж вечорами прибирають, тому він цілком чистий, хоча недопалки і дрібне сміття присутні (але це вже причіпки). Від виходу з готелю до моря близько 400 метрів найкоротшим шляхом. Оренда лежака і матраца під парасолькою обходиться в 15 левів на день, тому вони майже всі порожні, а грамотні відпочиваючі розташовуються на пісочку, благо вільного місця повно. Поруч із пляжем я купив підстилку за 6 левів і парасольку (малу) за 10. Великий коштує 18 левів. Так роблять усі, не треба цього соромитися. Потім цю парасольку я привіз додому. У валізу він не вліз, але в аеропорту до нього окремо приклеїли бирку, і той чудово долетів.
Із Болгарії взагалі дуже багато пасажирів привезли парасольки, можна переплутати. Досвідчені і туди летять зі своїми парасольками.
Плюсом Албени і те, що з російських туристів тут, переважно, пенсіонери і мамусі з маленькими дітьми. Молоді нема, але немає і бидлоти. Усі росіяни, кого там зустрічав, були цілком пристойними людьми.
Ще в Албені гарне повітря.
Щодо доступу до інтернету. Практично при кожному готелі є зал з комп'ютерами та доступом до Інтернету. Працює це все «за картками». Купити картку можна на ресепшені. Приємно, що картки універсальні, тобто куплена в одному готелі Албени, вона працює у всіх готелях. Робота з цими комп'ютерами дещо незвичайна, але досить зручна. Справа в тому, що вони не мають звичної користувача Windows. Все, що може зробити користувач, - це запустити кілька найбільш уживаних програм. Серед них ворд, ексель, інтернет експлорер, аська, скайп.
Я вдало користувався скайпом, тому дзвінки на батьківщину для мене коштували копійки. Щоправда, мікрофони, які працюють у них у дефіциті. Але завжди є комп'ютери з працюючими мікрофонами в їхній центральній точці – там, де сидить їхній черговий комп'ютерник (готель на шляху до моря від Добруджі, назву не пам'ятаю).
Більше позитивного в Албені не знайшов. Ціни тут високі в порівнянні з сусідніми місцями. Нудно, молоді мало. Розваг майже жодних. Є променад метрів 500 зі всякими магазинчиками та лотками. Є кілька ресторанчиків з «живою музикою», яка швидше заважає спати готелям, ніж розважає відвідувачів. Є дискотека, але у вересні народу не було (а гучна музика була). Від музики не страждають лише пара готелів у крайніх кутах бухти, та частина готелів третьої лінії. Але третя лінія лише для молодих та бадьорих. Третя лінія на горі, підніматися близько 200 сходинок!
Вважаю, що гучну музику до 23:30 грають спеціально, щоб заважати клієнту спати. Клієнт спить, торгівля не йде. Відпочиваючим цілеспрямовано не дають заснути, щоб ті ходили магазинами та ресторанами. Більше у вечірній час зайнятися нема чим. Час губиться марно, прикро. Хоча десь я бачив згадку про якийсь «закон Албени про тишу», в якому йдеться про те, що гучної музики не повинно бути значно раніше, ніж 23.30. Всі готелі курортного комплексу Албена та весь курортний комплекс Албена належать одній фірмі. І це не є секретом. Тому між готелями немає конкуренції, звідси поганий сервіс. Причому ця фірма користується брендом «Албена», що задирає необґрунтовано ціни, але не вкладає достатньо в курортний комплекс. Мені особисто не зрозуміло, що вони там думають про своє майбутнє, бо нормальна людина, побувавши в бардаку під назвою «Албена», більше ні за що туди не поїде.
Ну хіба що добре забезпечені літні російські, які не володіють іноземними мовами, бояться Туреччини, та ще й пристойно глухуваті. Совок, совковий сервіс! Багато обману. Наприклад, на всіх таксі є цінники із фіксованою ціною за кілометр проїзду, але за цією ціною не їдуть. Також, як і з приватником у Росії, із цими «таксистами» потрібно торгуватися та домовлятися про ціну поїздки заздалегідь. Причому ціна поїздки буде дорожчою, ніж у Москві! Ще в районі автостанції є "супермаркет" "ЛІДІ" - найбільший продуктовий магазин в Албені. Там мене постійно намагалися обрахувати.
Ось що в Албені працює чітко і без обману, то це автостанція. Звідси регулярно і строго за розкладом ходять автобуси та комфортабельні мікроавтобуси типу наших маршруток до Варни (через Кранево та Золоті піски), Добрич, Балчик. Двічі на день ходять маршрути на мис Каліакра. Ціни на квитки цілком помірні.
Але й тут без ложки дьогтю не обійшлося. Всі маршрути припиняють працювати досить рано, тому їхати, наприклад, у Золоті піски на дискотеку доведеться годин о 7-й вечора, пізніше тільки таксі дуже недешево. Повертатися звідкись не було після 20.00 доведеться те саме на таксі. До Кранева та Балчика можна дістатися пішки вздовж моря. До Кранево від останнього готелю Албени на пляжі близько кілометра, до Балчика по хвилелому кілометрів 5. Якщо стояти обличчям до моря, Кранево – праворуч, Балчик – ліворуч. У Добричі (центральне місто області, куди належить і Албена) я побачив зовсім інших болгар, ніж узбережжя. Там люди дуже пристойні, не зіпсовані легенями від обману туристів. Ціни на фрукти в Добричі як мінімум у 5 разів дешевші, ніж в Албені тощо.
Як резюме можу сказати, що такого поганого відпочинку за кордоном у мене ніколи й близько не бувало. Після цього "відпочинку" довелося їхати відпочивати по-справжньому до Тайланду.
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Коментарі (0)
залишити коментар
Показати інші коментарі …
ІНШІ ВІДГУКИ ПРО ГОТЕЛЬ
- Отзыв об отеле Добруджа
- Отзыв об отеле Добруджа
- Огидно брудний та занедбаний готель
- Мій "відмінний" відпочинок
- "Супер" відпочинок у Добруджі
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ